Ухвала суду № 136819942, 25.05.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 505/4277/24

Провадження № 2-з/505/26/2026

УХВАЛА

про забезпечення позову

25 травня 2026 року місто Подільськ

Суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Дзюбинський А.О., розглянув заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

На розгляду Подільського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

До Подільського міськрайонного суду Одеської області 22.05.2026 із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок належний відповідачу звернулась ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу розподілу від 22.05.2026 матеріали заяви передано для розгляду судді Дзюбинському А.О.

Зміст заяви про забезпечення позову

Заявником ОСОБА_1 зазначається, що судом розглядається її позов до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 09.11.2021 року в розмірі 120 124,9 грн, суму інфляційних витрат у розмірі 21 087,24 грн та три відсотки річних від простроченої суми 7 090 грн, а всього 148 302,14 грн.

У клопотанні вказує, що відповідач уникає контактів із заявником, не бажає врегулювати спір мирним шляхом та існує ризик відчуження належного їй на праві власності житлового будинку в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №107289979 від 13.12.2017.

Заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на зазначене нерухоме майно, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, а також ефективний захист його прав та інтересів, у зв`язку з чим застосування заходів забезпечення позову є необхідним.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України, суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву та додані до них матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи співмірність заявлених вимог про забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд вважає за необхідне накласти арешт на зазначене в заяві нерухоме майно.

Згідно ч.3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Враховуючи викладене, підстав для застосування зустрічного забезпечення, у відповідності до ст. 154 ЦПК України, суд не вбачає, з урахуванням природи спірних відносин, що виникли між сторонами, способу забезпечення позову, наявності зареєстрованої у позивача адреси проживання та відсутності у суду даних про вчинення позивачем дій щодо зловживання наділеними процесуальними правами та дій спрямованих на відчуження належного майна або інших дій, які можуть свідчити про наміри позивача утруднити або унеможливити виконання рішення суду у випадку відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 150, 151, 152, 153 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, задовольнити.

Накласти арешт, в межах суми позову 148 302 (сто сорок вісім тисяч триста дві) гривні 14 копійок, на житловий будинок з відповідним господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1435672051229, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Копію ухвали направити учасникам справи для відома, Подільському відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: Одеська область, Подільський район, м. Подільськ, просп. Шевченка, буд. 16, код ЄДРПОУ 38701485, info@kt.od.dvs.gov.ua - для негайного виконання.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ