Рішення № 136786324, 25.05.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/230/26

провадження № 2/632/567/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 травня 2026 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Библіва С.В., за участі секретаря Кузьменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у м. Златополі Лозівського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Глобал Спліт» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між АТ «Креді Агріколь Банк» та відповідачкою 21.03.2019 було укладено кредитний договір № 7/1448587, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 33472,00 грн. строком на 60 місяців з 21.03.2019 до 20.03.2024, шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника. Відповідно до Заяви-Анкети № 0101128-210320219-001 від 21.03.20219 на отримання готівкового кредиту «Свобода» на наступних умовах: валюта гривня; сума кредиту 33472,00 грн.; строк 60 місяців; процентна ставка 11 % річних, 2,30 % комісійна винагорода. 29.08.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», укладено договір № 4-2023 про відступлення прав вимог до боржника відповідачки. Відповідачка знаходиться в Реєстрі до Договору про відступлення права вимоги, їй АТ «Креді Агріколь Банк» було направлено повідомлення про те, що відбулось відступлення прав вимоги за договором № 4-2023 від 29.08.2023 р. до ТОВ «Глобал Спліт», яке в свою чергу стало Новим кредитором та має право вимагати від відповідачки погашення кредитної заборгованості згідно кредитного договору. На виконання умов Договору відступлення прав вимоги відповідач був повідомлений про необхідність перерахувати заборгованість. В зв`язку із невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 04.02.2026 року у позичальника утворилась загальна сума заборгованості за Договором № 7/1448587 у розмірі 28515,00 грн., яка складається з 13656,49 грн. заборгованість за основним боргом; 1862,38 грн. прострочена заборгованість за відсотками; 12996,13 грн. прострочена заборгованість за комісією. На підставі вищезазначеного просить стягнути з відповідачки вищевказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити за відсутності представника банку, в разі неявки відповідачки не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася своєчасно та належним чином, судовою повісткою про виклик, за адресою зареєстрованого місця проживання, причину неявки суду не повідомила, з заявами про ознайомлення зі справою до суду не зверталася, будь-яких заяв по суті не подавала, правом подання відзиву не скористалася.

Згідно до положення ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, доходить до такого.

Судом встановлено, що 21.03.2019 між АТ «Креді Агріколь Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір.

Відповідно до Заяви-Анкети № 0101128-210320219-001 від 21.03.20219 позивачка отримала готівковий кредит «Свобода» на наступних умовах: валюта гривня; сума кредиту 33472,00 грн.; строк 60 місяців; процентна ставка 11 % річних, 2,30 % комісійна винагорода (а.с.18, 24-25).

21.03.2019 між сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому обумовлено всі істотні умови кредитування.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, грошові кошти надав, а відповідачка, в свою чергу, відповідачка свої зобов`язання з повернення грошових коштів належним чином не виконала.

В зв`язку із невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 04.02.2026 року у позичальника утворилась загальна сума заборгованості за Договором № 7/1448587 у розмірі 28515,00 грн., яка складається з 13656,49 грн. заборгованість за основним боргом; 1862,38 грн. прострочена заборгованість за відсотками; 12996,13 грн. прострочена заборгованість за комісією.

29.08.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», укладено договір № 4-2023 про відступлення прав вимог до боржника відповідачки. Відповідачка знаходиться в Реєстрі до Договору про відступлення права вимоги, їй АТ «Креді Агріколь Банк» було направлено повідомлення про те, що відбулось відступлення прав вимоги за договором № 4-2023 від 29.08.2023 р. до ТОВ «Глобал Спліт», яке в свою чергу стало Новим кредитором та має право вимагати від відповідачки погашення кредитної заборгованості згідно кредитного договору. На виконання умов Договору відступлення прав вимоги відповідач був повідомлений про необхідність перерахувати заборгованість.

Зважаючи, що умови договору про відступлення права вимоги виконано сторонами, вартість, обумовлена договором, сплачено ТОВ «Глобал Спліт», в судовому порядку вказаний правочин не оскаржено, суд вважає, що позивач набув право вимоги до відповідачки на законних підставах.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Згідно з статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у відповідності до умов договору.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, як передбачено ст. 527 ЦК України.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України, позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі та на умовах встановлених договором.

Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачка порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 7/1448587 у розмірі 28515,00 грн., яка складається з 13656,49 грн. заборгованість за основним боргом; 1862,38 грн. прострочена заборгованість за відсотками є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 12996,13 грн., суд зазначає на таке.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом /стаття 215 ЦК України/.

За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.

Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції /пункти 17, 23 статті 1/.

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

З цих підстав, суд доходить висновку про те, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку. До таких самих висновків прийшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року та КЦС ВС від 19.08.2020 року у постанові по справі №641/11984/15-ц, визнавши умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачки суми комісії.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати банку по сплаті судового збору за подачу позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено на 54,42%, а судового збору сплачено при подачі позову до суду в сумі 2662,40 грн., тому до стягнення з відповідачки на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 1448,88 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 131, 141, 223, 247, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором №7/1448587 від 21.03.2019 року у розмірі 15518,87 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1448,88 грн.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», ЄДРПОУ 41904846, місцезнаходження за адресою: місто Київ, вулиця Казарменна, буд.4Г.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: С. В. Библів