Рішення № 136791506, 18.05.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1281/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання Салика С.М.,

представника відповідача Байтала Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Микуш Д.М. про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Львівської обласної прокуратури (адреса: 79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17-19, код ЄДРПОУ: 02910031), третя особа: Державна Казначейська служба України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ: 37567464) про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебували матеріали справи за позовом ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Львівської обласної прокуратури (адреса: 79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17-19, код ЄДРПОУ: 02910031), третя особа: Державна Казначейська служба України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ: 37567464) про відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 05 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, третя особа: Державна Казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 914657 грн. 35 коп. Судовий збір компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

12 травня 2026 року представником позивача ОСОБА_1 адвоката Микуш Д.М. було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення. Свої вимоги мотивував тим, що в результаті розгляду справи відповідачем було понесено витрати на професійну допомогу адвоката. Відтак, просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 зазначені витрати в розмірі 24000 грн.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Микуш Д.М. не з`явився, 18 травня 2026 року подав заяву про розгляд заяви про додаткове рішення за відсутності позивача та його представника.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення заяви заперечував.

Дослідивши матеріали заявленого клопотання, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Доказами, які підтверджують заявлений розмір витрат, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг, тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що представником позивача до закінчення судових дебатів було зроблено усно заяву про те, що в п`ятиденний термін з дня винесення рішення буде подано відповідну заяву про компенсацію здійснених витрат по справі з усіма доказами.

З матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що 13 лютого 2026 року між адвокатом Микуш Дмитром Михайловичем, що діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1763, виданого Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області 13.10.2010 року (далі - Виконавець) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) укладено договір №5 про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати зазначені в п.п. 1.2.1-1.2.6 юридичні послуги, а клієнт зобов`язується оплатити їх.

Відповідно до п.4 договору сторони погодили, що вартість послуги щодо надання правової (правничої) допомоги адвокатом Микуш Д.М. становить 1500 грн. за 1 год. роботи , які клієнт оплачує виконавцеві протягом 10 днів з дня вступу рішення суду в законну силу.

Відповідно до розрахунку витрат на правничу допомогу згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги щодо наданої замовнику правової (правничої) допомоги в рамках цивільної справи №461/1281/26:

- витрати часу адвоката у судовому засіданні 3 год., вартість послуги 4500 грн.

- витрати часу адвоката під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовими засіданнями 13 лютого 2026 року 4 год. вартість послуги 6000 грн.; 13 лютого 2026 року 5 год. вартість послуги 7500 грн.; 04 березня 2026 року 3 год. вартість послуги 4500 грн.; 11 травня 2026 року 1 год. вартість послуги 1500 грн.;

Загальна вартість вказаних наданих послуг становить 24000 грн.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд враховує наступне.

Відповідно положень ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердження таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Із наявних в матеріалах справи доказів слідує, що вартість наданих представником позивача послуг становить 24000,00 грн.

На необхідність дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат неодноразово звертав увагу Верховний Суд.

Велика Палата у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Таким чином, оскільки рішенням Галицького районного суду м. Львова від 05.05.2026 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , однак невирішено питання про компенсацію витрат, понесених на професійну правничу допомогу, зважаючи нанадані докази та обсяг виконаних адвокатом Микуш Д.М. робіт, складність справи, кількість судових засідань, ціну позову, значення справи для сторони позивача, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви адвоката Микуш Д.М. щодо ухвалення додаткового рішення. Суд вважає необхідним стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Микуш Д.М. про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Львівської обласної прокуратури (адреса: 79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17-19, код ЄДРПОУ: 02910031), третя особа: Державна Казначейська служба України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ: 37567464) про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення у цивільній справі №461/1281/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, третя особа: Державна Казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. 00 коп.

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Романюк В.Ф.