Ухвала суду № 136783750, 25.05.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

25 травня 2026 року м. ХарківСправа № 922/39/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

(без виклику учасників справи)

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КНІСТЕР ГРУП про відвід судді (вх.№12321 від 22.05.2026) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кністер Груп", с.Олексіївка; 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС", с.Олексіївка до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків про визнання недійсним та скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

09.01.2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кністер Груп" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2025 № 70/206-р/к Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі №2/01-133-23, про:

- визнання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАХІДЗЕМРЕСУРС (ідентифікаційний код юридичної особи 43587754, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул.Центральна, буд. 52) і ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КНІСТЕР ГРУП (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул.Центральна, буд. 52) такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ за лотом Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Городовицька друга (ідентифікатор аукціону в системі Prozorro.Продажі - UA-PS-2021-02-23-000023-3) з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАХІДЗЕМРЕСУРС (ідентифікаційний код юридичної особи 43587754) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень та з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КНІСТЕР ГРУП (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

- визнання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАХІДЗЕМРЕСУРС (ідентифікаційний код юридичної особи 43587754, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул. Центральна, буд. 52) і ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КНІСТЕР ГРУП (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул.Центральна, буд. 52) такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ за лотом Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Бакумівська (ідентифікатор аукціону в системі Prozorro.Продажі - SUE001-UA-20210920-21598) з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАХІДЗЕМРЕСУРС (ідентифікаційний код юридичної, особи 43587754) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень та з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КНІСТЕР ГРУП (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

- визнання, ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАХІДЗЕМРЕСУРС (ідентифікаційний код юридичної особи 43587754, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул. Центральна, буд. 52) і ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КНІСТЕР ГРУП (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул. Центральна, буд. 52) такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ за лотом Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Вербаївська (ідентифікатор аукціону в системі Prozorro.Продажі - SUE001-UA-20210920-46773) з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАХІДЗЕМРЕСУРС (ідентифікаційний код юридичної особи 43587754) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КНІСТЕР ГРУП (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275) штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.01.2026 року відкрито провадження у справі №922/39/26, розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема за клопотаннями позивача та третьої особи.

16.02.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№3887).

Протокольною ухвалою суду від 17.02.2026 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.03.2026 року.

23.03.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№6896).

24.03.2026 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№6934), в якому заперечує проти позову в повному обсязі, просить поновити строк на подання відзиву та долучити відзив до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.03.2026 року судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, та керуючись ст.119 ГПК України поновлено строк на подання відзиву на долучено відзив до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 25.03.2026 року відкладено підготовче засідання на 07.04.2026 року.

25.03.2026 року представник відповідача надав до суду заяву щодо направлення матеріалів відзиву у справі, доступ до яких обмежено чинним інформаційним законодавством (вх.№7121).

27.03.2026 року представник відповідача надав до суду заяву щодо направлення матеріалів відзиву у справі, доступ до яких обмежено чинним інформаційним законодавством, на електронному носії (вх.№7328).

27.03.2026 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив (вх.№7346), в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

06.04.2026 року представник третьої особи надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№8162).

Протокольною ухвалою суду від 07.04.2026 року відкладено підготовче засідання на 14.04.2026 року.

08.04.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи у справі №922/39/26.

10.04.2026 року представник третьої особи надав до суду додаткові пояснення (вх.№8658), в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд задовольнити клопотання позивача про призначення комп`ютерно-технічної експертизи у справі №922/39/26.

14.04.2026 року представник третьої особи надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою суду від 14.04.2026 року відкладено підготовче засідання на 17.04.2026 року.

16.04.2026 року представник позивача надав до суду заяву про зміну підстав позову шляхом доповнення новими підставами (вх.№9201).

Протокольною ухвалою суду від 17.04.2026 року відкладено підготовче засідання на 21.04.2026 року.

20.04.2026 року представник відповідача надав до суду додаткові пояснення (вх.№9400), в яких просить суд поновити строк на подання додаткових пояснень та долучити додаткові пояснення до матеріалів справи.

21.04.2026 року представник позивача надав до суду заяву у формі доповнення підстав позову (вх.№9527).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.04.2026 року прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову (вх.№9201 від 16.04.2026) та заяву про доповнення підстав позову (вх.№9527 від 21.04.2026), постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну підстав позову та доповнень до неї. У задоволенні клопотання позивача про призначення комп`ютерно-технічної експертизи у справі №922/39/26 (вх.№8415 від 08.04.2026) відмовлено. Задоволено клопотання відповідача про поновлення строку. Прийнято до розгляду пояснення відповідача (вх.№9400 від 20.04.2026) та докази, надані до них. Прийнято до розгляду докази, надані відповідачем на електронному носії (вх.№7328 від 27.03.2026) та забезпечено доступ учасникам справи для ознайомлення з ними в системі Електронний суд.

28.04.2026 року представник позивача надав до суду заяву щодо реалізації процесуальних прав (вх.№10111).

Протокольною ухвалою суду від 28.04.2026 року задоволено клопотання позивача та третьої особи про відкладення судового засідання та відкладено підготовче засідання на 12.05.2026 року.

11.05.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про долучення доказів (вх.№11240).

Також, 11.05.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№11257).

12.05.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про витребування доказів (вх.№11345).

Протокольною ухвалою суду від 12.05.2026 року задоволено клопотання позивача про відкладення судового засідання та відкладено підготовче засідання на 20.05.2026.

18.05.2026 року представник третьої особи надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№11943).

Протокольною ухвалою суду від 20.05.2026 року відкладено підготовче засідання на 26.05.2026 року.

22.05.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх.№12301).

22.05.2026 року представник третьої особи надав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх.№12305).

Також, 22.05.2026 року представник позивача надав до суду заяву про відвід судді (вх.№12321), в якій просить прийняти заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" про відвід судді Господарського суду Харківської області Аріт К.В. від розгляду справи №922/39/26. Відвести суддю Господарського суду Харківської області Аріт К.В. від участі у розгляді справи №922/39/26. Передати справу №922/39/26 для визначення іншого складу суду в порядку автоматизованого розподілу.

Згідно з ч.3 ст.38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Позивач зазначає, що підставами відводу є систематична відмова у задоволенні обґрунтованих та важливих для всебічного, повного й об`єктивного розгляду справ клопотань позивачів та третіх осіб, спрямованих на витребування, отримання та дослідження доказів, необхідних для спростування доводів відповідача, у двох пов`язаних між собою справах №922/39/26 та №922/54/26, розгляд яких здійснює суддя Аріт К.В., об`єктивно породжує у заявника сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду зазначених справ.

Суд звертає увагу, що у судовому засіданні 20.05.2026 року представником позивача було усно заявлено відвід судді Аріт К.В., при цьому судом було запропоновано позивачу підготувати заяву про відвід письмово та надати до суду.

При цьому суд зауважує, що ухвалою суду від 21.04.2026 року було відмовлено в призначенні у справі експертизи, проте клопотання про витребування доказів у даній справі ще не було вирішено судом.

Враховуючи викладене, представник позивача мав заявити відвід не пізніше двох днів з дня, коли він дізнався про таку обставину, тобто, не пізніше 23.04.2026 року.

Водночас представник позивача звернувся з заявою про відвід судді 22.05.2026, тобто з пропуском встановленого ч. 3 ст. 38 ГПК України строку, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні вказаної заяви.

В заяві про відвід заявник просить здійснити розгляд заяви суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, передавши її на розгляд іншому судді Господарського суду Харківської області.

Відповідно до частин 2,3,7,8 ст.39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заяви про відвід позивач вказує, що самі по собі процесуальні рішення суду не є безумовною підставою для відводу. Разом з тим, за твердженнями позивача у даному випадку сумніви щодо неупередженості суду виникають у зв`язку із сукупністю обставин, зокрема: відмовою у задоволенні клопотань позивачів та третіх осіб про призначення комп`ютерно-технічної експертизи у справах, клопотань позивачів про витребування доказів з метою зібрання на стадії підготовчого провадження усіх необхідних доказів, у тому числі забезпечення їх не лише стороною відповідача, оскільки з дій та рішень суду вбачається, що суд підтримує позицію відповідача у справі, оскільки вважає, що сукупність непрямих доказів, які останнім було надано до суду - визначають можливість притягнення до відповідальності позивача. Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, у сторони позивача виникають обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду справ №922/39/26 та №922/54/26 та створюють у сторони позивача обґрунтоване враження про порушення принципу рівності сторін та справедливого судового розгляду.

За твердженнями позивача, всупереч обов`язку повно, всебічно та об`єктивно дослідити обставини справи, обов`язку дослідити докази у сукупності, обов`язку перевірити докази на їх допустимість суддя Господарського суду Харківської області Аріт К.В. відмовляє у тому, щоб витребувати у Відповідача вимоги, на підставі яких було розкрито комерційну та конфіденційну інформацію, банківську таємницю, таємницю спілкування. Тобто судом фактично було допущено дії, які у подальшому призведуть до ухвалення незаконного судового рішення, так як буде відсутня можливість перевірити повноваження Відповідача на збирання доказів.

Окрім того, звертає увагу суду, що судові засідання у вказаних справах неодноразово призначались на одні й ті самі дати та у близький між собою час, що об`єктивно унеможливлювало своєчасну особисту участь представників позивачів та третіх осіб у кожному із судових засідань, а також належну та якісну підготовку до розгляду справ.

Заявник стверджує, що у даній заяві не висловлено незгоду з процесуальними рішеннями, а висловлено незгоду з діями та бездіяльністю суду, які фактично зводяться у відмові до доступу до правосуддя.

Разом з тим, зазначає, що суддя Господарського суду Харківської області Аріт К.В. фактично сприяє стороні Відповідача.

Крім того, на думку позивача Суддею Аріт К.В. порушено ряд статей Кодексу суддівської етики. Судом на чолі з суддею Аріт К.В. порушені основні принципи здійснення господарського судочинства, такі як: принцип верховенства права, принцип змагальності, принцип диспозитивності.

Розглянувши заяву позивача про відвід судді Аріт К.В. (вх.№12321), суд зазначає наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Інститут відводу заінтересованих в результаті справи суддів є гарантією об`єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій.

Частина 1 статті 35 ГПК України визначає підстави для відводу судді.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, згідно з ч.13 ст.32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Із поданої заяви про відвід судді вбачається, що підставою для її подання є сукупність обставин, зокрема: відмова у задоволенні клопотань позивача та третьої особи про призначення комп`ютерно-технічної експертизи у справах, клопотань про витребування доказів з метою зібрання на стадії підготовчого провадження усіх необхідних доказів, у тому числі забезпечення їх не лише стороною відповідача, оскільки з дій та рішень суду вбачається, що суд підтримує позицію відповідача у справі, оскільки вважає, що сукупність непрямих доказів, які останнім було надано до суду - визначають можливість притягнення до відповідальності позивача.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 року №6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Хоча представник позивача і зазначає, що у даній заяві не висловлено незгоду з процесуальними рішеннями, а висловлено незгоду з діями та бездіяльністю суду, які фактично зводяться у відмові до доступу до правосуддя, суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки заява про відвід судді за своєю суттю зводиться до незгоди з процесуальною діяльністю суду в цій справі, а саме, незгода позивача з ухвалою суду про відмову в призначенні експертизи.

Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді (ст.35 ГПК України).

При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Саме тому законодавцем включено до статті 35 ГПК України частину 4: незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Щодо доводів позивача про недотримання судом основних засад господарського судочинства, а саме, верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу, всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження усіх наявних у справі доказів, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданнями господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Згідно з пп.10,11 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з ст.7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Підстави відмови в призначенні експертизи по справі викладені в ухвалі суду від 21.04.2026 року, та не можуть бути підставою для відводу судді в розумінні ст.35 ГПК України.

Позивач зазначає, що суддя Господарського суду Харківської області Аріт К.В. відмовляє у тому, щоб витребувати у Відповідача вимоги, на підставі яких було розкрито комерційну та конфіденційну інформацію, банківську таємницю, таємницю спілкування. Тобто судом фактично було допущено дії, які у подальшому призведуть до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому, суд зауважує, що у справі №922/39/26 питання щодо розгляду клопотання про витребування доказів було відкладено протокольною ухвалою суду, отже, заява позивача щодо витребування доказів ще не була вирішена судом.

Суд зазначає, що правова позиція сторін, з`ясування обставин справи, дослідження доказів має розглядатись судом на стадії розгляду справи по суті, відповідно до вимог ГПК України. Отже на стадії підготовчого провадження судом у даній справі не досліджувалися докази, не з`ясовувалися обставини справи щодо суті позовних вимог та заперечень проти них, тощо.

Таким чином, твердження позивача, що суддя, всупереч принципу верховенства права і ухилення від здійснення судочинства за принципами повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи, не забезпечив права позивача стосовно доведеності підстав для скасування рішення АМК, тобто вини відповідача, упереджено знехтував правом позивача на проведення експертизи та витребування доказів, є необгрунтованими.

Щодо тверджень позивача що судові засідання у вказаних справах неодноразово призначались на одні й ті самі дати та у близький між собою час, що об`єктивно унеможливлювало своєчасну особисту участь представників позивачів та третіх осіб у кожному із судових засідань, а також належну та якісну підготовку до розгляду справ.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, з підстав, зазначених у статтях 183, 202 ГПК України, однією з яких є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд наголошує, що розгляд справи неодноразово відкладався саме за клопотаннями позивача та третьої особи.

Позивач звернувся до суду з позовом у січні 2026 року, при цьому розгляд справи на стадії підготовчого провадження триває вже 4 місяці.

Щодо дат судових засідань - судом на кожному судовому засіданні було запропоновані дати проведення судового засідання, які було погоджено із учасниками судового процесу, враховуючи навантаження суду та технічну можливість проведення засідань в режимі відеоконференцій.

Крім того, позивачем у справі є юридична особа, яка має представників, отже, може забезпечити явку у судове засідання.

При цьому, судом неодноразово наголошувалось, що встановлений ст.177 ГПК України строк підготовчого провадження сплив, водночас суд враховував наступне.

У частині 4 статті 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.

У положеннях пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродньо встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

За таких обставин, з метою дотримання приписів ч.1 ст.195 ГПК України, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, враховуючи поведінку учасників процесу, а також необхідність надання часу для висловлення правової позиції всіх учасників справи, суд вважав за необхідне провести підготовче провадження у розумні строки.

Разом з тим, суд звертає увагу учасників справи на основоположні принципи правосуддя, що було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Кастільо Альгар проти Іспанії (Castillo Algar v. Spain) від 28 жовтня 1998 року - правосуддя здійснюється компетентним органом, з метою забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Відповідно до положень ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Суд сприяє справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності учасників справи.

Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у ст.2 ГПК (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17.

Відповідно до статей 124, 129 Конституції України, статей 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Вказана позиція викладена в постанові ВС від 18 жовтня 2021 року у справі №299/3611/19 (провадження № 61-9218св21).

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Щодо доводів позивача відносно упереджених дій суду на користь відповідача.

Позивач зазначає в заяві про те, що суд відмовив у задоволенні клопотань позивача та третьої особи, водночас долучив до матеріалів справи докази відповідача.

Суд звертає увагу, що відповідач неодноразово попереджав суд про надання відповідних доказів, а саме диску.

Таким чином, строк на подання відповідних доказів судом було поновлено.

При цьому суд зазначає, що судом було задоволено всі подані раніше клопотання позивача та третьої особи: про зміну підстав позову; про відкладення розгляду справи; про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, долучено всі докази та пояснення представників.

Зазначене спростовує доводи позивача щодо порушення принципу рівності сторін та упередженості судді на користь позивача, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому суд зазначає, що позивач надав до суду клопотання про призначення експертизи після спливу 3-х місяців підготовчого провадження.

Враховуючи неодноразове відкладення підготовчого засідання та продовження судом строку проведення підготовчого провадження, у позивача було достатньо часу реалізувати свої процесуальні права.

Пунктами 1-4 ч.1, ч.3 ст.35 та статтею 36 ГПК України визначений перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу). Жодної з перелічених законом підстав заявником не наведено.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (п.5 ч.1 ст.35 ГПК України), однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

У заяві Товариства з обмеженою відповідальністю КНІСТЕР ГРУП про відвід судді Аріт К.В. від розгляду справи №922/39/26 заявником не зазначено та до заяви не долучено належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу. Заявником у поданому клопотанні документально не обґрунтовано обставин, визначених вимогами статтями 35, 36 ГПК України.

Суд звертає увагу заявника, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

При цьому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Твердження заявника про упередженість та необ`єктивність суддів є припущеннями, які не підтверджені наявними у матеріалах справи документами.

Водночас, саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді, а відтак не є підставою для відводу суддів у розумінні ст. 35 ГПК України.

Проте заявником жодними належними і допустимими доказами не доведено наявність обставин, з якими закон, зокрема, приписи статті 35 ГПК України, пов`язує наявність підстав для відводу судді.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про відвід судді Аріт К.В.

Відповідно до ч.3 ст.39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що заява про відвід судді надійшла до "Електронного суду" 21.05.2026 року о 21 год , при цьому була зареєстрована канцелярією суду 22.05.2026 року.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ТОВ КНІСТЕР ГРУП відводу, а відповідна заява надійшла до суду за три робочі дні до судового засідання, вона підлягає переданню на розгляд суду в іншому складі, визначеному в порядку, передбаченому ч.1 ст.32 ГПК України.

Згідно з ч.11 ст.39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 2, 7, 13, 35, 38, 39, 42, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КНІСТЕР ГРУП про відвід судді Аріт К.В. по справі №922/39/26.

Передати матеріали справи №922/39/26 на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 25.05.2026

СуддяК.В. Аріт