Рішення № 136805002, 25.05.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11807/25

2/296/711/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №00-9662693 від 08.03.2024 у розмірі 25 793,60 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правову допомогу в сумі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макс Кредит" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-9662693, який підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 8 800,00 грн та зобов`язався його повернути і сплатити проценти за користування кредитом. Також вказує, що 21 жовтня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Ейс»» укладено договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Оскільки відповідач не повернув своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язанням, у нього виникла заборгованість, яка становить 25 793,60 грн та складається з наступного: 8 800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 16 993,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач ОСОБА_1 . відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі двічі направлялась на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» (далі Кредитодавець або Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено договір кредитної лінії №00-9662693, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до п.1.1. якого, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Основні умови кредитування відповідно до договору кредитної лінії № 00-9662693 від 08 березня 2026 року:

- сума кредитного ліміту складає: 8000 грн. Тип кредиту кредитна лінія (п. 1.2 договору);

- строк дії кредитної лінії 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 03 березня 2025 року (п. 1.3 договору);

- позичальник зобов`язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: 02 квітня 2024 року, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (п. 1.3.1 Кредитного договору);

- тип процентної ставки фіксована (п.1.4 договору);

- стандартна процентна ставка складає 2,47 (два цілих 47 сотих) % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, (п.п.1.4.1 договору);

- знижена процентна ставка становить 1,48 (один цілих 48 сотих) % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п. 1.3.1 цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом протягом строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, (п.1.4.2 договору);

- за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 10,00% від суми Кредиту, що складає: 800 грн (п.1.5 договору);

- орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання договором становить: 931.66% (п.1.7 договору);

- орієнтовна реальна річна процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладання договором становить: 905.76% (п.1.7.1 договору);

- орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання договором становить 79936,00 грн (п.1.8 договору);

- орієнтовна загальна вартість кредиту з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладання договором становить 77956,00 грн (п.1.8.1 договору);

- кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 08 березня 2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 8000,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 (п.2.8 договору).

Відповідно до п.7.20 договору, графіку платежів, позичальник в строк до 03.03.2025 повинен був сплатити кредит у загальному розмірі 77 956,00 грн, що складається з суми кредиту 8000,00 грн, комісії за надання кредиту - 800,00 грн та процентів 69 156,00 грн.

Також 08.03.2024 ОСОБА_1 . підписано паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до інформаційної довідки №1401/12 від 23.12.2024, ТОВ «Платежі онлайн», як технологічний оператор платіжних послуг, через платіжний сервіс «Platon» перерахувало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 8 000,00 гривень за реквізитами кредитної картки № НОМЕР_2 .

Факт належності ОСОБА_1 картки з номером № 4323357029965627 та використання кредитних коштів підтверджується відповіддю АТ «Акцент-Банк» №20.1.0.0.0/7-20251117/0176 від 24 листопада 2025 року та доданою до відповіді випискою про рух коштів по вказаній картці.

Згідно з наявним в матеріалах справи детальним розрахунком заборгованості, складеним директором ТОВ «Макс Кредит», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9662693 від 08.03.2024 станом на 21.10.2024 за період з 08.03.2024 по 01.06.2024 становила 25 793,60 грн, в тому числі: 8 000 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 16 993,60 грн заборгованість за нарахованими процентами: 800,00 грн заборгованість за комісією.

21 жовтня 2024 року ТОВ «Макс Кредит» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (Фактор) уклали договір факторингу №21102024-МК/Ейс, на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором кредитної лінії № 00-9662693 від 08 березня 2024 року.

Згідно із п.2.1 розділу 2 Договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Фактор зобов?язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов?язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення Прав Вимоги.

З дати відступлення Прав Вимоги Клієнт перестає бути стороною за укладеними Кредитними договорами, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором з укладеними кредитними договорами, згідно реєстру та набуває всіх прав за ним (п.2.3 розділу 2 договору факторингу).

Відповідно до п.2.4. розділу 2 договору факторингу, відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних Клієнту за укладеними Кредитними договорами, та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається у Дату відступлення Прав Вимоги.

Фактор сплачує Клієнту Суму Фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 2 763 650 грн 33 коп. без ПДВ на банківський рахунок НОМЕР_3 , в АТ "ОТП БАНК", МФО банка 300528, код ЄДРПОУ Клієнта 42806643 протягом двадцяти банківських робочих днів від дати підписання договору (п.3.1 розділу 3 Договору факторингу).

Актом приймання-передачі від 21.10.2024 до договору факторингу №21102024-МК/Ейс підтверджено прийняття фактором реєстру боржників клієнта від 21.10.2024 із загальною сумою заборгованості 116 613 248,41 грн.

Витягом з реєстру боржників до договору факторингу №21102024-МК/Ейс підтверджено відступлення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №00-9662693 від 08.03.2024 на загальну суму 25 793,60 грн.

На виконання умов договору факторингу №21102024-МК/Ейс від 21.10.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» було сплачено ТОВ «Макс Кредит» кошти в сумі 2 763 650,33 грн, згідно платіжних інструкцій №13 від 25.10.2024, №14 від 30.10.2024, №15 та №16 від 31.10.2024.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №00-9662693 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 25 793,60 грн (cтаном на 01.06.2024), з яких заборгованість за тілом кредиту 8 800,00 грн, заборгованість за відсотками 16 993,60 грн. Станом на 01.10.2025 заборгованість відповідачем не погашена.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.1 ст.633 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Правовий висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

Суд зазначає, що відповідно до умов договору кредитної лінії №00-9662693 від 08.03.2024, сума за наданим тілом кредиту складає 8 000,00 грн, а одноразова комісія за договором становить 10,00% від суми кредиту, що складає 800,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що договір кредитної лінії №00-9662693 від 08.03.2024 був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макс Кредит" та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування. При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» №1289/10 від 30.10.2024 та їх використання підтверджується випискою по банківському рахунку відповідача. Відомості щодо погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Отже, отримані за договором кредитної лінії №00-9662693 від 08.03.2024 кошти за наданим тілом кредитом в розмірі 8 000 грн та одноразова комісія в розмірі 800 грн підлягають стягненню з відповідача.

Щодо нарахованих процентів.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.6 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №3498-ІХ максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно з п.17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5% (до 21.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 22.04.2024 до 19.08.2024 включно).

Відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Із системного аналізу вказаних вище норм слідує, що дія п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки є загальною для всіх договорів споживчого кредитування, які укладатимуться, починаючи з 24.12.2023; крім того в силу приписів п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3498-ІХ дія вказаного пункту поширюється і на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом 24.12.2023, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24.12.2023 (дати набрання чинності Законом №3498-IX), а також за договорами строк кредитування за якими буде продовжено після 24.12.2023, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення (продовження) договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання (продовження) такого договору.

Отже, у даній справі проценти необхідно обраховувати наступним чином (з урахуванням заявленого періоду з 08.03.2024 по 01.06.2024):

- за період з 08.03.2024 по 01.04.2024 погоджена договором та зазначена у розрахунку заборгованості процентна ставка 1,48%. За вказаний період проценти складають 2 960,00 грн (із розрахунку 8 000 грн х 1,48% х 25 днів);

- за період з 02.04.2024 по 21.04.2024 погоджена договором процентна ставка 2,47%. За вказаний період проценти складають 3 952,00 грн (із розрахунку 8 000 грн х 2,47% х 20 днів);

- за період з 22.04.2024 по 01.06.2024 процентна ставка 1,5% відповідно до п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3498-ІХ. За вказаний період проценти складають 4 920 грн (із розрахунку 8 000 грн х 1,5% х 41 день).

Таким чином, загальний розмір заборгованості по процентам за договором №00-9662693 від 08.03.2024 складає 11 832,00 грн.

Отже, до стягнення з відповідача підлягає заборгованість на загальну суму 20 632,00 грн, що складається із: тіла кредиту - 8 000 грн, комісії - 800 грн та процентів -11 832 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України та зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 937,65 грн (20 632 грн/25 793,60 грн *2 422,40 грн).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду №25770796001 від 11.09.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність від 11.08.2025.

Згідно договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, клієнт ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» доручає, а адвокатське бюро "Соломко та партнери" приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу, зокрема, представляти інтереси клієнта в судах.

Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору, та сплачується шляхом перерахуванням коштів у безготівковій формі на рахунок Адвокатського бюро (п.3.3, п.3.7 договору).

Відповідно до протоколу погодження вартості послуг, додаткової угоди №25770796001 від 11.09.2025, акту прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025, адвокатом надано такі послуги позивачу: складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-9662693 від 08.03.2024 - 5 000 гривень (2 години), вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9662693 від 08.03.2024 - 1 000 гривень (2 година), підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №00-9662693 від 08.03.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 500 гривень (1 година), підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №00-9662693 від 08.03.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 500 гривень (1 година). Всього 7 000 грн.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведені приписи, категорію справи, розгляд якої проведено в порядку спрощеного позовного провадження без фіксації судового/судових засідань за допомогою технічних засобів, обсягу наданих позивачем доказів, сталої судової практики щодо розгляду справ даної категорії, cуд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн, що на думку суду, є достатнім та справедливим.

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ухвалив:

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Ейс" (02094, м.Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №00-9662693 від 08 березня 2024 року в розмірі 20 632, 00 грн (двадцять тисяч шістсот тридцять дві грн 00 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" 1 937,65 грн (одну тисячу дев`ятсот тридцять сім грн 65 коп.) судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень).

В решті вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 25 травня 2026 року.

Суддя М. В. Петровська