Рішення № 136795604, 25.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/8484/24

категорія 108080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон про" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карбон про" звернулося з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 12 квітня 2024 року №00083680707 про нарахування пені в розмірі 581 526,02 грн.

Позовні вимоги Позивача обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки протягом карантину, який тривав на час спірних правовідносин, було встановлено мораторій, згідно з яким платникам податків не нараховувалася пеня, а нарахована, але не сплачена пеня підлягала списанню. Крім того, введення в Україні військово стану є загальновідомим фактом, а тому в зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом та нарахування пені мали бути зупинені на весь період дії форс-мажорних обставин. Наголошує, що згідно приписів глави 11 Податкового кодексу України платник податків може нести відповідальність лише за наявності у його діях вини. Оскільки несвоєчасний розрахунок за зовнішньоекономічним контрактом вчинений нерезидентом, правові підстави для притягнення саме позивача до відповідальності відсутні. Акцентує увагу, що приписами підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України закріплено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРБОН ПРО» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 12 квітня 2024 року №00083680707 в частині визначення пені в розмірі 173 726,76 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 року скасовано і ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю, податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 12 квітня 2024 року №00083680707 визнано протиправним та скасовано.

Постановою Верховного Суду від 26.08.2025 року вказані судові рішення у справі скасовано і справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 22.09.2025 року справу прийнято до провадження та продовжено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Головного управління ДПС у Житомирській області, Відповідача у справі, направив до суду відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, до платників податків застосовується відповідальність згідно з Податковим кодексом України та законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України.

В зв`язку з цим вважає безпідставними обґрунтування Позивачем позовних вимог положеннями пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

На підтвердження своїх доводів представником Відповідача наведені правові висновки Верховного Суду.

Представник Позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРБОН ПРО», направив до суду заяву про долучення доказів у справі, а саме: копії завірених зовнішньоекономічних контрактів від 03.02.2022 №1 КІС-ВЕ, від 25.04.2022 №2 КІС-FІ, від 25.04.2022 року №2 КІС-МАR та вантажно-митних декларацій на підтвердження їх виконання.

Одночасно до заяви долучено копію рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 29.11.2024 року у справі №199/2024 за позовом ТОВ КАРБОН ПРО" (Україна) до Beyond Barbecue B.V. (Королівство Нідерланди).

24.04.2026 року представником Відповідача до суду подано додаткові пояснення у справі щодо результатів проведеної позапланової виїзної документальної перевірки.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку і підстав нарахування пені за порушення граничних термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності регулюються правовими нормами Податкового кодексу України та Закону України "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (надалі - Закон № 2473-VIII), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Суть спірних відносин по даній справі зведена виключно до правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 12 квітня 2024 року №00083680707 про нарахування пені в розмірі 581 526,02 грн.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що вказане податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2024 року №00083680707 прийнято за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Карбон про" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів від 03.02.2022 №1 КІС-ВЕ, від 25.04.2022 №2 КІС-FІ, та від 25.04.2022 року №2 КІС-МАR за період з 03.02.2022 по 29.02.2024 років.

Судом встановлено, що вказана перевірка уповноваженою особою Відповідача була проведена в період з 01.03.2024 року по 06.03.2024 року, про що складено акт такої перевірки від 13.03.2024 року.

Правомірність призначення та проведення Відповідачем вказаної позапланової виїзної документальної перевірки Позивачем не оскаржується і відповідно до вимог статті 9 КАС України не є предметом судового розгляду.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 12 квітня 2024 року №00083680707, підставою для його винесення стало порушення Позивачем вимог пункту 2 статті 13 Закону № 2473-VIII.

Відповідно до доводів представника Відповідача, наведених у відзиві на позов та в акті позапланової виїзної документальної перевірки суть допущених платником порушень вимог пункту 2 статті 13 Закону № 2473-VIII зведена до порушення Позивачем строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів за відповідними митними деклараціями.

Як свідчать матеріали проведеної позапланової виїзної документальної перевірки (додаток ЕК до нього), Позивачем на виконання зовнішньоекономічного контракту з фірмою-нерезидентом "Beyond Barbecue B.V." (Нідерланди) від 03.02.2022 року №1 КІС-ВЕ за відповідними митними деклараціями в період з 10.05.2022 року по 31.08.2022 року здійснювалося відвантаження товару (вугілля деревне) на загальну суму 107 716,62 Євро, що еквівалентно 3 573 110,84 грн.

Як зазначено в додатку ЕК до акту перевірки та не заперечується сторонами, відповідними платіжними документами фірма-нерезидент "Beyond Barbecue B.V." (Нідерланди) в період з 23.05.2022 року по 24.02.2023 року проводило оплату вказаного товару.

Станом на 06.02.2023 рік заборгованість фірми-нерезидента "Beyond Barbecue B.V." (Нідерланди) за поставлений товар в період з 10.05.2022 року по 11.08.2022 року становила 11 477,92 Євро.

24.02.2023 року фірма-нерезидент "Beyond Barbecue B.V." (Нідерланди) перерахувала Позивачу ще 11 449,35 Євро, що призвело до зменшення заборгованості до 28,57 Євро.

Тобто, наявне порушення граничних строків надходження валютної виручки в розмірі 11 477,92 Євро на 18 днів - з 07.02.2023 року по 24.02.2023 року (а.с.47).

Крім того, як свідчать матеріали справи, 31.08.2022 року Позивачем на виконання вказаного контракту проведено нове відвантаження товару (вугілля деревне) на загальну суму 14 417,70 Євро, що еквівалентно 528 500,98 грн., з граничним терміном оплати 26.02.2023 року.

Як зазначено в додатку ЕК до акту перевірки та не заперечується сторонами, станом на день перевірки (29.02.2024 року) вказана валютна виручка в сумі 14 417,70 Євро взагалі до Позивача не надходила. Про це прямо зазначено в акті перевірки, в додаткових поясненнях представника податкового органу.

Тобто, наявне порушення граничних строків надходження валютної виручки в розмірі 14 417,70 Євро на 368 днів - з 27.02.2023 року по 29.02.2024 року (а.с.47).

В бухгалтерському обліку Позивача (д-т рахунку 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та к-т рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями") відображена прострочена дебіторська заборгованість фірми-нерезидента "Beyond Barbecue B.V." (Нідерланди) за вказаний товар станом на 29.02.2023 року, яка становила 14 446,27 Євро (14 417,70 Євро+28,57 Євро) (а.с.40).

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 12 квітня 2024 року №00083680707, саме порушення граничних строків надходження валютної виручки в розмірі 11 477,92 Євро на 18 днів та валютної виручки в розмірі 14 417,70 Євро на 368 днів стали підставою для нарахування пені в розмірі 581 526,02 грн.

За неповернення валютної виручки в розмірі 28,57 Євро станом на 29.02.2024 року пеня Відповідачем не нараховувалася.

Відповідно до доводів Позивача, наведених в позовній заяві, вказані порушення граничних строків надходження валютної виручки не заперечується.

Позивач вважає, що спірна пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є одним із різновидів пені в розумінні вимог податкового законодавства. Однак таке нарахування пені не узгоджується із вимогами пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та не підлягає нарахуванню за відсутності вини підприємства.

Суд погоджується із доводами Позивача, що відповідно до вимог підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим, суд вважає безпідставними доводи Позивача, що наявність такого узагальненого визначення поняття "пеня" слід ототожнювати із різновидом пені, яка нараховується у відповідності до податкового законодавства.

Як свідчать матеріали справи, нарахування Позивачу спірної пені зумовлені недотриманням ним граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів за відповідними митними деклараціями у взаємовідносинах з фірмою-нерезидентом "Beyond Barbecue B.V." (Нідерланди) за відповідним контрактом.

Суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 13 названого Закону України №2473-VIIІ Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів як один із видів заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

За правилами частини 2 статті 13 Закону України № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Суд враховує, що приписами частини 5 статті 13 Закону України №2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Тобто, пеня, яка нарахована Відповідачем згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 12 квітня 2024 року №00083680707 є виключно видом відповідальності за порушення вимог валютного, а не податкового законодавства.

Саме правовими нормами Закону України №2473-VIII, а не Податкового кодексу України, визначені підстави, порядок та умови застосування такого виду відповідальності як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із статтею 13 цього Закону.

Як вже зазначалося судом, Відповідач як контролюючий орган за порушення наведених вище вимог Закону України № 2473-VIII нарахував Позивачеві пеню у розмірі 581 526,02 грн., а саме:

- в розмірі 24 423,21 грн. за ставкою 0,3% за прострочення на 18 днів ( з 07.02.2023 року по 24.02.2023 року) прострочення сплати 11 477,92 Євро по зовнішньоекономічних операціях з фірмою-нерезидентом "Beyond Barbecue B.V." (Нідерланди);

- в розмірі 615 041,51 грн. (в межах заборгованості в сумі 557 102,81 грн.) за ставкою 0,3% за прострочення на 368 днів (з 27.02.2023 року по 29.02.2024 року) прострочення сплати 11 477,92 Євро по зовнішньоекономічних операціях з фірмою-нерезидентом "Beyond Barbecue B.V." (Нідерланди).

Обґрунтовуючи підстави оскарження податкового повідомлення рішення, Позивач, зокрема, посилається на те, що Відповідач безпідставно не застосував до спірних правовідносин абзац 11 пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та, як наслідок, протиправно нарахував пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Такі доводи Позивача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Безспірно, згідно з абзацом 11 пункту 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Разом з тим, Позивач не врахував, що відповідно до вимог статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Позивач не врахував, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року № 2260-IX саме шляхом внесення змін до статті 16 Закону України "Про валюту і валютні операції" передбачені відповідні обмеження щодо застосування положень статті 13 Закону № 2473-VIII, а саме не застосування відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 13 цього Закону, до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації" від 9 квітня 2022 року № 426.

Інших особливостей щодо застосування положень статті 13 Закону № 2473-VIII законодавцем на час спірних відносин не приймалося.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що Податковий кодекс України не визначає пеню за порушення строків розрахунків в іноземній валюті як різновид грошового зобов`язання платника податків.

Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.07.2024 року у справі №240/25642/22 прямо зазначила, що дія положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, щодо розповсюдження мораторію на нарахування пені протягом дії карантину, стосується пені, яка нараховується у податкових правовідносинах (у сфері справляння податків і зборів).

При цьому Судова палата у вказаній постанові зазначає, що хоча положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон № 2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII - відсутні.

З аналогічних підстав суд вважає безпідставними доводи Позивача про відсутність в його діях вини, що виключає відповідальність за вчинене порушення.

Безспірно, згідно пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 109.3 названої правової норми закріплено, що у випадках, визначених пунктами 123.2 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 1251.2-1251.4 статті 1251 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Отже, оскільки наведена правова норма не містить посилання на статтю 13 Закону України №2473-VIII, суд приходить до висновку, що наявність у діянні платника податку вини не є обов`язковою умовою для притягнення його до відповідальності за названою правовою нормою.

Посилання Позивача на існування форс-мажорних обставин, що обумовили порушення строків розрахунку за зовнішньоекономічним контрактом, суд до уваги також не приймає з огляду на таке.

Як убачається зі змісту частини 6 статті 13 Закону України №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами 2 або 3 цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною 1 цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини 5 цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Як установлено судом зовнішньоекономічний контракт від 03 лютого 2022 року №1 КІС-ВЕ невиконаний контрагентом Позивача нерезидентом, у той час, як форс-мажорна обставина, на існування якої посилається Позивач, має місце на території України. Отже не проведення нерезидентом фірмою «Beyond Barbecue B.V.» (Нідерланди) розрахунку з Позивачем за поставлений товар не може бути обумовлено запровадженням на території України воєнного стану.

Додатково суд зауважує, що частина валютної виручки по зазначеному контракту надійшла від покупця 24 лютого 2023 року, що на переконання суду, виключає навіть можливі припущення щодо неможливості отримання коштів Позивачем.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що пеня за період з 10 липня 2023 року по 29 лютого 2024 року нарахована контролюючим органом правомірно із дотриманням наведених вище вимог законодавства.

Щодо доводів Позивача з приводу розповсюдження приписів підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України на правовідносини з нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків в іноземній валюті.

Безспірно, у відповідності до підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України (чинного з 17.03.2022) пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Проте, з огляду на те, що пеня, як міра відповідальності, яка нараховується за порушення граничних строків розрахунків, врегульована спеціальним Законом, відповідно на таку (пеню) не розповсюджуються і положення підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України, за аналогією з положеннями абз. 11 пункту 52-1 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, про що вже зазначалось судом

Одночасно суд враховує відповідно до додаткових пояснень Позивача наявність рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 29.11.2024 року у справі №199/2024 за позовом ТОВ КАРБОН ПРО" (Україна) до Beyond Barbecue B.V. (Королівство Нідерланди).

Вказаним рішенням позовні вимоги Позивача задоволено частково та стягнено на його користь з Відповідача, окрім іншого, 14 417,70 Євро основного боргу, зумовленого невиконанням контракту . Як зазначено в даному рішення, Позивач з даним позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України звернувся 22.05.2024 року.

Суд враховує, що в розумінні вимог частини 7 статті 13 Закону України №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Як вже зазначалося судом, згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення пеня Позивачу нараховувалася за порушення резидентами строку розрахунків за період з 07.02.2023 року по 29.02.2024 року, тобто за період, що передував зверненню Позивача до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, а не за період, що наставав після звернення до такого суду.

При вирішенні спору суд враховує, що приписи частини 2 статті 2 КАС України зобов`язують адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряти чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене суд враховує, що відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, до яких відноситься Відповідач, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Зазначене свідчить, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 12 квітня 2024 року №00083680707 Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Як вже зазначалося судом, за результатами проведеної перевірки було встановлено, що сума простроченої заборгованості за прострочення розрахунків по зовнішньоекономічних операціях Позивача з нерезидентом фірмою «Beyond Barbecue B.V.» (Нідерланди) за період з 27.02.2023 року по 29.02.2024 року в гривневому еквіваленті становила 557 102,81 грн., що слугувало підставою для нарахуванні пені в розмірі 615 041,51 грн., але Відповідач її нарахував в сумі 557 102,81 грн., тобто в межах заборгованості.

Зазначене свідчить, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 12 квітня 2024 року №00083680707 Відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Як вже зазналося судом, в ході перевірки підтверджено, окрім іншого, що в бухгалтерському обліку Позивача (д-т рахунку 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та к-т рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями") відображена прострочена дебіторська заборгованість фірми-нерезидента "Beyond Barbecue B.V." (Нідерланди) за вказаний товар станом на 29.02.2023 року становила 14 446,27 Євро (14 417,70 Євро+28,57 Євро) (а.с.40).

Згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення нарахування пені в розмірі 581 526,02 грн було зумовлено порушенням граничних строків надходження валютної виручки в розмірі 11 477,92 Євро на 18 днів та валютної виручки в розмірі 14 417,70 Євро на 368 днів. За неповернення валютної виручки в розмірі 28,57 Євро станом на 29.02.2024 року пеня Відповідачем не нараховувалася.

Суд не надає оцінки правомірності дій Відповідача щодо не нарахування пені за неповернення валютної виручки в розмірі 28,57 Євро станом на 29.02.2024 року з огляду на межі судового розгляду, визначені приписами статті 9 КАС України та визначені Позивачем в позовній заяві.

З огляду на викладене суд робить висновок, що доводи Позивача щодо протиправності податкового повідомлення - рішення від 12 квітня 2024 року №00083680707 не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРБОН ПРО» до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

25.05.26