Рішення № 136798489, 25.05.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 р. № 400/11882/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаПівденноукраїнська міська рада, вул. Європейська, 48, м. Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55002, третя особаОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежність 6», просп. Незалежності, 6, м. Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55001, провизнання протиправним рішення від 29.07.2025 року № 2403 та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Південноукраїнської міської ради (далі також відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Південноукраїнської міської ради від 29.07.2025 року № 2403 «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі в оренду громадянину України ОСОБА_1 , цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» на «будівництва і обслуговування будівель торгівлі», пунктом 1 якого відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі в оренду громадянину України ОСОБА_1 , цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» (код згідно КВЦПЗ - В.02.03.) на «будівництва і обслуговування будівель торгівлі» (код згідно КВЦПЗ - В.03.07.), кадастровий номер: 48108000000:15:001:0023;

- зобов`язати Південноукраїнську міську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відповідно до його заяви дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі йому в оренду, цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» на «для будівництва і обслуговування будівель торгівлі», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 48108000000:15:001:0023.

Ухвалою від 04.11.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

Ухвалою від 21.11.2025 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежність 6».

Ухвалою від 21.11.2025 року суд ухвалив проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Дана квартира знаходиться на першому поверсі багатоповерхового будинку. Маючи намір використовувати квартиру для здійснення підприємницької діяльності.

31.08.2023 року рішенням переведено з житлового фонду до нежитлового однокімнатна квартира загальною площею 34,6 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 під розміщення магазину непродовольчих товарів. Позивач звернувся до відповідача з заявою про надання йому дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки 0,470га по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 4810800000:15:001:0021. На даній земельній ділянці знаходиться багатоповерховий житловий будинок АДРЕСА_4 , і ділянка призначена для його обслуговування. Для майбутнього використання як приміщення для магазину позивач просив дати дозвіл на поділ цієї ділянки під будинком, щоб мати у користуванні ділянку площею 0,0038га зі зміненим цільовим призначенням - для обслуговування будівель торгівлі.

Рішенням Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 21.12.2023 року № 1533 «Про надання дозволу громадянину України ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності для передачі в оренду під розміщення та обслуговування будівель торгівля за адресою: АДРЕСА_3 » було надано дозвіл позивачу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 4810800000:15:001:0021, площею 0,4700га, із категорії земель землі житлової та громадської забудови, за основним цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, для передачі в оренду під розміщення та обслуговування прибудови для нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . На підставі вказаного рішення відповідача позивачем було замовлено таку технічну документацію, та після її погодження подано на затвердження відповідачу разом з заявою про це, в якій зазначалося що позивач просить затвердити технічну документацію для передачі в подальшому ділянки в оренду строком на 10 років. Рішенням Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 29.02.2024 за №1647 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в подальшому для передачі в оренду під розміщення та обслуговування прибудови до нежитлового приміщення громадянину України ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 » було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 4810800000:15:001:0021, в подальшому для передачі в оренду позивачу під розміщення та обслуговування прибудови до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . Також цим рішенням зараховано земельну ділянку з кадастровим номером 4810800000:15:001:0022 площею 0,4662 га (яка утворилася в результаті поділу), яка призначена для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку до земель запасу. А земельну ділянку кадастровим номером 4810800000:15:001:0023 площею 0,0038га (яка також утворилася в результаті поділу та на якій планувалося здійснювати прибудову для входу до приміщення позивача) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку також зараховано до земель запасу . Плануючи отримати в оренду земельну ділянку, яка утворилася в результаті поділу площею 0,0038га та маючи рішення виконавчого комітету Южноукраїнської ради про надання згоди на переведення його квартири з житлової в нежитлове приміщення, та зазначені в вищевказаних рішеннях відповідача наміри про передання йому в майбутньому цієї земельної ділянки під розміщення та обслуговування прибудови, позивач 01.04.2024 року звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати йому згоду на зміну цільового призначення з будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на будівництво та обслуговування магазину промислових товарів. Також в заяві просив укласти з ним договір оренди строком на 10 років.

Відповідачем було підготовлено за його заявою проект відповідного рішення «Про надання згоди громадянину України ОСОБА_1 на зміну цільового призначення земельної ділянки комунальної форми власності, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ».

Проект рішення попередньо було розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою, яке відбулося 24.04.2024 року. Комісією було погоджено надання згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки.

Разом з тим, проект рішення ради про надання згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки, включений до порядку денного засідання чергової сесії Южноукраїнської міської ради, яке відбулося 25.04.2024 року, не був підтриманий більшістю голосів. За нього проголосувало 9 депутатів, проти був 1 голос, та 13 утрималось. Таким чином, рішення не було прийняте відповідачем.

Зазначене змусило позивача повторно звертатися до відповідача з повторною заявою 07.05.2024 року. На засіданні постійної комісії міської ради з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою, яке відбулося 22.05.2024 року, комісія погодила проект рішення та проголосувала про включення даного питання до порядку денного засідання сесії ради.

Разом з тим, проект рішення ради про надання згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки, включений до порядку денного засідання чергової сесії Южноукраїнської міської ради, яке відбулося 23.05.2024 року, не був підтриманий більшістю голосів. За нього проголосувало 12 депутатів, проти був 1 голос, та 17 утрималось. Таким чином, рішення не було прийняте відповідачем.

Вкотре позивач звернувся до відповідача з заявою про надання йому згоди на зміну цільового призначення 02.07.2024 року. Однак, проект рішення ради про надання згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки, включений до порядку денного засідання чергової сесії Южноукраїнської міської ради, яке відбулося 25.07.2024 року, не був підтриманий більшістю голосів. За нього проголосувало 6 депутатів, проти було 5, та 10 утрималось. Таким чином, рішення не було прийняте відповідачем.

Позивача звернувся до суду з позовом, в якому він просив визнати протиправною бездіяльність Південноукраїнської міської ради Вознесенського району Миколаївської області щодо не розгляду його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі йому в оренду, цільове призначення якої змінюється з « для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» на «для будівництва і обслуговування будівель торгівлі», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Та просив зобов`язати Південноукраїнську міську раду розглянути його заяву та прийняти рішення про надання йому відповідно до його заяви дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі йому в оренду, цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» на «для будівництва і обслуговування будівель торгівлі», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 року, яке набрало законної сили 17.02.2025 року, у справі № 400/9767/24 позов ОСОБА_1 до Південноукраїнської міської ради було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Південноукраїнської міської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 02.07.2024 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі йому в оренду, цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування житлового будинку» на «для будівництва і обслуговування будівель торгівлі», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Та зобов`язано Південноукраїнську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2024 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі йому в оренду, цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування житлового будинку» на «для будівництва і обслуговування будівель торгівлі», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. В іншій частині позовних вимог відмовлено та здійснено розподіл судових витрат.

Відповідач на виконання рішення суду включав до порядку денного засідання сесій це питання, однак рішення радою не приймалося через недостатню кількість голосів депутатів ( засідання 27.03.2025 року та від 22.05.2025 року).

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 17.01.2025 року в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року у справі № 400/9767/24 заяву ОСОБА_1 від 04.06.2025 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 року у справі № 400/9767/24 задоволено частково та зобов`язано Південноукраїнську міську раду подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 року у справі № 400/9767/24 в тримісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали.

На виконання ухвали суду до порядку денного засідання чергової сесії Південноукраїнської міської ради, яке відбулося 29.07.2025 року було включено це питання та відповідно до пункту 1 рішення Південноукраїнської міської ради від 29.07.2025 року № 2403 «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі в оренду громадянину України ОСОБА_1 , цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» на «будівництва і обслуговування будівель торгівлі» відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 48108000000:15:001:0023 за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі в оренду позивачу. Рішенням № 2403 від 29.07.2025 року, яким йому було відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення

У зв`язку з чим ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 було прийнято звіт Південноукраїнської міської ради від 01.08.2025 року про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 року у справі № 400/9767/24.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що оскаржуване позивачем рішення Південноукраїнської міської ради було прийнято на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 року у справі № 400/9767/24 та ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року про встановлення судового контролю у справі № 400/9767/24. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 року у справі № 400/9767/24 судом ухвалено Прийняти звіт Південноукраїнської міської ради від 01.08.2025року про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі № 400/9767/24. В мотивувальній частині ухвали цієї ухвали судом зазначено, що відповідно до пункту 1 рішення Південноукраїнської міської ради від 29.07.2025 № 2403 «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі в оренду громадянину України ОСОБА_1 , цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» на «будівництва і обслуговування будівель торгівлі» відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 48108000000:15:001:0023 за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі в оренду позивачу. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що поданий відповідачем звіт від 01.08.2025 свідчить про фактичне виконання відповідачем рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 року у справі № 400/9767/24, а тому він підлягає прийняттю. Таким чином, станом дату звернення з позовом до суду, всі заяви ОСОБА_1 . Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі в оренду громадянину України ОСОБА_1 , цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» на «будівництва і обслуговування будівель торгівлі Південноукраїнською міською радою розглянуто в повному обсязі і належним чином. Правомірність оскаржуваного позивачем рішення Південноукраїнської міської ради підтверджена ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 року у праві № 400/9767/24. Всі спірні питання між позивачем та відповідачем щодо розгляду його заяв вже розглянуто під час розгляду іншої судової справи № 400/9767/24, а позивач не позбавлений права звернутись до міської ради з новою заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі в оренду усунувши всі недоліки в попередніх заявах, замість того, щоб змушувати суд повторно розглядати вже розглянутий, з постановленням судового рішення по спору, який вже вирішений судом.

Третя особа правом надання пояснень не скористалась.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 24.09.2021 року позивач купив (прийняв у власність) однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Право власності позивача на зазначену квартиру також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.09.2021 року № 274812374.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 06.10.2023 року № 312 «Про надання згоди громадянину України ОСОБА_1 на переведення з житлового фонду до нежилого квартиру АДРЕСА_5 » позивачу надано згоду на переведення з житлового фонду до нежитлового квартиру АДРЕСА_5 .

19.10.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою (клопотанням) про надання йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, та надати в оренду терміном на 10 років частину земельної ділянки з кадастровим номером 4810800000:15:001:0021, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , категорія земель землі житлової та громадської забудови, цільове призначення будівля торгівлі.

Рішенням відповідача від 21.12.2023 року № 1533 «Про надання дозволу громадянину України ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності для передачі в оренду під розміщення та обслуговування будівель торгівля за адресою: АДРЕСА_3 » надано позивачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 4810800000:15:001:0021, площа 0,47 га, із категорії земель землі житлової та громадської забудови, за основним цільовим призначанням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, для передачі в оренду під розміщення та обслуговування прибудови до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 .

06.02.2024 позивач подав відповідачу заяву (клопотання) з проханням затвердити документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим № 4810800000:15:001:0021 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, в подальшому для передачі в оренду терміном на 10 років під розміщення та обслуговування прибудови до нежитлового приміщення позивачу за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до рішення відповідача від 29.02.2024 року № 1647 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в подальшому для передачі в оренду під розміщення та обслуговування прибудови до нежитлового приміщення громадянину України ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 » затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 4810800000:15:001:0021 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в подальшому для передачі в оренду під розміщення та обслуговування прибудови до нежитлового приміщення позивача за адресою: АДРЕСА_3 . Також цим рішенням зараховано земельну ділянку з кадастровим номером 4810800000:15:001:0023 загальною площею 0,0038 га із категорії земель землі житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку, до земель запасу Южноукраїнської міської територіальної громади, які не надані у власність або користування.

Водночас згідно з технічним паспортом БТІ на прибудинкову територію житлових будинків: 1) АДРЕСА_6 ) АДРЕСА_2 , 4) АДРЕСА_7 , вищезазначена земельна ділянка розташована на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 .

01.04.2024 року, 07.05.2024 року, 24.05.2024 року і 02.07.2024 року позивач подавав заяви відповідачу про надання йому згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки комунальної форми власності у місті Южноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області та про укладення договору оренди строком на 10 років. На підставі вказаних заяв було розроблено відповідні проєкти рішень відповідача, які були розглянуті на сесії Південоукраїнської міської ради Миколаївської області відповідно 25.04.2024, року 23.05.2024 року, 27.06.2024 року і 25.07.2024 року. За результатами розгляду цих проєктів рішень відповідач не прийняв їх у зв`язку з не набранням достатньої кількості голосів депутатів міської ради.

На виконання ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 року у справі № 400/9767/24 та ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року про встановлення судового контролю у справі № 400/9767/24 Відповідачем прийнято рішення Південноукраїнської міської ради від 29.07.2025 року № 2403 яким відмовлено в наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі в оренду громадянину України ОСОБА_1 , цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» на «будівництва і обслуговування будівель торгівлі», пунктом 1 якого відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі в оренду громадянину України ОСОБА_1 , цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» (код згідно КВЦПЗ - В.02.03.) на «будівництва і обслуговування будівель торгівлі» (код згідно КВЦПЗ - В.03.07.), кадастровий номер: 48108000000:15:001:0023;

Вважаючи протиправним вказане рішення Південноукраїнської міської ради від 29.07.2025 року № 2403 щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі в оренду громадянину України ОСОБА_1 , цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» на «будівництва і обслуговування будівель торгівлі», пунктом 1 якого відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі в оренду громадянину України ОСОБА_1 , цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» (код згідно КВЦПЗ - В.02.03.) на «будівництва і обслуговування будівель торгівлі» (код згідно КВЦПЗ - В.03.07.), кадастровий номер: 48108000000:15:001:0023, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 25 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 5 ст. 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 1 ст. 71 Закону № 280/97-ВР передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ч. 5 ст. 60 Закону № 280/97-ВР, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Положенням ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно частин 1, 2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що одночасно із набуттям у приватну власність квартири у житловому будинку по АДРЕСА_2 , він набув право на користування відповідною частиною земельної ділянки для обслуговування даного будинку та відповідно має право на отримання даної земельної ділянки у оренду.

Статтею 10 Закону України від 19.06.1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Користування закріпленою за приватизованим будинком прибудинковою територією здійснюється в порядку і на умовах, передбачених Земельним кодексом України.

Відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування, належать до земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до ст. 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Режим використання земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків регулюється ст. 42 Земельного кодексу України, відповідно до якої (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об`єднанню власників.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Відповідно до ст. 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно п. «в» ч. 2, ч. 3, 4 ст. 89 Земельного кодексу України у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: співвласників жилого будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Підстави набуття права на землю визначені статтею 116 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення)громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Правове регулювання діяльності об`єднань співвласників багатоквартирних будинків та здійснення права власності у багатоквартирних житлових будинках здійснюється у відповідності до положень Конституції України, Законів України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 року № 2866-III (далі Закон № 2866-III) та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 року № 417-VIII(далі Закон № 417-VIII)

У відповідності до ст. 1 Закону № 2866-III об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Статтею 4 Закону № 2866-III передбачено, що основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону № 2866-III порядок здійснення прав співвласників визначається Законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 2866-III визначено, що житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири є багатоквартирним будинком. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 417-VIII спільне майно багатоквартирного будинку включає будівлі і споруди, які призначені для задоволення співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Частинами 1, 2 ст. 5 Закону № 417-VIIІ визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 417-VIII управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

Визначення поняття прибудинкової території наведено у ст. 1 Закону № 417-VIII, відповідно до якого це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Також, поняття терміну прибудинкова територія міститься в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлоконмунгоспу 17.05.2005 року № 76, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 927/11207, а саме-це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 1, п. «д» ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України (в редакції від 01.07.2015 року) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Нормами ст. 120 Земельного кодексу України закріплено принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій він розташований.

Із аналізу цільового призначення земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, та норм статті 42 Земельного кодексу України вбачається, що прибудинкова територія належить до земель державної або комунальної власності, що надаються в користування підприємствам, установам і організація, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами квартир у такому будинку земельна ділянка як така, що входить до житлового комплексу, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об`єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

У такому разі земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання.

Нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, або її частини.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 року у справі № 263/68/17, від 28.05.2020 року у справі № 608/1732/17-ц.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Тобто права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія, є спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 4 Закону № 417-VIII власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Таким чином, з наведених норм вбачається, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками, в тому числі співвласникам багатоквартирного будинку. Проте окремий співвласник багатоквартирного будинку не може отримати у користування частину земельної ділянки із землі, якою мають право користуватися всі співвласники, оскільки це є спільним майном.

При цьому, відсутність документального закріплення земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкової території за багатоквартирним будинком не може бути підставою для передачі даної земельної ділянки у користування окремим співвласникам, оскільки як зазначалось, права на дану земельну ділянку належать усім співвласникам.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладених обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 194, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Південноукраїнська міська рада (вул. Європейська, 48, м. Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55002, код ЄДРПОУ 33850880), за участю третьої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежність 6» (просп. Незалежності, 6, м. Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55001, код ЄДРПОУ 43545122) про: визнання протиправним та скасування рішення Південноукраїнської міської ради від 29.07.2025 року № 2403 «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі в оренду громадянину України ОСОБА_1 , цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» на «будівництва і обслуговування будівель торгівлі», пунктом 1 якого відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі в оренду громадянину України ОСОБА_1 , цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» (код згідно КВЦПЗ - В.02.03.) на «будівництва і обслуговування будівель торгівлі» (код згідно КВЦПЗ - В.03.07.), кадастровий номер: 48108000000:15:001:0023; зобов`язання Південноукраїнської міської ради прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відповідно до його заяви дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі йому в оренду, цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» на «для будівництва і обслуговування будівель торгівлі», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 48108000000:15:001:0023 відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.05.2026 року.

Суддя О.В. Малих