Рішення № 136781927, 22.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2026м. ДніпроСправа № 925/222/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, матеріали справи

за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, 18000, м.Черкаси, вул.Богдана Хмельницького, 60, код ЄДРПОУ 0291111925 в інтересах держави в особі Чигиринської міської ради, 20901, Черкаська область, Черкаський район, м.Чигирин, вул. Хмельницького Богдана, буд.26, код ЄДРПОУ 04061560

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", 51400, Дніпропетровська область, Павлоградський район, м.Павлоград, вул.Соборна, буд.99, код ЄДРПОУ 44604267

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради, 20901, Черкаська область, Черкаський район, м.Чигирин, вул.Замкова, буд.88, код ЄДРПОУ 38977296

про стягнення заборгованості за договором поставки

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чигиринської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" про стягнення заборгованості за договором поставки від 01.11.2024 № Б 01/11 у розмірі 52 570,17 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 581,64 грн, 3 % річних у розмірі 1 767,22 грн, пені у розмірі 17 986,20 грн та судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 справу № 925/222/26 передано на розгляд судді Гладун А.І.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суд установив, що місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (код ЄДРПОУ 44604267) є: 51400, Дніпропетровська область, Павлоградський район, м. Павлоград, вул. Соборна, 99.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.02.2026 справу № 925/222/26 за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чигиринської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" про стягнення 76 905,23 грн передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Дніпропетровської області.

Водночас у позовній заяві Черкаська окружна прокуратура просила суд залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради, 20901, Черкаська область, Черкаський район,, м.Чигирин, вул.Замкова, буд.88, код ЄДРПОУ 38977296.

17.03.2026 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла справа № 925/222/26.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 справу № 925/222/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами, задоволено клопотання Черкаської окружної прокуратури про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради, яке залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

30.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чигиринської міської ради надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження направлення третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, позовної заяви із доданими до неї додатками.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача не скористалася своїм правом, не направила до суду письмові пояснення на позовну заяву, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2026 отримала 31.03.2026, про що свідчить поштове відправлення R068076122737.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Судом було з`ясовано, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2026 була направлена відповідачу до його електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 23.03.2026.

За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Суд з`ясував, що відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 23.03.2026 була доставлена до електронного кабінету відповідача 23.03.2026 о 20:20.

З урахуванням положень частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 23.03.2026 відповідач отримав 24.03.2026.

Крім того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" убачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135041141) надіслано судом 23.03.2026, зареєстровано в реєстрі 23.03.2026 та забезпечено надання загального доступу 24.03.2026, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Отже відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі.

Так, ухвалою суду від 23.03.2026, з урахуванням вимог частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ураховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (24.03.2026), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 08.04.2026.

Також судом були враховані положення, встановлені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, відповідно до яких нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.

Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справі, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже статтею 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство "Чигиринський центр первинної медико санітарної допомоги" Чигиринської міської ради (далі третя особа) створене рішенням Чигиринської районної ради від 26 липня 2018 року № 30-1/VII "Про створення Комунального некомерційного підприємства "Чигиринський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Чигиринської районної ради" та передано до комунальної власності територіальної громади Чигиринської міської ради (далі засновник) згідно з рішенням Чигиринської міської ради від 21.10.2020 року № №788- 28/VIІ "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади Чигиринської міської ради права засновника юридичних осіб публічного права". Майно підприємства є комунальною власністю Чигиринської міської територіальної громади.

Рішенням Чигиринської міської ради від 01.12.2020 № 82-3/VIIІ "Про затвердження Статуту Комунального некомерційного підприємства "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги» Чигиринської міської ради" затверджено статут.

Рішенням Чигиринської міської ради від 09.02.2021 № 180-6/VIIІ внесено зміни до статуту Комунального некомерційного підприємства "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 01.12.2020 року № 82-3/VIIІ та викладено його у новій редакції.

Комунальне некомерційне підприємство "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради (далі - КНП "ЧЦПМСД") є закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством (пункт 1.1. Статуту).

КНП "ЧЦПМСД" є юридичною особою публічного права. Права та обов`язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації. Підприємство має самостійний баланс, рахунки в органах казначейства України, установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також бланки з власним найменуванням та реквізитами (пункти 4.1., 4.7. статуту).

Підприємство має право укладати угоди (господарські договори), набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути особою, яка бере участь у справах, що розглядається в судах України, міжнародних та третейських судах (пункт 4.8., підпункт 6.1.3. пункту 6.1. статуту).

Матеріальною основою діяльності підприємства є майно Чигиринської міської територіальної громади. Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому (закріплені за ним) Власником, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства (пункти 1.2., 1.3., 5.1. статуту).

Підприємство підзвітне та підконтрольне Чигиринській міські раді (далі власник) та виконавчому комітету Чигиринської міської ради (далі орган управління майном), міському голові, фінансується за рахунок коштів бюджету Чигиринської міської територіальної громади, цільових коштів Державного бюджету України та інших не заборонених законом джерел фінансування (пункт 1.4. статуту).

Джерелами формування коштів підприємства є кошти місцевого бюджету (бюджетні кошти); власні надходження підприємства; цільові кошти (підпункти 5.3.2. - 5.3.4. пункту 5.3. статуту).

Управління Підприємством здійснюється Чигиринською міською радою (засновник) та виконавчим комітетом Чигиринської міської ради (орган управління майном) (пункт 7.1. Статуту).

Чигиринська міська рада - засновник та власник підприємства, здійснює повноваження щодо управління Підприємством: здійснює контроль за ефективним використанням комунального майна, що є власністю територіальної громади Чигиринської міської ради та закріплене за підприємством на праві оперативного управління; затверджує фінансовий план підприємства та контролює його виконання; Чигиринська міська рада, її виконавчий комітет та міський голова здійснюють контроль фінансово-господарської діяльності підприємства. Підприємство подає власнику, органу управління майном, міському голові за їх вимогою, бухгалтерський звіт та іншу документацію, яка стосується фінансово_господарської, кадрової, медичної діяльності та іншої діяльності ( підпункти 7.3.5., 7.3.10. пункту 7.3., пункт 10.4. Статуту).

Комунальним некомерційним підприємством "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради оприлюднено відомості про здійснення закупівлі дизельного палива та бензину А-95 на суму 97 930.30 грн (UA-2024-11-01-003547-а).

01.11.2024 між Комунальним некомерційним підприємством "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (далі - відповідач, постачальник) укладений договір поставки № Б 01/11.

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товар (код ДК 021:2015 09130000-9 "Нафта і дистиляти"), а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Найменування товару: Дизельне паливо (код ДК 021:2015:09134200-9, Бензин А-95 (код ДК 021:2015 09132000-3 ) (пункт 1.2. договору).

Одиниця вимірювання: літр (пункт 1.3. договору).

Кількість: згідно специфікації (додаток до договору), накладних на товар (пункт 1.4. договору).

Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (пункт 1.5. договору).

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору (пункт 2.1. договору).

Ціна 1 літра товару: згідно специфікації (додаток до договору), накладних на товар (пункт 3.1. договору).

Загальна сума договору: 97 930,30 грн, у тому числі ПДВ - 16 321,72 грн (пункт 3.2. договору).

Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня їх виписки (пункт 4.1. договору).

Строк поставки товарів до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (пункт 5.1. договору).

Місце поставки (передачі) товарів: передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця скретч-картки; скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (підпункти 5.2.1., 5.2.2. пункту 5.2. договору).

Умови постачання товару самовивезення. Покупець зобов`язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений у довірчому документі (пункт 5.3. договору).

Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати товар згідно умов даного договору (пункт 6.1. договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (пункт 7.1. договору).

За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов`язання за кожний день прострочення (пункт 7.2. договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони) (пункт 10.1. договору).

Даний договір діє до 31 грудня 2024 року (пункт 10.2. договору).

01.11.2024 сторонами підписано специфікацію № 1 на поставку товару між ТОВ "Тенегія" та КНП "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради на суму 97 930,30 грн.

19.11.2024 року сторонами підписано специфікацію № 0005/0000846-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної від 19.11.2024 № 0005/0000846 у кількості 182 скретч-карток (1 955 літрів).

Договір та специфікація підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до них.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору поставки від 01.11.2024 № Б 01/11, строк дії договору, умови поставки, факт поставки/непоставки товару, загальна вартість поставленого/непоставленого товару, наявність прострочення поставки товару, правомірність заявленої до стягнення основної заборгованості, 3 % річних, інфляційних втрат та пені.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Нормами частини першої статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно із частиною першою статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Частиною другою статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов`язання повернути кошти.

Припис частини другої статті 693 ЦК України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів того, що договір поставки від 01.11.2024 № Б 01/11 визнавався недійсним у судовому порядку.

КНП "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради на виконання умов договору поставки від 01.11.2024 № Б 01/11 перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 97 930,30 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.11.2024 № 199.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія" передані позивачу скретч-картки на отримання палива на суму 97 930,30 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами.

Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу АЗС (абзац 2 пункту 3 Правил № 1442).

Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил №1442).

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 №281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.

Згідно із вказаною Інструкцією талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

За своїм призначенням талони не можуть бути засобом розрахунків, адже, як оплата за паливо, на рахунок продавця за безготівковим розрахунком перераховуються гроші. У свою чергу, талон - це документ, який підтверджує право покупця на отримання вже оплаченого палива, що зберігається на АЗС.

На виконання умов договору, згідно з видатковою накладною від 19.11.2024 № 0005/0000846 ТОВ Тенегія передано покупцю паливні талони на товар загальною вартістю 97 930,30 грн, які оплачені КНП "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради у повному обсязі на суму 97 930,30 грн.

У процесі отримання замовником паливо-мастильних матеріалів на АЗС виявилось, що надані постачальником скретч-картки не забезпечені товаром, що унеможливило заправку транспорту замовника.

Позивач зазначає, що відповідач не поставив пальне на суму 52 570,17 грн.

На підтвердження непоставленого товару позивачем надано акти від 10.01.2025, 23.01.2025, 05.02.2025, 12.02.2025, 19.02.2025, 06.03.2025, 20.03.2025, 11.04.2025, 17.04.2025, 23.04.2025, 05.05.2025, 12.05.2025, 26.05.2025, 09.06.2025, 16.06.2025, 23.06.2025, пояснювальні записки водіїв від 10.01.2025, 23.01.2025, 05.02.2025, 12.02.2025, 19.02.2025, 06.03.2025, 20.03.2025, 11.04.2025, 17.04.2025, 23.04.2025, 05.05.2025, 12.05.2025, 26.05.2025, 09.06.2025, 16.06.2025, 23.06.2025 про неможливість відпуску пального.

Листом від 30.01.2025 № 84/001 КНП "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради просило ТОВ "Тенегія" надати інформацію про перелік АЗС на території України, в яких здійснюється відпуск дизельного палива та бензина А-95 по довірчим документам (скретч-карткам) "Авіас", а також про дату відновлення відпуску дизельного палива та бензина А-95 на території Черкаської області на АЗС "Авіас". Вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді.

Листом від 14.03.2025 № 182/001 КНП "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради вимагало від ТОВ "Тенегія" сплатити заборгованість у розмірі 52 570,17 грн протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної претензії. Вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді.

Листом від 15.07.2025 № 487/001 КНП "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради звернулося до Черкаської окружної прокуратури, в якому просила посприяти у вирішенні питання стосовно передачі ТОВ "Тенегія" товару на загальну суму 52 570,17 грн з ПДВ шляхом представлення інтересів в суді.

11.02.2026 Черкаською окружною прокуратурою здійснено запити в порядку статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" до КНП "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради, в якому просила надати розрахунок суми основного боргу, а також зазначити скретч-картки на вид пального, її номінал, кількість скретч-карток та номери, ціна з ПДВ на 1 літр, кількість у літрах та загальну вартість з ПДВ по кожному виду скретч-карток, які отримані та які в залишку.

Листом від 12.02.2026 КНП "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради надало інформацію на запит Черкаської окружної прокуратури від 11.02.2026.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за договором поставки від 01.11.2024 № Б 01/11 складає 52 570,17 грн, що підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.

Щодо нарахування 3 % річних за період з 01.01.2025 по 13.02.2026 у розмірі 1 767,22 грн, інфляційних втрат за період з січня 2025 по січень 2026 у розмірі 4 581,64 грн та пені за період з 01.01.2025 по 13.02.2026 у розмірі 17 986,20 грн.

Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України).

Частиною першою статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони у договорі поставки від 01.11.2024 № Б 01/11 визначили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (пункт 7.1. договору).

Відповідно до пункту 7.2. договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов`язання за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача по стягненню 3 % річних, інфляційних втрат та пені, суд доходить висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, розрахований відповідно до умов договору, арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Контррозрахунок відповідач не надав.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки від 01.11.2024 № Б 01/11 у розмірі 52 570,17 грн, 3 % річних у розмірі 1 767,22 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 581,64 грн та пені у розмірі 17 986,20 грн.

Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду .

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18).

У спірних правовідносинах необхідність захисту інтересів держави полягає у відновленні майнових інтересів територіальної громади в особі Чигиринської міської ради, яка є засновником Комунального некомерційного підприємства "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради та власником його майна, з метою дотримання вимог договорів про закупівлю товарів, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Тобто, виплата коштів, які не забезпечені товаром зумовила витрату оборотних коштів органу місцевого самоврядування, що негативно вплинуло на фінансовий стан КНП "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради, що фінансується із міського бюджету.

Усупереч покладеним обов`язкам Чигиринська міська рада не вжила належних заходів щодо стягнення сплачених коштів, які не забезпечені товаром. Отже, у виниклих правовідносинах підставою звернення прокурора з позовною заявою став саме факт нездійснення уповноваженим державним органом покладених на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів.

У свою чергу, порушення прав органу місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідної територіальної громади, а отже - інтересів держави у забезпеченні реалізації гарантованих статтями 13, 14, 142, 145 Конституції України прав за принципом верховенства права.

25.07.2025, 11.12.2025 Черкаською окружною прокуратурою здійснено запити в порядку статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" до Чигиринської міської ради, в якому просила надати інформацію та належним чином завірені копії документів, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

У відповідь на згадані запити Чигиринська міська рада листами від 31.07.2025, 12.12.2025 повідомила про невжиття заходів представницького характеру з метою стягнення коштів на суму 52 570,17 грн з ТОВ "Тенегія".

31.07.2025, 11.12.2025 Черкаською окружною прокуратурою здійснено запити в порядку статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" до КНП "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради, в якому просила надати інформацію та належним чином завірені копії документів, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

У відповідь на згадані запити КНП "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради листами від 01.08.2023, 11.12.2025 повідомило про невживання заходів, визначених у розділі 8 договору поставки від 01.11.2024 № Б 01/11.

На виконання абзацу 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 13.02.2026 Черкаська окружна прокуратура повідомила Чигиринську міську раду про представництво інтересів держав в суді в особі Чигиринської міської ради шляхом подання до Господарського суду Черкаської області позовної заяви щодо стягнення з ТОВ "Тенегія" заборгованості за договором поставки від 01.11.2024 № Б 01/11 у розмірі 52 570,17 грн.

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді органами прокуратури у порядку статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (76 905.23 грн), то Черкаська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чигиринської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Чигиринський центр первинної медико-санітарної допомоги" Чигиринської міської ради про стягнення заборгованості за договором поставки задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", 51400, Дніпропетровська область, Павлоградський район, м.Павлоград, вул.Соборна, буд.99, код ЄДРПОУ 44604267 на користь Чигиринської міської ради, 20901, Черкаська область, Черкаський район, м.Чигирин, вул. Хмельницького Богдана, буд.26, код ЄДРПОУ 04061560 заборгованість у розмірі 52 570,17 грн (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят гривень 17 копійок), 3 % річних у розмірі 1 767,22 грн (одна тисяча сімсот шістдесят сім гривень 22 копійки), інфляційних втрат у розмірі 4 581,64 грн (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят одна гривня 64 копійки) та пені у розмірі 17 986,20 грн (сімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість гривень 20 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", 51400, Дніпропетровська область, Павлоградський район, м.Павлоград, вул.Соборна, буд.99, код ЄДРПОУ 44604267 на користь Черкаської обласної прокуратури, 18010, м.Черкаси, бульвар Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 0291111925 судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дів тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 22.05.2026

Суддя О.В. Перова