Ухвала суду № 136797776, 25.05.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення

25 травня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/2156/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т. В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/2156/22,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 14.05.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/2156/22, в якій просить:

- вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення у справі № 360/2156/22 шляхом зміни способу та порядку виконання рішення суду, що виражається у стягненні з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області (вул. Миру, 34, м. Рубіжне, 93010, код ЄДРПОУ 43441202) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) недонарахованої та невиплаченої додаткової винагороди за рішенням Луганського ОАС від 28 грудня 2023 року у справі № 360/2156/22 у розмірі 324921,43 грн.

В обґрунтування вимог зазначено, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 80152872 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 360/2156/22 виданий 09.01.2026 Луганським окружним адміністративним судом про зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у період з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30000,00 гривень щомісячно, а починаючи з 19.07.2022 по 30.11.2022 у розмірі до 30000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

Державним виконавцем 03.02.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Копії відповідної постанови направлено рекомендованою кореспонденцією сторонам виконавчого провадження.

Боржник листом від 09.02.2026 на вимогу державного виконавця повідомив, що «…ТУ ССО у Луганській області до центрального органу управління Служби судової охорони направлено лист від 12 січня 2026 року № 43.07- 15/ССО «Щодо виділення додаткових кошторисних призначень та асигнувань» про необхідність виділення кошторисних призначень та грошових коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для виконання судового рішення у справі № 360/2156/22 у сумі 324921,43 грн.

Після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 80152872 з виконання виконавчого листа № 360/2456/22 виданого 09.01.2026 Луганським окружним адміністративним судом, ТУ ССО у Луганській області до центрального органу управління Служби судової охорони направлено лист від 04 лютого 2026 року № 43.07-42/ССО «Щодо виділення кошторисних призначень та асигнувань» про необхідність виділення кошторисних призначень та грошових коштів за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для виконання судового рішення у справі № 360/2156/22 у сумі 359716,43 грн.

Станом на 09.02.2026 бюджетні асигнування, за рахунок яких можливо було виконати рішення суду та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 , у кошторисі на 2026 рік ТУ ССО у Луганській області, плані асигнувань загального фонду державного фонду (за винятком надання кредитів з державного бюджету) на 2026 рік та плані використання бюджетних коштів на 2026 рік, головним розпорядником бюджетних коштів Державною судовою адміністрацією України та розпорядником вищого рівня Службою судової охорони для ТУ ССО у Луганській області встановлені не були.

Водночас, кошти на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 360/2156/22 щодо виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 внесені Службою судової охорони на підставі наданої інформації ТУ ССО у Луганській області до єдиного обліку потреби в коштах на виконання рішень судів та враховуючи черговість виплати за датою набуття законної сили рішенням суду, додаткова винагорода буде виплачена ОСОБА_1 після надходження від Державної судової адміністрації України додаткових асигнувань та розподілу бюджетних коштів між територіальними управліннями Служби.

В зазначеному обліку рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 360/2156/22 обліковується за порядковим номером 2485. Таким чином, процес виконання судового рішення у справі № 360/2156/22 не завершено.

При цьому ТУ ССО у Луганській області постійно вживаються залежні від нього заходи щодо виконання вищевказаного рішення суду, однак вжиті заходи не призвели до фактичного виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року по справі № 360/2156/22, оскільки виплата нарахованої ОСОБА_1 додаткової винагороди залежить не тільки від дій ТУ ССО у Луганській області та вжитих ним заходів, а й від здійснення відповідного фінансування (надходження до нього коштів від головного розпорядника бюджетних коштів) присуджених за судовим рішенням виплат..».

Таким чином, з тексту листа Боржника вбачається факт невиконання рішення у повному обсязі та наявності обставин, що істотно ускладнюють своєчасне виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 КАС України).

Ухвалою суду від 18.05.2026 заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення призначити до розгляду без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.05.2026 від ТУ ССО у Луганській області через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву, у яких відповідач зазначає, що вимоги заявника безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступних підстав.

В обґрунтування зазначено, що на виконання рішення суду ТУ ССО у Луганській області здійснено відповідний розрахунок належної ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за період з 24.02.2022 по 30.11.2022 у розмірі 30000 гривень на місяць, в загальному розмірі 275357,14 грн, а саме: за 5 днів лютого 202 року 5357,14 грн., за 31 день березня 2022 року 30000,00 грн, за 30 днів квітня 2022 року 30000,00 грн, за 31 день травня 2022 року 30000,00 грн, за 30 днів червня 2022 року 30000,00 грн, за 31 день липня 2022 року 30000,00 грн, за 31 день серпня 2022 року 30000,00 грн, за 30 днів вересня 2022 року 30000,00 грн., за 31 день жовтня 2022 року 30000,00 грн, за 30 днів листопада 2022 року 30000,00 грн.

Отже, вказана заявником в заяві про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення до стягнення сума невиплаченої додаткової винагороди в розмірі 324 921,43 грн є хибною.

Таким чином, вважаємо, що обраний заявником спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з ТУ ССО у Луганській області на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 30.11.2022 у розмірі 324 921,43 грн, не відповідає предмету розгляду справи та не узгоджується зі змістом статті 378 КАС України, потягне за собою зміну судового рішення по суті, що є неприпустимим, оскільки рішення у справі набрало законної сили.

Заявник фактично просить змінити резолютивну частину рішення суду з зобов`язального характеру на стягнення конкретної суми.

Зазначає, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі № 340/6875/21.

Також, враховуючи, що ТУ ССО у Луганській області на виконання рішення суду від 28 грудня 2023 року у справі № 360/2156/22 визначило розмір додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, що належить до виплати ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 30.11.2022, та Управлінням приймаються заходи з метою виконання судового рішення, а причиною тривалого невиконання є відсутність у боржника об`єктивної фінансової можливості в повному обсязі виконати судове рішення через відсутність відкритих асигнувань за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», у межах передбаченого обсягу видатків якої й має бути виконане рішення суду, а також зважаючи на наведене правове регулювання питання зміни способу та порядку виконання судового рішення, вважаємо, що не фінансування державного органу, який має забезпечувати виконання судових рішень з виплати грошових коштів стягувачам (відсутність бюджетних призначень на виплату обрахованої суми додаткової винагороди) не може розглядатися як обставина, що істотно ускладнює або робить неможливим виконання судового рішення.

З огляду на викладене, вважає, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 28 грудня 2023 року у справі № 360/2156/22 є очевидно безпідставною.

Також вказав, що додатком до листа від 01 квітня 2026 року № 43.07-87/ССО є Інформація про потребу в коштах на виконання рішень судів щодо задоволення позовів співробітників Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області, у тому числі з виплати їм додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», станом на 01 квітня 2025 року.

Під порядковим № 71 Інформації про потребу в коштах на виконання рішень судів щодо задоволення позовів співробітників Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області, у тому числі з виплати їм додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», станом на 02 березня 2026 року значиться рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/2156/22, дата набрання рішенням законної сили 30 січня 2024 року, ПІБ співробітника ОСОБА_1 , залишок до сплати 359 716,43 грн, до сплати згідно з рішенням суду 324921,43 грн, виконавчий збір /витрати на виконавче провадження 34795,00 грн.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд встановив таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України:

судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);

судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина друга);

невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).

Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 360/2156/22 визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у період з 24.02.2022 по 30.11.2022. Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у період з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30000,00 гривень щомісячно, а починаючи з 19.07.2022 по 30.11.2022 у розмірі до 30000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 30.01.2024.

Відповідно до інформації, наявної в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», позивачу у справі № 360/2156/22 виконавчий лист видано 09.01.2026.

03.02.2026 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Копії відповідної постанови направлено рекомендованою кореспонденцією сторонам виконавчого провадження.

Листом від 09.02.2026 за вих. № 43.06-74 Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області повідомило, що після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 80152872 з виконання виконавчого листа № 360/2456/22 виданого 09.01.2026 Луганським окружним адміністративним судом, ТУ ССО у Луганській області до центрального органу управління Служби судової охорони направлено лист від 04 лютого 2026 року № 43.07-42/ССО «Щодо виділення кошторисних призначень та асигнувань» про необхідність виділення кошторисних призначень та грошових коштів за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для виконання судового рішення у справі № 360/2156/22 у сумі 359716,43 грн.

Станом на 09.02.2026 бюджетні асигнування, за рахунок яких можливо б було виконати рішення суду та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 , у кошторисі на 2026 рік ТУ ССО у Луганській області, плані асигнувань загального фонду державного фонду (за винятком надання кредитів з державного бюджету) на 2026 рік та плані використання бюджетних коштів на 2026 рік, головним розпорядником бюджетних коштів Державною судовою адміністрацією України та розпорядником вищого рівня Службою судової охорони для ТУ ССО у Луганській області встановлені не були.

Водночас, кошти на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 360/2156/22 щодо виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 внесені Службою судової охорони на підставі наданої інформації ТУ ССО у Луганській області до єдиного обліку потреби в коштах на виконання рішень судів та враховуючи черговість виплати за датою набуття законної сили рішенням суду, додаткова винагорода буде виплачена ОСОБА_1 після надходження від Державної судової адміністрації України додаткових асигнувань та розподілу бюджетних коштів між територіальними управліннями Служби.

У зазначеному переліку рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 360/2156/22 обліковується за порядковим номером 2485.

Таким чином, процес виконання судового рішення у справі № 360/2156/22 не завершено.

При цьому ТУ ССО у Луганській області постійно вживаються залежні від нього заходи щодо виконання вищевказаного рішення суду, однак вжиті заходи не призвели до фактичного виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 360/2156/22, оскільки виплата нарахованої ОСОБА_1 додаткової винагороди залежить не тільки від дій ТУ ССО у Луганській області та вжитих ним заходів, а й від здійснення відповідного фінансування (надходження до нього коштів від головного розпорядника бюджетних коштів) присуджених за судовим рішенням виплат.

За усталеною практикою Верховного Суду, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

В подальшому, у разі надходження необхідних коштів з Державного бюджету, про повне чи часткове виконання рішення суду державного виконавця буде повідомлено невідкладно у письмовому вигляді.

Згідно з розрахунком потреби в коштах на виплату співробітнику територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (3 категорія) додаткової винагороди на період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року по 30 листопада 2022 року (згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 № 360/2156/22) сума 275357,14 грн, компенсація ПДФО 49564,29 грн, загальна потреба за КЕКВ 2800 - 324921,43 грн.

Таким чином, залишок невиплаченої заборгованості складає 324921,43 грн.

Отже, станом на цей час рішення суду у справі № 360/2156/22 повністю не виконано.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

У статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

У абзаці першому частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).

Отже, з наведених положень статті 378 КАС України слідує, що невиконання рішення суду про зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» протягом більше аніж двох років з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною та достатньою підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Із зібраних судом доказів, а також матеріалів справи встановлено, що предметом спору у справі № 360/2156/22 була заборгованість ТУ ССО у Луганській області перед ОСОБА_1 з виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за період з 24.02.2022 по 30.11.2022 у розмірі 30000 гривень на місяць, в загальному розмірі 275 357,14 грн, а саме: за 5 днів лютого 202 року 5357,14 грн., за 31 день березня 2022 року 30000,00 грн, за 30 днів квітня 2022 року 30000,00 грн, за 31 день травня 2022 року 30000,00 грн, за 30 днів червня 2022 року 30000,00 грн, за 31 день липня 2022 року 30000,00 грн, за 31 день серпня 2022 року 30000,00 грн, за 30 днів вересня 2022 року 30000,00 грн., за 31 день жовтня 2022 року 30000,00 грн, за 30 днів листопада 2022 року 30000,00 грн.

Отже, безпосередньо стягненню з ТУ ССО у Луганській області на користь ОСОБА_1 підлягає розмірі 275 357,14 грн, а сума 324921,43 грн складається також з суми ПДФО, які підлягає компенсації позивачу після виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше десяти місяців.

Заборгованість у розмірі 275 357,14 грн, нарахована на виконання судового рішення, стягувачу не сплачена.

Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 360/2156/22 шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 275 357,14 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд зазначає, що ухвала про зміну способу і порядку виконання рішення суду стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

У постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 Верховний Суд виснував, що судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з органу Пенсійного фонду України нарахованої суми пенсії є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

Верховний Суд відхилив доводи органу Пенсійного фонду України щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України з 19 грудня 2024 року згідно із Законом 21 листопада 2024 року № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», та визнав неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

Верховний Суд вкотре наголосив, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав. Метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки за приписами пункту 2 частини другої статті 2 Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/2156/22 задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 360/2156/22 в частині зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у період з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30000,00 гривень щомісячно, а починаючи з 19.07.2022 по 30.11.2022 у розмірі до 30000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць на стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 275 357,14 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Cуддя Т.В. Смішлива