Ухвала суду № 136813524, 22.05.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 408/7407/16-к

Провадження № 1-вп/0186/1/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

секретар - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні питання про відновлення втраченого судового провадження по справі №408/7407/16-к з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 13.02.2026 було ініційовано розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження Біловодського районного суду Луганської області №408/7407/16-к з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, мотивуючи тим, що Щастинський відділ державної виконавчої служби у Щастинському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся з заявою про видачу дублікату виконавчого листа.

Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Біловодського районного суду Луганської області на Шахтарський міський суд Дніпропетровської області, тому Шахтарським міським судом Дніпропетровської області було ініційовано питання про відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою судді від 17.02.2026 було прийнято матеріали до свого провадження по вищевказаній справі та зобов`язано Луганську обласну прокуратуру направити до суду належним чином завірені копії всіх наявних у них матеріалів, у кримінальному провадженні внесеному у ЄРДР за №12016130570000666 від 16.08.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Засуджена ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надали.

В судовому засіданні прокурор Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 був проти відновлення вироку Біловодського районного суду Луганської області №408/7407/16-к з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, мотивуючи тим, що згідно ч.1 ст.615-1 КПК України під час військово стану можна відновлювати лише кримінальні провадження в яких вирок не набрав законної сили. Крім того відсутність матеріалів кримінального провадження №408/7407/16-к не позбавляє суд можливості видати дублікат виконавчого листа, який був виданий на виконання вироку у цій справі. А тому дублікат виконавчого листа слід видати без відновлення матеріалів кримінального провадження.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:

Встановлено, що 19.11.2025 Щастинський відділ державної виконавчої служби у Щастинському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до суду з заявою видати дублікат виконавчого листа з виконання вироку Біловодського районного суду Луганської області від 10.05.2019 у кримінальному провадженні № 408/7407/16-к про стягнення з ОСОБА_4 на користь Станично-Луганського РТМО витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 в розмірі 3001 грн. 56 коп.

Матеріали вказаного кримінального провадження знаходились у приміщені Біловодського районного суду Луганської області за адресою: вулиця Комсомольская, буд.№30, селище Біловодськ, Луганська область, 92800 та не були евакуйовані у зв`язку з військовим вторгненням 24.02.2022 року збройних сил російської федерації на територію України, тимчасовою окупацією селища Біловодськ Луганської області та є втраченими.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 КПК України, відновленню підлягають втрачені матеріали в тому кримінальному провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду.

Згідно з ч. 1 ст. 525 КПК України, втрачені матеріали кримінального провадження можуть бути відновлені за заявою учасника судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 КПК України , заява про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження подається до суду, який ухвалив вирок.

Частиною 1 ст. 530 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд використовує ту частину матеріалів кримінального провадження, що збереглася, документи, видані фізичним чи юридичним особам до втрати матеріалів кримінального провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, які стосуються цього провадження.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 531 КПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У рішенні суду про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження зазначається, на підставі яких конкретно доказів, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників судового провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися.

Враховуючи викладене, оскільки матеріали кримінального провадження Біловодського районного суду Луганської області №408/7407/16-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 121 КК України, були втрачені знищені за вказаних обставин, а відновлення зазначених матеріалів пов`язано із захистом прав та інтересів потерпілого ОСОБА_5 , тому суд вважає за необхідне відновити втрачені в умовах воєнного стану матеріали кримінального провадження Біловодського районного суду Луганської області №408/7407/16-к, в частині вироку.

Керуючись ст. 372, 524, 525, 526, 530, 531 КПК України, - суд

ПОСТАНОВИВ:

Відновити частково втрачене судове провадження у кримінальній справі № 408/7407/16-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 121 КК України в частині вироку Біловодського районного суду Лугансбкої області від 29.11.2016.

Відновити текст процесуального документу:

- вирок Біловодського районного суду Луганської області від 29.11.2016 у справі №408/7407/16-к, наступного змісту:

29.11.2016

Єдиний унікальний № 408/7407/16-к

Провадження № 1-кп/408/345/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«29» листопада 2016 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області,

в складі: головуючого-судді: ОСОБА_6

при секретарі: ОСОБА_7

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_8

обвинуваченої: ОСОБА_4

захисника обвинуваченої: ОСОБА_9

потерпілого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016130570000666 від 16 серпня 2016 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки смт. Слов`яносербськ, Луганської області, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за ч. 1 ст. 121 КК України,-

в с т а н о в и в:

15 серпня 2016 року приблизно о 16 годині, ОСОБА_4 , знаходилася за адресою: АДРЕСА_1 , де між нею та її цивільним чоловіком ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник прямий злочинний умисел спрямований на заподіяння чоловіку тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на завдання тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно, протиправно, незаконно, на ґрунті особистих неприязних стосунків та ревнощів, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, після завершення словесної сварки, ОСОБА_4 взявши кухонний ніж у приміщенні кухні, вийшла на подвір`я будинку та завдала один удар ножем у передню частину грудної клітини ОСОБА_5 , чим спричинила йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з пошкодженням верхньої частини правої легені, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 76 від 28.09.2016 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

По справі прокурором в інтересах Станично-Луганського районного територіального медичного об`єднання заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3001,56 грн.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні винною себе визнала у повному обсязі та пояснила, що дійсно 15 серпня 2016 року, приблизно о 16 годині, після сварки з цивільним чоловіком ОСОБА_5 завдала йому один удар ножем з мотиву ревнощів. У скоєному злочині щиросердно розкаюється.

Оскільки обвинувачена щиро розкаялася у вчиненому злочині, дала свідчення в яких повністю визнала свою провину і сторони не оспорюють фактичні обставини справи, враховуючи думку прокурора, який вважає, що можливо розглянути справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, а також з`ясувавши, що обвинувачена та потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, та визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 повністю доведена та її дії належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, як завдання умисних тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами статті 65 КК України та враховує тяжкість скоєного злочину, особу винної, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд враховує щиросердне каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, суд вважає скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Розглядаючи питання про призначення покарання обвинуваченій суд виходить із встановленої ст. 50 КК України її мети: кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості.

Отже, беручи до уваги усі обставини кримінального провадження, враховуючи думку прокурора, який вважає за можливе відносно обвинуваченої застосувати вимоги ст. 75 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 можливе без реального відбування покарання, а тому вважає можливим та доцільним, в порядку виключення, призначити їй покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов заявлений в.о. заступника керівника Луганської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_8 в інтересах Станично-Луганського районного територіального медичного об`єднання про стягнення з обвинуваченої витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 в розмірі 3001 грн. 56 коп. з урахуванням вимог ст. 129 КПК України та на підставі ст. 1166 ЦК України, підлягає повному задоволенню, оскільки судом встановлена та доведена вина ОСОБА_4 в скоєнні дій, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, в наслідок яких заподіяна матеріальна шкода, оскільки Станично-Луганським РТМО затрачено на лікування потерпілого ОСОБА_5 3001 грн. 56 коп., що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється самою обвинуваченою.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 суд вважає за необхідне залишити незмінним у вигляді домашнього арешту.

Процесуальних витрат в кримінальному провадженні немає.

Вирішити питання про речові докази згідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винною за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у вигляді 5 /п`яти/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 2 /два/ роки, якщо вона протягом визначеного судом випробувального строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до вступу вироку до законної сили залишити колишній домашній арешт.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Станично-Луганського районного територіального медичного об`єднання витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 в розмірі 3001 грн. 56 коп. /три тисячі одна грн. 56 коп./.

Речові докази: кухонний ніж (дерев`яна рукоятка, металевий наконечник), простирадло жовтого кольору, майка синього кольору, що перебувають на зберіганні в камері речових доказів Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Біловодський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя: ОСОБА_6

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1