Ухвала суду № 136780975, 25.05.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1230/26

№ пров. 2/697/923/2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 травня 2026 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Канівської міської ради Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Канівської міської ради Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суддя вважає, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування (частина перша статті 175 ЦПК України).

Згідно з пунктом другим частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Перевіривши позовну заяву, судом встановлено її невідповідність вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, виходячи з наступного.

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у зв`язку з чим певні статті ЦПК України були викладені в редакції вказаного Закону.

Так, частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Однак, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить: відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи та наявність чи відсутність електронної пошти.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Однак всупереч вимогам ст. 95 ЦПК України, заявником не долучено до матеріалів справи належним чином засвідчених копій документів.

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, від 27 вересня 2021 року № 5026/886/2012, не засвідчені копії документів визнаються недопустимими доказами.

Проте позивачем додано до позовної заяви копію особистого паспорта, виготовленої з завіреної копії, яка належним чином не завірена, а саме відсутні відмітки «згідно з оригіналом», дата та підпис.

За змістом ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, копія документу, який доданий до позовної заяви, а саме: копія державного акту на ім`я ОСОБА_2 не доступний для сприйняття, текст нерозбірливий та нечіткий (розмитий), обов`язкові реквізити нечитабельні. Цей недолік також має бути усунутий у визначений судом строк.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (частина 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно роз`яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим, суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Позивачем до матеріалів позовної заяви додано копію квитанції № 30 від 23.03.2026 на суму 1 331,50 грн., призначення платежу: ОСОБА_1 , судовий збір, Канівський міськрайонний суд за позовом.

Відповідно до повідомлення канцелярії Канівського міськрайонного суду Черкаської області, судовий збір згідно квитанції № 30 від 23.03.2026 був сплачений та приєднаний до цивільної справи № 697/754/26 провадження № 2/697/684/2026 за позовом ОСОБА_1 до Канівської міської ради Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Отже, судом встановлено, що судовий збір по справі № 697/1230/26 до спеціального фонду Державного бюджету України не зарахований, а квитанція № 30 від 23.03.2026 вже була додана ОСОБА_1 по справі № 697/754/26 при поданні позову ОСОБА_1 до Канівської міської ради Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, і саме в рамках цієї справи судовий збір був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

В зв`язку з цим, зазначена квитанція не може бути повторно зарахована до цивільної справи № 697/1230/26 та врахована як документ, що підтверджує сплату судового збору саме за цією справою.

Оскільки квитанція № 30 від 23.03.2026 на суму 1 331,50 грн., яка додана до позову, не зарахована до бюджету, приєднання даної квитанцій про сплату судового збору, що була врахована по іншій справі, є порушенням положень ЗУ «Про судовий збір», тому зазначена квитанція не може бути враховано повторно. Таким чином, у даній справі відсутні докази, що підтверджують сплату судового збору.

Отже позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 331,20 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Черк.обл./тг м.Канів/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.) Рахунок отримувача UA 518999980313131206000023717, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, шляхом сплати судового збір на вірний рахунок та надати суду оригінал квитанції про його сплату, надання якісних копій документів, завірених належним чином.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Канівської міської ради Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду про залишення заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Б. К. Скирда