Рішення № 136793918, 25.05.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1595/25

Провадження № 2-а/743/1/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Макаревича Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Воєдило О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ріпки справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА

№ 6169110 від 17.11.2025,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6169110 від 17.11.2025.

Позивач ОСОБА_1 17.11.2025, біля 11 години 22 хвилини, в

м. Києві по проспекту Броварському керував транспортним засобом Мегсеdеs-Веnz Sргіntег 316 СDI, д.н.з. НОМЕР_1 , де його зупинили працівники патрульної поліції, які пояснили йому, що він порушив правила дорожнього руху, а саме керував автобусом, який використовується для перевезення пасажирів за маршрутом Київ - Чернігів, технічний стан і обладнання якого не відповідає вимогам стандартів, а саме: тріщина вітрового скла в зоні роботи склоочисників, додатково встановлені протитуманні фари, не передбачені конструкцією транспортного засобу.

Позивач не погоджується з притягненням його до відповідальності, оскільки не було належним чином доведено порушення ПДР, про що він не одноразово заявляв працівникам патрульної поліції. Вказав, що у розумінні ПДР тріщина на вітровому склі авто не віднесена до технічної несправності автомобіля, з якою експлуатація авто забороняється, а додатково встановлені протитуманні фари, не передбачені конструкцією транспортного засобу, не є порушенням ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 2 статті 121 КУпАП.

Згідно з п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 «На вітровому склі колісних транспортних засобів не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників». Разом з тим, відповідно до Держстандарту, такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля. Перелік несправностей, з якими експлуатація транспортних засобів забороняється, описано в п. 31.1., 31.3 та 31.4 ПДР. Однак у зазначених переліках відсутня така обставина, як «тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників», так само як і відсутня заборона на додаткове встановлені протитуманні фари, не передбачені конструкцією транспортного засобу, оскільки встановлення допосвітлення не є переобладнанням.

Отже, у розумінні ПДР тріщина на вітровому склі авто не віднесена до технічної несправності автомобіля, з якою експлуатація авто забороняється, не заборонено додаткове встановлення протитуманних фар та ті предмети, які можливо перебували біля вітрового скла та/або на дзеркалі заднього виду, не могли обмежувати оглядовість з місця водія, і погіршувати його прозорість.

Наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.

Вважає, що в разі ненадання відповідачем належних доказів в суді, вказана постанова серії ЕНА № 6169110 від 17.11.2025 має бути скасована.

ІІ. Стислий виклад позиції відповідача

Представник відповідача у відзиві на позов проти позовних вимог заперечив. Обґрунтував свою позицію тим, що викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з того, що технічний стан т/з і обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, правил дорожнього руху. Дії прцівників поліції були правомірними.

За наведених доводів сторона відповідача вважає, що позов задоволенню не підлягає.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27.01.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 05.02.2026. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

05.02.2026 справу знято з розгляду у зв`язку з підвищеною небезпекою під час повітряної тривоги. Справу призначено на 26.02.2026.

26.02.2026 справу знято з розгляду у зв`язку з тим, що головуючий суддя

Макаревич Я.М. перебував у судовому засіданні у справі № 743/164/26. Справу призначено на 16.03.2026.

16.03.2026 справу знято з розгляду у зв`язку з тим, що головуючий суддя Макаревич Я.М. перебував у судовому засіданні у справі № 743/91/26. Справу призначено на 07.04.2026.

07.04.2026 справу знято з розгляду у зв`язку з підвищеною небезпекою під час повітряної тривоги. Справу призначено на 25.05.2026.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву про скасування постанови просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача, у позові відмовити у повному обсязі.

За положеннями частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6169110 від 17.11.2025 по проспекту Броварському в місті Києві водій керував автобусом, який використовується для перевезення пасажирів за маршрутом Київ-Чернігів та технічний стан і обладнання якого не відповідає вимогам стандартів, а саме: на вітровому склі тріщина в зоні дії роботи склоочисників та додатково встановлені протитуманні фари, не передбачені конструкцією МТЗ, чим порушив пункт 6.8.5, ДСТУ 3649-2010р, чим порушив пункт 31.1 ПДР.

З відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, що відеозаписом зафіксовано весь процес складання постанови про притягнення до адмінвідповідальності позивача.

V. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначені Законом України «Про дорожній рух».

Згідно з пунктом 1.1. ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було притягнуто до відповідальності за порушення вимог пункту ДСТУ 3649:2010, пункт 6.8.5, 31.1 ПДР України.

Відповідно до частини 1 статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 1 статті 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Положеннями пункту 31.1 ПДР передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Частина 2 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Отже доказуванню підлягає факт керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів.

Дані обставини не заперечуються стороною позивача.

Наступна обставина, яка підлягає доказуванню - це наявність у автомобіля несправностей, передбачених частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Згідно статті 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методики контролювання» поширюються на колісні транспортні засоби категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.

У зазначеному ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану автотранспортних засобів, які знаходяться в експлуатації.

Пунктом 6.8. ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції.

Зокрема, підпунктом 6.8.5 пункту 6.8 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Згідно вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.11.2012 №710, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.12.2012 року за № 2169/22481, визначено, що на території України діють національні стандарти відповідності стану технічного транспортного засобу, зокрема ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методики контролювання».

Отже, при визначенні стану конструкції скла колісного транспортного засобу відповідач правомірно керувався саме вимогами пункту 6.8.5 ДСТУ 3649:2010, який не дозволяє наявність тріщин чи сколів на лобовому склі в зоні роботи склоочисників.

Позиція представника позивача щодо того, що наявність такої тріщини не відноситься до переліку умов, за яких заборонено експлуатацію, є слушною, але водночас не виключає наявність іншої частини об`єктивної сторони правопорушення - «технічний стан і обладнання не відповідають вимогам стандартів».

Аналогічної позиції дотримується Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 14.04.2026 у справ № 743/100/26.

Щодо наявності самої тріщини, то даний факт не заперечується та, відповідно, не оспорюється стороною позивача.

Наявність порушення, передбаченого п. 31.1 ПДР, в частині додатково встановлених протитуманних фар суд вважає недоведеним, оскільки докази такого в матеріалах справи відсутні, а з переглянутого відеозапису неможливо стверджувати поза розумним сумнівом про їх вчинення.

Частиною 1 статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, з урахуванням досліджених доказів у їх сукупності, суд вважає, що факт порушення позивачем п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 України є доведеним, а на відповідача правомірно накладено адміністративне стягнення згідно з частиною 2 статті 121 КУпАП.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, статтями 2, 4, 5, 6, 194, 211, 217, 241, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6169110 від 17.11.2025 - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду (місцезнаходження: 00016, місто Київ, вулиця Князів Острозьких, 8, корпус 30).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ