Рішення № 136800956, 25.05.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2442/26

Провадження № 2/345/2044/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

25.05.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду м. Калуша у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в інтересах якого діє представник Лисенко Олена Сергіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» Лисенко О.С. через систему «Електронний суд» звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, а саме просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 14.09.2025-100001798 від 14.09.2025 у розмірі 26 454,00 гривень, а також 2 662,40 грн. сплаченого судового збору та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 152,78 грн.

Позов мотивує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 14.09.2025 р. укладено кредитний договір (оферти) № 14.09.2025-100001798. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 3 000,00 грн. строком на 189 днів із кінцевим терміном повернення до 21.03.2026 року. Умовами договору передбачено, що процентна ставка «Стандарт» становить 1 % за кожен день користування кредитом та застосовується протягом перших п`яти чергових періодів користування кредитом, а процентна ставка «Економ» становить 0,5 % за кожен день користування кредитом та застосовується у наступних чергових періодах. Крім того, договором передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 210,00 грн., а також комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 210,00 грн. у кожному з двох чергових періодів. Позивач зазначає, що 15.09.2025 року між сторонами укладено додатковий договір, відповідно до якого за ініціативою відповідача суму кредиту збільшено до 7 200,00 грн. шляхом надання додаткового траншу у розмірі 4 200,00 грн. строком на 188 днів. У зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінено й розмір платежів за договором, зокрема комісія, пов`язана з наданням кредиту, склала 504,00 грн., а комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1 008,00 грн. На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 7 200,00 грн., що підтверджується квитанціями про перерахування коштів. Разом з тим відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів та комісій належним чином не виконав, унаслідок чого станом на дату звернення до суду утворилась заборгованість у загальному розмірі 26 454,00 грн., яка складається із: 7 200,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10 542,00 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 504,00 грн. комісія, пов`язана з наданням кредиту, 1 008,00 грн. комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 7 200,00 грн. відсотки, нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 454,00 грн., а також понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат, пов`язаних із направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками у розмірі 152,78 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви вказав про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи у визначеному чинним законодавством порядку, в тому числі шляхом розміщення оголошення про час та місце розгляду справи на офіційному сайті судової влади. Відповідач відзиву на позов у встановлені судом строки не подав, причини неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи у її відсутність до суду не звертався.

Тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 14.09.2025 р. укладено кредитний договір (оферти) № 14.09.2025-100001798.

Відповідно до умов кредитного договору № 14.09.2025-100001798 від 14.09.2025 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання кредиту - 14.09.2025 року, сума кредиту - 3 000,00 грн., строк кредитування - 189 днів, дата повернення кредиту 21.03.2026 року. Умовами договору передбачено процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших п`яти чергових періодів користування кредитом та процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за кожен день користування кредитом у наступних чергових періодах. Також договором передбачено сплату комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 210,00 грн. та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 210,00 грн. у кожному з двох чергових періодів.

Крім того, 15.09.2025 року між сторонами укладено додатковий договір, відповідно до умов якого суму кредиту збільшено до 7 200,00 грн. шляхом надання відповідачу додаткового траншу у розмірі 4 200,00 грн. Строк користування додатковим траншем становив 188 днів. Також сторонами погоджено збільшення розміру комісії, пов`язаної з наданням кредиту, до 504,00 грн. та комісії за обслуговування кредитної заборгованості до 1 008,00 грн.

Вказаний кредитний договір укладений у формі електронного документа, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства..

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення договору № 14.09.2025-100001798 від 14.09.2025 року узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Як встановлено із заявки на укладення кредитного договору № 14.09.2025-100001798 від 14.09.2025 року та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 14.09.2025-100001798 від 14.09.2025року, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), з якою позичальник ознайомився 14.09.2025 року, відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: типом кредиту, строком кредитування, способом та строком надання кредиту, типом процентної ставки, загальними витратами за кредитом, реальною процентною ставкою, кількістю та розміром платежів, періодичністю внесення.

Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) та заявка, яка є частиною кредитного договору, підписані позичальником електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора E857, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий 0664476198.

ТОВ «Споживчий центр» виконав своє грошове зобов`язання та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 200,00 гривень.

Листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 16.04.2026 року за № 1-1604 підтверджується факт перерахування кошти на платіжну картку клієнта: 14.09.2025 17:59:14 на суму 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 863263157, призначення платежу: Видача за договором кредиту №14.09.2025-100001798.

Листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 16.04.2026 року за № 1-1604 підтверджується факт перерахування кошти на платіжну картку клієнта: 15.09.2025 09:42:15 на суму 4200,00 (чотири тисячі двісті гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 863813532, призначення платежу: Видача за договором кредиту №14.09.2025-100001798.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 14.09.2025-100001798 від 14.09.2025 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 26 454,00 грн., яка складається із: 7 200,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10 542,00 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 504,00 грн. комісія, пов`язана з наданням кредиту, 1 008,00 грн. комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 7 200,00 грн. відсотки, нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання.

З боку відповідача не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 662,40 грн. сплаченого судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 626, 628, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 137, 141, 263-265,280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в інтересах якого діє представник Лисенко Олена Сергіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором № 14.09.2025-100001798 від 14.09.2025 у розмірі 26 454,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 152,78 грн.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: