Рішення № 136812177, 25.05.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/573/26

Провадження № 2/135/460/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25.05.2026 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 28.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №27.07.2025-100002582, за умовами якого Товариство надало позичальнику кредит у сумі 3 500 грн, строком на 217 днів, із стандартною процентною ставкою 1%, із процентною ставкою «Економ» 0,5%, з комісією за надання кредиту 315 грн, та з комісією за обслуговування кредиту 315 грн. Кредитний договір укладено в електронному вигляді та підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

31.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір, згідно якого суму кредиту збільшено до 4 700 грн.

03.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір, згідно якого суму кредиту збільшено до 5 700 грн.

ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання за вказаним кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 27 378 грн, яка складається з: 5 700 грн - заборгованості по тілу кредиту; 8 739 грн - заборгованості за процентами; 513 грн комісії за надання кредиту; 1 026 грн додаткової комісії; 11 400 грн відсотків нарахованих по ст.625 ЦК України. Тому позивач просив стягнути вказану заборгованість з відповідача.

У судове засідання представник позивача не з`явився, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, у позовній заяві просили розглянути справу за відсутності представника позивача, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлялася належним чином про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, однак в судове засідання не з`явилася. Клопотання про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи за наявності поважних причин до суду не направила. Відзиву на позов до суду не подала.

За таких обставин судом, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, було ухвалено розглядати справу заочно на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №27.07.2025-100002582, який підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), містить реквізити та підписи сторін.

Відповідно до умов кредитного договору (Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (Акцепт) ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 3 500 грн, строком на 217 днів, із процентною ставкою 1%, із процентною ставкою «Економ» 0,5% , з комісією за надання кредиту 315 грн, та з комісією за обслуговування кредиту 315 грн у кожному з двох чергових періодів, дата повернення кредиту - 01.03.2026 (пункти 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9 Договору).

Відповідно до п.6 Договору процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідно до п.7 Договору процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідно до п.8 Договору комісія, пов`язана з наданням Кредиту 9% від суми Кредиту та дорівнює 315 грн 00 коп. Коміся розраховується шляхом множення суми Кредиту на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

Відповідно до п.8 Договору комісія за обслуговування кредитної заборгованості 315 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.

Згідно Додаткового договору від 31.07.2025 укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 суму кредиту збільшено до 4 700 грн. строком на 214 днів з дати надання кредиту, та збільшено комісію за надання кредиту.

Згідно Додаткового договору від 03.08.2025 укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 суму кредиту збільшено до 5 700 грн., строком на 211 днів з дати надання кредиту, та збільшено комісію за надання кредиту, .

Згідно Договору про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024 та довідок ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» №1-0104 від 01.04.2026 вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» на виконання умов кредитного договору №27.07.2025-100002582 перерахувало на платіжну картку відповідача №4411111141279020 28.07.2025 грошові кошти в сумі 3 500 грн, 31.07.2025 грошові кошти в сумі 1 200 грн, 03.08.2025 грошові кошти в сумі 1 000 грн.

Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 27 378 грн, яка складається з: 5 700 грн - заборгованості по тілу кредиту; 8 739 грн - заборгованості за процентами; 513 грн комісії за надання кредиту; 1 026 грн додаткової комісії; 11 400 грн відсотків нарахованих по ст.625 ЦК України.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» має право вимоги до ОСОБА_1 на підставі укладеного кредитного договору №27.07.2025-100002582 від 28.07.2025.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором №27.07.2025-100002582 наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом стосовно заборгованості відповідача за неповерненою сумою кредиту, нарахованими процентами та комісією за надання кредиту. При цьому, даний розрахунок не можна вважати належним та допустимим доказом щодо заборгованості відповідача за відсотками нарахованими відповідно до ст.625 ЦК України та комісією за обслуговування кредиту.

Щодо обґрунтованості вимог по стягненню додаткової комісії слід відмітити таке.

Необхідність внесення плати за обслуговування кредитної заборгованості встановлена пунктом 9 кредитного договору №27.07.2025-100002582 від 28.07.2025.

Згідно з Графіком платежів кредитного договору №27.07.2025-100002582 та Графіками платежів Додаткових договорів від 31.07.2024 та 03.08.2024 комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 513 грн у складі чергового платежу. Загальний розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 1 026 грн.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Кредотодавцем не було зазначено та не надано доказів існування та переліку послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості, а також їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору.

Враховуючи, що кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 9 кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо обґрунтованості вимог по стягненню відсотків нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Даним пунктом також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалась і триває до теперішнього часу.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання, а саме простроченням виконання зобов`язання, кредитодавцем ТОВ «Споживчий центр» нараховано проценти в сумі 11 400 грн, які за своєю суттю є процентами, які передбачені ч.2 ст.625 ЦПК України.

Оскільки проценти за прострочення виконання зобов`язання за договором нараховані в період дії воєнного стану, то ОСОБА_1 звільняється від обов`язку їх сплати на користь ТОВ «Споживчий центр».

Тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №27.07.2025-100002582 в сумі 14 952 грн, з яких 5 700 грн - заборгованість по тілу кредиту; 8 739 грн - заборгованість за процентами, 513 грн - комісіяза надання кредиту (5 700 + 8 739 + 513).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Споживчий центр» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №27.07.2025-100002582 підлягають задоволенню частково в розмірі 14 952 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір має бути присуджено позивачеві з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач пред`явив позов на загальну суму 27 378 грн. Позов задоволено на суму 14 952 грн. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме 1 454,02 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №27.07.2025-100002582 від 28.07.2025 у розмірі 14 952 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1 454,02 грн судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя