Ухвала суду № 136789728, 25.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20150/26

Провадження № 2-а/761/441/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

ВСТАНОВИВ:

В травні 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вищезазначений адміністративний позов.

Статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Подана ОСОБА_1 заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України ?Про судовий збір?.

Статтею 5 Закону України ?Про судовий збір? встановлені пільги щодо сплати судового збору.

Так, позивачем, на підтвердження його звільнення від сплати судового збору суду було надано копію посвідчення, що він є учасником бойових дій.

Відповідно до вимог п.13 ч.1 ст. 5 Закону України ?Про судовий збір,? від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов?язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 545/1149/17, норма п.13 ч.1 ст. 5 Закону України ?Про судовий збір?, згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 р. ?Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов?язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов?язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст. 5 Закону України ?Про судовий збір?, суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України ?Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту?.

Отже, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року зроблено правовий висновок, згідно якого учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Враховуючи предмет та підставу позову, суддя приходить до висновку, що його подання жодним чином не пов?язане із захистом соціальних прав позивача як учасника бойових дій.

Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України ?Про судовий збір?, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України ?Про судовий збір?).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Відповідно до ст. 2 Закону України " Про судовий збір ", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ( ч. 1 ст. 4 Закону України " Про судовий збір " ).

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України ? Про судовий збір?, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З 01 січня 2026 року, згідно із Законом України " Про Державний бюджет України на 2026 рік " прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328, 00 грн.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 Закону України " Про судовий збір ").

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України " Про судовий збір ").

Так, враховуючи положення п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України ?Про судовий збір?, а також те, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру, позивачу необхідно сплатити 2 129, 92 грн. (665, 60 грн. х 2 =1 331, 20 грн. - дві вимоги немайнового характеру + 1331, 20 грн. - вимога майнового характеру = 2 662, 40 грн., з урахуванням коефіцієнту 0,8 = 2 129, 92 грн.).

Таким чином, вказаний судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011

Код класифікації доходів бюджету 2030101

У відповідності до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160 і 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що позивач не позбавлений можливості усунути викладені зауваження, суд, відповідно до ст.169 КАС України, вважає вірним залишити заяву без руху і надати ОСОБА_1 строк для виправлення зазначених в ухвалі суду недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 286 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху, надавши позивачу строк в п?ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, роз`яснивши, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута стороні позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: