Ухвала суду № 136791735, 20.05.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/667/21

Провадження № 1-кп/445/15/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026 Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12021141210000052 від 02.04.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

в період часу з 21 лютого 2021 року по 21 березня 2021 року ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на вчинення домашнього насильства, з мотивів ревнощів та побутових сімейних конфліктів, систематично вчиняв психологічне насильство над своєю дружиною ОСОБА_6 , з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої, зокрема стан здоров`я.

Зокрема, 21 лютого 2021 року, близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_4 перебуваючи по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_6 , дії психологічного насильства, що проявились у словесних образах потерпілої нецензурними словами.

За вказані дії ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУПАП, згідно рішення Золочівського районного суду від 09.03.2021.

Продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 18 березня 2021 року, близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись по місцю свого проживання за вище вказаною адресою, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_6 , дії психологічного насильства, що проявились у словесних образах потерпілої нецензурними словами, погрозами фізичною розправою.

За вказані дії ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, згідно рішення Золочівського районного суду від 22.03.2021.

Крім цього, 21 березня 2021 року, близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на вчинення домашнього насильства, знаходячись у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , перебувавши в стані алкогольного сп?яніння, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_6 , дії психологічного насильства, що проявились у словесних образах потерпілої нецензурними словами та погрозою фізичної розправи.

Отже, вказаними систематичними насильницькими діями ОСОБА_4 заподіяв своїй дружині ОСОБА_6 систематичні психологічні страждання, що погіршили якість життя потерпілої.

Враховуючи наведене вище, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо своєї дружини, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього за ст.126-1 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечила проти задоволення заявленого захисником обвинуваченого клопотання.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву, де не заперечила щодо закриття кримінального провадження у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Заслухавши думку учасників судового провадження з приводу заявленого клопотання, вивчивши обвинувальний акт та матеріали, надані до нього, суд приходить до таких висновків.

Згідно ч.1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Із змісту ч.4 ст.286 КПК України відомо, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч.1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

У ч.2 ст.49 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.

В ч.3 ст.49 КК України наголошено на тому, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Статтею 285 КПК України передбачено можливість продовження судового розгляду відносно особи, яка може бути звільнена від кримінальної відповідальності, передбачена тільки в разі, коли обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього. Для звільнення особи від кримінальної відповідальності КПК України передбачає тільки наявність згоди обвинуваченого на це і наявність підстав для такого звільнення.

Отже, суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

В ухвалі Верховного суду від 24 лютого 2020 року справі 466/5490/17 зазначено, що матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання. Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності. Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України.

Відповідно до позиції Верховного суду, викладеної в постановах Верховного суду від 12 листопада 2019 року справі 566/554/16-к та від 26 березня 2020 року у справі №288/685/17, виходячи з положень пункту 1 частини 2 статті 284, частини 3 статті 285, частини 4 статті 286, частини 3 статті 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й у випадку встановлення передбачених у статті 49 КПК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.

Так, згідно обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України в період з 21 лютого 2021 року по 21 березня 2021 року, тобто, строк давності три роки закінчився 21 березня 2024 року.

При цьому, відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України, є нетяжким злочином.

Санкція статті ст.126-1 КК України передбачає покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк до двох років.

Таким чином, строк притягнення за вчинення даного кримінального правопорушення до відповідальності, враховуючи санкцію вказаної норми, становить три роки (п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України).

Судом не було здобуто доказів щодо ухилення обвинуваченим від досудового розслідування чи суду по даній справі, а також вчинення ним протягом цих строків нового кримінального правопорушення (злочину), а відтак перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України не зупинявся і не переривався.

Таким чином, оскільки з часу вчинення зазначеного кримінального правопорушення пройшло більше трьох років, то на час розгляду справи в суді закінчилися строки давності, визначені ч.1 ст.49 КК України, після спливу яких настають наслідки, що передбачають звільнення особи обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, за наявності згоди обвинуваченого на звільнення його від кримінальної відповідальності, враховуючи, що ст.49 КК України носить імперативний характер, тобто є обов`язковою для застосування в разі наявності для цього підстав, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 необхідно задовольнити та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінчення строків давності та закрити дане кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Керуючись ст.49 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ч.1 ст.285, ч.4 ст.286, п.2 ч.3 ст.314, ст.ст.369-372, 376, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України, на підставі ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності - задоволити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України, на підставі ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141210000052 від 02.04.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Золочівський районний суд Львівської області.

Повний текст ухвали виготовлено 22.05.2026.

Суддя ОСОБА_1