Ухвала суду № 136786940, 25.05.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/429/19

Провадження № 6/135/20/26

У Х В А Л А

іменем України

25.05.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ладижин Гайсинського району Вінницької області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Гайсинський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 135/429/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції заявника

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» звернулося до суду із заявою, у якій просить замінити стягувача Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» у виконавчому провадженні (та у виконавчому листі) з примусового виконання виконавчого листа № 135/429/19, виданого 31 жовтня 2019 року Ладижинським міським судом Вінницької області про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс»; видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат указаного виконавчого листа.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що 31 жовтня 2019 року Ладижинський міський суд Вінницької області видав виконавчий лист № 135/429/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором, який було надіслано для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

07 травня 2020 року державний виконавець завершив виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа та постановив повернути оригінал виконавчого листа стягувачу. Водночас станом на час звернення до суду оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на підставі зазначеного виконавчого листа.

У зв`язку з цим Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» як правонаступник первісного стягувача не має можливості реалізувати свої права стягувача та звернутися до органу примусового виконання рішення суду без заміни стягувача й видачі дубліката виконавчого листа.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Представник заявника Шафігіна В. Р. у поданій заяві просила розглянути справу за її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про день, час і місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованою адресою місця проживання.

Заінтересовані особи представники Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, про день, час і місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином через підсистему «Електронний суд».

Відповідно до частини третьої статті 442 ЦПК України неявка стягувача, боржника та представника органу державної виконавчої служби не перешкоджає розгляду заяви про заміну стягувача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

04 липня 2019 року Ладижинський міський суд Вінницької області у справі № 135/429/19 (провадження № 2/135/196/19) ухвалив заочне рішення, яким позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнив частково: стягнув із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором без номера від 21 липня 2016 року у розмірі 25 297 грн 89 коп. та 1 404 грн 30 коп. судового збору (а. с. 4851).

31 жовтня 2019 року Ладижинський міський суд Вінницької області на підставі зазначеного рішення суду та відповідної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (а. с. 54) видав виконавчий лист № 135/429/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором, який було надіслано поштовим зв`язком стягувачу Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» (а. с. 59).

19 грудня 2019 року державний виконавець відкрив виконавче провадження ВП № 60908642 з виконання виконавчого листа Ладижинського міського суду Вінницької області від 31 жовтня 2019 року № 135/429/19 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором (а. с. 66).

07 травня 2020 року державний виконавець у виконавчому провадженні ВП № 60908642 виніс постанову про повернення виконавчого листа Ладижинського міського суду Вінницької області від 31 жовтня 2019 року № 135/429/19 стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення (а. с. 70). Станом на 21.05.2026 виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості відсутні (а. с. 66).

22 серпня 2025 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» уклали договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого первісний кредитор передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань (а. с. 7377). Того ж дня сторони склали акт № 5 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань (а. с. 65).

Відповідно до витягу з Реєстру боргових зобов`язань від 10 вересня 2025 року № 5 Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за зазначеним кредитним договором (а. с. 68).

ІV. Щодо вимоги про заміну стягувача

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони або заінтересованої особи має право звернутися до суду із заявою про заміну цієї сторони її правонаступником. Для правонаступника всі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно зі статтею 442 Цивільного процесуального кодексу України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як за наявності відкритого виконавчого провадження, так і за його відсутності, тобто може бути здійснена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження її правонаступник позбавлений процесуальної можливості порушувати питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє зобов`язальних правовідносин між сторонами. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників цих правовідносин.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Вибуття первісного кредитора й заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання судового рішення; реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні (або у виконавчому листі), оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 711/10368/2012 (провадження № 61-11549св19).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» як новий кредитор правонаступник набуло право вимоги за відповідним зобов`язанням, у тому числі право вимоги, підтверджене виконавчим листом, а тому заява в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

V. Щодо вимоги про видачу дубліката виконавчого листа

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судових рішень. Відповідно до статті 129? Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових і службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами; невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, установленої законом.

Відповідно до частини першої статті 431 Цивільного процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та підписуються кваліфікованим електронним підписом судді (у разі колегіального розгляду кваліфікованими електронними підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 цього Кодексу щодо внесення виконавчого документа до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дубліката виконавчого документа замість втраченого визначено розділом XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати дублікат такого документа, якщо стягувач, державний виконавець або приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, установленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Щодо дотримання заявником строку звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, тобто звернення з такою заявою до закінчення строку, установленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року (у редакції, чинній на момент подання заяви) передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган; такі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частинами четвертою, п`ятою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент подання заяви та на час повернення виконавчого листа органом державної виконавчої служби) встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із установленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Установлено, що 07 травня 2020 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення. За таких обставин строк пред`явлення цього виконавчого документа до виконання було перервано, а новий трирічний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання після переривання обчислюється з дня його повернення стягувачу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) дійшла висновку, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката такого виконавчого документа, який втрачено, вважається поданою в межах установленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, а суд його не поновив, за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні такої заяви.

Водночас суд бере до уваги положення пункту 10? розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану (Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11 квітня 2022 року).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, воєнний стан в Україні запроваджено з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався й станом на час розгляду заяви його дію не припинено.

Положення пункту 10? розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» поширюються, зокрема, й на строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Отже, усі строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», які настали в період дії воєнного стану, перериваються, а їх перебіг продовжується з дня припинення або скасування воєнного стану.

За таких обставин порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» (Закон № 1404-VIII) як спеціальним нормативно-правовим актом, і у спірних правовідносинах підлягає застосуванню норма, якою на період дії воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених цим Законом, зокрема строків пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22 та від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22.

Станом на дату звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа дія воєнного стану не скасована; отже, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не є пропущеним. У зв`язку з цим суд доходить висновку, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд зазначає, що єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа є втрата оригіналу виконавчого документа.

Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його використання для виконання судового рішення.

Отже, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено та не використовується для виконання рішення суду.

Як убачається з матеріалів справи, виконавчий лист було втрачено: згідно з актом приймання-передачі за договором факторингу його не передавали новому стягувачу; первісний стягувач повідомив про відсутність у нього цього виконавчого листа; відкритих виконавчих проваджень за зазначеним виконавчим листом не зареєстровано, а орган державної виконавчої служби не підтвердив перебування оригіналу виконавчого листа на виконанні. Заявником вжито всіх можливих заходів для з`ясування місцезнаходження виконавчого документа.

Належним доказом втрати виконавчого листа в такій ситуації є відсутність його у попереднього стягувача та відсутність даних про перебування виконавчого листа в органі державної виконавчої служби чи у приватного виконавця. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби (або у приватного виконавця) за умови відсутності відомостей про виконання рішення свідчить про втрату виконавчого документа.

Отже, з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів перебування виконавчого листа у стягувача або в органі державної виконавчої служби, а також зважаючи на відсутність відомостей про виконання рішення суду, суд приходить до висновку про втрату оригіналу виконавчого листа.

За наведених обставин суд вважає доведеними факт втрати виконавчого листа та дотримання заявником строку звернення, у зв`язку з чим наявні підстави для видачі дубліката виконавчого листа, а відповідна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514 ЦК України, статтями 260, 442 ЦПК України, підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Гайсинський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 135/429/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» у виконавчому листі № 135/429/19, виданому 31 жовтня 2019 року Ладижинським міським судом Вінницької області про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс».

Видати заявнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа на виконання заочного рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 04 липня 2019 року у цивільній справі № 135/429/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили після спливу строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано, або з моменту постановлення ухвали апеляційним судом про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали. У разі пропуску цього строку з поважних причин строк на апеляційне оскарження може бути поновлено судом.

Ухвалу складено та підписано суддею 25.05.2026.

Суддя