Рішення № 136811518, 25.05.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11692/25

2/296/708/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира через підсистему "Електронний суд" із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованість за договором №485408-КС-002 про надання кредиту від 20.06.2024 року, що становить 39 434,15 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 16 373,86 грн, суми прострочених платежів по процентах 23 060,29 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" cплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" та ОСОБА_1 було укладено договір №485408-КС-002 про надання кредиту, який підписано відповідачкою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 19 000 грн та зобов`язалась його повернути і сплатити проценти за користування кредитом. Оскільки відповідачка в повному обсязі не повернула грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язаннями, у неї виникла заборгованість, яка становить 39 434,15 грн та складається з наступного: 16 373,86 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 23 060,29 грн - сума прострочених платежів по процентах.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавала. Ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачкою в електронному кабінеті 04.11.2025, що підтверджується довідкою про доставку до електронного документу.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 20 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено договір про надання кредиту №485408-КС-002 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Положеннями розділу 2 вказаного вище договору передбачено наступне: кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 19 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (надалі- Правила) (п. 2.1); строк, на який надається Кредит 24 тижнів (п. 2.3); стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1,50000000, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 2.4); знижена процентна ставка в день 1,15159869%; комісія за видачу кредиту 2 850,00 грн (п.2.5; строк дії Договору до 05.12.2024 (п. 2.7); орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 56 330,80 грн (п. 2.8); орієнтовна реальна річна процентна ставка: 19 698,93 процентів (п. 2.10).

Вищевказаний договір було підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора UA-3388.

У відповідності до договору про надання кредиту №485408-КС-002, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 погодили наступний графік платежів: 04.07.2024 4 120,00 грн; 18.07.2024 4 120,00 грн; 01.08.2024 4 120,00 грн; 15.08.2024 4 120,00 грн; 29.08.2024 4 120,00 грн; 12.09.2024 4 120,00 грн; 26.09.2024 4 120,00 грн; 10.10.2024 4 120,00 грн; 24.10.2024 4 120,00 грн; 07.11.2024 4 120,00 грн; 21.11.2024 4 120,00 грн; 05.12.2024 4 120,00 грн.

Відповідно до підтвердження Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід», 20.06.2024 на номер картки НОМЕР_1 були перераховані кошти в розмірі 19 000,00 грн.

Факт належності ОСОБА_1 картки з номером НОМЕР_2 та використання кредитних коштів підтверджується відповіддю АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-19274 від 28 листопада 2025 року та доданою до відповіді випискою про рух коштів по вказаній картці.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем за договором №485408-КС-002 станом на 14.10.2025 (фактично станом на 05.12.2024) становить 39 434,15 грн та складається з наступного: 16 373,86 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 060,29 грн - сума заборгованості за відсотками.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.1 ст.633 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Правовий висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що договір про надання кредиту №485407-КС-002 від 20 червня 2024 року був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування. При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» та листом АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-19274 від 28 листопада 2025 року. Відомості щодо повного погашення ОСОБА_1 заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Як встановлено з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 частково погашено тіло кредиту на суму 2 626,14 грн.

Отже, отримані за договором про надання кредиту №485407-КС-002 від 20 червня 2024 року кошти за наданим тілом кредитом в розмірі 16 373,86 грн (19 000 грн - 2 626,14 грн)підлягають стягненню з відповідачки.

Щодо нарахованих процентів.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.6 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №3498-ІХ максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно з п.17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5% (до 21.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 22.04.2024 до 19.08.2024 включно).

Відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Із системного аналізу вказаних вище норм слідує, що дія п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки є загальною для всіх договорів споживчого кредитування, які укладатимуться, починаючи з 24.12.2023; крім того в силу приписів п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3498-ІХ дія вказаного пункту поширюється і на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом 24.12.2023, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24.12.2023 (дати набрання чинності Законом №3498-IX), а також за договорами строк кредитування за якими буде продовжено після 24.12.2023, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення (продовження) договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання (продовження) такого договору.

Отже, у даній справі проценти необхідно обраховувати наступним чином (з урахуванням погашення тіла кредиту згідно з розрахунком заборгованості):

- за період з 20.06.2024 по 19.08.2024 процентна ставка 1,15159869% відповідно до погоджених умов договору та розрахунку заборгованості. За вказаний період проценти складають 12 459,42 грн ((із розрахунку (19 000 грн х 1,15159869% х 13 днів) +(18 562,40 грн х 1,15159869% х 44 дні) + (17 852,22 грн х 1,15159869% х 4 дні));

- за період з 20.08.2024 по 05.12.2024 процентна ставка 1% відповідно до ч.5 ст.8 Закону №3498-ІХ. За вказаний період проценти складають 17 816,82 грн ((із розрахунку (17 852,22 грн х 1% х 9 днів) + (16 373,86 грн х 1% х 99 днів)).

Таким чином, загальний розмір заборгованості по процентам за договором №485407-КС-002 від 20 червня 2024 року складає 15 357,76 грн (30 276,24 грн - 14 918, 48 грн погашених процентів згідно розрахунку заборгованості).

Отже, до стягнення з відповідача підлягає заборгованість на загальну суму 31 731,62 грн, що складається із: тіла кредиту - 16 373,86 грн, процентів -15 357,76 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України та зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 949,24 грн (31 731,62 грн/39 434,15 грн *2 422,40 грн).

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ухвалив:

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №485408-КС-002 від 20 червня 2024 року у розмірі 31 731,62 грн (тридцять одна тисяча сімсот тридцять одна грн 62 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 1 949,24 грн (одну тисячу дев`ятсот сорок дев`ять грн 24 коп.) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 25 травня 2026 року.

Суддя М. В. Петровська