Рішення № 136822216, 25.05.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1325/25

провадження № 2/691/340/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гергель М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № TDB.2021.0604.15421 у сумі 28755 грн. 42 коп. та понесені судові витрати.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 01.06.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № TDB.2021.0604.15421 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, за умовами якого клієнту відкрито поточний рахунок та видано платіжну картку, на який встановлено ліміт кредитної лінії.

Банк свої зобов`язання перед Клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на картковий рахунок клієнт, надавши йому можливість користуватись кредитними коштами, визначеного умовами договору.

Свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав. Згідно виписок по рахунку позичальника станом на 03.09.2024 його заборгованість становить 28755 грн. 42 коп. та складається із: заборгованості за кредитом у сумі 9994 грн. 24 коп. і заборгованості за відсотками сумі 18761 грн. 18 коп.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за умовами якого новий кредитор набуває права вимоги до дебіторів та/або позичальників, зазначених у додатку № 1 договору та сплачує банку за права вимоги грошові кошти.

27.12.2024 між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого, новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників, зазначених у додатку № 1 договору та сплачує банку за права вимоги грошові кошти.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги 03.09.2024, жодних додаткових нарахувань не здійснювалося.

Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за договором № TDB.2021.0604.15421 у сумі 28755 грн. 42 коп. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.

Про час і місце розгляду справи відповідач ОСОБА_1 повідомлена поштовим повідомленням за встановленим місцем реєстрації, що підтверджується витягом із реєстру поштових відправлень.

Будь-якого роду клопотань від відповідача до суду не надходило.

Оскільки відповідач не подала відзив на позовну заяву, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ознайомившись із матеріалами справи суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За правилами з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Судом установлено, що 01.06.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № TDB.2021.0604.15421 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, за умовами якого ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок та видано платіжну картку, на який встановлено максимальний ліміт кредитної лінії у розмірі 200000 грн., сума доступного кредитного ліміту, згідно паспорту споживчого кредиту 100000 грн., строк кредитування 12 місяців.

Процентна ставка за користування кредитом фіксована та складає 0,0001 % у пільговий період та 56 % у базовий період.

Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 273293 грн. 00 коп.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за умовами якого новий кредитор набуває права вимоги до боржників, зазначених у додатку № 1 договору та сплачує банку за права вимоги грошові кошти.

Згідно витягу з додатку № 1 до договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024, до ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги, у тому числі до боржника ОСОБА_1 за договором № TDB.2021.0604.15421 від 01.06.2021, у сумі 28755 грн. 42 коп.

Перехід права вимоги за договором № GL1N426240 від 03.09.2024 підтверджено платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 66895 від 31.07.2024.

27.12.2024 між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого, новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників, зазначених у додатку № 1 договору та сплачує банку за права вимоги грошові кошти.

Згідно витягу з додатку № 1 до договору № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право грошової вимоги, у тому числі до боржника ОСОБА_1 за договором № TDB.2021.0604.15421 від 01.06.2021, у сумі 28755 грн. 42 коп.

Перехід права вимоги за договором № 1/2 від 27.12.2024 підтверджено платіжними інструкціями кредитового переказу коштів № 1074 від 27.12.2024, № 1091 від 31.12.2024, № 1822 від 22.09.2025.

Таким чином, позивач довів перехід права вимоги від АТ «МЕГАБАНК» до ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та у подальшому до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ».

Позивачем надано розрахунок заборгованості та виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за договором № TDB.2021.0604.15421 від 01.06.2021, сформовані АТ «МЕГАБАНК», згідно яких, станом на 03.09.2024, заборгованість останньої становить 28755 грн. 42 коп. та складається із: заборгованості за кредитом - 9994 грн. 24 коп., заборгованість за відсотками 18761 грн. 18 коп.

На підставі викладеного та враховуючи, що відповідач відзив на позовну заяву не подала, нарахована позивачем сума боргу не перевищує погоджену сторонами договору загальну вартість кредиту, суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 28755 грн. 42 коп.

Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться витрати, у тому числі, на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11200 грн., надавши договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, реєстр боржників від 21.07.2025, акт прийому-передачі наданих послуг з правничої допомоги № 12135340 від 14.08.2025.

При цьому суд враховує, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12- І71гс19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічні висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 456/456/20, від 01.11.2022 у справі № 757/24445/21-ц.

Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що позовна заява є нескладною, стосується стягнення заборгованості лише за одним кредитним договором, основна частина позовної заяви складає цитування чинного законодавства та є ідентичною для такої категорії позовних заяв, тому значного часу на вивчення чинного законодавства і судової практики та підготовку позовної заяви адвокату не потребується. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав.

На підставі чого суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 11200 грн. є явно завищеними та не співмірними витратам фактично наданої правничої допомоги, а тому вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3000 грн., оскільки саме така сума буде відповідати критерію розумності, справедливості та виконаної адвокатом роботи.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ», код ЄДРПОУ 40932411, заборгованість за договором № TDB.2021.0604.15421 від 01.06.2021 у розмірі 28755 (двадцять вісім тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 42 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. та судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л. В. Подорога