Рішення № 136826878, 23.03.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2026 р. м. Київ Справа № 910/13957/25

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Остапчук В.В.

розглянувши справу № 910/13957/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", Київська область, Фастівський р-н, м. Боярка

до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі,

м. Київ

про стягнення 103 560,58 грн

представники:

від позивача: Рябченко О.В., адвокат, довіреність від 19.12.2025

від відповідача: Лещенко І.А., адвокат, довіреність від 08.10.2024

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі про стягнення 103 560,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано завданням позивачу збитків внаслідок протиправної поведінки відповідача, працівниками якого 31.12.2024 без погодження із позивачем було здійснено виконання земляних робіт за адресою: Київська область, Броварський район, с. Богданівка, вул. Лісова, внаслідок яких пошкоджено газопровід.

На підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2025 матеріали справи № 910/13957/25 передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2025 відкрито провадження у справі № 910/13957/25, розгляд справи за правилами загального позовного провадження призначений в підготовчому засіданні на 28.01.2026.

09.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 325/26), в яких відповідач, зокрема, проти позову заперечує, оскільки, позивачем не доведено наявність вини відповідача, а отже не доведено наявність всього складу правопорушення, що є необхідним для стягнення збитків. Відповідач зазначає, що матеріалами справи не підтверджено наявність маркування, яке б свідчило про розміщення газопроводу в місці встановлення опор. Також, відповідач зазначає про те, ще позивачем не підтверджено завдання збитків саме йому.

13.01.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення (вх. № 492/26), в яких позивач не погоджуючись з доводами відповідача зауважував про те, що підземний розподільчий газопровід середнього тиску 0,018 МПа, діаметром 63 мм, матеріал - поліетилен, протяжністю 0,455 км належить на праві господарського відання позивачу, що підтверджується Договором № 17/08-БрВ-34Г від 14.08.2023 про заміну сторони в зобов`язанні за договором на господарське відання складовими газорозподільної системи № 30 від 03.07.2019. При цьому, позивач з посиланням на норми чинного законодавства зауважував, що положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), але також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

Також позивач зазначав про те, що положеннями Державних будівельних норм України В.2.5-20:2018 «Газопостачання» встановлено, що траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками-покажчиками, метою встановлення яких є інформування фізичних та юридичних осіб про наявність підземного газопроводу у відповідній місцевості, при цьому, позивачем долучено до матеріалів справи фотографії, з яких вбачається наявність позначень газопроводу на місцевості.

Ухвалою господарського суду від 28.01.2026 закрито підготовче провадження у справі № 910/13957/25 та призначено її до розгляду по суті на 18.02.2026.

В судовому засіданні 18.02.2026 судом було оголошено перерву до 11.03.2026.

В судовому засіданні 11.03.2026, закінчивши стадію судових дебатів та у відповідності до ст. 219 ГПК України, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення повідомивши час його проголошення 23.03.2026 о 10:50, про що постановлено ухвалу суду від 11.03.2026.

Представник позивача під час розгляду справи підтримав позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача заперечував проти задоволенні позовних вимог, вважаючи такі не обґрунтованими, недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

Постановою НКРЕКП № 1839 від 26.12.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України".

Постановою НКРЕКП № 1596 від 31.08.2023 "Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ "Газорозподільні мережі України" діяльності з розподілу природного газу» зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (код ЄДРПОУ 44907200): до 31 грудня 2024 року забезпечити виконання зобов`язань, покладених на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (код ЄДРПОУ 20578072), за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ «Київоблгаз» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходів державного контролю НКРЕКП діяльності АТ «Київоблгаз» за 2022 - 2023 роки, у частині: прийняття на баланс Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з балансу АТ «Київоблгаз» вузлів обліку природного газу, у тому числі тих, що були встановлені (замінені); виконання інших зобов`язань, покладених НКРЕКП на АТ «Київоблгаз» за результатами заходів державного контролю ліцензованої діяльності АТ «Київоблгаз».

Згідно додатку до Постанови НКРЕКП № 1839 від 26.12.2022, в редакції постанови НКРЕКП від 31.08.2023 № 1596) до території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" відноситься Київська область.

Отже, з 01.01.2023 року ТОВ "Газорозподільні мережі України" виконує функції Оператора ГРМ, визначені Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494.

А зі змісту додатка до Постанови НКРЕКП № 1839 від 26.12.2022 вбачається, що територія, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" - Київська область.

Відповідно до наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей до видів діяльності позивача віднесено, зокрема, розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи.

Постановою від 30.09.2015 №2494 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" затвердила Кодекс газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Позивач зазначає, що 31.12.2024 о 13 год. 04 хв. на аварійно-диспетчерську службу ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Київської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" надійшла заявка № 61703 від представника Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі Шевченка Ю.О. (посвідчення № 5/13-2022) з номеру телефону НОМЕР_1 , щодо механічного пошкодження газопроводу за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с.Богданівка, вул. Лісова, 26.

Представниками Київської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" встановлено, що під час встановлення електроопори пошкоджено підземний розподільчий газопровід середнього тиску 0,018 МПа, діаметром 63 мм, матеріал - поліетилен, за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с.Богданівка, вул. Лісова, 26. Після прибуття на місце аварії працівниками АДС встановлено вимикаючий режим о 14 год. 01 хв. та складено Акт про пошкодження систем газопостачання № 31 від 31.12.2024 підписаний представниками Київської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" та Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі без зауважень та заперечень.

Позивачем було складено розрахунок матеріальної шкоди, заподіяних позивачу, внаслідок пошкодження підземного розподільчого газопроводу середнього тиску 0,018 МПа, діаметром 63 мм, матеріал - поліетилен, за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с.Богданівка, вул.Лісова, 26, згідно Акта про пошкодження систем газопостачання № 31 від 31.12.2024, розмір завданої шкоди становить 103 560,28 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 3 ст. 22 ЦК України визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Крім того, за загальними положеннями, передбаченими ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків не настає.

Відповідно до частини 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для виникнення відповідальності: а) наявність шкоди; б) протиправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається.

Виходячи з цього, позивач повинен довести протиправність поведінки відповідача, факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки нормою права.

До матеріалів справи долучено аварійну заявку № 61703, в якій зазначено про прийняття 31.12.2024 о 13:04 від представника ДТЕК повідомлення про механічне пошкодження газопостачання середнього тиску за адресою: с.Богданівка, вул. Лісова, 26. Час виїзду ремонтної бригади - 13:08, час прибуття - 13:33, час виконання робіт - 16:25. Місце обстеження: розподільний газопровід СІТ; результат обстеження: механічне пошкодження газопроводу СІТ.

Згідно акту про пошкодження систем газопостачання № 31 від 31.12.2024, складеного представниками Броварського УЕГТ майстром Косенко С.А. та слюсарем Щербак В.Л., 31.12.2024 о 13:04 в аварійно-диспетчерську службу надійшла заявка № 61703 від Шевченко Ю.О. про виток газу/пошкодження газопроводу за адресою: АДРЕСА_1 . Після обстеження місця події виявлено, що при встановленні електроопор пошкоджено газопровід. Пошкодження газопроводу призвело до витоку газу, розміри виявленого отвору при пошкодженні 55 мм х 50 мм. Характеристики пошкодження об`єкта системи газопостачання: газопроводу: тиск 0,18 МПа, діаметр 63, матеріал ПЕ, підземний, розподільний. Відомості про осіб, які винні у пошкодженні: Шевченко Юрій Олександрович (посвідчення 5/13-2022). Час вчинення пошкодження - 13:04. Після прибуття на місце аварії працівниками АДС встановлено вимикаючий пристрій. Фіксація пошкодження здійснена за допомогою робочого телефону.

Копію акту під підпис отримав представник ПрАТ «ДТЕК» Шевченко Ю.О. Зауваження в акті не містяться.

В підтвердження розміру завданих збитків до матеріалів справи долучено Розрахунок матеріальних збитків, заподіяних Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", внаслідок пошкодження газопроводу середнього тиску Ду63 мм, яке сталося 31.12.2024 за адресою: Київська область, Броварський район, с. Богданівка, вул. Лісова, 26 складений в.о. начальника управління Броварського ЕУГТ Київської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України".

Так, розмір завданої шкоди всього склав 103 560,58 грн, а саме: розробка ґрунту вручну в траншеях глибиною до 2 м без кріплень з укосами 884,62 грн без ПДВ; засипка вручну траншей, пазух котлованів і ям - 543,19 грн без ПДВ; відріз поліетиленового газопроводу середнього та низького тиску діаметром 50-100 мм - 1 813,60 грн без ПДВ; встановлення поліетиленових фасонних частин: муфта ПЕ діаметром 25-75 мм - 557,80 грн без ПДВ; матеріали: труба 63х3,6 ПЕ 100 SDR 17,6 газ - 50,99 грн, муфта ЗНЕ ПЕ 100 ГАЗ SDR 11-63 - 293,04 грн без ПДВ, бензин - 45,05 грн. без ПДВ; автопослуги: автомобіль ГАЗ 33023 вартість послуги за 1 км - 468,00 без ПДВ; вартість 1 години виїзду майстра до об`єкту становить - 359,19 грн. без ПДВ; вартість 1 години виїзду слюсаря до об`єкту 4р. - 240,21 грн. без ПДВ; електрозварник 5р - 275,13 грн. без ПДВ; пуск газу до 5 приладів на стоянку - 930,90 грн. без ПДВ; автопослуги: автомобіль Volkswagen Caddy: вартість послуги на 1 км - 414,00 грн. без ПДВ; вартість 1 години виїзду майстра до об`єкту - 359,19 грн. без ПДВ; вартість 1 години виїзду слюсаря до об`єкту 4р.-2 сл. - 480,42 грн. без ПДВ; вартість виробничо-технологічних витрат та втрат газу, куб.м. без ПДВ - 78 585,15 грн. без ПДВ.

Також долучено розрахунок об`єму необлікованого через пошкодження підземного розподільчого газопроводу середнього тиску Дн 63 за адресою: Київська область, Броварський район, с. Богданівка, вул. Лісова 26, який становить 4 397,79 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом "Щодо відшкодування матеріальних збитків внаслідок пошкодження газопроводу" № КОФ/100.3.1-ВИХ-3198-25 від 26.02.2025, в якому повідомляв про завдання збитків на суму 103 560,58 грн та пропонував підписати договір, яким врегульовати відшкодування. Докази направлення та отримання листа долучені до матеріалів справи.

Відповіді на лист позивача від відповідача отримано не було.

Кодексом газорозподільних систем визначено, що оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління (п. 4 глави 1, розділу І).

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах. Газорозподільні системи, власником яких є держава, не можуть знаходитися в користуванні оператора газорозподільної системи на праві господарського відання, крім випадків належності такого оператора до суб`єктів господарювання державного сектору економіки. Оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором. Оператор газорозподільної системи забезпечує здійснення покладених на нього цим Законом функцій за рахунок своїх фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу" з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний: 2) вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.

Газорозподільна система - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Згідно з п. 1, 2 розділу ІІ Кодексу ГРМ газорозподільна система є технологічним комплексом, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам, тиск якого не може перевищувати 1,2 МПа. Газові мережі, тиск яких менше 1,2 МПа та через які природний газ передається споживачам, є газорозподільною системою незалежно від їх власності та підпорядкування. До складу ГРМ входять споруди і пристрої на газопроводах від місця надходження природного газу в ГРМ до пунктів призначення (об`єктів споживачів або суміжних Операторів ГРМ), зокрема, ГРМ включають: 1) газопроводи, зокрема підземні та/або надземні, високого, середнього та низького тиску; 2) обладнання для зниження тиску і підтримання його на заданому рівні, зокрема ГРП та ШРП; 3) установки електрохімічного захисту від корозії; 4) лінії технологічного зв`язку, споруди, обладнання автоматизованих систем контролю та управління технологічними процесами і установок електрохімічного захисту; 5) переходи через природні і штучні перешкоди (автомобільні дороги, залізниці, канали тощо); 6) будівлі та споруди для забезпечення експлуатації та оперативного обслуговування ГРМ; 7) споруди газорозподільних мереж, зокрема колодязі, запірна арматура, компенсатори, конденсатозбірники, контрольні трубки, контрольно-вимірювальні пункти, футляри, розпізнавальні і сигнальні знаки тощо.

Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. Основні технічні та організаційні вимоги до експлуатації (у тому числі до робіт, пов`язаних з технічним обслуговуванням та реконструкцією) систем газопостачання природного газу з надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, визначаються ПТЕСГ. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи. (п. 4 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГРМ).

Згідно п. 1, 2, 5 глави 2 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, Оператор ГРМ повинен забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем та локалізацію і ліквідацію аварійних ситуацій в газорозподільній системі. Для локалізації і ліквідації аварійних ситуацій Оператором ГРМ організовуються підрозділи аварійно-диспетчерської служби (АДС) з цілодобовою роботою, включаючи вихідні та святкові дні. Для локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій споживач невідкладно повинен повідомляти про них аварійно-диспетчерській службі Оператора ГРМ за номером екстреного виклику або іншим номером, зазначеним у договорі розподілу природного газу, укладеному з Оператором ГРМ.

Отже, ТОВ "Газорозподільні мережі України", як оператор газорозподільної системи, зобов`язане здійснити дії для усунення наслідків аварійної ситуацій, що виникли із складовими ГРМ, зокрема підземними газопроводами різного тиску.

Відповідно до п.п 1, 4, 5 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж. Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, оператори газорозподільної системи вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ. Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу.

Згідно п.п. 7, 8, 9 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням оператора газорозподільної системи. Письмове погодження, що надається оператором газорозподільної системи на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо). Видача погодження оператора газорозподільної системи, його переоформлення, видача дубліката та його анулювання здійснюються на безоплатній основі.

Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі. Погодження має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо). Роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без погодження Оператора ГРМ, але за обов`язкової присутності представника Оператора ГРМ та за умови обов`язкового оформлення в подальшому погоджень, що передбачені цією главою. Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проєкт плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження.

Пунктами 15, 16, 17, 18 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що до початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт). Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов`язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника Оператора ГРМ щодо проведення робіт. Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні. Межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до ПТЕСГ.

Також межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119 (далі - ПБСГ).

Згідно із пунктом 2.1 розділу II Правил безпеки систем газопостачання, охоронна зона об`єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільчих газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

З метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових. Технічні смуги для ГРП, ШГРП дорівнюють не менше ніж 10 м по периметру цих споруд. (пункт 1.12. глави 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання).

Згідно із пунктом 1.34 глави 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства. Ударні механізми для розпушування ґрунту можливо застосовувати на відстані не ближче ніж 3 м від підземного газопроводу, а механізми, що здатні значно відхилятися від вертикальної осі (куля, клин-баба тощо), - на відстані не ближче ніж 5 м. Забивання паль (шпунтів) допускається проводити на відстані не ближче ніж 30 м від газопроводу. За необхідності забивання паль (шпунтів) на відстані, меншій ніж 30 м від газопроводу (але не ближче ніж 10 м), стики газопроводу повинні бути відкриті на всій довжині забивання паль (шпунтів) з урахуванням наявності 20 м від крайніх паль.

Отже, виконання земляних робіт в охоронній зоні газопроводу можливе за умов: отримання дозволу, повідомлення представника Оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт, виявлення фактичного місця розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Однак, всупереч чинного законодавства відповідач дозвіл на виконання будівельних монтажних та/або земельних робіт не отримав та не повідомив представника Оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт.

Відповідач не заперечував та не спростовував обставин виконання робіт без повідомлення та отримання дозволу позивача.

Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач виконував земляні роботи без отримання письмового дозволу Оператора ГРМ, а також не повідомив Оператора ГРМ, у відповідності до п. 16 глави 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем, не пізніше ніж за добу до початку проведення земляних робіт.

Відносно посилання відповідача на той факт, що на місцевості жодним чином не розміщені позначення наявності газопроводів, хоча це вимагається законодавством, суд зазначає наступне.

Пунктом 7.23 Державних будівельних норм України В.2.5-20:2018 «Газопостачання» передбачено, що траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками-покажчиками. Покажчики встановлюються: 1) на прямих ділянках траси газопроводу на відстані прямої видимості не більше 200 м один від одного на території населених пунктів і не більше ніж через 500 м за межами населених пунктів (з урахуванням покажчиків, встановлених у місцях розташування споруд, поворотів і відгалужень газопроводів); 2) у місцях перетину траси газопроводу з межами земельних ділянок власників, орендарів, землевласників та землекористувачів; 3) у місцях повороту траси газопроводу; 4) у місцях переходу газопроводу через судноплавні і несудноплавні водотоки, у тому числі канали, яри. Місця перетину газопроводів з судноплавними і сплавними річками, а також каналами позначаються на берегах сигнальними знаками: 4) у місцях переходу через автомобільні і залізничні дороги (необхідність встановлення покажчиків вирішується за погодженням з організацією, що видає технічні умови на перехід газопроводу через автомобільні і залізничні дороги); 5) у місцях відгалужень поліетиленових газопроводів і нерознімних з`єднань поліетиленових газопроводів зі сталевими.

Отже, вищевказаними положеннями законодавства встановлено, що траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками-покажчиками, метою встановлення яких є інформування фізичних та юридичних осіб про наявність підземного газопроводу у відповідній місцевості.

На долучених до матеріалів справи фотографіях, вбачається наявність позначень газопроводу на місцевості та встановлення стовпчиків.

Решта заперечень відповідача досліджені судом, проте вони не впливають на обгурнтованість позову та не спростовують тих, обставин, що відповідач при проведенні земляних/будівельних робіт не дотримався вимог законодавства щодо отримання письмового дозволу позивача та повідомлення за добу позивача про проведення відповідних робіт, з чого вбачається наявність його вини у пошкодженні газопроводу та завданню позивачу збитків у розмірі витрат на відновлення газопроводу та газопостачання та відшкодування втрат газу.

Отже, суд встановив, що внаслідок пошкодження газопроводу позивачу завдано шкоди в загальному розмірі 103 560,58 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема поданими розрахунками. Розмір шкоди перевірено судом, він визнаний арифметично та методологічно правильним і відповідачем не спростований.

Відтак, оцінивши подані сторонами докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачем доведено повний склад цивільного правопорушення у діях відповідача, отже позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

За положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Суд відзначає, що інші доводи сторін судом враховані, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 23243188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (08150, Київська область, Фастівський район, м. Боярка, вул. Шевченка Т, буд. 178, код ЄДРПОУ 45385755) 103 560 (сто три тисячі п`ятсот шістдесят) грн. 58 коп. майнової шкоди та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 25.05.2026

Суддя О.О. Христенко