Ухвала суду № 136775950, 14.05.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.05.2026

Справа № 334/255/26

Провадження № 1-кп/334/419/26

У Х В А Л А

іменем України

14 травня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Дніпровського районного суду м. Запоріжжя питання доцільності продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Купріянівка, Вільнянського району, Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, військовослужбовця, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_5 заперечив щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та заявив клопотання про обрання іншого запобіжного заходу у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав захисника.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 спливає 15 травня 2026 року.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали, враховуючи конкретні обставини справи та особу обвинуваченого ОСОБА_4 , приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обраного на стадії судового провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , підлягає задоволенню частково, оскільки на даний час є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, з метою зміни ними показань на користь обвинуваченого, перешкоджати судовому провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, що унеможливлювало його тримання під вартою.

Так, вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, суд враховує, що обвинуваченому ОСОБА_4 інкриміновано кримінальні правопорушення передбачені ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України, які відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за один з яких передбачено покарання від п`яти до дванадцяти років позбавлення волі. Поряд із цим, суд враховує, що ОСОБА_4 інкриміновані злочини пов`язані з самовільним залишенням військової частини або місця служби та дезертирством.

Згідно ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

При цьому, судом також враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченому у разі доведення його винуватості.

При цьому, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, не може бути задоволено у повному обсязі з огляду на встановлені судом обставини та відсутність поданих захисником доказів.

Аналізуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування інституту застави, зокрема виключно повноваження суду у вирішенні цього питання при застосуванні даного запобіжного заходу як альтернативи триманню під вартою, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , його суспільну небезпеку, майновий стан обвинуваченого, інші дані про його особу, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України та наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про можливість визначити обвинуваченому заставу, в межах розміру, визначеного законом, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 226240 гривень з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме: прибувати по першому виклику до суду у визначений час; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатись з міста Запоріжжя без дозволу суду, утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Встановити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - два місяці з моменту винесення ухвали.

Визначаючи розмір застави, суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку суду, не є непомірними з урахуванням всіх обставин справи, захищеного законного інтересу, тяжкості злочинів, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_4 , і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 та належний контроль можливих заставодавців під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання обвинуваченим обов`язків.

Керуючись ст.ст.176, 177, 183, 194, 331, 369, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Подовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Купріянівка, Вільнянського району, Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, військовослужбовця, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, строком на шістдесят діб, тобто з 14 травня 2026 року по 12 липня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає 226240 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: №UA928201720355289002015001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_4 , провадження по справі №1-кп/334/419/26, ЄУН 334/255/26. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого, після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду, протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , в разі внесення застави наступні обов`язки:

прибувати по першому виклику до суду у визначений час;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

не відлучатись з міста Запоріжжя без дозволу суду,

утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспрт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з - під варти та повідомити усно і письмово прокурора, суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Суддя: ОСОБА_1