Ухвала суду № 136785808, 25.05.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1758/26

Провадження у справі № 2-о/129/84/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Дєдова С.М.

розглянувши у відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині заяву представника заявника ОСОБА_1 , - адвоката Катрича Павла Степановича про відвід головуючого судді Дєдова Сергія Миколайовича в цивільній справі № 129/1758/26 (провадження у справі № 2-о/129/84/2026) за заявою ОСОБА_1 , поданої в її інтересах представником заявника Катричем Павлом Степановичем, заінтересовані особи Гайсинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районні Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Гайсинська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

Установив:

25.05.2026 р. представник заявника ОСОБА_1 , - адвокат Катрич П.С. надіслав до суду заяву про відвід головуючого у справі судді Дєдова С.М., яка підписана Електронним цифровим підписом, яка обґрунтована тим, що в Гайсинському районному суді розглядається справа за заявою заявника про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до інформації з офіційного сайту судової влади, головуючим по даній справі є суддя Дєдов С.М.

В свою чергу головуючий по справі виніс ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 18.05.2026 року з підстав зазначених у цій ухвалі.

При цьому суд не звернув уваги на те, що заявником зазначено, що в ході оформлення спадкових прав, державний нотаріус в усній формі повідомив заявника, що для підтвердження укладення шлюбу з спадкодавцем, який був укладений в Узбецькій РСР 11.03.1974 року актовий запис №21 від 11.03.1974 року, відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 11.03.1974 року, необхідно підтвердження уповноважених органів країни де укладався шлюб про його реєстрацію.

В зв`язку з цим заявниця звернулася до Гайсинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському р-ні, Вінницької обл., надалі відділ ДРАЦС, з відповідною заявою про повторну видачу вищезазначеного свідоцтва.

В свою чергу відділ ДРАЦС, надіслав запит №260-28.10-29 від 20.04.2023 р., на адресу компетентних органів республіки Узбекистан, з проханням надіслати відповідне свідоцтво про шлюб.

Але з моменту надсилання даного запиту пройшло вже більше трьох років а відповіді до сих пір не має, що підтверджується відповіддю відділу ДРАЦС від 18.04.2026 року №_22.7-100.

Тобто, заявниці, без підтвердження реєстрації вищевказаного шлюбу, державний нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про спадщину, про що він її повідомив в усній формі. Письмову відповідь нотаріус надавати відмовився.

Враховуючи те, що головуючий по даній справі в ході вирішення питання про відкриття окремого провадження фактично застосовує суворе трактування процесуальних правил (надмірний формалізм), що може позбавити заявника права на звернення до суду, тому вищевказані обставини викликають сумнів в упередженості та об`єктивності головуючого по даній справі.

Аналізуючи усталену судову практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах проти України, можна дійти висновку, про те, що з метою усунення сумнівів учасників судового процесу щодо неупередженості судді, останні можуть вживати всіх можливих процесуальних заходів упередження винесення судових рішень, в тому числі, шляхом відводу (самовідводу) судді чи суддів.

Враховуючи вищенаведене та на підставі ст. ст. 36, 37 ЦПК України він заявляє відвід головуючому по даній справі судді Дєдову С.М., та просив розглянути дану заяву у його та заявника відсутність.

Відповідно до п.5) ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 § 1 Конвенції 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був «безстороннім». Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб (Kyprianou проти Кіпру [ВП], §118; Micallef проти Мальти [ВП], § 93).

18.05.2026 р. ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області заяву ОСОБА_1 , поданої в її інтересах представником заявника Катричем Павлом Степановичем, заінтересовані особи Гайсинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районні Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Гайсинська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без руху для виправлення недоліків.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

2. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Зі змісту ст. 293, ст. 315 ЦПК України вбачається, що суди повноважні розглядати і вирішувати в порядку окремого провадження виключно лише ті вимоги заявників у цивільних справах, які пов`язані із встановленням, підтвердженням наявності або відсутності юридичних фактів за відсутності спору про право, а інші вимоги заявників про захист їх порушених прав, можуть розглядатись в порядку позовного провадження.

За змістом ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя залишає заяву без розгляду якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи.

У відповідності до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

За таких обставин суд вирішив застосувати до поданої заяви приписи ст.ст. 175, 177, 185, 318 ЦПК України.

Подана заявником до суду заява не відповідає вимогам ЦПК України, оскільки в порушення вимог ст. 175, ст.ст. 315, 318 ЦПК України:

- в порушення ст.318, п.5) ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява не містить повного викладу обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а саме причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, чи є вказаний документ, свідоцтво про укладення шлюбу втраченим, пошкодженим, у зв`язку і чим вимагається встановити юридичний факт;

- в порушення ч.2 ст.315, ст.318, п.5) ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява не містить повного викладу обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а саме не вказано обставин неможливості підтвердження і встановлення факту укладення та реєстрацію шлюбу заявником в позасудовому порядку та необхідності встановлення цього факту в судовому порядку;

- в порушення ст.318, п.5) ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено і не додано докази, які підтверджують обставини, якими обґрунтовано заяву, а саме обставини того, що в ході оформлення спадкових прав, державний нотаріус в усній формі повідомив заявника, що для підтвердження укладення шлюбу з спадкодавцем, який був укладений в Узбецькій РСР 11.03.1974 року актовий запис №21 від 11.03.1974 року, відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 11.03.1974 року.

Якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, навіть якщо об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Оскільки об`єктивних проявів упередженості головуючого у справі судді Дєдова С.М. немає, справа розглядається повноважним складом суду, будь-яка заінтересованість у результаті розгляду справи у головуючого у справі судді відсутня, однак з урахування позиції представника заявника, - адвоката Катрича П.С. та заявника Беньковської М.А., які наполягають на відводі судді і не довіряють судді з огляду на свою суб`єктивну впевненість, то задля забезпечення судом серед інших аспектів права сторін на судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності, суд вважає, що суб`єктивна впевненість сторони заявника в упередженості судді навіть за відсутності об`єктивних підстав для нього є чинником, що перешкоджає реалізації встановленого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому з метою усунення сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді, суд визнає, що письмову заяву представника заявника, - адвоката Катрича П.С. про відвід головуючому у справі судді Дєдову С.М. потрібно задовільнити на підставі п.5) ч.1ст.36 ЦПК України, п.1 ст.6 Конвенції права на справедливий суд.

Керуючись ст. 36,37,38,39,40 ЦПК України, -

Постановив:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 , - адвоката Катрича Павла Степановича про відвід головуючого судді Дєдова Сергія Миколайовича, задовольнити, цивільну справу № 129/1758/26 (провадження у справі № 2-о/129/84/2026) за заявою ОСОБА_1 , поданої в її інтересах представником заявника Катричем Павлом Степановичем, заінтересовані особи Гайсинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районні Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Гайсинська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення, - передати для визначення головуючого по справі судді автоматизованою системою документообігу Гайсинського районного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: