Рішення № 136821289, 20.05.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/503/26

Провадження № 2/366/835/26

РІШЕННЯ

іменем України

20.05.2026 с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді Н.Слободян, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач, ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ», звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №1464379 від 25.04.2024 року в сумі 13800,00 гривень та судових витрат.

Позов мотивований тим, що 25.04.2024 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладено договір №1464379 про надання споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно умов договору, відповідач отримав кредит в розмірі 3000,00 грн., строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,5% в день. ТОВ «Селфі Кредит» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору. Відповідач не виконав умови кредитного договору.

Також зазначає, що 18.12.2024 р. між ТОВ «УМ Факторинг», було укладено договір факторингу №18/12/24, відповідно до якого, ТОВ «УМ Факторинг», набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі і до відповідача. Сума заборгованості відповідача становить 13800,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10800,00 грн. - заборгованість за відсотками. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за кредитним договором, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості та судові витрати по справі.

Рух справи

04.03.2026 позовна заява надійшла до суду та була передана на розгляд судді.

09.03.2026 у справі відкрите провадження. Вирішено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Задоворлене клопотання представника позивача про витребування доказів. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позов.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом надіслання рекомендованої кореспонденції на зареєстровану адресу його місця проживання (повернулась з відміткою, що адресат відсутній), відзиву на позов, чи інших заяв, клопотань до суду не подав.

27.04.2025 на виконання ухвали суду про витребування доказів від АТ «КБ «ПриватБанк» надійшли відповідні документи.

29.04.2026 до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, яка, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці та на навчання у НШС, була передана останній після виходу на роботу 18.05.2026. Ухвалою від 20.05.2026 у задоволенні заяви відмовлено.

28.05.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права

Судом встановлено, що 25.04.2024 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №1464379 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «М336» (а.с.27-31).

Згідно зазначеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 3000,00 грн., строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,5% в день.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору визначено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі, шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Розділом 4 кредитного договору передбачено, що товариство має право вимагати від позичальника повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених договором, а позичальник в свою чергу зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі передбачені договором.

Аналогічні умови кредитування зазначені у підписаному відповідачем одноразовим ідентифікатором «Р259» паспорті споживчого кредиту. (а.с. 25-26)

Відповідно до повідомлення ТОВ «Пейтек» № 20250708-449 від 08.07.2025, ТОВ «Селфі Кредит» 25.04.2024 перерахувало кошти в розмірі 3000,00 грн. на рахунок відповідача № НОМЕР_1 (дата і час виконання - 2024-04-25 14:59:38; призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 ). (а.с.24)

Відповідно до інформації АТ КБ «Приватбанк» від 22.04.2026 №20.1.0.0.0/7-260408/94963-БТ, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Факт перерахування коштів на рахунок відповідача також стверджений випискою по рахунку, що надана АТ КБ "Приватбанк" за період 25.04.2024- 28.04.2024, відповідно якої 25.04.2024 року на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 були перераховані грошові кошти в сумі 3000,00 грн.

Таким чином, ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, а останній отримав грошові кошти у порядку та на умовах, що визначені укладеним між ними кредитним договором, згідно якого сторонами було погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.

Відповідач, в свою чергу, зобов`язання відповідно умов договору не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатила, в зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 13800,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10800,00 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості. (а.с.11-15)

Судом також встановлено, що 18.12.2024 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «УМ Факторинг» укладено договір факторингу №18/12/24, згідно умов якого, ТОВ «УМ Факторинг» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до відповідача за кредитним договором №1464379 від 25.04.2024. (а.с.18-23, 32)

Відповідно до п.6.2.3 договору права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників за формою додатку 2 цього договору, та виконання фактором вимог пункту 7.2. договору.

Згідно з витягом з акту приймання-передачі реєстру боржників від 18.12.2024 до договору факторингу № 18/12/24 від 18.12.2024 р., ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №1464379 від 25.04.2024 та загальна сума заборгованості складає 13800,00 грн. (а.с.6)

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та необхідність погашення заборгованості, ТОВ «УМ Факторинг» повідомило, шляхом направлення відповідної досудової вимоги на поштову адресу відповідача .

Отже, з досліджених доказів вбачається, що кредитор дотримався умов кредитного договору, натомість відповідач належним чином не виконав умов договору, що призвело до виникнення заборгованості.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.

Мотиви та застосовані норми права

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для задоволення позову.

Судом установлено, що 25.04.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту №1464379, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 3000,00 грн, проте свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 13800,00 грн. При цьому суд звертає увагу, що нарахування відсотків кредитором здійснювалось з розрахунку 1% в день, що відповідає вимогам ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» ( в договорі була узгоджена процентна ставка 1,5% в день).

Таким чином позивач підтвердив своє право вимоги за кредитним договором №1464379 від 25.04.2024 року відповідно до договору відступлення права вимоги №18/12/24 від 18.12.2024.

Враховуючи те, що добровільно відповідач суму заборгованості не повертає, відповідач заперечень щодо незгоди із наданим кредитом та розміром нарахованої заборгованості по ньому суду не висловив, доказів про відсутність заборгованості у розмірах, вказаних у розрахунку, суду ним також не надано, суд дійшов висновку, що що позов про стягнення заборгованості є обґрунтованим і його необхідно задовольнити, стягнувши з відповідача на користь ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» заборгованість за кредитним договором, в сумі 13800,00 грн.

Щодо судових витрат.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1464379 від 25.04.2024 в сумі 13800,00 грн, з них 3000,00 грн тіло кредиту, 10800 грн нараховані відсотки

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 20.05.2026.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ум факторинг» (адреса: 01001, м. Київ, Майдан Незалежності, 2 оф. 172. Код ЄДРПОУ: 40274286).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 )

Суддя Наталія СЛОБОДЯН