Ухвала суду № 136828415, 26.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4286/26

Провадження № 2-о/202/165/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м.Дніпра Маринін О.В. розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини, заінтересовані особи ОСОБА_2 , Самарівський відділ ДРАЦС у Самарівському районі Дніпропетровської області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Лукінову Катерину Сергіївну звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Беер-Шева, Ізраїль.

В обґрунтування заяви посилається на те, що з початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну та оголошенням 24.02.2022 року воєнного стану його дружина ОСОБА_2 , будучи вагітною, виїхала до Держави Ізраїль, де ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Беер-Шева, Ізраїль народила дитину жіночої статі. Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , дитина народилася за григоріанським календарем ІНФОРМАЦІЯ_1 , національність українська в Державі Ізраїль, місто Беер-Шева. У вказаному свідоцтві про народження відсутні відомості як про батька, так і про матір дитини, а зазначено лише ім?я матері дитини - ОСОБА_4 . Згідно копії довідки N? 6164/19-536/зг-150 від 12.10.2022 року, виданої Посольством України в Державі Ізраїль, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована громадянкою України. Після повернення ОСОБА_2 до України разом із малолітньою ОСОБА_6 , було отримано паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та картку платника податків і присвоєно РНОКПП НОМЕР_1 . З метою реєстрації народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 органами РАЦС України, ОСОБА_1 звернувся до Самарівського ВДРАЦС у Самарівському районі Дніпропетровської області та отримав відмову з огляду на те, що між Україною та Державою Ізраїль на сьогодні відсутній двосторонній договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах. Враховуючи відсутність такого договору, направлення справи про внесення змін до компетентних органів Держави Ізраїль є неможливим. Разом з тим, процедура поновлення актового запису цивільного стану (згідно з п. 2.18 Правил внесення змін) у даному випадку не може бути застосована відділом ДРАЦ, оскільки у наданому іноземному свідоцтві про народження у графі «Батько» міститься прочерк, що унеможливлює ідентифікацію даних та підтвердження статусу заявника як батька дитини. Встановлення даного факту потрібно заявникові для його реєстрації як батька дитини з подальшою реалізацією батьківських прав та обов`язків відносно ОСОБА_3 , а також влаштування дитини до дитячого садочка, у зв`язку із чим, посилаючись на норми ст.. 315 ЦПК України просить встановити факт народження дитини, зазначивши відомості про батька.

Дослідивши зміст заяви та додані до неї матеріали, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, як це закріплено положеннями ч.7 ст.19 ЦПК України.

При цьому, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення факту, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Правилами п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України унормовано, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом положень п.7 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

При цьому положеннями ст.317 ЦПК України, передбачений порядок розгляду справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Таким чином, обов`язковою умовою для можливості розгляду в порядку окремого провадження заяви в порядку ст. 317 ЦПК України є народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України та неможливість реєстрації повноважним органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України; 4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Як вбачається із заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт народження доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в місті Беер-Шева, Ізраїль, із зазначенням відомостей про нього як батька, на підставі ст. 122 СК України.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , національність українська в Державі Ізраїль, місто Беер-Шева.

У вказаному свідоцтві про народження відсутні відомості як про батька, так і про матір дитини, а зазначено лише ім?я матері дитини - ОСОБА_4 .

Згідно копії довідки № 6164/19-536/зг-150 від 12.10.2022 року, виданої Посольством України в Державі Ізраїль, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована громадянкою України.

В Україні дитині було оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та картку платника податків і присвоєно РНОКПП НОМЕР_1 .

Згідно із частиною першою статті 13 Закону про міжнародне приватне право документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Аналогічно регламентовано зазначене питання у пункті 7 глави 1 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (далі - Правила реєстрації актів цивільного стану), відповідно до якого документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З огляду на викладене вище, подана ОСОБА_1 заява не може бути розглянута в порядку ст.317 ЦПК України, оскільки народження доньки його дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується свідоцтвом про народження виданого в Державі Ізраїль, дитина має належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон та картку платника податків, а тому повторно чи додатково факт народження встановленню не підлягає.

Згідно з п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене вище та, беручи до уваги, що заявник звернувся до суду із заявою, яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, наявні підстави для відмови у відкритті провадження за вказаною заявою.

Суд вважає необхідним зазначити, що поновлення актових записів про народження, які складені компетентними органами іноземних державних проводиться у позасудовому порядку, відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011, а у разі відмови органу РАЦС у поновлені актового запису така відмова може бути оскаржена в порядку адміністративного судочинства.

В той же час, заявлені вимоги зводяться до бажання заявника визнати чи встановити батьківство.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 186, 293, 315, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. В. Маринін