Ухвала суду № 136819378, 21.05.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1871/25

6/683/38/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Кутасевич О.Г.,

з участю секретаря судового засідання Братенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від від 24 березня 2026 року у справі № 683/1871/25, за позовом акціонерного товариства «Кредобанк» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

07 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в обгрунтування якої зазначив, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2026 року скасовано рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2026 року та ухвалено нове, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором №CL-324888 від 22 липня 2021 року в розмірі 596547,43 грн, що складається з 470992,80 грн тіла кредиту та 125554,63 грн заборгованості за відсотками.

Указував на об`єктивну неможливість виконати рішення суду у зв`язку із форс-мажорними обставинами, військовою агресією російської федерації. Зазначив, що він здійснював підприємницьку діяльність з перевезення вантажів, для забезпечення якої і був отриманий вказаний кредит. Однак у межах виконання військово-транспортного обов`язку усі належні йому транспортні засоби після початку повномасштабного вторгнення росії до України були вилучені на мобілізаційні потреби, наймані працівники теж мобілізовані, а тому він був змушений припинити підприємницьку діяльність, що позбавило його основних доходів. Крім того, у 2024 році його син ОСОБА_2 , 2015 року народження захворів на цукровий діабет, дружина ОСОБА_3 , 1977 року народження, захворіла на онкологічне захворювання, має інвалідність другої групи, у зв`язку із чим не працює. Оскільки інших прибутків, окрім соціальної допомоги він не має, вартість мобілізованих у нього транспортних засобів буде відшкодовано йому після закінчення воєнного стану, просив відстрочити виконання рішення суду до спливу одного року після закінчення воєнного стану.

У судове засідання заявник подав заяву, у якій просив розглянути питання відстрочки виконання рішення суду у його відсутності.

Представник АТ «Кредобанк» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2026 року скасовано рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2026 року та ухвалено нове, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором №CL-324888 від 22 липня 2021 року в розмірі 596547,43 грн, що складається з 470992,80 грн тіла кредиту та 125554,63 грн заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

У розумінні практики Європейського суду ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до ч. 1ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року з наступними змінами і доповненнями, задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду у силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Відповідно до ч. 1ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим ( ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 435 ЦПК України).

Перелік обставин, що утруднює виконання судового рішення, наведений у цій статті, не є вичерпним, тому суд у кожному конкретному випадку повинен визначити, чи є обставини, на які посилається боржник, такими.

З аналізу наведених норм слідує, що відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Надання відстрочки виконання рішення суду полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення суду має бути виконане.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. ст. 10, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Судом встановлено, що відповідно до інформації Державної служби України з безпеки на транспорті від 12 лютого 2016 року ОСОБА_1 здійснював міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями та згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом його діяльності було вантажний автомобільний транспорт, технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, транспортне обслуговування вантажів, надання вантажних автомобілів в оренду та 28 листопада 2024 року останній припинив свою підприємницьку діяльність.

Відповідно до наряду начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 на поставку одиниць техніки партії №0598 від 15 березня 2022 року ОСОБА_4 протягом 2 годин з моменту одержання наряду зобов`язано поставити за адресою

АДРЕСА_1 платформи TRANSPORTER ENEGINEERING та сідельний тягач VOLVO.

Як убачається з актів приймання-передачі транспортних засобів від 15 березня 2022 року вказані транспортні засоби залишковою вартістю відповідно 928 000 грн та 442 500 грн, передані ОСОБА_4 у межах виконання військово-транспортного обов`язку.

Згідно з довідок начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01 серпня 2025 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 призвані по мобілізації до Збройних сил України відповідно 30 серпня 2024 року та 26 лютого 2022 року.

Указані особи згідно трудових договорів працювали на фізичнуособу підприємця ОСОБА_1 на посаді водіїв.

Згідно довідок головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15 та 16 січня 2026 року ОСОБА_1 станом на 09 січня 2026 року перебуває на обліку як одержувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячний розмір такої допомоги станом на 31 грудня 2025 року становив 3250,70 грн.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого є ОСОБА_4 , є дитиною з інвалідністю, що підтверджується свідоцтвом про народження та посвідченням серії НОМЕР_1 .

Відповідно до Консультативного висновку та виписки із медичної картки стаціонарного хворого Хмельницької міської дитячої лікарні від 10 лютого 2026 року ОСОБА_2 хворіє на цукровий діабет 1 типу, важка форма та потребує дорого вартісного лікування відповідно до висновку №3/7 лікарсько-консультативної комісії КНП «Старокостянтинівський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 08 січня 2026 року.

Крім того, дружина ОСОБА_1 . ОСОБА_3 відповідно до виписного епікризу від 16 серпня 2024 року та консультативного висновку ДНП «Національний Інститут Раку» від 23 березня 2024 року мала злоякісне новоутворення, у зв`язку із чим їй встановлено другу групу інвалідності загального захворювання, що підтверджується довідкою до акту медико-соціальної експертної комісії №936474.

Відповідно до повідомлення від 28.02.2022 року за №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14,14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Ураховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.

До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації (стаття 7 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

Ураховуючи те, що заборгованість за кредитним договором у ОСОБА_1 виникла внаслідок мобілізації в умовах воєнного стану належних йому транспортних засобів, що були основним засобом здійснення ним підприємницької діяльності, та в свою чергу спричинило припинення його підприємницької діяльності, відсутність у нього інших доходів та перебування на його утриманні дружини та сина, які є особами з інвалідністю та потребують лікування, відсутність у нього інших доходів, суд вважає, що обставини, на які посилається заявник, можна розцінювати як такі, що у відповідності до приписів ст. 435 ЦПК України, унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення.

Від виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2026 року ОСОБА_1 не ухилявся, та як убачається з матеріалів цивільної справи, навіть після введення воєнного стану та настання форс-мажорних обставин, мобілізації його транспортних засобів та найманих працівників намагався добросовісно виконувати свої зобов`язання за кредитним договором, частково сплачуючи відсотки за користування кредитом.

Відстрочка виконання рішення означає перенесення виконання на інший час.

Крім того, виконання рішення суду про стягнення із заявника заборгованості забезпечується у разі неповернення мобілізованих у нього транспортних засобів на загальну суму 1 370 500 грн відшкодуванням їх вартості відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Положення про військово-транспортний обов`язок», затвердженого постановою КМУ від 28.12.2000 року № 1921.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про доведеність заявником належними та допустимими доказами підстав для відстрочення виконання рішення суду, а тому заява ОСОБА_1 про відстрочення виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2026року підлягає частковому задоволенню, а саме до закінчення воєнного стану, але не більше ніж на 1 рік, з урахуванням вимог ч.5 ст. 435 ЦПК України, щодо максимального строку відстрочки виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 267, 354, 435 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2026 року у справі № 683/1871/25 задовольнити частково.

Відстрочити виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2026 року у справі № 683/1871/25, за позовом акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 596547,43 грн, що складається з 470992,80 грн тіла кредиту та 125554,63 грн заборгованості за відсотками до закінчення воєнного стану, але не більше ніж на 1 (один) рік з моменту ухвалення такого рішення, до 21 травня 2027 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя