Ухвала суду № 136828869, 25.05.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2160/17

Провадження №: 6/343/36/26

У Х В А Л А

про заміну стягувача у виконавчому листі

та відмову у видачі дубліката виконавчого листа

25 травня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Лицура І.М.,

секретаря судового засідання Бойків В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: первісний стягувач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 та Долинський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Капіталресурс» звернулося до суду із заявою, зазначивши заінтересованими особами первісного стягувача АТ КБ «ПриватБанк», боржника ОСОБА_1 та Долинський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просили замінити стягувача у виконавчому листі № 343/2160/17, виданому 08.11.2018 року Долинським районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_1 боргу, з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТзОВ «Капіталресурс», а також видати дублікат вказаного виконавчого листа. Свої вимоги мотивували тим, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, згідно якого останньому було надано грошові кошти на споживчі цілі та встановлено графік повернення кредиту. Позичальник свої зобов`язання за договором не виконував, в зв`язку з чим ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ «ПриватБанк» було задоволено, на виконання рішення Долинським районним судом Івано-Франківської області 08.11.2018 року видано виконавчий лист № 343/2160/17 про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТзОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 . Отже, кредитор за договором змінився з АТ КБ «ПриватБанк» на ТзОВ «Капіталресурс». В органі державної виконавчої служби на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 58074091 за вищевказаним виконавчим листом, однак, державним виконавцем провадження було завершено, а оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. На даний час оригінал зазначеного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних АСВП жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі виконавчого листа № 343/2160/17 немає. За вказаних обставин заявник не може реалізувати свої права стягувача через відсутність виконавчого документу, тому змушений звернутися до суду з даною заявою.

В судове засідання представник заявника згідно довіреності № 10952 від 14.01.2026 року (а.с. 5) Шафігіна В.Р. не з`явилася, у заяві про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа № 343/2160/17 просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Заінтересовані особи: представник первісного стягувача АТ КБ «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 та представник Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилися та не повідомили про причини своєї неявки, хоч були належно повідомлені про день, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку шляхом направлення їм судових повісток в їх електронні кабінети, а також рекомендованими листами, що не перешкоджає розгляду справи за відсутності останніх.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заява про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа № 343/2160/17 підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа) державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 даного Кодексу передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року № 6-122цс13, виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Крім цього, із змісту вказаної постанови Верховного Суду України вбачається, що згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області перебувала цивільна справа № 343/2160/17 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій рішенням суду від 31.01.2018 року позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 07.02.2012 року в сумі 82 213,05 грн., а також 08.11.2018 року видано виконавчий лист № 343/2160/17.

Згідно договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, акту № 9 приймання-передачі та витягу з Реєстру боргових зобов`язань до вказаного договору факторингу від 18.09.2025 року (а.с. 6,8,13-17), АТ КБ «ПриватБанк» відступило, а ТзОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором б/н від 07.02.2012 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .

За таких обставин, враховуючи, що до ТзОВ «Капіталресурс» в законному порядку перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне заяву даного товариства в цій частині задоволити та замінити первісного стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТзОВ «Капіталресурс» у виконавчому листі № 343/2160/17, виданому 08.11.2018 року Долинським районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 84 128,05 грн. за кредитним договором б/н від 07.02.2012 року.

Що стосується вимоги заявника про видачу дублікату вказаного виконавчого документа, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд неодноразово наголошував, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Згідно п. 17.4 розділу VIII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

До заяви про видачу дублікату виконавчого листа мають бути додані: довідка стягувача, державного виконавця чи органу зв`язку про втрату виконавчого листа; при втраті виконавчого листа стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що виконавчий лист втрачено і до виконання не пред`явлено.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року в справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18) та від 08 вересня 2021 року в справі № 755/13169/19 (провадження № 61-10552св20).

Таким чином, видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист втрачено, подавши відповідні докази.

Як встановлено в судовому засіданні, На виконанні в Долинському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області перебувало виконавче провадження № 58074091 з примусового виконання виконавчого листа № 343/2160/17, виданого Долинським районним судом Івано-Франківської області 08.11.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 84 128,05 грн., однак, провадження було завершено через неможливість встановити місце проживання боржника та відсутність в останнього майна, на яке можна звернути стягнення, про що свідчить винесена 29.03.2019 року постанова старшого державного виконавця Герила В.І. про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с. 9), в якій вказано: "виконавчий документ: в/л № 343/2160/17, виданий 08.11.2018 року Долинським районним судом, повернути стягувачу".

Однак, будь-яких доказів неотримання стягувачем вказаного виконавчого документу суду не надано.

Звертаючись із заявою про видачу дублікату виконавчого листа по вищевказаній справі заявник не надав жодних доказів втрати первісним стягувачем виконавчого листа, а також не обґрунтував факт невиконання рішення по даній справі і ті обставини, що строк виконання рішення ще не сплинув.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні, як необґрунтованої належними доказами, заяви ТзОВ «Капіталресурс» в частині видачі дублікату виконавчого листа по цивільній справі № 343/2160/17 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На підставі викладеного, ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 1,12 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 512, 514, 516, 517, підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, керуючись ст.ст. 258-260, 442 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задоволити частково.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» у виконавчому листі № 343/2160/17, виданому 08.11.2018 року Долинським районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» боргу в сумі 84 128,05 грн., відмовивши у видачі дубліката виконавчого листа № 343/2160/17.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя: