Рішення № 136821685, 26.05.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/9356/25

Провадження № 2/552/772/26

РІШЕННЯ

і м е н е м у к р а ї н и

26.05.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Руденької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу № 552/9356/30 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Фінпром маркет» 19.11.2025 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 08.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 71275556, за умовами якого позикодавець надав відповідачу кредит в розмірі 14000 грн строком на 30 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,225%, зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 15% від суми наданого кредиту. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Вказував, що 06.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 15099013 до договору позики № 71275556, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 30 днів та змінити денну процентну ставку (фіксовану) з 0,225% на 1%. Додатковий договір також підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Зазначав, що в подальшому ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 71275556 від 08.05.2025.

Відповідно до реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 71275556 від 08.05.2025 в сумі 26805,10 грн, з яких: 13055 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4861,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 2100 грн - сума заборгованості за комісією, 6788,60 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Вказував, що відповідач належним чином зобов`язання не виконала ні перед первісним кредитором, ані перед ТОВ «Фінпром Маркет», що набуло право вимоги за кредитним договором.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» суму заборгованості за договором кредиту № 71275556 в розмірі 26805,10 грн, з яких: 13055 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4861,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 2100 грн - сума заборгованості за комісією, 6788,60 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Просив стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21.11.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідач відзив на позовну заяву не подала.

Позивач звертався до суду з заявою про розгляд справи без участі.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не з`явилася, з клопотаннями до суду не зверталася, має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 08.05.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71275556, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 14000 грн, строк кредитування 30 днів, дата повернення 06.06.2025, процентна ставка/день 0,225% (фіксована), комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2100 грн), орієнтовна загальна вартість кредиту 17045 грн.

06.06.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 15099013 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71275556 від 08.05.2025, в якій сторони домовились продовжити строк кредитування на 30 днів із датою повернення 06.07.2025, на період продовження строку користування кредитом (пролонгації) до дати повернення кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00%, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 20961,50 грн.

Договір та додаткову угоду укладено в електронній формі, підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Факт надання кредитних коштів підтверджується витребуваними судом доказами, а саме листом АТ КБ «ПриватБанк» від 01.12.2025 № 20.1.0.0.0/7-251201/81951-БТ, згідно якого на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли грошові кошти у розмірі 14000 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку належним чином не виконала, своєчасно, в порядку, передбаченому договорами, кошти в повному обсязі не поверну ла.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Встановлено, що 16.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №16/10/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі і до відповідача.

Згідно реєстру прав вимог 16/10/25-02 від 16.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 71275556 від 08.05.2025 в сумі 26805,10 грн.

При вирішенні питання про розмір заборгованості судом враховано наступне.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить: 13055 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4861,50 грн - сума заборгованості за процентами; 2100 грн - сума заборгованості за комісією, а всього - 20016,50 грн.

В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вказана заборгованість підтверджена наданими до суду розрахунками та відповідає умовам договору про надання коштів у кредит № 71275556 від 08.05.2025 зі змінами.

Щодо позовних вимог про стягнення відсотків за понадстрокове користування кредитними коштами суд враховує таке.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.

Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення відсотків в розмірі 6788,60 грн за понадстрокове користування кредитними коштами є безпідставним та не підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені судом обставини та надані позивачем докази, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 71275556 від 08.05.2025 в розмірі 20016,50 грн, що складається з тіла кредиту, нарахованих відсотків та комісії.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає до стягнення 2422,40 грн понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору та 4500 грн витрат на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за кредитним договором № 71275556 від 08.05.2025 в розмірі 20016,50 грн, понесені судові витрати в розмірі 5191,80 грн, а всього 25208,30 грн.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», місцезнаходження 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, б. 31/33 код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 26.05.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко