Ухвала суду № 136814127, 20.05.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/660/25

Провадження № 1-кп/201/650/2025

УХВАЛА

20 травня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра кримінальне провадження № 22024040000001472 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_6

обвинувачений ОСОБА_5

захисник ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив відвід прокурору ОСОБА_6 , посилаючись на упередженість та необ`єктивність сторони обвинувачення під час судового розгляду кримінального провадження.

В обґрунтування заявленого відводу обвинувачений зазначив, що прокурор систематично, на його думку, перекручує зміст поданих стороною захисту клопотань та висловлених доводів, зокрема щодо забезпечення права на захист під час проведення обшуку та дотримання вимог кримінального процесуального законодавства в частині технічної фіксації слідчих дій.

Крім того, ОСОБА_5 вказав, що прокурор допускає довільне тлумачення положень КПК України, фактично заперечуючи обов`язковість окремих процесуальних вимог, у тому числі щодо належного оформлення та долучення технічних носіїв інформації до протоколів слідчих дій.

Зазначив, що прокурор систематично розцінює подані стороною захисту клопотання про визнання доказів недопустимими як дії, спрямовані виключно на затягування судового розгляду, що, на думку обвинуваченого, свідчить про відсутність об`єктивного підходу до оцінки доводів захисту.

Захисник підтримав позицію свого підзахисного та просив відвести прокурора від розгляду кримінального провадження.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви обвинуваченого, посилаючись на її необґрунтованість та відсутність передбачених законом підстав для її задоволення, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні вказаної заяви.

Суд, заслухавши думку учасників, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.79 КПК України, прокурору може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи або об`єктивну неможливість його участі в цьому провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак, тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ`єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для суду, який розглядає заяву про відвід.

Положення ст. 77 КПК України визначають перелік підстав, що виключають участь прокурора в кримінальному провадженні, зокрема:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Поряд з цим, ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.

Стаття 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачає, що прокурор зобов`язаний діяти неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об`єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Таким чином, неупередженість прокурора є необхідною умовою виконання ним своїх повноважень на стадії досудового розслідування та в судовому провадженні, що буде сприяти здійсненню завдань кримінального провадження та забезпеченню законності.

Суд звертає увагу, що відсутність упередженості презюмується і, відповідно, її наявність має бути доведена доказами, які не викликають сумнів, так як в іншому випадку будь-яка заява про відвід підлягала б задоволенню.

Із доводів сторони захисту вбачається, що підставою для відводу прокурора є перекручення останнім змісту поданих стороною захисту клопотань та висловлених доводів, зокрема щодо забезпечення права на захист під час проведення відповідних слідчих дій та дотримання вимог кримінального процесуального закону в частині їх фіксації.

Разом із тим, надаючи оцінку наведеним доводам, суд вважає їх недостатніми для висновку про наявність обґрунтованих підстав вважати прокурора упередженим чи необ`єктивним. Самі по собі заперечення сторони захисту щодо правової позиції прокурора, оцінки ним доказів та тлумачення норм кримінального процесуального закону не свідчать про наявність підстав для його відводу.

Суд, враховує, що жодних доказів упередженості прокурора чи його зацікавленості у результатах розгляду даної справи обвинуваченим не наведено, а відтак, доводи заяви про відвід є голослівними, тому не можуть братися до уваги при оцінці наявності чи відсутності обставин упередженості прокурора.

Таким чином, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для відводу прокурора, а тому, вважає за можливе відмовити у задоволенні вказаної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 77, 78, 80 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_8 про відвід прокурора ОСОБА_6 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали буде оголошено 25 травня 2026 року о 11 годині 50 хвилин.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3