Рішення № 136779450, 18.05.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/1106/26

Провадження № 2/165/816/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Василюка А.В.,

за участю секретаря Навроцької М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Нововолинську, в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

31 березня 2026 року ТзОВ "ФК "Позика", в особі представника Міньковської А.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги представник позивач обґрунтовує тим, що 01 березня 2025 року між ТзОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту №2128471. Договір був підписаний сторонами у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію". Кредит надавався відповідачу на засадах строковості, поворотності, платності, ОСОБА_1 зобов`язувався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 4100 грн., шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника. 28 серпня 2025 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «ФК «Позика» укладений договір факторингу №28082025, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №2128471 від 01 березня 2025 року. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором №2128471 в розмірі 19680 грн., що складається з 4100 грн. заборгованості за тілом кредиту, 7380 грн. заборгованості за процентами, а також 8200 грн. штрафних санкцій, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Позика» заборгованість за кредитним договором №2128471 від 01 березня 2025 року в загальному розмірі 19680грн. та понесені судові витрати у справі.

Ухвалою від 01 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «Позика» у судове засідання не з`явився, у п.п. 6, 7 позовної заяви представник ОСОБА_2 просила суд розглядати справу у відсутності представника позивача та не заперечила щодо заочного розгляду справи (а.с. 6).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 63), відзив на позов та/чи будь-яких інших клопотань до суду не подав.

Суд, за вказаних обставин, проводить заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, ст.281 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 березня 2025 року між ТзОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №2128471, шляхом обміну електронними повідомленнями. Договір був підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 17-23).

Відповідно до зазначеного договору, ТзОВ "Селфі Кредит" надало ОСОБА_1 кредит в сумі 4100 грн. на строк 360 днів, з стандартною процентною ставкою 1% в день. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту склала 18860 грн., а орієнтовна реальна річна процентна ставка визначена в сумі 2899,03 процентів річних.

Також сторони погоджено графік платежів, відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.

Підписавши паспорт споживчого кредиту (а.с. 44-45) відповідач отримав усю інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

ТзОВ "Селфі Кредит" свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 4100 грн., шляхом перерахування їх на банківську картку позичальника.

Згідно з наданим розрахунком (а.с. 13-15) заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 19680 грн., що включає 4100 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7380 грн. заборгованість за відсотками, 8200 грн. штрафних санкцій.

Статтею 512 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом

28 серпня 2025 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «ФК «Позика» був укладений договір факторингу №28082025. Згідно з вказаним договором, 28 серпня 2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №2128471 від 01 березня 2025 року (а.с. 28-38, 42).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626, ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 цього Кодексу встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування кредитними коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Кредитна установа, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість по відсоткам за користування кредитом та штрафні санкції.

Суд, при ухваленні рішення у справі враховує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки наданий позивачем розрахунок заборгованості не був спростований відповідачем, суд приймає його до уваги та вважає, що позивачем доведений розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 8200 грн., суд виходить з наступного.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення"Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

При цьому, суд наголошує, що основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з висновків постанови ВС від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.

Водночас пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

З системного аналізу як приписів п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд втановив, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування штрафів під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Враховуючи вищезазначене, вимоги про стягнення штрафу за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошового зобов`язання, суперечать законодавству.

З огляду на те, що отримані та використані ОСОБА_1 кошти, в добровільному порядку та в повному обсязі не були ним повернуті, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача ТзОВ «ФК «Позика» загальну заборгованість за договором №2128471 від 01 березня 2025 року, у розмірі 11480 грн., тобто заборгованість за тілом кредиту та нарахованими відсотками.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь позивача суд стягує сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 1544,19 грн. (а.с.7) та 3480 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджені документально (а.с.11-12,16, 25-27, 39)

Керуючись ст.4, ст.12, ст.13, ст.76, ст.81, ст.141, ст.258, ст.259, ст.265, ст.268, ст.274, ст.275, ст.276, ст.277, ст.278, ст.279, ст.280, ст.281 ЦПК України, ст.509, ст.510, ст.526, ст.546, ст.611, ст.625, ст.1050, ст.1054, ст.1055 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2128471 від 01 березня 2025 року у розмірі 11480 (одинадцять тисяч чотириста) грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судові витрати по справі, а саме 1544 (одна тисяча п`ятсот сорок чотири) грн. 19 коп. судового збору та 3480 (три тисячі чотириста вісімдесят) грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, а всього 5024 (п`ять тисяч двадцять чотири) грн. 19 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторін у справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», місце знаходження: вул. Симона Петлюри, буд.21, кв.1, м. Бровари, Київська область, 07406, код ЄДРПОУ 39493634,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк