Ухвала суду № 136784937, 22.05.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/4485/20

Провадження № 1-кс/185/433/26

У Х В А Л А

22 травня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Павлограда заяву, клопотання свідка ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , -

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

свідка ОСОБА_3 (дистанційно),

В С Т А Н О В И В:

13.05.2026 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла від свідка ОСОБА_3 заява, клопотання про відвід слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 .

В обґрунтування свідок зазначив, що в кримінальному провадженні №42019040000000438 (судові справи №185/3100/26, №185/4485/20) наявні об`єктивні сумніви у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 . По-перше відсутні відомості щодо законного, об`єктивного та неупередженого розподілу за ст.35 КПК України матеріалів кримінального провадження між слідчими суддями з додержанням черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді, за яким саме слідчий суддя ОСОБА_4 визначена автоматизованою системою документообігу задля розгляду його заяви (клопотання) від 06.05.2026 року про самовідвід/відвід прокурорів Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , дізнавачів СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . 07.07.2020 ухвалою слідчого судді ОСОБА_4 в судовій справі №185/4485/20 було продовжено строк досудового розслідування. Слідчим суддею ОСОБА_4 мав бути здійснений належний судовий контроль щодо виконання вказаного рішення. Проте цього не було зроблено. Крім того ним до суду були подані численні скарги на бездіяльність керівника та прокурорів Павлоградської окружної прокуратури, дізнавачів СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, які були розглянуті слідчим суддею ОСОБА_4 , яка або відмовила в задоволені скарг, або відмовила у відкритті провадження за скаргою, або повернула скарги. За наслідками апеляційного оскарження деякі ухвали слідчого судді ОСОБА_4 були скасовані. Тобто з чотирнадцяти поданих скарг по жодній скарзі слідчим суддею ОСОБА_4 не винесено ухвали про задоволення або часткове задоволення. Він не тільки не погоджується з прийнятими рішеннями слідчим суддею ОСОБА_4 , а й з тим, що більшість скарг взагалі навіть не розглядається. У зв`язку з викладеним заявник вимагав суддю ОСОБА_4 заявити самовідвід, а у випадку відмови взяти самовідвід, цьому судді було заявлено про відвід на підставі п.4-5 ч.1 ст.75 КПК України. 20.05.2026 року свідок ОСОБА_3 доповнив свою заяву, в якій виклав додатково вислови, що допускає слідчий суддя ОСОБА_4 під час розгляду його скарг, клопотань та заяв на його адресу, принижуючи його.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 заявив про відвід прокурору ОСОБА_5 , просив відкласти розгляд провадження вперше із-за неявки захисника, вдруге із-за необхідності дослідження запису судових засідань від 07.04.2026 року та 21.04.2026 року

Щодо поданої «заяви, клопотання про відвід слідчого судді ОСОБА_4 » свідок ОСОБА_3 підтримав її.

Прокурор вважає заяву, клопотання свідка ОСОБА_3 про відвід слідчому судді ОСОБА_4 необґрунтованою, тому просив відмовити в її задоволенні.

Суддя ОСОБА_4 надала письмову заяву про розгляд заяви свідка ОСОБА_3 про відвід слідчому судді за її відсутності.

Вивчивши зміст заяви про відвід судді, заслухавши пояснення свідка та прокурора, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 80 КПК України передбачає, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Порядок вирішення питання відводу судді в кримінальному провадженні врегульовано ст.81 КПК України: у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

В статті 3 КПК визначене поняття кримінальне провадження це «досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність».

Крім того, вказаною статтею визначено, що учасники кримінального провадження - це «сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник»

Таким чином, виходячи з аналізу вказаних норм, право свідка на відвід судді не є абсолютним. Це право виникає стосовно саме складу суду, який здійснює кримінальне провадження. Судом було роз`яснено свідкові, що питання відводу прокурору розглядає саме той суд, який здійснює процесуальні дії в кримінальному провадженні. Суддя, який здійснює розгляд заяви про відвід слідчого судді в кримінальному провадженні, не розглядає кримінальне провадження по суті, тому учасники кримінального провадження не наділені правом заявляти відвід. Це є зловживанням правом на відвід та такий відвід не передбачений КПК України.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню кримінального судочинства, зокрема, заява завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду.

Таким чином, оскільки заявлений відвід прокурору ОСОБА_5 є нічим іншим, як зловживанням свідком його процесуальними правами, що полягає у його недобросовісному використанні, суд дійшов висновку про залишення відповідної заяви без розгляду, та перейшов до розгляду «заяви, клопотання про відвід слідчого судді ОСОБА_4 свідка ОСОБА_3 .

Щодо заперечень свідка ОСОБА_3 про розгляд його заяви, клопотання за відсутності захисника ОСОБА_10 , суд зазначає наступне.

Стаття 66 КПК України передбачає, що свідок має право користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу.

Окрім договору з захисником будь-яких інших документів на адресу суду не надходило.

Крім того, вказаний учасник (адвокат) в матеріалах судових справ, в межах який заявлено відвід слідчому судді, - відсутній.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя. Відповідно до ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

Загальні принципи щодо оцінки незалежності й безсторонності суду викладені, серед іншого, у рішенні ЄСПЛ у справі «Михайлова проти України»(рішення від 06 березня 2018 року):

«56. Суд нагадує, що «безсторонність», як правило, означає відсутність упередженості або необ`єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами. Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, при якому мають ураховувались особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто, чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об`єктивним у цій справі); та об`єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об`єктивно обґрунтованим. Об`єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв`язків між суддею та іншими учасниками провадження. У зв`язку з цим навіть зовнішні прояви мають певну важливість, або, іншими словами, «правосуддя має не лише здійснюватися, має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість».

Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України відвід може бути заявлений слідчому судді, судді або присяжному у кримінальному провадженні.

Статтею 75 КПК України встановлено вичерпний перелік підстав відводу судді, зокрема

- п.4 ч.1: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

- п.5 ч.1: у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

В поданій заяві свідком ОСОБА_3 постановлено питання про відвід слідчого судді ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №42019040000000438, судових справах №185/4485/20 та №185/3100/26

Відповідно до п.2.3.39 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №39 від 11.11.2024 року, передача судової справи раніше визначеному у судовій справі судді, судді-доповідачу проводиться щодо:

п.п.2.3.39.1 клопотань (подань, скарг), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), якщо інший порядок не визначений зборами суддів;

п.п.2.3.39.2 судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування судових рішень, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення проваджень), а також судових рішень, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи.

В Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області будь-яке рішення зборами суддів щодо порядку передачі судових справ суддям не приймалось.

Таким чином після подання першого клопотання (подання, скарги) в кримінальному провадженні №42019040000000438 в порядку ст.35 КПК України був визначений слідчий суддя для розгляду відповідного клопотання (подання, скарги). В подальшому, у разі надходження ще клопотань (подань, скарг) в цьому кримінальному провадженні, ці клопотання, (подання, скарги) не підлягають автоматизованому розподілу, а підлягають передачі раніше визначеному судді для розгляду. Так само, у разі скасування в апеляційній або в касаційній інстанціях судового рішення, судова справа передається раніше визначеному судді, крім ухвал про закриття провадження, припинення провадження.

Відповідно до матеріалів судової справи №185/3100/26 слідчим суддею ОСОБА_4 21.04.2026 року вже ухвалено рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника, заступника керівника та прокурорів Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області у кримінальному провадженні №42019040000000438 від 08.07.2019 року відмовлено. Тому заявлений відвід слідчому судді ОСОБА_4 в судовій справі №185/3100/26 в кримінальному провадженні №42019040000000438 не підлягає задоволенню, оскільки слідчим суддею вже по суті прийнято рішення.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.05.2026 року в провадженні №1-кс/185/405/26 (судова справа №185/4485/20) за заявою потерпілого ОСОБА_3 (процесуальний статус зазначений в заяві справи) про відвід прокурорів Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , дізнавачів СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в кримінальному провадженні №42019040000000438 від 08.07.2019 року, вказане провадження було передано слідчому судді ОСОБА_4 для розгляду по суті. Дана суддя була раніше визначена 07.07.2020 року автоматизованою системою при надходженні клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні №42019040000000438 як слідча суддя. Цьому провадженню був визначений номер 1-кс/185/1000/20, єдиний унікальний номер судової справи 185/4485/20. Таким чином порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді для розгляду заяви потерпілого ОСОБА_3 про відвід прокурорів Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , дізнавачів СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в кримінальному провадженні №42019040000000438 від 08.07.2019 року (провадження №1-кс/185/405/26, судова справа №185/4485/20), - не було.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

При розгляді питання заявленого відводу суд вирішує питання наявності або відсутності обставин, які виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні та які свідчать про його упередженість, та не вдається в питання відповідності прийнятих процесуальних рішень вимогам матеріального та процесуального законодавства, що були ухваленні даним суддею раніше за іншими заявами, клопотаннями, скаргами в одному кримінальному провадженні. Дані питання вирішуються апеляційною інстанцією під час перегляду судових рішень, винесених у кримінальному провадженні у разі можливості їх оскарження, або є остаточними та не підлягають перегляду. Суддя або суд, який розглядає заяву про відвід судді, не уповноважений давати оцінку прийнятим рішенням в кримінальному провадженні судді або суду, якому заявлено відвід.

Таким чином, незгода свідка ОСОБА_3 з прийнятим раніше слідчим суддею ОСОБА_4 процесуальним рішеннями в одному кримінальному провадженні за заявами, скаргами, клопотаннями учасників кримінального провадження не є підставою для відводу судді.

Образливих чи таких, що принижують свідка висловів при неправильному наголосі в прізвищі свідка, зверненні «Шановний» до свідка ОСОБА_3 з боку слідчого судді ОСОБА_11 , які би підтверджували її упередженість, суб`єктивне ставлення - судом не встановлено.

Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України.

Особиста безсторонність суду презюмується, доки не надано доказів протилежного. При вирішенні того, чи є у провадженні обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Переконливих доказів під час розгляду заяви про відвід слідчого судді не надано суду.

Таким чином, дослідивши викладені свідком ОСОБА_3 підстави для відводу слідчого судді, суд констатує, що в судовому засіданні не було доведено існування обставин, які б викликали сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 при розгляді даного кримінального провадження і унеможливлювали б постановлення об`єктивного рішення, у зв`язку з чим подана заява про відвід слідчого судді ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75-81, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви свідка ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №42019040000000438 від 08.07.2019 року за ч.1 ст.384 КК України відмовити.

Ухвала проголошена та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1