Рішення № 136805793, 25.05.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 361/13043/25

Номер провадження: 2/365/334/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

25 травня 2026 року с-ще Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Солдатової Т.М.

за участі секретаря судових засідань Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2025 року (через систему «Електронний суд») позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» в особі уповноваженого представника Руденка К.В. звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором № 12379 від 20.05.2024 року в розмірі 27933,67 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 4791,37 грн та заборгованості за нарахованими процентами за період з 20.05.2024 року по 20.05.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 1,50% за кожен день користування кредитом (547,50% річних) та Графіку платежів у розмірі 23142,30 грн, а також судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № 12379 від 20.05.2024 року між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у розмірі 5000,00 грн, строком на 365 днів (до 20.05.2025 року), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50 % від суми кредиту за кожен день користування (547,50% річних).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 120956 направлявся відповідачу 20.05.2024 року о 18:09:30 шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений в кредитному договорі та ІТС.

Кредитний договір був підписаний 20.05.2024 року о 18:09:37 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 120956 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua.

Кредитні кошти в розмірі 5000,00 грн були переказані відповідачу 20.05.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «»ПРИВАТБАНК».

У межах строку кредитування відповідач зобов`язаний сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 20 днів.

Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, не повернув суму кредиту, в зв`язку з чим виникла заборгованість, що має відображення у розрахунку заборгованості, порушує умови кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов`язань.

Позивач звертає стягнення на суму кредиту та прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 20.05.2024 року по 20.05.2025 року.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідача за кредитним договором становить: 4791,37 грн заборгованість за кредитом; 23142,30 грн заборгованість за нарахованими процентами за період з 20.05.2024 року по 20.05.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 1,50% за кожен день користування кредитом (547,50% річних) та Графіку платежів.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2025 цивільну справу № 361/13043/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд за підсудністю Згурівському районному суду Київської області.

Ухвалою судді Згурівського районного суду Київської області від 06 березня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено відповідні строки для подання заяв по суті справи, частково задоволено клопотання про витребування доказів.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату час і місце проведення судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник позивача у позовній заяві та заяві від 17.04.2026 просив розглянути справу за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами та витребуваними доказами, проти заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася повторно, про причини неявки не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи чи заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзиву до суду не подав та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що 20.05.2024 року о 18:09:22 ОСОБА_1 до укладення договору №12379 від 20.05.2024 ознайомилася з паспортом споживчого кредиту та підписала останній електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 546932 (а.с. 99-103).

Того ж дня, 20 травня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №12379 (а.с. 86-94).

Згідно кредитного договору №12379 від 20.05.2024, товариство зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 5000,00 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором (п.1.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом становить 1,5% від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 547,50%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою.

Строк надання кредиту становить 365 днів, зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку №1 до цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 20 днів (п. 1.3 кредитного договору).

Для мінімізації загальних витрат позичальника за Кредитом Товариство рекомендує позичальнику здійснити повне погашення нарахованих процентів та Кредиту згідно наступного розрахунку: дата видачі кредиту 20.05.2024; дата платежу процентів першого періоду 09.06.2024; сума кредиту 5000,00 грн; нараховані проценти за користування кредитом 1500,00 грн; разом до сплати 6500,00 грн (п. 1.4 кредитного договору).

Згідно п. 1.5 кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», які розміщені на сайті https://procent.com.ua.

Сума загального розміру кредиту та загальних витрат за Кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору зазначена в Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.6 кредитного договору).

Товариство здійснює переказ суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові (п. 1.7 кредитного договору).

Розмір та строки сплати позичальником платежів за цим Договором погоджений сторонами в Додатку №1 до цього Договору (п. 1.8 кредитного договору).

Відповідно до п. 1.9, 1.10 та 1.11 кредитного договору продовження строку надання Кредиту вказаного в п.1.3 Договору не передбачено. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави та не потребує укладання договорів щодо супровідних послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Протягом строку дії цього Договору комісії за Кредитом залишаються незмінними.

Пунктами 2.1.1, 2.1.2 кредитного договору сторони погодили, що Товариство має право вимагати від позичальника повернення Кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором, а також вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом у разі порушення умов цього Договору.

Відповідно до п.2.4.1, 2.4.2 кредитного договору, позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит. Позичальник зобов`язаний достроково повернути кредит та нараховані проценти за фактичну кількість днів користування Кредитом в порядку визначеному Договором.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у Додатку 1 цього договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 4.4 кредитного договору, у разі прострочення з оплати чергового платежу нарахованих процентів за кредитом, позичальник зобов`язаний протягом 20 календарних днів сплатити заборгованість по прострочених нарахованих процентах, строк платежу яких настав, а також фактично нараховані проценти за користування кредитом станом на дату оплати.

Кредитний договір №12379 від 20.05.2024 підписаний відповідачем електронним підписом 20.05.2024 року о 18:09:37 год шляхом введення одноразового ідентифікатора 120956.

Додатком №1 до кредитного договору №12379 від 20.05.2024 року є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за договором (а.с. 95-96).

Згідно з даними, що містяться в інформаційному повідомленні, що є додатком №3 до кредитного договору №12379 від 20.05.2024 року, позичальник ОСОБА_1 повідомила товариству власні контактні номери телефонів за якими може здійснюватися взаємодія між нею та товариством: 380505615439, 380667109792 (а.с. 98).

Відповідно до даних, які містяться у довідці директора ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. №20251017-1 від 17.10.2025, між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 2024-04-02. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта з маскою 4149629361271281 від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» на суму 5000,00 грн (а.с. 34).

Відповідно до інформації, наданої на виконання ухвали суду, АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , банком було емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ). По вказаному рахунку було зарахування коштів на суму 5000,00 грн 20.05.2024 року (а.с. 142-143).

З детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахуванні і погашення) за кредитним договором №12379 від 20.05.2024 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 11.06.2024 внесла кошти на погашення кредиту у розмірі 1652,00 грн, з яких: 1650,00 грн зараховані на погашення процентів за користування кредитом, 2 грн на погашення тіла кредиту. Також, ОСОБА_1 11.06.2024 внесла кошти на погашення кредиту у розмірі 1781,00 грн, з яких: 1574,37 грн зараховані на погашення процентів за користування кредитом, 206,63 грн на погашення тіла кредиту. Згідно даного розрахунку заборгованості, станом на 17.10.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором №12379 від 20.05.2024 року становить 27933,67 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 4791,37 грн, прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом 23142,30 грн. (а.с. 104-117).

Відповідач ОСОБА_1 відзиву та своїх заперечень на позовну заяву не подала, так само як і доказів на спростування заявлених позивачем вимог.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» (тут і далі в редакції станом на дату укладення кредитного договору) передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 10, 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 12379 від 20.05.2024 у розмірі 4791,37 грн.

Щодо позовних вимог ТОВ «ФК «Процент» в частині стягнення з ОСОБА_1 відсотків за Кредитним договором № 12379 від 20.05.2024, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 до Закону України «Про споживче кредитування» внесено зміни, відповідно до яких на підставі ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповіднодо ч.4 цієї статті, не може перевищувати 1% (зміни, внесені п. 5 розділу І Закону України № 3498-IX від 22.11.2023, набрали чинності 24.12.2023, тобто, з дня, наступного за днем його опублікування (23.12.2023).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни № 3498-IX від 22.11.2023, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Тобто, положення Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 про обмеження максимального розміру денної процентної ставки має зворотну дію в часі стосовно кредитних правовідносин, що виникли до набрання чинності цим законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

У п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5%.

За змістом Закону України «Про правотворчу діяльність», перехідні положення включаються до нормативно-правового акта, якщо: 1) реалізація нормативно-правового акта здійснюватиметься поетапно (при цьому текст кожної тимчасової норми права, включеної до цього розділу, має вказувати на строк (термін), протягом якого діятиме зазначена тимчасова норма); 2) нормативно-правовими актами, що застосовувалися до набрання чинності прийнятим (виданим) нормативно-правовим актом, встановлювався інший порядок регулювання відповідних суспільних відносин; 3) акт має зворотну дію в часі (пом`якшує або скасовує відповідальність особи); 4) необхідно передбачити збереження обсягу і змісту норм права, спрямованих на захист прав і свобод громадян та інтересів юридичних осіб, що існували за попереднього регулювання тощо.

У практиці Верховного Суду сформовано сталий підхід, за якого при застосуванні норми права в разі можливості її неоднозначного розуміння необхідно враховувати її текстуальне значення (букву закону), з`ясовувати дійсну легітимну мету законодавця, яка встановлюється, зокрема, через аналіз пояснювальної записки до проєкту закону , а також дослідження генезису розвитку відповідних законодавчих змін, дійсної суті проблеми, що підлягає вирішенню на рівні прийняття закону (Постанова КАС у складі ВС від 20.11.2018 у справі № 820/1670/18).

З пояснювальної записки до Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 вбачається, що прийняття законопроекту було обґрунтовано необхідністю знизити надвисоке ціноутворення на ринку мікрокредитування, зменшити високоризикове кредитування, сповільнити зростання заборгованості малозабезпечених і фінансово необізнаних позичальників та посилити захист прав споживачів шляхом гарантування отримання ними всієї інформації, необхідної для оцінки спроможності до повернення кредиту та виплати відсотків за користування ним, а також усунення можливості психологічного впливу кредитодавцем на процес прийняття такого рішення. Тобто, уцілому зазначений законопроект було спрямовано на покращення становища споживача у кредитних правовідносинах.

Відтак, суд ураховує, що метою прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 було саме покращення становища споживача послуг кредитування, а обмеження максимального розміру процентної ставки мало на меті не створити надмірний фінансовий тягар для споживача.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, у період з 24.12.2023 по 22.04.2024 (включно) максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5%, у період з 23.04.2024 по 21.08.2024 включно - 1,5%, а починаючи з 22.08.2024 року 1%.

Укладаючи кредитний договір 20.05.2024, тобто після набрання чинності змін, внесених до ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавець, як сторона, яка визначає умови, на яких надається кредит, при встановленні процентної ставки за договором мав враховувати імперативні норми закону.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що положення договору щодо встановлення процентної ставки у розмірі 1,5% на день починаючи з 22.08.2024 є нікчемними, оскільки право сторін визначати розмір денної процентної ставки обмежене законом в межах визначеного законом максимального розміру денної процентної ставки.

В той же час, згідно зі ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє наданий позивачем розрахунок заборгованості у частині нарахованих відповідачу процентів починаючи з 22.08.2024, оскільки вважає, що при нарахування процентів за користування відповідачем кредитом слід ураховувати обмеження максимального розміру денної процентної ставки до 1% відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, нараховані та заявлені до стягнення проценти в розмірі 23142,30 грн підлягають перерахуванню.

За період з 20.05.2024 по 21.08.2024 включно (з урахуванням внесених відповідачем коштів на погашення кредиту) заборгованість за процентами за користування кредитом складає 3593,53 грн.

Процентами за користування кредитом за період з 22.08.2024 по 20.05.2025 включно (272 дні) підлягають перерахуванню за ставкою 1 % на день від залишку заборгованості за тілом кредиту - 4791,37 грн, тобто 47,91 грн на день (4771,37 х 1% = 47,91). Таким чином, обґрунтованим є розмір заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 22.08.2024 по 20.05.2025 (включно) 13031,52 грн (47,91 х 272 = 13031,52).

Відтак, обґрунтованими є вимоги позивача у загальному розмірі 21416,42 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 4791,37 грн та заборгованості за нарахованими процентами за період з 20.05.2024 року по 20.05.2025 року у розмірі 16625,05 грн (3593,53 + 13031,52 грн = 16625,05).

Позовні вимоги в частині нарахованої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 6517,25 грн задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позовна заява була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд». За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір, визначений в підпункті 1) п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та розрахований з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2422,40 грн (а.с. 25 платіжна інструкція №3688 від 22.10.2025).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Судом встановлено, що 03.06.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про надання юридичних послуг №03/06/2024 (а.с. 35-38).

Повноваження Руденка К.В. підтверджуються наданою позивачем копією свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2412 (а.с. 34) та копією довіреності від 30.06.2024 року (а.с. 41-42).

На підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн позивачем надано акт приймання-передачі наданих послуг №73 від 30.09.2025 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 (а.с. 29); витяг з реєстру №1 від 30.09.2025 до акту приймання-передачі наданих послуг №73 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року (а.с. 30); копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів від ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» Руденку К.В. від 30.09.2025 на суму 10000,00 грн із зазначенням призначення платежу: оплата за надання юридичних послуг по договору №03/06/2024 від 03.06.2024 згідно акту № 73 від 30.09.2025 року, без ПДВ (а.с. 50).

Відповідач з клопотанням про необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу та про їх зменшення до суду не звертався.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом частково задоволено позовні вимоги, а саме, у загальному розмірі 21416,42 грн, що у відсотковому співвідношенні до заявлених вимог становить 76,67%, отже з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1857,25 грн (2422,40 х 76,67%, = 1857,25 грн), та витрати на правову допомогу у розмірі 7667,00 грн (10000,00 х 76,67% = 7667,00 грн).

Керуючись ст. 3, 11, 207, 514, 526, 599, 611, 625-628, 638, 639, 1050, 1054, 1056-1, 1078-1080 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 273, 274, 280, 281, 282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ заборгованість за кредитним договором № 12379 від 20.05.2024 року у розмірі 21416,42 грн(двадцять одна тисяча чотириста шістнадцять гривень 42 копійки), яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 4791,37 грн (чотири тисячі сімсот дев`яносто одна гривня 37 копійок) та заборгованості за нарахованими процентами за період з 20.05.2024 року по 20.05.2025 року у розмірі 16625,05 грн (шістнадцять тисяч шістсот двадцять п`ять гривень 05 копійок).

У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», код ЄДРПОУ 41466388, судовий збір у розмірі 1857,25 грн (одна тисяча вісімсот п`ятдесят сім гривень 25 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 7667,00 грн (сім тисяч шістсот шістдесят сім гривень 00 копійок).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження: бул. Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Т.М. Солдатова