Ухвала суду № 136823483, 25.05.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/196/26

2/0187/318/26

У Х В А Л А

25 травня 2026 року с-ще Петриківка

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караул О.А., за участі секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до АТ "Акцент-Банк", третя особа ТОВ «Українське бюро кредитних історій» про визнаня дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караула О.А. перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до АТ "Акцент-Банк", третя особа ТОВ «Українське бюро кредитних історій» про визнаня дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 29.04.2026 підготовче провадження у вказаній справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Від зустрічного позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, витребування первинних фінансових документів, уточнення позовних вимог щодо розміру шкоди та призначення точкової судово-економічної експертизи.

В обґрунтування клопотання, зустрічний позивач ОСОБА_1 зазначила, що оскільки вона не є юридично грамотною, не розуміється професійно на процесуальних стадіях справи, а з виявлених технічних обставин стало зрозуміло, що АТ «А-БАНК» у виписці розрахунку заборгованості повністю приховав відомості про рух коштів по внутрішніх технічних субрахунках, виникла процесуальна необхідність поновлення підготовчого провадження для виявлення реальних обставин справи та захисту прав споживача.

На підставі вищезазначеного просить суд:

1.Повернутися до стадії підготовчого провадження у даній справі для належного врегулювання спору, залучення додаткових доказів, визначення реальної суми позову та організації захисту прав споживача.

2.Прийняти до розгляду уточнення (збільшення) позовних вимог за зустрічним позовом: стягнути з АТ «А-БАНК» на користь ОСОБА_1 20 000 грн компенсації моральної шкоди за безпідставне блокування картки, тривале порушення життєвого ритму та телефонний терор родини (понад 500+ дзвінків), а також 20 000 грн штрафу за недобросовісну підприємницьку практику та умисне приховування фінансової звітності від споживача.

3.Витребувати у АТ «А-БАНК» первинні фінансові документи: Помісячні меморіальні ордери та технічний рух коштів за період з 01.02.2024 р. по 31.06.2025 р. по картковому рахунку № НОМЕР_1 із обов`язанням відобразити всі внутрішні технічні субрахунки (субсчета), на які розподілялися кошти за програмою «Розстрочка на витрати».

4.Меморіальні ордери та касові документи, що підтверджують рух та призначення платежів, внесених з її дебетової картки № 5169155122540162.

5.Призначити у справі судово-економічну експертизу в Дніпропетровському науково-дослідному інституті судових експертиз (ДНДІСЕ, м. Дніпро), на вирішення якої покласти наступні питання:

Чи відповідає наданий АТ «А-Банк» розрахунок заборгованості на суму 95 310,61 грн первинним касовим документам, та чи відображає він фактично внесені ОСОБА_1 кошти у розмірі 51 230 грн з дебетової картки № НОМЕР_2 ?

Яка сума з фактично внесених ОСОБА_1 коштів з дебетової картки у період з лютого 2024 по червень 2025 року не була зарахована на безпосереднє зменшення заборгованості за кредитною карткою, і який фактичний розмір залишку чистого тіла кредиту (без відсотків та комісій) існує за цими транзакціями?

Чи відбувся технічний збій та безпідставне скасування пільгового (грейс) періоду внаслідок відображення в інтерфейсі додатка сум до сплати, які складалися з реального боргу та залишку по розстрочках, при приховуванні факту неотримання коштів на картковий субрахунок, та яку суму надмірно нарахованих відсотків і комісій отримав Банк через вимушене відкриття нових розстрочок починаючи з лютого 2024 року?

Який розмір відсотків (доходу) за обліковою ставкою НБУ (або за базовою ставкою банку) та розмір інфляційних втрат за весь період утримання коштів зобов`язаний виплатити Банк на користь ОСОБА_1 за безпідставне утримання її особистих коштів у сумі 51 230 грн як "авансових" на внутрішніх субрахунках згідно зі ст. 1048, 1056-1 ЦК України?

Який фактичний та математично обґрунтований залишок заборгованості (або переплати) існує між сторонами з урахуванням відновлення грейс-періоду, виключення скасованих у січні-лютому 2026 року відсотків (1800 та 1500 грн) та повного заліку внесених коштів?

6.Обов`язок з попередньої оплати вартості точкової експертизи покласти на Сторону-1 (АТ «А-БАНК») та Сторону-2 ( ОСОБА_1 ) в рівних частинах по 50% на кожну зі сторін (згідно з ч. 4 ст. 139 ЦПК України), із подальшим остаточним розподілом судових витрат під час ухвалення фінального рішення у справі.

7.У разі відмови Банку надати документи для експертизи застосувати наслідки ч. 1 ст. 109 ЦПК України, визнати факт маніпуляцій підтвердженим та повністю відмовити АТ «А-Банк» у задоволенні позову через недоведеність суми боргу.

8.Зобов`язати ТОВ «Українське бюро кредитних історій» вилучити з історії ОСОБА_1 статус «дефолт» та внести обов`язкову відмітку про статус «спірного боргу» до вирішення справи судом.

Позивач АТ "Акцент-Банк"до суду не з`явився; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 до суду не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд вищезазначеного клопотання без її участі.

Відповідно до ч.1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі N 234/11607/20 (провадження N 61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Як встановлено судом, ухвала суду про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду постановлена судом за відсутності зустрічного позивача ОСОБА_1 , за обставин, які формально хоча і створювали підстави для прийняття такого рішення, однак фактично її думка з вказаного питання судом з`ясована не була.

Таким чином, з врахуванням правової позиції ВС при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд повинен враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду, а в даному випадку необхідним є розгляд клопотання зустрічного позивача про витребування доказів з метою призначення експертизи та збільшення позовних вимог, адже нерозгляд її клопотання з формальних підстав може суттєво вплинути на справедливий розгляд даної справи, у зв`язку з чим суд не вбачає в діях зустрічного позивача ознак зловживання правами.

Враховуючи вищенаведене, з метою розгляду заявленого клопотання, яке можливе лише на стадії підготовчого провадження, суд приходить до висновку про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Нова позовна вимога за зустрічним позовом про стягнення з АТ «А-БАНК» на користь ОСОБА_1 20 000 грн компенсації моральної шкоди за безпідставне блокування картки, тривале порушення життєвого ритму та телефонний терор родини (понад 500+ дзвінків), а також 20 000 грн штрафу за недобросовісну підприємницьку практику та умисне приховування фінансової звітності від споживача не є простим збільшенням позовних вимог, оскільки вказує на одночасну зміну як предмета так і підстави зустрічного позову, що є недопустимим для його прийняття до сумісного розгляду, а тому в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання про призначення експертизи та витребування доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

Згідно з ч. 3-5 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Враховуючи обставини справи, зокрема те, що відповідач не визнає розмір заборгованості, оскільки вважає її безпідставною і недоведеною, позивач щодо призначення експертизи заперечень до суду не надав, сторони не надали суду висновок експерта з приводу обґрунтованості нарахувань за кредитним договором, суд приходить до висновку, що для забезпечення доказів необхідні спеціальні знання в галузі економіки, а тому необхідно в даній справі провести судову економічну експертизу. Оскільки представник позивача ніяким чином не заперечував проти призначення у справі експертизи, суд вважає за правильне поставити перед експертом саме ті питання, які пропонує позивач, та доручити проведення експертизи експертам запропонованої відповідачем установи.

Разом з тим, клопотання зустрічного позивача про розподіл порівну витрат на проведення експертизи задоволенню не підлягає, оскільки висновок експерта є самостійним засобом доказування, а відповідно до ст.. 12 ЦПК України в даному випадку обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які зустрічний позивач посилається як на підставу своїх вимог або заперечень покладається саме на останнього.

Згідно зі ст. ст. 76-78 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засоба ми доказування.

При цьому за положеннями ст. 84 ЦПК Україниу учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

З огляду на те, що зазначені докази мають важливе значення для повного та об`єктивного розгляду справи, адже можуть як підтвердити так і спростувати доводи зустрічного позивача, в тому числі будуть використані для проведення призначеної судом експертизи, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити.

Що стосується вимоги зустрічного позивача зобов`язати ТОВ «Українське бюро кредитних історій» вилучити з історії ОСОБА_1 статус «дефолт» та внести обов`язкову відмітку про статус «спірного боргу» до вирішення справи судом, суд зазначає, що дана вимога за своїм змістом є тотожною щодо однієї з вимог за зустрічним позовом, а відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, у зв`язку з чим вказана вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 та п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи може зупинити провадження у справі у зв`язку з призначенням експертизи на час проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 103, 104, 108, 116, 117, 197, 252, 253 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання зустрічного позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Повернутися до розгляду справи № 187/196/26 у підготовчому провадженні.

Витребувати у Акціонерного товариства «Акцент Банк» (ЄДРПОУ 14360080) первинні фінансові документи:

Помісячні меморіальні ордери та технічний рух коштів за період з 01.02.2024 р. по 31.06.2025 р. по картковому рахунку № НОМЕР_1 із обов`язанням відобразити всі внутрішні технічні субрахунки, на які розподілялися кошти за програмою «Розстрочка на витрати».

Меморіальні ордери та касові документи, що підтверджують рух та призначення платежів, внесених з її дебетової картки № НОМЕР_2 .

Попередити сторни, що відповідно до ст.. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Призначити у справі судово-економічну експертизу на вирішення якої покласти наступні питання:

Чи відповідає наданий АТ «А-Банк» розрахунок заборгованості на суму 95 310,61 грн первинним касовим документам, та чи відображає він фактично внесені ОСОБА_1 кошти у розмірі 51 230 грн з дебетової картки № НОМЕР_2 ?

Яка сума з фактично внесених ОСОБА_1 коштів з дебетової картки у період з лютого 2024 по червень 2025 року не була зарахована на безпосереднє зменшення заборгованості за кредитною карткою, і який фактичний розмір залишку чистого тіла кредиту (без відсотків та комісій) існує за цими транзакціями?

Чи відбувся технічний збій та безпідставне скасування пільгового (грейс) періоду внаслідок відображення в інтерфейсі додатка сум до сплати, які складалися з реального боргу та залишку по розстрочках, при приховуванні факту неотримання коштів на картковий субрахунок, та яку суму надмірно нарахованих відсотків і комісій отримав Банк через вимушене відкриття нових розстрочок починаючи з лютого 2024 року?

Який розмір відсотків (доходу) за обліковою ставкою НБУ (або за базовою ставкою банку) та розмір інфляційних втрат за весь період утримання коштів зобов`язаний виплатити Банк на користь ОСОБА_1 за безпідставне утримання її особистих коштів у сумі 51 230 грн як "авансових" на внутрішніх субрахунках згідно зі ст. 1048, 1056-1 ЦК України?

Який фактичний та математично обґрунтований залишок заборгованості (або переплати) існує між сторонами з урахуванням відновлення грейс-періоду, виключення скасованих у січні-лютому 2026 року відсотків (1800 та 1500 грн) та повного заліку внесених коштів?

Проведення експертизи доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна 17, офіс 801)

Після виконання ухвали суду в частині витребування доказів надати в розпорядження експертів матеріали цивільної справи № 187/196/26.

Експертів повідомити і попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Попередню оплату експертизи покласти на зустрічного позивача ОСОБА_1 .

В задоволенні в іншій частині клопотання ОСОБА_1 відмовити.

Зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвала суду, в частині зупинення провадження, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги.

Суддя О.А.Караул