Рішення № 136813581, 01.05.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/9937/25

2/214/2232/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 травня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі :

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України на свою користь суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 205 141 грн. 66 коп., що складається з витрат, понесених ним для відновлення свого транспортного засобу, який був пошкоджений внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди, в межах ліміту страхових виплат (регламентної виплати), а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07 червня 2024 року, о 17 год. 59 хв., на регульованому перехресті пр. Університетський та вул. Джохара Дудаєва в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Skoda Octavia Tоur», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , тобто позивача у цій справі, та транспортного засобу марки «Audi A6», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , тобто відповідача у цій справі. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.06.2024 року (справа №214/5704/24), яка 08 липня 2024 року набрала законної сили, водія транспортного засобу «Audi A6», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зважаючи на те, що ОСОБА_3 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, позивач 11 червня 2024 року, з метою отримання страхового відшкодування, звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування завданої в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди шкоди, однак отримав відмову у зв`язку з невідповідністю транспортного засобу вимогам пункту 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Разом з тим, позивач звернувся до судового експерта Чивчиша О.П. для проведення судової транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку. Так, згідно висновку експерта по результатам проведення судової транспортно-товарознавчого дослідження №104278 від 08.07.2024 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу марки «Skoda Octavia Tоur», р.н. НОМЕР_1 , складає 99 821 грн. 49 коп. Між тим, відповідно до товарного чеку №000-15/29 від 01.08.2024 року, експрес накладної №59001195646106 та фіскального чеку від 05.08.2024 року, позивачем було сплачено 14 500 грн. 00 коп. за придбані передні фари; згідно умов публічного договору купівлі-продажу запасних частин, позивачем було сплачено: 20 594 грн. 00 коп. (видаткова накладна №А-02049127 від 07.08.2024 року), 41 328 грн. 00 коп. (видаткова накладна №А-02093313 від 21.08.2024 року), 4 706 грн. 00 коп. (видаткова накладна №А-02181092 від 18.09.2024 року), 399 грн. 00 коп. (видаткова накладна №А-02237470 від 05.10.2024 року), 7 115 грн. 00 коп. (видаткова накладна №А-02252620 від 10.10.2024 року); відповідно до видаткової накладної №10458 від 24.08.2024 року, позивачем було сплачено постачальнику «AVTOLED» грошові кошти у розмірі 10 900 грн. 00 коп.; за товарним чеком від 03.08.2024 року позивачем було сплачено 1 920 грн. 00 коп.; згідно фіскального чеку №kEЗ_Y9vEXE від 07.10.2024 року, позивачем було сплачено на рахунок ФОП ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 5 500 грн. 00 коп. за скло автомобільне вітрове. Також, позивачем було придбано акумулятор у ТОВ «ЕПІЦЕНТР» за 4 707 грн. 27 коп., що підтверджується фіскальним чеком від 28.10.2024 року. Позивачем також було сплачено 89 072 грн. 39 коп. за актом виконаних робіт (наданих послуг) №003245 від 15.10.2024 року, з яких 77 811 грн. 60 коп. - за сервісне обслуговування автомобіля та 11 260 грн. 78 коп. - за запчастини та матеріали, які були використані під час обслуговування та ремонту автомобіля. Крім цього, в результаті настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем були понесені витрати на оплату послуг з транспортування транспортного засобу евакуатором у розмірі 4 400 грн. 00 коп. Таким чином, загальна вартість фактично понесених позивачем витрат для відновлення свого транспортного засобу, який був пошкоджений внаслідок настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди, що підлягає стягненню з відповідача становить 205 141 грн. 66 коп.

Ухвалою суду від 13.10.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 03.11.2025 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачам 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

Так, представник Моторного (транспортного) страхового бюро України скористався своїм правом та надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі. Так, у наданому відзиві предстаник зазначає, що у даному випадку, коли 07 червня 2024 року трапилась ДТП за участю транспортних засобів «Skoda Octavia Tоur», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , тобто позивача у цій справі, та «Audi A6», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був відсутній у обох водіїв, в результаті чого страховий випадок не виник, а шкода МТСБУ для потерпілих осіб (власників пошкоджених транспортних засобів) не відшкодовується. Отже, транспортний засіб «Skoda Octavia Tоur», р.н. НОМЕР_1 , не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 Закону та не є забезпеченим. При цьому, вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля «Skoda Octavia Tоur», р.н. НОМЕР_1 , в цінах на 25 червня 2024 року з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування, складає 99 821 грн. 49 коп.

Відповідач ОСОБА_3 також скористався своїм правом та надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач не долучив належних та допустимих доказів, які б підтверджували суму спричиненої шкоди. Так, видаткова накладна, акт приймання виконаних робіт вважаються документами первинного обліку та не є розрахунковими документами. Висновком експерта встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу марки «Skoda Octavia Tоur», склала 99 821 грн. 49 коп. При цьому у позовній заяві позивач просить стягнути 205 141 грн. 66 коп. не підтверджуючи розрахунковим документом суму понесеного збитку.

Відповідь на відзив та інші заяви по суті пред`явлених позовних вимог до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 , позивач у справі отримує пенсію за вислугу років та відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 03.11.2015 року, позивач є учасником бойових дій безтерміново та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , позивач є власником автомобіля марки «Skoda Octavia Tоur», р.н. НОМЕР_1 .

Як убачається зі змісту позову та підтверджується матеріалами справи, 07 червня 2024 року, о 17 год. 59 хв., на регульованому перехресті пр. Університетський та вул. Джохара Дудаєва в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Skoda Octavia Tоur», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , тобто позивача у цій справі, та транспортного засобу марки «Audi A6», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , тобто відповідача у цій справі. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказані факти та обставини підтверджуються постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.06.2024 року по справі про адміністративне правопорушення №214/5704/24, яка набрала законної сили 08 липня 2024 року та якою винним у даній дорожньо-транспортній пригоді було визнано відповідача, який своїми діями порушив вимоги Правил дорожнього руху України, через що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у вчинені вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

11 червня 2024 року, з метою отримання страхового відшкодування, позивач, у зв`язку з тим, що відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про відшкодування завданої в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди шкоди, однак отримав відмову у зв`язку з тим, що транспортний засіб марки «Skoda Octavia Tоur», р.н. НОМЕР_1 , яким керував позивач, не відповідає вимогам пункту 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно висновку експерта по результатам проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №Д9/07/24 від 09.07.2024 року, наданого судовим експертом Чивчишем О.П. на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу марки «Skoda Octavia Tоur», р.н. НОМЕР_1 , з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу склала 99 821 грн. 49 коп. з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування, при цьому ринкова вартість досліджуваного транспортного засобу на момент його пошкодження становила 274 724 грн. 48 коп., а вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу 194 370 грн. 07 коп.

Як зазначає позивач у своєму позові, ним було виконано відновлювальний ремонт належного йому автомобіля, на підтвердження чого ним були надані копії наступних чеків, видаткових накладних тощо:

- відповідно до товарного чеку №000-15/29 від 01.08.2024 року, експрес накладної №59001195646106 та фіскального чеку від 05.08.2024 року, було сплачено 14 500 грн. 00 коп. за придбані передні фари;

- згідно умов публічного договору купівлі-продажу запасних частин, позивачем було сплачено: 20 594 грн. 00 коп. (видаткова накладна №А-02049127 від 07.08.2024 року), 41 328 грн. 00 коп. (видаткова накладна №А-02093313 від 21.08.2024 року), 4 706 грн. 00 коп. (видаткова накладна №А-02181092 від 18.09.2024 року), 399 грн. 00 коп. (видаткова накладна №А-02237470 від 05.10.2024 року), 7 115 грн. 00 коп. (видаткова накладна №А-02252620 від 10.10.2024 року);

- відповідно до видаткової накладної №10458 від 24.08.2024 року, позивачем було сплачено постачальнику «AVTOLED» грошові кошти у розмірі 10 900 грн. 00 коп.;

- за товарним чеком від 03.08.2024 року було сплачено 1 920 грн. 00 коп.;

- згідно фіскального чеку №kEЗ_Y9vEXE від 07.10.2024 року, було сплачено на рахунок ФОП ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 5 500 грн. 00 коп. за скло автомобільне вітрове;

- згідно фіскального чеку від 28.10.2024 року було придбано акумулятор у ТОВ «ЕПІЦЕНТР» за 4 707 грн. 27 коп.;

- за актом виконаних робіт (наданих послуг) №003245 від 15.10.2024 року, позивачем було сплачено 89 072 грн. 39 коп., з яких 77 811 грн. 60 коп. - за сервісне обслуговування автомобіля та 11 260 грн. 78 коп. - за запчастини та матеріали, які були використані під час обслуговування та ремонту автомобіля.

Окрім цього, згідно квитанцій №028031 від 07.06.2024 року, №028033 від 27.09.2024 року та актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), було сплачено за послуги автоевакуації транспортного засобу марки «Skoda Octavia Tоur», р.н. НОМЕР_1 , грошову суму в загальному розмірі 4 400 грн.00 коп.

Отже, розглядаючи пред`явлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивача матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Види обов`язкового страхування в Україні визначені ст. 7 Закону України «Про страхування», одним із видів якого є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Стосовно транспортних засобів, які не беруть участі в дорожньому русі, укладення договору страхування є необов`язковим. Транспортний засіб має відповідати вимогам, передбаченим пунктом 1.7 статті 1 цього Закону, з моменту взяття ним участі в дорожньому русі на території України. Положення цього пункту не поширюється на осіб, які звільнені від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п. 39.2.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» завданням МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим законом.

Пунктом 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:

а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;

б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу;

в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи;

г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону;

ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу поліцейським та медичним працівникам закладів охорони здоров`я згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю І групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Таким чином, зазначена категорія осіб звільняється від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а потерпілі особи мають право на відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені у цьому пункті особи, за рахунок коштів Моторного бюро із фонду захисту потерпілих. Вказане звільнення від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є пільгою, яку держава надала певним категоріям своїх громадян. Ця пільга полягає у повному звільненні згаданих окремих категорій від дотримання загального правила, встановленого законом для власників та інших законних володільців транспортних засобів - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Так, судом установлено, що МТСБУ відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування (регламентної виплати), оскільки керований ним транспортний засіб є не забезпеченим у розумінні п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Однак, у п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено виключний перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування і така підстава відмови у виплаті страхового відшкодування (регламентної виплати) як не забезпечений транспортний засіб не передбачена.

Більш того, зважаючи на те, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, то відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди), він був звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Подібні правові висновки щодо звільнення учасників бойових дій від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України на підставі п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наведено в постановах Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі №521/6088/16-ц, від 21.11.2018 року у справі №336/851/17.

Отже, враховуючи наявність п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме той факт, що відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є учасник бойових дій, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом, керований учасником бойових дій транспортний засіб не можна вважати незабезпеченим, а відтак доводи МТСБУ у наданій позивачу відмові про те, що шкоду заподіяно транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є безпідставними, оскільки позивач є особою, на яку поширюється дія п. 13.1 ст. 13 Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто є звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Таким чином, МТСБУ з урахуванням встановлених обставин повинно було відшкодувати позивачу завдану шкоду у відповідь на його звернення.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування матеріальних збитків, суд зазначає наступне.

Так, згідно зазначеного вище висновку експерта по результатам проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №Д9/07/24 від 09.07.2024 року, наданого судовим експертом Чивчишем О.П. на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу марки «Skoda Octavia Tоur», р.н. НОМЕР_1 , з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу склала 99 821 грн. 49 коп., при цьому ринкова вартість досліджуваного транспортного засобу на момент його пошкодження становила 274 724 грн. 48 коп., а вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу 194 370 грн. 07 коп.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У ч. 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Так, суд зазначає, що вказаний вище висновок наданий з дотриманням встановленої ЦПК процедури судовим експертом автотоварознавцем, який отримав кваліфікацію судового експерта-автотоварознавця з правом проведення транспортно-товарознавчих експертиз за спеціальністю «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», має стаж експертної роботи з 1996 року, а також із зазначенням того, що вказаний висновок був підготовлений для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Вказаний правовий висновок підтверджений Верховним Судом, зокрема і в постановах від 14.08.2019 року по справі №344/3008/17, від 15.10.2020 року по справі №755/7666/19, від 22.04.2021 року по справі №759/7787/18, від 16.02.2022 року по справі №709/370/20.

У постанові у Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі №755/7666/19 було зроблено висновок, що відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди, суди не звернули уваги, що різниця між виплаченою страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. За таких обставин саме особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язана сплатити таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №522/15636/16-ц зазначено, що «якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків). Враховуючи те, що на відновлення автомобіля позивача окремі вузли підлягали заміні, апеляційний суд правильно визначив розмір коштів, який необхідний на відновлення пошкодженого автомобіля позивача та зробив обґрунтований висновок про те, що на користь позивача має бути стягнута різниця між фактичним розміром шкоди, страховою виплатою і витратами, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу».

Отже, враховуючи вищевикладене, з МТСБУ підлягає стягненню вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу деталей, що підлягають заміні, а також з урахуванням ПДВ, позаяк позивач здійснив фактичний ремонт пошкодженого автомобіля та надав підтверджуючі документи понесення таких витрат, у зв`язку з чим суд погоджується із визначеною у висновку експерта по результатам проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №Д9/07/24 від 09.07.2024 року, такою вартістю у розмірі 99 821 грн. 49 коп.

Окрім того, згідно з положеннями ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з МТСБУ також підлягають стягненню витрати на евакуацію транспортного засобу у розмірі 4400 грн.

Разом з тим, різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, що має бути сплачено позивачу у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, підлягає стягненню саме з винної особи.

При цьому, якщо для відновлення попереднього стану речі, яка мала певну зношеність, зокрема автомобіля, було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Однак, суд зазначає, що позивач не заявляв вимог до винуватця ДТП, тобто до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування такої різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодування, яке підлягає виплаті МТСБУ у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, згідно визначеної позивачем ціни позову та наявної в матеріалах справи квитанції убачається, що позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 051 грн. 42 коп.

Разом із тим, вартість проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню матеріального збитку, спричиненого позивачу, за проведення якої останнім було сплачено 4500 грн. 00 коп., відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, суд відносить до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Отже, відповідно до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача МТСБУ на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у розмірі 1042 грн. 22 коп. та пов`язані із розглядом справи у розмірі 4500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульв. Русанівський, буд. 8) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування (регламентну виплату) у розмірі 99821 грн. 49 коп., витрати на евакуацію транспортного засобу у розмірі 4400 грн., судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1042 грн. 22 коп. та витрати пов`язані із розглядом справи у розмірі 4500 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.