Рішення № 136781887, 14.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026м. ДніпроСправа № 904/7505/25

за позовом Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ЛОГІСТИК", м. Дніпро

про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 738 177, 58 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

прокурор Бурлаченко О.Л.

від позивача Сергієнко М.О.

від відповідача Зарвій Р.Л.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ЛОГІСТИК" (надалі - Відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 738 177, 58 грн.

Позов мотивовано тим, що на земельній ділянці по вул. Набережна Заводська, 21 А у м. Дніпро (кадастровий номер 11210100000:08:783:0041) знаходиться нерухоме майно, яке належить Відповідачу. Протягом спірного періоду з 01.01.2022 року по 24.04.2025 року, Відповідач здійснював фактичне користувався земельною ділянкою без оформлення правовідносин щодо землекористування, а отже, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити у вигляді орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач заявлений прокурором позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що при здійсненні розрахунку, Прокурор застосував нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2024-2025 роки, яка фактично визначена шляхом застосування коефіцієнтів індексації до НГО попереднього року без урахування всіх складових локальних факторів.

Крім того, Відповідач вважав неправомірним застосування при здійсненні розрахунку ставки 3%, тоді як для земельної ділянки, на якій розміщено належний йому об`єкт нерухомості, передбачена ставка 2,3%, у зв`язку з чим, вважав розрахунок заявленої до стягнення суми безпідставно завищеним.

За контррозрахунком Відповідача, який наведено у відзиві на позовну заяву, розмір орендної плати, на яку мав розраховувати Позивач в разі укладення договору оренди спірної земельної ділянки, за період з 2022 року по квітень 2025 року, має складати 489 496,71 грн.

16.04.2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 14.05.2026 року.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 14.05.2026 року оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши пояснення представника сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 21А розташована земельна ділянка комунальної форми власності, кадастровий номер 1210100000:08:783:0041, площею 0,1258 га.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:08:783:0041, площею 0,1258 га, є сформованою 30.10.2019 року (том 1 а.с. 79-84).

Згідно інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 08.12.2025 року за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 21А розташовані об`єкти нерухомого майна будівля комплексної станції технічного обслуговування літ. А-1, загальною площею 408.5 кв. м., опис: будівля комплексної станції технічного обслуговування, загальною площею 408,5 кв.м.; огорожа № 1-11, мостіння I, які з 20.05.2015 року перебувають у приватній власності ТОВ «АРТ-ЛОГІСТИК».

Таким чином, Відповідач являвся фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:783:0041 з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на вказаній земельній ділянці, та мав відповідним чином оформити таке право користування.

Прокурор просить стягнути з Відповідача безпідставно збережені кошти за користування спірною земельною ділянкою без укладання договору оренди, а саме з 01.01.2022 року по 24.04.2025 року.

За доводами прокурора, протягом заявленого періоду, між Дніпровською міською радою та Відповідачем не існувало договірних відносин щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:08:783:0041.

Прокурор наголошує, що використання земельної ділянки Відповідачем без належного правового оформлення позбавило Дніпровську міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.10.2025 № 50422/5/04-36-04-05-11, інформація стосовно укладених між Дніпровською міською радою та ТОВ АРТ-ЛОГІСТИК договорів оренди землі на земельну ділянку за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 21А, відсутня. Податкові декларації з плати за землю на 2022-2025 роки ТОВ АРТ-ЛОГІСТИК не подавались, плата за землю не сплачувалась.

Прокурор в позові зазначає, що Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:783:0041, що без достатньої правової підстави за рахунок Дніпровської міської ради зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 01.01.2022 до 24.04.2025 зобов`язаний повернути ці кошти у розмірі 738 177, 58 грн. власнику земельної ділянки (Позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Таким чином, предметом позову в цій справі є стягнення з Відповідача, як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій об`єкт розміщено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту "д" статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із приписами статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Частиною 2 статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Плата за землю вноситься не залежно від вини особи щодо оформлення правовстановлюючих документів, а за сам факт користування земельною ділянкою.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів Прокурора щодо виникнення у Відповідача обов`язку зі сплати коштів за використання земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Згідно ст. 284 Податкового кодексу України, органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Дніпровська міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 «Про затвердження нормативної грошової оцінки міста Дніпра» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, яку введено в дію з 01 січня 2021 року.

Відповідно до витягу №НВ-9952063582024 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.10.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:08:783:0041 становила 7 865 056,42 грн. (том, а.с. 77)

Згідно витягу № НВ-9905709402025 з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної вище ділянки від 20.01.2025, її НГО на 2025 рік становила 8 805 315,05 грн. (том 1 а.с.76).

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік 1,06, 2017 рік 1,0, 2018 рік 1,0, 2019 рік 1,0, 2020 рік 1,0 , 2021 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), за 2023 рік - 1,051, 2024 - 1,12.

Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:783:0041, з урахуванням відомостей витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 29.10.2024 НВ-9952063582024 у 2023 році становить 7 483 402,87 грн. (7 865 056,42 грн. / 1,051 коефіцієнт індексації за 2023 рік), у 2022 році становить 6 507 306, 84 грн. (7 483 402,87 грн. / 1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік).

Відповідно до змісту підпункту 2.2.5 пункту 2.2 рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», (в редакції змін, внесених рішенням № 6/50 від 27.11.2019) за земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі набуття у власність будівель, споруд (їх частини), але право власності, право постійного користування або право оренди на які в установленому законодавством порядку не оформлено, (крім ділянок, зазначених в п.п. 2.2.1- 2.2.4) застосовується ставка 3,0.

З урахуванням наведених даних, Позивач здійснив розрахунок безпідставно збережених коштів (том 1, а.с. 67), згідно з яким, належна до сплати Відповідачем сума становить 738 177,58 грн., в тому числі за 2022 рік 195 219,21 грн., за 2023 рік 224 502,09 грн., за 2024 рік 235 951,69 грн., за період з 01.01.2025 по 24.04.2025 82 504,60 грн.

Здійснивши перевірку наданого розрахунку, суд дійшов висновку, що визначення розміру заявленої до стягнення суми здійснено нормативно та арифметично вірно.

Суд відхиляє заперечення Відповідача відносно того, що при визначенні НГО спірної земельної ділянки не були застосовані всі локальні коефіцієнти, адже як вище встановлено, відповідний розмір грошової оцінки на 2022, 2023 роки визначено шляхом так званого зворотного розрахунку, коли данні офіційного витягу про НГО ділянки за 2024 рік, діляться на відповідний коефіцієнт індексації (1,051 та 1,15), що за відсутності протягом спірного періоду факту затвердження нової технічної документації з НГО, чи зміни цільового призначення ділянки, не суперечить вимогам ст. 289 ПК України та Постанови КМУ № 1147 від 03.11.2021 року.

Відносно доводів Відповідача про необхідність застосування при визначенні розрахунку ставки орендної плати 2,3%, слід зазначити, що відповідно рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», наведена ставка підлягає застосуванню лише у разі оформлення права користування ділянкою в установленому законом порядку, а за відсутністю відповідного оформлення, застосовується ставка 3 %.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги Прокурора підлягають задоволенню повністю, шляхом стягнення з Відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:08:783:0041, за період з 01.01.2022 року по 24.04.2025 року в розмірі 738 177, 58 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 30, 73, 74-79, 86, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ-ЛОГІСТИК (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 27-к, офіс 1., код ЄДРПОУ 39732142) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) 738 177,58 грн. безпідставно збережених коштів за використання земельною ділянкою.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ-ЛОГІСТИК 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 27-к, офіс 1., код ЄДРПОУ 39732142) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету -2800) 8 858,13 грн. витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.05.2026

Суддя О.В. Ліпинський