Рішення № 136817577, 28.04.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/290/26

Провадження № 2/604/320/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участю секретаря судового засідання Крупи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС», адвокат Усенко М.І., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №80167387 від 02 серпня 2024 року у розмірі 30897,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02 серпня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» був укладений кредитний договір № 80167387, згідно з умовами якого відповідач отримала кошти в сумі 4500 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідач підписала Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму, але відповідач зі свого боку не виконала умови Кредитного договору. Сума заборгованості Відповідача за договором становить 30897,00 грн., яка складається з наступних сум: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4500,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 24147,00 грн; прострочена заборгованість за штрафами - 2250 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі та розподілити судові витрати.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 березня 2026 року справу за вказаним позовом прийнято до розгляду та призначено до відкритого судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача, ТОВ «ТАЙГЕР-ФІНАНС», в судове засідання не з`явився, в поданій позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явилась, правом на подання відзиву не скористалась, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала, а тому суд вважає, що наявні умови для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає вимогам частини 4 статті 223 та статті 280 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість проведення заочного розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити частково, ухваливши заочне рішення.

Судом встановлено, що 02 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №80167387. Відповідно до договору ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» зобов`язалось надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 4500,00 грн. зі строком користування протягом 360 днів, а відповідач зобов`язалась вчасно повернути кредит, а також сплачувати періодичні платежі відповідно до графіку (додаток №3 до Договору). Денна процентна ставка складає 1,4%. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 547,50 відсотків річних. Пільгова процентна ставка за 19 календарних днів з 02 серпня 2024 року по 21 серпня 2024 року 1,4% в день, стандартна процентна ставка за 341 календарних днів з 22 серпня 2024 року по 28 липня 2025 року 1,5% в день.

Відповідно до п.4.6 Договору у випадку прострочення строку повернення Кредиту передбаченого п.1.4 договору на 1 день товариство нараховує штраф в розмірі 10 % від суми кредиту, а в разі прострочення строку повернення Кредиту передбаченого п.1.4 договору на 10 днів, товариство нараховує штраф в розмірі 40 % від суми кредиту.

Факт перерахування відповідачу 02 серпня 2024 року ТОВ ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС» кредитних коштів у розмірі 4500 грн підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 19 грудня 2025 року про успішність операції та відомістю про отримання грошових коштів.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.207 ЦК України (в редакції на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Вищевказаний договір був укладений з дотриманням вимог щодо укладення електронних правочинів, передбачених ч.ч.1-3 ст.207, ч.1 ст.1054, ч.1 ст.1055 ЦК України, ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», який містить усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів, складений в передбаченій законом формі, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 9it6xahm.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість.

Таким чином, суд зазначає про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог і стягнення в примусовому порядку з відповідача ОСОБА_1 отриманого та непогашеного нею тіла кредиту.

Разом з тим суд не погоджується з розміром процентів, які підлягають стягненню з відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до частини 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

На підставі частини п`ятої статті 8 Закону про споживче кредитування починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, тобто з 21 серпня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону про споживче кредитування не може перевищувати 1%.

Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості за період з 02 серпня 2024 року по 20 серпня 2024 року відповідач повинна була сплатити проценти у сумі 1197,00 гривень (4500 грн. х 1,4% х 19 днів), що відповідає перехідним положення вищевказаного закону.

Натомість за період з 21 серпня 2024 року по 27 липня 2025 року відповідач повинен сплатити проценти у сумі 15345,00 грн (4500 грн. х 1% х 341 день).

З огляду на вищевикладене з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за процентами у загальному розмірі 16542,00 гривень (1197,00 грн + 15345,00 грн).

Крім того відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України внесеного ЗУ « Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» №2120-ІХ від 15 березня 2022 року, який набрав чинності 17 березня 2022 року - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено, та на час розгляду справи не припинено, тому право нараховувати штрафні санкції відповідно до ст.625 ЦК України та неустойку у позивача відсутнє.

Таким чином, з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» підлягає стягненню лише заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4500,00 гривень та заборгованість за відсотками у розмірі 16542,00 гривень, що разом становить 21042,00 гривень.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи розмір та види судових витрат по справі, ступінь доведеності факту їх понесення позивачем, а також результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у виді судового збору в сумі 2662,40 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1813,09 гривень (68,10%).

Щодо вирішення судом питання про судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою судом встановлено наступне.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду: договір №0207 про надання правничої допомоги від 02 липня 2025 року укладений між АО «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. та ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС», детальний опис виконаних робіт з описом наданих послуг та акт наданих послуг №425 від 06 лютого 2026 року на суму 8000,00 гривень.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежне від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).

Суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. за участь у даній справі, не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи та ціною позову, їх необхідністю для постановлення судового рішення. Зокрема, суд дійшов висновку, що написання позовної заяви здійснено у типовій категорії справ, а тому не потребує значних затрат часу на виконання таких робіт. Крім того суд вважає що окреме вивчення матеріалів справи (поза рамками складання позовної заяви з тривалістю 3 год 30 хв) тривалістю 2 години не відповідає критерію необхідності. Крім того в договорі про надання правової допомоги зазначено про фіксовану вартість однієї кредитної справи у розмірі 8000 гривень, без деталізації вартості години робіт. Також вартість години надання правничої допомоги не зазначено і в детальному описі наданих послуг.

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, ціни позову, обсягу виконаної адвокатом роботи та її необхідності для постановлення даного судового рішення, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3000 грн., тому враховуючи часткове задоволення позовних вимог (68,10%), суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу слід задовольнити на суму 2043,00 грн. (3000 грн х 68,10%).

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) заборгованість за договором №80167387 від 02 серпня 2024 року в розмірі 21042 (двадцять одна тисяча сорок дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1813 (одна тисяча вісімсот тринадцять) гривень 09 (дев`ять) копійок.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2043 (дві тисячі сорок три) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається до Підволочиського районного суду Тернопільської області. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Б. Сташків