Рішення № 136812176, 22.05.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 129/877/26

Провадження № 2/135/457/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22.05.2026 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 16.12.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено угоду №002/13215471-СК_SB. Відповідно до угоди банк надає позичальнику грошові в сумі кредитного ліміту 23 000 грн, із процентною ставкою 43,96%, із строком користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією.

02.12.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено Договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором до відповідача, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статус кредитора за кредитним договором, укладеним між АТ «Таскомбанк» та відповідачем.

Станом на 02.12.2024 року заборгованість позичальника за кредитним договором №002/13215471-СК_SB від 16.12.2021 року становить 34 683,15 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» за кредитним договором №002/13215471-СК_SB в розмірі 34 683,15 грн, яку позивач просив стягнути із відповідача та стягнути судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. У поданій заяві представник позивача просив здійснювати розгляд справи без участі представника позивача. Проти заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи за зареєстрованою адресою місця проживання, однак в судове засідання не з`явилася. Клопотання про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи за наявності поважних причин до суду не направила. Відзиву на позов до суду не подала.

За таких обставин судом, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, було ухвалено розглядати справу заочно на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.12.2021 року ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування №002/13215471-СК_SB. Заяву ОСОБА_1 було підписано шляхом накладання електронного цифрового підпису. Підписанням Заяви-договору ОСОБА_1 акцептувала Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і приєдналась до його умов.

Відповідно до п.1 Заяви-договору позичальник ОСОБА_1 просила їй відкрити поточний рахунок, оформити на її ім`я платіжну картку Master World та встановити кредитний ліміт на споживчі цілі на суму 23 000 грн зі строком користування 12 місяців.

Відповідно до пп. 14 п.1 Заяви-договору ОСОБА_1 повідомлено про орієнтовну реальну річну ставку за кредитом 43,96%.

Встановлено, що відповідач користувався наданими банківськими послугами.

Товариство направляло позичальнику повідомлення-вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, проте вимогу не виконано та порушення не усунуто.

Проте відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором в не виконала, не сплачувала кошти на погашення кредиту згідно кредитного договору.

В зв`язку з цим, станом на 02.12.2024 (дата передачі права вимоги за договором факторингу №HI/11/25-Ф) у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед Товариством за кредитним договором №002/13215471-СК_SB від 16.12.2021.

02.12.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено Договір факторингу №HI/11/25-Ф, відповідно до умов якого АТ «Таскомбанк» було відступлено ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги, в тому числі за кредитним договором №002/13215471-СК_SB.

Відповідно до п.2.3. Договору факторингу відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних Клієнту за кредитними договорами та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру прав вимог згідно Додатку №2, але не раніше здійснення оплати Фактором згідно п.3.1 цього Договору, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно Акту прийому-передачі прав вимоги від 02.12.2024 видно, що від клієнта АТ «Таскомбанк» до фактора ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» передано права вимоги за кредитними договорами. Згідно платіжної інструкції від 02.12.2024 видно, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» сплатило клієнту кошти згідно договору факторингу за передачу прав вимоги за кредитними договорами.

Позивач вказує, що набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №002/13215471-СК_SB в сумі 34 683,15 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Встановлено, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» має право вимоги до ОСОБА_1 на підставі укладеного Договору факторингу №HI/11/25-Ф від 02.12.2024.

Розрахунок заборгованості та виписка по особовому рахунку за кредитним договором №002/13215471-СК_SB від 16.12.2021 надані суду позивачем, є належними та допустимими доказами заборгованості відповідача за неповерненим тілом кредиту та нарахованими процентами.

Тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №002/13215471-СК_SB в розмірі 34 683,15 грн., що складається із 23 000 грн заборгованості по тілу кредиту; 11 683,15 грн заборгованості по відсотках.

Враховуючи, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про стягнення зОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №002/13215471-СК_SB в сумі 34 683,15 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

По даній справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн та вказано, що понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 200 грн, що підтверджується Договором про надання правової допомоги №03-07/24 від 03.07.2024, Актом №4 приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025.

Судовий збір в сумі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, невеликий обсяг досліджуваних доказів, позовна заява є типовою з іншими справами позивача), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та часу необхідного для виконання робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 6000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (м.Київ, пл.Солом`янська, буд.2, ЄДРПОУ 40340222) заборгованість за кредитним договором №002/13215471-СК_SB від 16.12.2021 у розмірі 34 683 (тридцять чотири тисячі шістсот вісімдесят три) грн 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» 8 662,40 грнсудових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя