Рішення № 136775528, 19.05.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/72/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Гуцола М.П.,

з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

короткий зміст позовних вимог.

29.01.2026 до Погребищенського районного суду Вінницької області надійшов позов ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги представник позивача аргументує тим, що 23.11.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №907119461.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій видано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

23.11.2021 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало свій обов`язок та перерахувало відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 2 100,00 грн.

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 8 400,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.

30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №30/1023-01, у відповідності до умов якого від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників №б/н від 14.07.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29 377,80 грн.

Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Відтак представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 29 377,80 грн, з яких: 8 400 грн- загальна заборгованість по тілу кредиту, 20 977,80 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №907119461 від 23.11.2021у розмірі 29 377,80 грн, з яких: 8 400 грн- загальна заборгованість по тілу кредиту, 20 977,80 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Також представник позивача просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Аргументи учасників справи та позиція суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви міститься його прохання про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с. 7, на звороті).

Відповідач в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про визнання позовних вимог, розгляд справи просив проводити у його відсутності (а.с. 148).

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Процесуальні дії у справі.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П (а.с. 114).

З метою визначення підсудності суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та Погребищенської міської ради про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_1 (а.с. 115-116).

09.02.2026 судом отримана відповідь, відповідно до якої за відомостями Реєстру територіальної громади ОСОБА_1 знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22.11.2024 (а.с. 117).

Ухвалою суду від 10.02.2026 відкрито провадження у справі, призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін (а.с. 118-119), розміщено оголошення про виклик відповідача на веб-порталі судової влади України. Окрім цього, витребувано у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» інформацію:

1. - чи було емітувано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжну картку (платіжні картки):

-маска картки: НОМЕР_2 ?

- про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки НОМЕР_2 у період з 23.11.2021 по 29.11.2021;

- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками):

- маска картки: НОМЕР_4 -ХХХХ-0080

- та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

2. У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 на картковий рахунок маска картки: НОМЕР_2 за період з 23.11.2021 по 29.11.2021 витребувати інформацію у вигляді:

- первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки, листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок- маска карти позичальника);

- повного номера рахунка маска картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

3. У випадку , якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за платіжною карткою маска картки НОМЕР_2 , витребувати номери телефонів, що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 за платіжною карткою маска картки НОМЕР_2 .

4. У випадку, якщо картковий рахунок маска картки НОМЕР_2 не належить позичальнику, витребувати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска картки НОМЕР_2 .Роз`яснити, що у разі неможливості подати докази, які вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, відповідальні особи зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причини протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

17.02.2026 в порядку витребування доказів до суду надійшла інформація з «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку №4149-50ХХ-ХХХХ-0080, підтверджено фінансовий номер телефону за картковим рахунком та надходження коштів у таких розмірах:

- 24.11.2021 у сумі 2 100,00 грн;

- 24.11.2021 у сумі 1 000,00 грн;

- 24.11.2021 у сумі 2 500,00 грн;

- 24.11.2021 у сумі 1 000,00 грн;

- 24.11.2021 у сумі 350,00 грн;

- 24.11.2021 у сумі 1 450,00 грн (а.с. 126-127).

10.03.2026 справу відкладено у зв`язку з неявкою сторін.

17.04.2026 справу відкладено за заявою відповідача.

19.05.2026 суд ухвалив проводити заочний розгляд за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 23.11.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №907119461 (а.с. 36, на звороті-40).

Згідно з п.1.1 кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 2 100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій видано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

Кредитний договір №907119461 було підписано відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора MNV65EC2.

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 8 400,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало свої зобов`язання за кредитним договором №907119461 від 23.11.2021в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору на зазначений ОСОБА_1 картковий рахунок. Переказ коштів на виконання умов кредитного договору підтверджується довідками ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (а.с.32-34), платіжними дорученнями (а.с. 9-11) та інформацією з «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», що надана в порядку виконання ухвали суду про витребування доказів (а.с. 126-127).

Позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконує належним чином, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка згідно з розрахунку заборгованості складає 29 377,80 грн, з яких: 8 400 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту, 20 977,80 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с. 53).

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк договору 28 листопада 2019 року (а.с. 80-83).

28.11.2019 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2020 (а.с. 85, на звороті).

31.12.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою даний договір викладено у новій редакції та продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2021 (а.с. 86-89).

31.12.2021 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою даний договір викладено у новій редакції та продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2022 (а.с. 91).

31.12.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою даний договір викладено у новій редакції та продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2023 (а.с. 91, на звороті).

31.12.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою даний договір викладено у новій редакції та продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2024 (а.с. 92).

У пункті 4.1 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (нова редакція) зазначено, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує (а.с. 73, на звороті).

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, реєстр прав вимоги - означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку №1 до договору.

Тобто, реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін.

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимоги №169 від 18.01.2022 на умовах договору клієнт відступає фактору наступні права вимоги до наступних боржників, зокрема ОСОБА_1 (а.с. 78-79).

Відповідно, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Відтак, право вимоги за кредитним договором №907119461 від 23.11.2021 перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги №169 від 18.01.2022

30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №30/1023-01, у відповідності до умов якого від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги (а.с. 72-76).

Відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 на умовах договору клієнт відступає фактору наступні права вимоги до наступних боржників, зокрема ОСОБА_1 (а.с. 70-71).

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с. 63- 68).

14.07.2026 відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, ТОВ «ФК«ЕЙС» отримало право вимоги до відповідача (а.с.61-62).

Таким чином, перехід права вимоги за кредитним договором стосувався дійсного на той момент зобов`язання та відбувся на законних підставах, оскільки реєстри прав вимоги укладені в межах чинності договорів факторингу, а отже ТОВ «ФК«ЕЙС» довело своє право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 статті 639 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кредитний договір №907119461 від 23.11.2021 був підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення нею електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором MNV65EC2. Окрім цього, особисті дані відповідача ОСОБА_1 містяться у вищевказаному Договорі №907119461 від 23.11.2021.

Положеннями ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Так, зміст договору відповідно до ст.628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором, здійсненого позивачем, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 29 377,80 грн, з яких: 8 400 грн- загальна заборгованість по тілу кредиту, 20 977,80 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Відповідач в порушення вимог кредитного договору не здійснив своєчасну сплату визначених кредитним договором платежів, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 29 377,80 грн, тому суд вважає, що заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у примусовому порядку, а відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" слід задовольнити в повному обсязі, як обґрунтовані та доведені.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» з державного бюджету 1 331,20 гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судовий збір у сумі 1 331,20 гривень.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (частина 2 статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 137 ЦПК України).

В позовній заяві позивач також просив стягнути з відповідача, крім судового збору, 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу, надавши відповідні докази таких витрат, зокрема: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с. 51-52), додаткову угоду №25770938936 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с. 50), акт прийому-передачі наданих послуг (а.с. 49), протокол погодження вартості послуг (а.с. 52, на звороті).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в розмірі 1 500 грн.

На підставі наведеного, ст.ст. 205, 207, 526, 530, 610-611, 617, 626, 628, 638-639, 1048-1049, 1054, ст.ст. 133, 137, 141, 247, 263-265, 273, 279, 280-281, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №907119461 від 23.11.2021 у розмірі 29 377 (двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят сім) грн 80 к.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що складає 1 331,20 гривень, сплаченого позивачем при поданні позову за платіжною інструкцією №35242 від 28.01.2026.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судовий збір у сумі 1 331,20 гривень та 1 500 грн. 00 к за правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи (сторони):

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ, 02094, рахунок НОМЕР_5 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО: 322001.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя