Рішення № 136828564, 25.05.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 206/3788/25

№ 2/183/251/26

25 травня 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняу у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року АТ «СЕНС БАНК» (надалі - Банк) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі позичальник, відповідач) заборгованості за кредитним договором №631862130 від 18.10.2021 у розмірі 54724,36 грн.

Позов обґрунтований тим, що 18.10.2021 відповідач через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який було розміщено на сайті Банку та є публічно доступним. Банк прийняв пропозицію відповідача. Таким чином, 18.10.2021 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем було укладено було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами: тип кредиту кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту «Cameleon», мета кредиту для особистих потреб; ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) 200000,00 грн; сума встановленої кредитної лінії 22000,00 грн; процентна ставка 0,01% річних для торгових операцій 37% та/або операцій зняття готівки; тип процентної ставки фіксована; тип картки VISA platinum; порядок повернення кредиту обов`язковий мінімальний платіж складає 10 % від суми Загальної заборгованості за Кредитною лінією, але не менше 50 грн. Для ідентифікації в обліковій системі Банку Угоді було присвоєно № 631862130. Банк виконав взяті на себе зобов`язання, надавши позичальнику кредит відповідно до узгоджених умов. Проте позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 54724,36 грн, з яких: 31701,65 грн прострочене тіло кредиту, 23022,71 грн відсотки за користування кредитом. Зазначену суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.02.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання. Правом на подання відзиву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, відповідач не скористався. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідачки, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

18.10.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 631862130, шляхом підписання Акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, довідки про систему кредитування вкладів фізичних осіб, Паспорту споживчого кредиту та довідки про ідентифікацію.

Так, за умовами укладеного кредитного договору № 631862130 від 18.10.2021 сторони визначили наступні умови кредитування: тип кредиту кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту «Cameleon», мета кредиту для особистих потреб; ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) 200000,00 грн; сума встановленої кредитної лінії 22000,00 грн; процентна ставка 0,01% річних для торгових операцій 37% та/або операцій зняття готівки; тип процентної ставки фіксована; тип картки VISA platinum; порядок повернення кредиту обов`язковий мінімальний платіж складає 10 % від суми Загальної заборгованості за Кредитною лінією, але не менше 50 грн. Для ідентифікації в обліковій системі Банку Угоді було присвоєно № 631862130.

Кредитний договір, укладений в електронній формі через інформаційно- телекомунікаційну систему кредитодавця з використанням електронного підпису відповідача 1092.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах передбачених договором, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 за період з 18.10.2021 по 23.04.2025. Ця ж виписка містить відомості та свідчить про використання відповідачем кредитних коштів, часткове погашення заборгованості, що свідчить про існування договірних зобов`язань перед Банком.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогійний висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц.

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором № 631862130 від 18.10.2021 Банком здійснено розрахунок, згідно якого заявив до стягнення заборгованість у розмірі 54724,36 грн, з яких: 31701,65 грн прострочене тіло кредиту, 23022,71 грн відсотки за користування кредитом.

До правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню такі норми права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як установлено судом, договір кредиту підписано відповідачем з використанням електронного підпису.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1 та ч. 2 ст. 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування»).

Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Факт отримання кредитних коштів підтверджується дослідженою судом випискою за картковим рахунком, у якій наявні відомості про зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача. З цього ж доказу вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, частково сплачував заборгованість. Зазначений доказ є належним та допустимим і підтверджує обставини, на які посилається позивач у первісному позові.

Відповідач не надав доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, не надав власного контррозрахунку щодо розміру заборгованості.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи що позивач виконав зобов`язання за кредитним договором, а відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо повернення грошових коштів, з урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, суд вбачає підстави для задоволення позову та присудження до стягнення заборгованості за договором на користь позивача у зазначеному вище розмірі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, ввідповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40грн. (а.с.18).

Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Верховного Суду від 09 березня 2021 року (справа № 200/10535/19-а) Верховний Суд зазначив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зауважила, на тому, які докази, є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем подано лише копію договору про надання послуг №1006 від 28.01.2025, укладеного від АТ «Сенс Банк» та адвокатським об`єднанням «СмартЛекс».

У позовній заяві наведено розрахунок витрат позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані із розглядом цієї справи, такі витрати становлять 4342,96 грн (із розрахунку: 375,00 грн + 225,00 грн + 54724,36 грн х 7,85 %).

Разом з тим позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК).

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Як встановлено судом, на підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених АТ «Сенс Банк» було надано до суду разом з позовною заявою лише копію договору про надання послуг №1006 від 28.01.2025, з якого неможливо встановити, що позивачу надавалась правнича допомога в рамках даної справи, також в договорі не встановлено порядок та розмір оплати за надання професійної правничої допомоги. Додатки до договору суду не надано.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У даній справі позивач не подав до суду відповідної заяви, що докази витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Таким чином, враховуючи, що стороною позивача не надано доказів на підтвердження понесення ним судових витрат під час розгляду даної справи, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,223,263,265,280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором №631862130 від 18.10.2021 у розмірі 54724,36 грн, яка утворилася станом на 23.04.2025 та складається з наступного: 31701,65 грн прострочене тіло кредиту, 23022,71 грн відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено і підписано 25 травня 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.