Рішення № 136819036, 22.05.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/3527/25

2/950/221/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Лебединського районного суду Сумської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1379299 від 10.01.2024 року. Позивачем у позовній заяві зазначено ціну позову 67 451,89 грн, а також заявлено вимоги про стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Відомості про сторони, їхні адреси, РНОКПП відповідача, код ЄДРПОУ позивача та ціну позову наведені у позовній заяві, сформованій в системі «Електронний суд» 23.11.2025 року.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1379299 від 10.01.2024 року у розмірі 67 451,89 грн, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 25.11.2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву, заяв із запереченням проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні, клопотань про розгляд справи з викликом сторін, зустрічного позову або доказів погашення заборгованості від відповідача до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на розгляд справи без повідомлення сторін фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Судом встановлено, що 10.01.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1379299 про надання споживчого кредиту.

За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. У позовній заяві та кредитному договорі зазначено, що сума кредиту становила 10 000,00 грн, строк кредиту - з 10.01.2024 року по 04.01.2025 року, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Кредитні кошти відповідно до п. 2.1 договору надавалися у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок споживача, у тому числі з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Факт підписання договору відповідачем підтверджується реквізитами договору, відповідно до яких договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором P501 10.01.2024 о 15:47:22 ОСОБА_1 .

Факт зарахування кредитних коштів підтверджується відповіддю АТ «Сенс Банк», у якій щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зазначено дату зарахування 10.01.2024 року, суму 10 000,00 грн та картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з паспортом споживчого кредиту, споживачу до укладення договору було надано інформацію про тип кредиту, суму кредиту 10 000,00 грн, строк кредитування 360 днів, мету кредиту - споживчі потреби, спосіб надання кредиту - шляхом перерахування грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем.

Також у паспорті споживчого кредиту зазначено стандартну процентну ставку 912,5 % річних, або 2,5 % на день, та знижену процентну ставку 3,65 % річних, або 0,010 % на день, за умови виконання споживачем передбачених договором умов.

Судом встановлено, що відповідач здійснив часткові платежі на рахунок первісного кредитора у розмірі 7 821,76 грн, з яких 1 970,01 грн спрямовано на погашення тіла кредиту, а 5 851,75 грн - на сплату процентів.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на дату відступлення права вимоги за кредитним договором № 1379299 від 10.01.2024 року заборгованість становила 67 451,89 грн, з яких: 8 029,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 59 421,90 грн - заборгованість за процентами, 0,00 грн - штрафи та пеня.

27.06.2025 року ТОВ «Слон Кредит» на підставі договору факторингу № 27062025 відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. У позовній заяві зазначено, що ТОВ «Слон Кредит» за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Факт сплати за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією № 7210 від 01.07.2025 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» сплатило ТОВ «Слон Кредит» 3 750 423,44 грн за договором факторингу № 27062025 від 27.06.2025 року.

Відповідача повідомлено про відступлення права вимоги. У повідомленні про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 1379299 від 10.01.2024 року зазначено, що право вимоги заборгованості відступлене ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», а розмір заборгованості станом на 28.06.2025 року становить 67 451,89 грн, з яких 8 029,99 грн - основний борг, 59 421,90 грн - проценти, 0,00 грн - пеня.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом. За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів.

Оцінюючи кредитний договір № 1379299 від 10.01.2024 року, суд приходить до висновку, що цей доказ є належним, допустимим та достовірним, оскільки містить істотні умови кредитного правочину: сторони, суму кредиту, строк кредитування, порядок надання коштів, порядок повернення кредиту, процентну ставку, права та обов`язки сторін. Договір містить відомості про підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає правовій природі електронного договору.

Оцінюючи паспорт споживчого кредиту, суд встановлює, що відповідачу до укладення договору було надано стандартизовану інформацію про основні умови кредитування, реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту та інші істотні умови. Такий доказ підтверджує поінформованість відповідача як споживача фінансової послуги щодо умов кредитування.

Оцінюючи відповідь АТ «Сенс Банк», суд приходить до висновку, що вона є належним і допустимим доказом фактичного перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, оскільки містить ідентифікуючі відомості щодо особи відповідача, дату зарахування, суму зарахування та номер карткового рахунку. Цей доказ у сукупності з кредитним договором підтверджує не лише факт укладення договору, а й реальне виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання кредиту.

Оцінюючи розрахунок заборгованості, суд бере до уваги, що він містить дані щодо суми виданого кредиту, здійснених платежів, погашення тіла кредиту, нарахування та погашення процентів, залишку основного боргу та процентів. Відповідач розрахунок не спростував, альтернативного розрахунку не подав, доказів повного чи часткового погашення заборгованості у більшому розмірі суду не надав. Тому суд визнає розрахунок належним і допустимим доказом розміру заборгованості.

Оцінюючи договір факторингу, платіжну інструкцію та повідомлення про відступлення права вимоги, суд приходить до висновку, що ці докази у сукупності підтверджують перехід до позивача права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1379299 від 10.01.2024 року. Доказів недійсності договору факторингу або доказів того, що право вимоги не перейшло до позивача, матеріали справи не містять.

Оцінюючи рахунок на оплату правничої допомоги, суд бере до уваги, що адвокатом Столітнім М.М. заявлено 12 годин роботи на загальну суму 10 000,00 грн, у тому числі підготовку позовної заяви, аналіз документів, аналіз законодавства та судової практики, оформлення додатків, а також інші процесуальні дії. Разом з тим суд перевіряє такі витрати на предмет їхньої реальності, необхідності, розумності та співмірності зі складністю справи.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивач надав докази укладення договору, надання кредиту, часткового погашення, наявності заборгованості та переходу права вимоги. Відповідач доказів, які б спростовували ці обставини, суду не подав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. Застосування цієї норми є необхідним, оскільки спірні правовідносини виникли з договору про надання споживчого кредиту.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Кредитний договір є правочином, оскільки спрямований на виникнення у кредитодавця обов`язку надати кошти, а у позичальника обов`язку повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі. Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, а ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, а також умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Суд застосовує цю норму, оскільки з наданого кредитного договору вбачається погодження сторонами істотних умов: суми кредиту, строку кредитування, процентної ставки, порядку надання і повернення коштів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Саме ця норма є спеціальною для правовідносин сторін, оскільки первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти у кредит.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 526 ЦК України встановлює: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання. Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Отже, оскільки відповідач отримав кредитні кошти, частково виконав зобов`язання, але повністю кредит і проценти не сплатив, суд приходить до висновку про порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Щодо переходу права вимоги суд застосовує ст. 512 ЦК України, за якою кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав. За ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Згідно зі ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. За ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови отримання письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги, у якому визначена вимога та названий фактор.

Оскільки відповідача повідомлено про відступлення права вимоги, а позивач підтвердив набуття права вимоги за договором факторингу, суд приходить до висновку, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» є належним кредитором у спірному зобов`язанні.

Щодо електронної форми договору суд застосовує Закон України «Про електронну комерцію». Відповідно до цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір. За змістом ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її акцепту, а підписання електронного правочину може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

З огляду на те, що договір містить відомості про підписання одноразовим ідентифікатором P501, а факт отримання коштів підтверджено банківським документом, суд відхиляє можливі доводи про те, що електронна форма договору сама по собі свідчить про його неукладеність.

Позивач стверджує, що відповідач уклав кредитний договір, отримав 10000,00 грн кредитних коштів, частково виконав зобов`язання, однак повністю кредит та проценти не повернув. Ці доводи підтверджуються кредитним договором, банківською відповіддю, розрахунком заборгованості та матеріалами щодо відступлення права вимоги.

Відповідач відзиву не подав, доказів погашення заборгованості не надав, розрахунок позивача не спростував, доказів недійсності кредитного договору або договору факторингу не подав.

Можливі доводи про неукладеність договору суд відхиляє, оскільки договір містить усі істотні умови, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а факт отримання коштів підтверджується банківським документом.

Можливі доводи про неотримання кредитних коштів суд відхиляє, оскільки АТ «Сенс Банк» підтвердило зарахування 10 000,00 грн саме відповідачу на картковий рахунок № НОМЕР_1 10.01.2024 року.

Можливі доводи про відсутність у позивача права вимоги суд відхиляє, оскільки договір факторингу, платіжна інструкція та повідомлення боржника у сукупності підтверджують перехід права вимоги від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 1379299 від 10.01.2024 року у розмірі 67 451,89 грн, з яких: 8 029,99 грн - заборгованість за тілом кредиту; 59 421,90 грн - заборгованість за процентами; 0,00 грн - штрафи та пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Позивач заявив до стягнення 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу. З рахунку вбачається, що заявлено 12 годин роботи адвоката на загальну суму 10 000,00 грн.

Разом з тим ця справа є типовою справою про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, розглядається у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, не містить складних фактичних обставин, значного обсягу доказів, необхідності проведення експертизи, допиту свідків чи участі адвоката у судових засіданнях. Частина заявлених робіт, зокрема представництво інтересів у судових засіданнях, фактично не була необхідною у справі, яка розглядається без повідомлення сторін.

Враховуючи критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку, що заявлена сума 10 000,00 грн є завищеною, а розумним і співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є 5 000,00 грн.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263265, 274, 279 ЦПК України, ст. ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 627, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1077, 1080, 1082 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», (код ЄДРПОУ 44559822, адреса: вул. Загородня, буд. 15 офіс 118/2 м. Київ, 03150) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1379299 від 10.01.2024 року у розмірі 67 451 грн 89 коп., з яких: 8 029 грн 99 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 59 421 грн 90 коп. - заборгованість за процентами; 0 грн 00 коп. - штрафи та пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Роман БАКЛАНОВ