Ухвала суду № 136820877, 14.05.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5749/26

1-кс/296/2220/26

УХВАЛА

Іменем України

14 травня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12024060000000727 від 04.10.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ст.336, ч.4 ст.358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

08.05.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ВРОТЗ СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , кримінальному провадженні №12024060000000727 від 04.10.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України в рамках кримінального провадження №12024060000000727 від 04.10.2024.

Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000727 від 04.10.2024 за ч. ч. 4, 5 ст. 191, ст. 336, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_8 05.06.2025 та в порядку переведення призначено на посаду директора новоствореного комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти Професійного коледжу індустрії краси і технологій міста Житомира, з 06.06.2025 по 05.06.2030, та 06.06.2025 між Департаментом освіти Житомирської міської ради та ОСОБА_8 укладено Контракт (строковий трудовий договір), який регулює їх трудові, соціальні та договірні правовідносини та він здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому, в силу вимог ст. 18 КК України та положень примітки 1 до ст. 364 КК України, є службовою особою.

Крім того, наказом від 17.07.2017 №47/3-К ОСОБА_9 призначено на посаду інспектора кадрів Професійного коледжу індустрії краси і технологій міста Житомира (з урахуванням всіх процесів перейменування та реорганізації навчального закладу), яка здійснювала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому, в силу вимог ст. 18 КК України та положень примітки 1 до ст. 364 КК України, є службовою особою.

У достовірно невстановлений час та місці, але не пізніше 05.09.2024 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, шляхом отримання незаконної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу третього частини 3 статті 23 Закону.

Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період,

ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи, що відповідно до положень Закону не має законних підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а тому може отримати виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення призначення на особливий період та в подальшому мобілізований для проходження військової служби, за невстановлених обставин, не пізніше 05.09.2024 домовився із директором ДНЗ «ЦЛППОН м. Житомира» ОСОБА_8 про фіктивне працевлаштування в Закладі освіти.

В той же час ОСОБА_8 , як службова особа, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, маючи досвід фіктивного працевлаштування осіб, які підлягають мобілізації на військову службу, на особливий період, діючи з корисливих мотивів, вирішив організувати ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_4 та разом з тим продовжити заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ДНЗ «ЦЛППОН м. Житомира» шляхом зловживання своїм службовим становищем, у спосіб фіктивного працевлаштування до Закладу освіти ОСОБА_4 , безпідставного нарахування та виплати йому заробітної плати, без виконання ним своїх обов`язків за посадою.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом, та виконуючи роль пособника у заволодінні чужим майном, ОСОБА_4 не пізніше 05.09.2024, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем розташування ДНЗ «ЦЛППОН м. Житомира», за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівська, 102-А, власноручно написав заяву про прийняття його на роботу до вказаного закладу освіти на посаду майстра виробничого навчання, з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу третього частини 3 статті 23 Закону. Одночасно з цим ОСОБА_4 вчинив дії спрямовані на сприяння ОСОБА_8 у заволодінні грошовими коштами Закладу освіти, шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, таким чином виступивши пособником.

В свою чергу, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на сприяння ОСОБА_4 в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та заволодіння грошима Закладу освіти шляхом зловживання своїм службовим становищем, використовуючи свої організаційно-розпорядчі повноваження директора, залучив до вчинення злочину інспектора з кадрів ДНЗ «ЦЛППОН м. Житомира» ОСОБА_9 , яка дала згоду на участь у вчиненні кримінальних правопорушень і таким чином вступила у попередню змову з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

З метою реалізації спільного злочинного умислу спрямованого на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_4 та заволодіння грошима Закладу освіти шляхом зловживання своїм службовим становищем, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , в той же день наклав відповідну резолюцію на зазначеній заяві, видав та підписав завідомо неправдивий наказ «Про прийняття ОСОБА_10 » №139/к/тр від 05.09.2024, до якого вніс завідомо недостовірні відомості про фактичне працевлаштування на роботу ОСОБА_4 на посаду майстра виробничого навчання, який, в свою чергу, в подальшому на роботу не прибував та обов`язків за посадою не виконував.

Надалі, 05.09.2024, ОСОБА_8 , перебуваючи в адміністративному приміщенні Закладу освіти, що розташований за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівська, 102-А, використав завідомо підроблений наказ №139/к/тр від 05.09.2024, передавши його інспектору з кадрів Закладу освіти ОСОБА_9 , з метою подальшого оформлення усіх необхідних документів для працевлаштування ОСОБА_4 на посаду, а також подальшого нарахування і виплати заробітної плати та направлення необхідних документів до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання ОСОБА_4 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, оформивши фіктивне працевлаштування на посаду майстра виробничого навчання ДНЗ «ЦЛППОН м. Житомира» 05.09.2024

ОСОБА_4 отримав підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

В свою чергу, ОСОБА_4 , продовжуючи виконувати роль пособника у вчиненні злочину, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , самостійно звернувся до банківської установи АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для відкриття карткового банківського рахунку, призначеного для виплати йому заробітної плати як працівнику ДНЗ «ЦЛППОН м. Житомира». За результатами підписаних останнім із вказаною банківською установою договорів про відкриття карткових рахунків, на ім`я ОСОБА_4 відкрито банківський рахунок (IBAN) НОМЕР_1 , на який у подальшому безпідставно зараховувалися кошти у вигляді заробітної плати від ДНЗ «ЦЛППОН м. Житомира».

В подальшому, достовірно невстановлені особи з числа адміністрації Закладу освіти, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , за його вказівкою склали табелі обліку використання робочого часу на ОСОБА_4 за період з 06.09.2024 по 31.12.2025 із погодинним зазначенням відомостей щодо його виходу на роботу та забезпечили безпідставне нарахування йому заробітної плати, премій, доплат тощо відповідно до його посадового окладу та наказів, на загальну суму 186 760,46 гривень, шляхом перерахування коштів на відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» рахунок.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_4 , 27.10.2025 ОСОБА_9 виготовила та зареєструвала довідку №686, яка містила завідомо неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_4 з 06 вересня 2024 року займає посаду майстра виробничого навчання ПКІКіТ міста Житомира та яку підписав ОСОБА_8 . В свою чергу ОСОБА_4 04.11.2025 подав до Управління (центру) надання адміністративних послуг Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, додавши до неї довідку №686 від 27.10.2025, достовірно знаючи, що він не виконує будь-якої діяльності пов`язаної з посадою майстра виробничого навчання ПКІКіТ міста Житомира, таким чином використав наданий йому офіційний документ для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

На підставі наданих ОСОБА_4 документів комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнято рішення про надання ОСОБА_4 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Крім того, 05.02.2026 ОСОБА_9 виготовила та зареєструвала довідку №106, яка містила завідомо неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_4 з 06 вересня 2024 року займає посаду майстра виробничого навчання ПКІКіТ міста Житомира та яку підписав ОСОБА_8 . В свою чергу ОСОБА_4 10.02.2026 подав до Управління (центру) надання адміністративних послуг Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, додавши до неї довідку №106 від 05.02.2026, достовірно знаючи, що він не виконує будь-якої діяльності пов`язаної з посадою майстра виробничого навчання ПКІКіТ міста Житомира, таким чином використав наданий йому офіційний документ для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

На підставі наданих ОСОБА_4 документів комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнято рішення про надання ОСОБА_4 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

07.05.2026 у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 чт. 27 ч. 4 ст. 191, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 чт. 27 ч. 4 ст. 191, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України, підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні, відповідно до вимог КПК України, доказами.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 5 чт. 27 ч. 4 ст. 191, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України та наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування ставить питання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки більш м`який запобіжний захід не здатен запобігти ризикам.

Прокурор ОСОБА_11 в судовому засіданні клопотання повністю підтримав та просив його задовольнити з мотивів та підстав зазначених у клопотанні слідчого.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що розуміє в чому його підозрюють, проте вважає, що підозра необгрунтована, наразі він бажає скористатися ст.63 Конституції України. Просив застосувати щодо нього м`якіший запобіжний захід ніж домашній арешт- особисте зобов`язання, оскільки він має працювати,утримувати родину.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію свого клієнта, посилаючись на те, що ризики, на які вказує сторона обвинувачення, є надуманими та не підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Також просила застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання чи мінімальної застави.

Вислухавши сторони кримінального провадження слідчий суддя прийшов наступного.

Стаття 177 КПК України встановлює мету і підстави застосування запобіжних заходів

Так ч. 1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.4 ст.194 КПК України).

Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000727 від 04.10.2024 за 4, 5 ст. 191, ст. 336, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.\

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є підозрюваним за ч.5 ст.27 ч.4 ст.191, ст.336, ч.4 ст.358 КК України.

Враховуючи стадію судового розгляду, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04). Слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених ч. 5 чт. 27 ч. 4 ст. 191, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, це підтверджується доказами, а саме:

-протоколами обшуків в Професійному коледжі індустрії краси і технологій м. Житомира та вилученими за результатами їх проведення документами;

-протоколами огляду документів, в тому числі аналізом інформації, отриманої в порядку тимчасового доступу від операторів мобільного зв`язку;

-документами щодо обліку робочого часу та журналами теоретичного та виробничого навчання;

-протоколами огляду документів, в тому числі інформації, отриманої в порядку тимчасового доступу у АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;

-висновками судових портретних експертиз;

-висновками судових економічних експертизи;

-протоколом огляду від 24.02.2026;

-протоколом огляду від 13.02.2026;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.02.2026;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 05.03.2026;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 10.03.2026;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 15.04.2026;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 09.03.2026;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 11.03.2026;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 12.03.2026;

-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Щодо ризиків

Слідчий та прокурор вказують на наявність ризиків передбачених п.1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знайшов своє підтвердження, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а саме кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України. У разі визнання винуватим ОСОБА_4 може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

ЄСПЛ постійно наголошує, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», п. 51, за скаргою № 5522/04 від «20» січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою № 38717/04 від «14» жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29, 41, за скаргою № 37466/04 від «20» травня 2010 року по справі «Москаленко проти України».

Окрім тяжкості покарання, суд зобов`язаний враховувати і інші чинники- зокрема і особу підозрюваного, його характеристики в побуті, за місцем роботи, спосіб життя та репутацію.

Підозрюваний ОСОБА_4 є молодим, працездатним чоловіком 36 років, вад здоров`я не має, одружений, має малолітню дитину, є батьки пенсійного віку, працює за договором співпраці в ТОВ «ЮБІСОФТ ЮКРЕЙН» (довідок про доходи не надав, зі слів це до 20 тисяч), за місцем роботи та проживання характеризується з позитивної сторони, раніше не судимий.

Отже, на думку слідчого суді, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, з урахуванням тяжкості покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення існує, однак з урахуванням особи підозрюваного, слідчий суддя вважає його не високим.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищення чи спотворення речових доказів, на думку слідчого судді, не знайшов свого підтвердження, оскільки на момент розгляду клопотання органом досудового розслідування було проведено ряд слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, вилучено кадрову документацію, а також проведено судово-економічні експертизи. Тому станом на час розгляду клопотання ризик знищення чи спотворення речових доказів не знайшов свого підтвердження.

Ризики передбачені п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України впливати на свідків, інших підозрюваних в кримінальному провадженні існує проте його можна запобігти за допомогою обов6язків визначених ч.5 ст.194 КПК Украни: заборонивши спілкування зі свідками та іншими підозрюваними а також зобов`язати прибувати на виклик слідчого, прокурора чи суду та роз`яснивши наслідки невиконання обов`язків .

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, не знайшов свого підтвердження, оскільки органом досудового розслідування було припинено протиправну діяльність шляхом повідомлення ОСОБА_4 про підозру, а вчинення іншого злочину слідчий суддя вважає малоймовірним враховуючи особу підозрюваного .

Отже прокурором доведено існування ризиків передбачених п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України при цьому вони не є високими.

Слідчий суддя констатує, що ризики не повинні бути вже доведені настільки щоб їх можна було констатувати , оскільки мета - саме запобігти їм.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Як вже зазначалося у разі визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він підозрюється (ч.4ст.194 КПК України), йому загрожує покарання у виді позбавлення волі, а тому до нього може бути застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя врахував особу підозрюваного , який є молодим, працездатним чоловіком 36 років, вад здоров`я не має, одружений, має малолітню дитину, є батьки пенсійного віку, працює на 2 роботах- в закладі освіти та за договором співпраці в ТОВ «ЮБІСОФТ ЮКРЕЙН» (довідок про доходи не надав, зі слів це до 20 тисяч), за місцем роботи та проживання характеризується з позитивної сторони, раніше не судимий.

Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором не доведено неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням його особи.

Фактично, цілодобовий домашній арешт - це позбавлення волі особи, хоча і в більш лояльних проявах.

На переконання слідчого судді такий запобіжний захід є невиправданим в даному конкретному випадку, а тому клопотання сторони захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу є таким що підлягає задоволенню.

Слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, як достатній для запобігання ризикам, що встановлені під час розгляду клопотання та забезпечення виконання процесуальних обов`язків.

За приписами ч.1.3 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Злочин за ч.4 ст.191 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи особу підозрюваного, що він раніше не судимий, його матеріальний стан: працює вм.Києві (зі слів дохід до 25 тисяч гривень) у власності є квартира в м.Києві, також на утриманні є дитина, слідчий суддя визначає заставу у розмірі, який становить 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.

Слідчий суддя вважає, що саме такий розмір застави, у даному конкретному випадку, здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та є співмірним з його доходами способом життя .

У зв`язку з застосуванням до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави покласти на підозрюваного обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

-прибувати до слідчого, у провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора або суду на першу їх вимогу;

-повідомляти слідчого, у провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними та експертами у кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ;

-здати на зберігання до органів Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Щодо строку дії запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Корольовського суду м. Житомира №296/4730/26 у кримінальному провадженні №12024060000000727 від 04.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191, ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України строку досудового розслідування було продовжено до шести місяців тобто до 25.08.2026.

Отже, слідчий суддя вважає за необхідне залишити без задоволення клопотання слідчого, частково задовольнити клопотання сторони захисту та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави строком на 2 місяці з покладенням ряду обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України в межах строку досудового розслідування тобто до 14.07.2026.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 184, 193-194, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити без задоволення.

Клопотання сторони захисту про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт задовольнити .

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ст.336, ч.4 ст.358 КК України у кримінальному провадженні №12024060000000727 від 04.10.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, у провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора або суду на першу їх вимогу;

-повідомляти слідчого, у провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними та експертами у кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ;

-здати на зберігання до органів Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний, ОСОБА_4 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA758201720355229001500000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім`я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».

Попередити підозрюваного, що у разі невнесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі протягом п`яти днів з моменту оголошення ухвали, або невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

Встановити строк дії ухвали до 14.07.2026 (включно), що в межах строку досудового розслідування.

Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов`язків у разі внесення застави покласти на орган досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді, може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя ОСОБА_1