Рішення № 136812530, 22.05.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/18005/25

Провадження № 2/369/6520/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22.05.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В. за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в підготовчому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Бурко Арсен Мохаммед про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зняття арешту, посилаючись на те, що 14.12.2007 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 026-2914/840-0695 від 14.12.2007р.

У забезпечення виконання вказаного договору того ж дня між сторонами укладено договір іпотеки нерухомого майна, за умовами якого відповідач передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .

Внаслідок систематичного невиконання відповідачем умов кредитного договору банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, і рішенням суду з ОСОБА_1 було стягнуто 969 198 (дев`ятсот шістдесят дев`ять тисяч сто дев`яносто вісім) грн. 02 коп.

На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист, який пред`явлено на примусове виконання до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко А.М., в рамках виконавчого провадження відкритого на виконання зазначеного виконавчого листа 02.09.2016р.

06.09.2022р. приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Бурко А.М., винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу в рамках ВП № 63701284 на підставі п.9 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згодом між позивачем та відповідачем було досягнена домовленість стосовно врегулювання питання проблемної заборгованості шляхом застосуванням позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до розділу 5 договору іпотеки, а саме передача Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1 , в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку встановленому ЗУ «Про іпотеку», 22 липня 2025 року приватним нотаріусом Бучанський РНО Київської області Опятюк Л.Ю., було проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», номер запису про право власності: 60814678 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (витяг № 436455640 від 22.07.2025р.).

В зв`язку із підготовкою угоди з купівлі-продажу нерухомості, квартири АДРЕСА_1 було здійснено отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка: № 436903304 від 25.07.2025р.), відповідно зазначеної довідки на нерухомості, виявлено наявність обтяження 60814845 від 23.11.2020 року 12:16:03, вид обтяження: арешт нерухомого майна; обтяжувач: ОСОБА_2 ; документи подані для державної реєстрації: постанова серія та номер: 63701284 видана 23.11.2020, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Бурко А.М., відомості про суб`єктів обтяження: особа,майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ; перенесено із запису: 39320060.

Після виявлення обтяження, представником банку направлено заяву про звільнення майна з під арешту до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко А.М. з вимогою виконати норми ЗУ «Про виконавче провадження», «Про іпотеку» та припинити чинність арешту та вивести обтяження 60814845 від 23.11.2020 року 12:16:03, що порушує права АТ «УНІВЕРСАЛ БАНКУ» як власника майна на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідь на запит було отримано відповідь приватного виконавця виконавчого округу Київської області № 14117 від 05.08.2025р. про те, що по суті порушеного у зверненні питання стосовно зняття арешту з майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , станом на сьогодні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Бурка А.М. відсутня технічна можливість, правові підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів), боржника або його частини визначені частиною четвертою статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження».

Частиною п`ятою цієї статті встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду, отже зважаючи на вищевикладене, слідує висновок, що питання про зняття арешту накладеного органом ДВС чи приватним виконавцем, підлягає вирішенню у судовому порядку.

Проте позивач позбавлений можливості реалізувати свої права, оскільки на вказане майно накладено арешт.

Позивач вказує, що наявність арешту на належне йому майно перешкоджає у здійсненні ним прав та обов`язків власника.

На підставі викладеного просить суд зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , що накладений постановою № 63701284 від 23.11.2020 приватного виконавця виконавчого округу Львівської області, номер запису про обтяження 60814845.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.11.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження. Справу призначено до підготовчого розгляду на 24 березня 2026 року.

20 березня 2026 року до суду надійшла заява представника відповідача про визнання позову.

24 березня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача Городенського О.А., в якій останній просить слухати справу у його відсутності, з підтримкою позовних вимог в повному обсязі та ухвалення рішення згідно пред`явленої позовної заяви.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі в підготовчому засіданні, у зв`язку з існуванням визначених ч. 3 ст. 200 ЦПК України умов, та задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі "Руїз Торіха проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

14.12.2007 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 026-2914/840-0695 від 14.12.2007р..

У забезпечення виконання вказаного договору того ж дня між сторонами укладено договір іпотеки нерухомого майна, за умовами якого відповідач передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .

Внаслідок систематичного невиконання відповідачем умов кредитного договору банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, і рішенням суду з ОСОБА_1 було стягнуто 969 198 (дев`ятсот шістдесят дев`ять тисяч сто дев`яносто вісім) грн. 02 коп.

На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист, який пред`явлено на примусове виконання до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко А.М., в рамках виконавчого провадження відкритого на виконання зазначеного виконавчого листа 02.09.2016р.

06.09.2022р. приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Бурко А.М., винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу в рамках ВП № 63701284 на підставі п.9 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згодом між позивачем та відповідачем було досягнена домовленість стосовно врегулювання питання проблемної заборгованості шляхом застосуванням позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до розділу 5 договору іпотеки, а саме передача Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1 , в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку встановленому ЗУ «Про іпотеку», 22 липня 2025 року приватним нотаріусом Бучанський РНО Київської області Опятюк Л.Ю., було проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», номер запису про право власності: 60814678 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (витяг № 436455640 від 22.07.2025р.).

В зв`язку із підготовкою угоди з купівлі-продажу нерухомості, квартири АДРЕСА_1 було здійснено отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка: № 436903304 від 25.07.2025р.), відповідно зазначеної довідки на нерухомості, виявлено наявність обтяження 60814845 від 23.11.2020 року 12:16:03, вид обтяження: арешт нерухомого майна; обтяжувач: ОСОБА_2 ; документи подані для державної реєстрації: постанова серія та номер: 63701284 видана 23.11.2020, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Бурко А.М., відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ; перенесено із запису: 39320060.

Після виявлення обтяження, представником банку направлено заяву про звільнення майна з під арешту до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко А.М. з вимогою виконати норми ЗУ «Про виконавче провадження», «Про іпотеку» та припинити чинність арешту та вивести обтяження 60814845 від 23.11.2020 року 12:16:03, що порушує права АТ «УНІВЕРСАЛ БАНКУ» як власника майна на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідь на запит було отримано відповідь приватного виконавця виконавчого округу Київської області № 14117 від 05.08.2025р. про те, що по суті порушеного у зверненні питання стосовно зняття арешту з майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , станом на сьогодні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Бурка А.М. відсутня технічна можливість, правові підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів), боржника або його частини визначені частиною четвертою статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження».

Разом з тим, як убачається з інформаційної довідки сформованої у додатку «Реєстр нерухомості» від 25.07.2025, на нерухоме майно належне позивачу на праві приватної власності накладено арешт постановою № 63701284 виданою 23.11.2020р. приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Бурко А.М..

06.09.2022р. приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Бурко А.М., винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу в рамках ВП № 63701284, на підставі п.9 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

На підставі наведеного суд приходить висновку, що на даний час виконавче провадження закінчено. Наявний арешт порушує права позивача, так як він не має можливості реалізувати свої права, як власник.

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно п. 6 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» зняття арешту з майна органом державної виконавчої служби можливе в разі отримання державним виконавцем рішення суду про скасування заходів забезпечення позову,раніше застосованих судом у відношенні даного майна.

Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішення, встановлених цим Законом, не упереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання.

Згідно вказаного Закону України державний виконавець зобов`язаний використовувати наданні йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, він знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Тобто, законодавець пов`язує можливість звернення особи з даним позовом у разі порушення права власності на майно, на яке накладено арешт.

За правилами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Окрім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно положень ч.ч.5-7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: 1) передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, установленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, установленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя.

У матеріалах справи відсутні докази того, що на даний час існує потреба в арешті зазначеного іпотечного майна, яке належить на праві власності АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивача, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право не може, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його прав шляхом скасування такого арешту, а відтак і про задоволення позову у повному обсязі.

Враховуючи положення ст. 16, 572, 589 ЦК України, а також ст. 1, 3, 5 Закону України «Про іпотеку», ураховуючи роз`яснення, викладені у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Бурко Арсен Мохаммед про зняття арешту з майна задовольнити повністю.

Звільнити з під арешту квартиру АДРЕСА_1 , яка належить Акціонерному товариству «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Оленівська, 23) та який був накладений на підставі постанови № 63701284 виданої 23.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Бурко А.М., номер запису про обтяження 60814845 від 23.11.2020 року 12:16:13.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (м. Київ, вул. Оленівська, 23; код ЄДРПОУ 21133352) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 22.05.2026 року.

Суддя А.В. Янченко