Рішення № 136825346, 26.05.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3162/26

Провадження № 2/629/1474/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Солодовник І.С.,

при секретарі Чередниченко М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості, в якій зазначає, що 07.10.2025 р. ОСОБА_1 на підставі заяви про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101759816085176 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір АВН0СТ1551014759816085176, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 29200 грн, строком на 36 місяців (тобто до 06.10.2028 р.) зі сплатою процентів у розмірі 75.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.

АТ «А-БАНК» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач в свою чергу не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 16.04.2026 р. складає 36720,90 грн., з яких: 28742,49 грн. заборгованість за кредитом; 7668,56 грн. заборгованість за відсотками, 309,85 грн заборгованість за пенею.

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «А-Банк» суму заборгованості за кредитним договором № АBH0CT155101759816085176 від 07.10.2025 р. в розмірі 36720,90 грн. станом на 16.04.2026 р., яка складається з: 28742,49 грн. заборгованість за кредитом; 7668,56 грн. заборгованість за відсотками, 309,85 грн заборгованість за пенею; судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника АТ «Акцент-Банк», позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення, у разі виникнення обставин, викладених в ч. 1 ст. 280 ЦПК України, не заперечує (а.с. 7).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи (а.с. 27-29, 31-33), відзиву на позов та заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим, зі згоди представника позивача та на підставі ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки у судовому засіданні встановлено, що 06.08.2024 р. ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, відповідно до якої відповідач висловив свою згоду на те, що Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщенні за посиланням: https://a-bank.соm.ua, становлять Договір про надання банківських послуг зі строком дії у 90 років, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Метою цього договору є отримання у майбутньому фінансових послуг, як: відкриття та користування поточними рахунками (у т.ч. за випуском та використанням платіжних карток) та/або отримання кредитів у вигляді готівкових або безготівкових коштів (в тому числі у вигляді овердрафтів), та/або здійснення валютно-обмінних операцій та/або розрахунково-касових операцій, та/або розміщення коштів на вклади (депозити). Також погодив підписання ним правочинів з використанням електронного підпису (звор. бік а.с. 12, 13).

Того ж дня, 06.08.2024 р. ОСОБА_1 електронним підписом підписано заяву про відкриття та ведення поточного рахунку, на підставі якої останньому було відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 (звор. бік а.с. 13, 14).

07.10.2025 р. ОСОБА_1 підписав електронним підписом Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101759816085176, відповідно до якої просить надати йому в АТ «А-Банк» кредит за послугою «Швидка готівка». Вид кредиту - кредит на споживчі потреби. Тип кредиту - кредит строковий. Мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг. Сума кредиту 29200 грн, строк кредиту 36 місяців зі строком повернення до 06.10.2028 р. Процентна ставка (фіксована) 75% на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день. Розмір щомісячного платежу 2078,16 грн. Денна процентна ставка становить 0,14%. Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - № 4323345043249664. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій (загальна вартість кредиту) становить 74813,86 грн. У випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу (а.с. 8-9).

Крім того, 07.10.2025 р. відповідач електронним підписом підписав паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», в якому також зазначені основні умови кредитування, та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, в якій зазначені періоди та дати платежів, а саме з 07.11.2025 р. по 06.10.2028 р., розмір щомісячного платежу у сумі 2078,16 грн (звор. бік а.с. 9, 10-11).

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується наявним у матеріалах справи меморіальним ордером № TR.50064104.24050.65455 від 07.10.2025 р. на суму 29200 грн (звор. бік а.с.16).

Таким чином, кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 .

Всупереч умов договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим, виникла заборгованість.

Відповідно до виписки по кредиту № АВН0СТ155101759816085176 за період з 07.10.2025 р. по 16.04.2026 р., убачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 16.04.2026 р. становить 36720,90 грн, на погашення заборгованості останнім було сплачено суму у розмірі 4160,67 грн (а.с. 17).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № АВН0СТ155101759816085176 станом на 16.04.2026 р. ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 36720,90 грн, з яких: 28742,49 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 7668,56 грн загальний залишок заборгованості за процентами, 309,85 грн заборгованість за пенею (а.с. 16).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 р., електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, вищезазначений договір про надання банківських послуг, укладено у відповідності до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 р. у справі № 561/77/19.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по картці за період з 07.10.2025 р. по 16.04.2026 р. (звор. бік а.с. 17, 18-20).

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, убачається, що відповідач не належним чином виконував взяті на себе за вищезазначеним договором № АВН0СТ155101759816085176 від 07.10.2025 р. кредитні зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 16.04.2026 р. становить 36720,90 грн. (а.с. 16).

Виписка про рух коштів по картковому рахунку відповідача містить інформацію про рух коштів, що знаходяться на балансі виданої відповідачу кредитної картки та всі операції за кредитною карткою.

За таких обставин, активація відповідачем кредитної картки та користування картковим рахунком також свідчить про укладення сторонами кредитного договору.

Відповідно до Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, виписки банків віднесені до первинних документів, які фіксують факти виконання госоперацій та служать підставою для записів у регістрах бухобліку та в податкових документах.

Згідно з висновком щодо застосування норм права, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.01.2023 р. у справі № 209/3103/21, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, в судовому засіданні, на підставі наданих суду доказів, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів в обумовленій сторонами договору сумі, строку та порядку.

Щодо нарахованої заборгованості, то її розмір та період нарахування відповідає умовам кредитного договору.

Таким чином, заявлені вимоги щодо наявності заборгованості відповідача перед кредитором в частині нарахування заборгованості за тілом кредиту та відсотками у розмірі 36411,05 грн доведені, з яких заборгованість за тілом кредиту у сумі 28742,49 грн, за відсотками у сумі 7668,56 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь пені в розмірі 309,85 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п. 12 Заяви у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

З розрахунку заборгованості за договором № АВН0СТ155101759816085176 від 07.10.2025 року, станом на 16.04.2026 р., заборгованість ОСОБА_1 за пенею становить 309,85 грн.

Представник позивача зазначив, що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування». Також зазначив, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498- IX (набрав чинності 24.12.2023 р. + 30 днів = 23.01.2024 р.) вимога пункту 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.

Вирішуючи питання який саме закон підлягає застосуванню, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про правотворчу діяльність» юридична сила - це властивість нормативно-правових актів та встановлених ними норм права, що є основою для визначення співвідношення їх взаємної ієрархічної підпорядкованості у системі нормативно-правових актів, зумовленого сукупністю ознак, що випливають із: 1)засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначених Конституцією Українита (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.

Суд констатує, що частиною 2 ст. 19 Закону України «Про правотворчу діяльність» встановлено ієрархію нормативно-правових актів, відповідно до якої кодекс і закони є актами однієї юридичної сили.

Разом з тим, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про правотворчу діяльність» кодекс - це закон, який створений шляхом систематизації норм права, містить загальні засади, на підставі яких комплексно регулює однорідну сферу суспільних відносин, забезпечуючи стабільність правового регулювання. При прийнятті законів, що розвивають положення кодексу у відповідній сфері, повинні дотримуватися основні принципи правового регулювання суспільних відносин, встановлені кодексом.

Отже аналізуючи вказану норму закону, суд зауважує, що оскільки при прийнятті законів, що розвивають положення кодексу у відповідній сфері, повинні дотримуватися основні принципи правового регулювання суспільних відносин, встановлені кодексом, суд дійшов висновку, що у даному випадку підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості за пенею нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача загального залишку заборгованості за пенею в сумі 309,85 грн задоволенню не підлягає.

Оскільки з матеріалів справи убачається, що боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором позивачу, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № АВН0СТ155101759816085176 від 07.10.2025 р. в сумі 36411,05 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту у сумі 28742,49 грн, за відсотками 7668,56 грн, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2639,94 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк», ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, рахунок № НОМЕР_4 , місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, 49074, заборгованість за кредитним договором за № АВН0СТ155101759816085176 від 07.10.2025 р. у розмірі 36411 (тридцять шість тисяч чотириста одинадцять) грн. 05 коп., що складається з: 28742,49 грн заборгованість за тілом кредиту; 7668,56 грн заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк», судовий збір у розмірі 2639 (дві тисячі шістсот тридцять дев`ять) грн. 94 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент Банк», адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: І.С. Солодовник