Ухвала суду № 136814993, 25.05.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/3070/26

Провадження № 2/345/2370/2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25.05.2026 року м. Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Гапоненко Р.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Калуської районної державної адміністрації про встановлення місця проживання дітей з батьком та позбавлення матері батьківських прав,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, а саме просить встановити місце проживання неповнолітніх ОСОБА_3 , 2010 р.н., ОСОБА_1 2011 р.н., ОСОБА_4 , 2013 р.н. разом з батьком ОСОБА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітніх дітей. У разі смерті або іншої непередбачуваної події з батьком ( ОСОБА_1 ), призначити опікуном неповнолітніх дітей їхнього повнолітнього брата, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після появи відповідача ( ОСОБА_2 ) на території України, про що позивач повідомить додатково, заборонити їй виїзд закордон.

Вивчивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, приходжу до висновку про залишення позовної заяви без руху з таких підстав.

Згідно п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 1 ст. 161 СК України передбачено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Однак, в позовній заяві не зазначені обставини та докази, які підтверджують незгоду відповідача на визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дітей. До матеріалів позовної заяви додано відповідь ОСОБА_1 . Служби у справах дітей Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 12.02.2026 з якої вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 з червня 2022 року з дозволу власника будинку ОСОБА_1 проживає сім`я ОСОБА_6 . З пояснення ОСОБА_2 з`ясовано, що ОСОБА_1 є батьком їхніх 5 дітей, через військові дії в Україні виїхав до Німеччини з трьома неповнолітніми дітьми: ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На даний час вони всі проживають в Німеччині. ОСОБА_1 отримує виплати, як біженець з України, та виплати на кожну дитину, вона, як матір належним чином виконує свої батьківські обов`язки, дбає про дітей, готує їжу та прибирає. Враховуючи вище зазначене, на підставі наведених вище фактів прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у наданні висновків.

Натомість в позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що фактично з січня 2022 року він з дружиною проживає окремо. З цього часу їх неповнолітні діти постійно проживають з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Він повністю забезпечує належні умови для їхнього виховання, розвитку, навчання та задоволення всіх їхніх життєвих потреб. Діти психологічно адаптувалися до поточного місця проживання, звичного розпорядку дня та знаходяться у звичному соціальному середовищі (школа, друзі, гуртки).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позивачу необхідно відповідно до п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначити докази, що підтверджують вказані обставини.

Крім того в матеріалах справи відсутній висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей.

Згідно з п. 5 п. 7 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Згідно з п.15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно із ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Таким чином, відповідно до положень ст. 19 Сімейного Кодексу України, питання щодо позбавлення батьківських прав певної особи повинно обов`язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та видачею про це письмового висновку, однак, в матеріалах позовної заяви відсутній висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з відповідачем та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

При цьому, у позові відсутні будь-які дані з приводу того, чи вживалися до відповідачки будь-які заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідачки.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Однак, позивачем у позовній заяві не зазначено, а також не долучено належних доказів щодо попередження матері про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.

Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази. Збір означеної доказової бази є вихідною та початковою задачею, яка передує всім іншим етапам процесу позбавлення батьківських прав.

Таким чином, суд вважає, що позивач не зазначив відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, як цього вимагає п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України.

У цьому контексті суд звертає увагу на позицію ВСС України, викладену в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

Також, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Однак, позивачем у заяві не зазначено, до заяви не долучено належних доказів щодо попередження матері про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.

Зокрема, згідно ч. 4. ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, при цьому, за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Таким чином, позивачу слід сплатити: 1331,20 грн. Х 4 = 5324,80 грн. судового збору.

Поряд з цим, позивачем до позовної заяви долучено документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Таким чином позивачу слід доплатити на відповідний рахунок: UA 738999980313151206000009614, отримувач коштів - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ м.Калуш/22030101, код за ЄДРПОУ - 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходівбюджету 22030101) суму судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суддя приходить до висновку, що позивачу слід надати строк для усунення недоліків. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута заявникові.

Керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, судя -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Калуської районної державної адміністрації про встановлення місця проживання дітей з батьком та позбавлення матері батьківських прав - залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: