Рішення № 136805421, 25.05.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/257/26

Провадження № 2/292/279/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року позивач ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі ТОВ "ФК "ЄАПБ") звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за кредитним договором №8206392 в розмірі 31 440 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.03.2025 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір №8206392, згідно умов якого останньому надано грошові кошти шляхом їх перерахування на його платіжну картку.

18.09.2025 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу №18092025 та підписано реєстру боржників, відповідно до яких ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача в сумі 31440 грн., з яких: 12000 грн. - сума заборгованості за основним зобов"язанням, 13 440 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 6000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, нарахування жодних штрафних санкцій не здійснювалось.

Ухвалою суду від 15.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Вказана ухвала суду надіслана на адресу відповідача та отримана ним 23.04.2026.

Своїм правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався.

Від учасників справи будь-яких заяв та клопотань, в тому числі про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надходило.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 19.03.2025 ОСОБА_1 в особистому кабінеті на сайті ТОВ "Мілоан" подав анкету-заяву на кредит №8206392 в сумі 12 000 грн., строком на 30 днів, тобто до 19.04.2025, під 0 % за кожен день користування зі сплатою одноразової комісії, яку 20.03.2025 було погоджено.

20 березня 2025 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №8206382.

Згідно умов договору, заяви на отримання кредиту №8206382 від 20.03.2025 та паспорта споживчого кредиту, відповідач отримав кредит в розмірі 12000 грн., строком на 360 днів. Процентна ставка фіксована - 0,0010 % річних. Комісія за надання кредиту - 36 грн., яка нараховується за ставкою 0,30 % від суми кредиту одноразово. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості): сума комісії за весь час кредитування - 36 960 грн. Загальні витрати за кредитом - 36 996 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування - 48 996 грн. Реальна річна процентна ставка - 1205,23 % річних. У разі прострочення може нараховуватись штраф у розмірі 1000 грн. за кожний випадок порушення зобов"язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.

Відповідно до графіку платежів до договору про споживчий кредит та графіку платежів до паспорту споживчого кредиту №8206392, дата видачі кредиту - 20.03.2025, кількість днів у розрахунковому періоді - 360, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 48 996 грн.; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 12000 грн., проценти за користування кредитом - 0 грн., комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 36 960 грн., комісія за надання кредиту - 36 грн., реальна річна процентна ставка - 1205,23%, загальна вартість кредиту - 48 996 грн.

З платіжного доручення №150066036 від 20.03.2025 вбачається, що ТОВ "Мілоан" згідно договору №8206392 перерахувало ОСОБА_1 на його платіжну картку № НОМЕР_1 кошти в розмірі 12 000 грн.

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ "Мілоан", ОСОБА_1 за кредитним договором №8206392, 20.03.2025 надано кредит в сумі 12 000 грн., нараховано комісію в розмірі 13 440 грн. та штраф згідно п.4.1 договору в розмірі 6000 грн.

18.09.2025 між ТОВ "Мілоан" (клієнт) та ТОВ "ФК "ЄАПБ" (фактор) укладено договір факторингу №18092025, у відповідності до умов якого фактор зобов"язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов"язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов"язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), неустойку (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов"язання та інші платежі (за наявності) згідно кредитних договорів, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно акта прийому-передачі реєстру боржників від 18.09.2025 за договором факторингу №18092025 від 18.09.2025, фактор ТОВ "ФК "ЄАПБ" та клієнт ТОВ "Мілоан" уклали даний акт про те, що на виконання п.1.2 договору факторингу №18092025 від 18.09.2025, укладеного між ними, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників від 18.09.2025 кількістю 3104, після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу №18092025 від 18.09.2025, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованостей від боржників і фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 49 682 535,08 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №114 від 19.09.2025, ТОВ "ФК "ЄАПБ" сплатило ТОВ "Мілоан" згідно договору факторингу №18092025 від 18.09.2025 кошти в сумі 4631673,16 грн.

Згідно реєстру боржників від 18.09.2025, ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК "ЄАПБ" право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №8206392 від 20.03.2025, в сумі 31 440 грн., з яких: сума заборгованості за основним зобов"язанням по кредиту за увесь строк кредитування - 12 000 грн., сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - 13 440 грн., сума простроченої заборгованості по комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - 11 760 грн., сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) та/або процентами за порушення грошового зобов"язання - 6000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Визначення поняття зобов"язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України, згідно якої - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення 20.03.2025 договору ТОВ "Мілоан" з відповідачем в електронному вигляді шляхом підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідає положенням ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію".

ТОВ "Мілоан" свої зобов"язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - відповідачу було надано кредит в сумі 12 000 грн.

Згідно з наданим розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 31 440 грн., яка складається із: заборгованості за основним зобов"язанням - 12 000 грн.; заборгованості по комісії за обслуговування кредиту - 13 440 грн., заборгованості за штрафом - 6000 грн.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав умови договору та не сплатив заборгованість в добровільному порядку, суд вважає стягнути з нього на користь позивача примусово заборгованість за основним зобов"язанням - 12 000 грн. та заборгованість по комісії за обслуговування кредиту - 13 440 грн.

Однак, суд не погоджується щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 6000 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023 № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" та пункт 6 викладено в новій редакції, яким передбачено умови звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, у тому числі від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності даним Законом України, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності.

Указом Президента України №№64/2022 від 24.02.2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє на час розгляду справи.

Відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно частин 2, 3 ст.66 Закон України "Про правотворчу діяльність", у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом. У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що прийняття законів, які регулюють однопредметні цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, можливе тільки з одночасним внесенням змін до цього Кодексу (аналогічного підходу дотримав Конституційний Суд України у рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 (абзац сьомий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)). Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69), від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21(пункт 42), від 09 листопада 2023 року у справі № 420/2411/19 (пункт 75).

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що штраф за кредитним договором нарахований за період з 21 червня 2025 року по 04 вересня 2025 року, тобто під час дії на всій території України воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а не п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", оскільки норми ЦК України є пріоритетними над нормами Закону.

При зазначених обставинах, відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання, а тому заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 6000 грн. задоволенню не підлягає.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору та не сплатив заборгованість в добровільному порядку, суд вважає стягнути з нього на користь позивача примусово заборгованість в сумі 25 440 грн., так як згідно укладеного договору факторингу позивач набув права вимоги до відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 3328 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (25440/31440)х3328 = 2692 грн. 88 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (місцезнаходження: вул.Лісова, 2, м.Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, IBAN № НОМЕР_3 у АТ "ТАСкомбанк", код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором №8206392 в розмірі 25 440 (двадцять п"ять тисяч чотириста сорок) гривень та судовий збір в сумі 2692 (дві тисячі шістсот дев"яносто дві) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", знаходиться за адресою: вул.Лісова, 2, м.Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ - 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя В.Ф. Лотуга