Рішення № 136773743, 22.05.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/900/26

Категорія 38

2/295/1950/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючої судді Стрілецької О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №588564891 від 14.11.2021 в розмірі 33183,70 грн, яка складається із суми заборгованості: за кредитом - 9000,00 грн, за процентами - 24183,70 грн, а також стягнути понесені судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 14.11.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога» в електронному вигляді укладений кредитний договір №664306302 шляхом підписання електронним підписом відповідача, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 7750,00 грн, який в подальшому був збільшений до 9000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі.

Позивач зазначає, що відповідач отримав в тимчасове платне користування грошові кошти згідно з укладеним договором, проте умови кредитного договору не виконав, отримані кредитні кошти в установлений графіком строк не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 33183,70 грн , яку позивач просить стягнути на свою користь.

В позовній заяві позивач також посилається на те, що згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦПК України право вимоги до відповідача за кредитним договором № 269885426 від 04.10.2021 перейшло до нього на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»; на підставі договору факторингу №05/0820-01 від 005.08.2020, який укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»; на підставі договору факторингу №10/07/25-Е від 10.07.2025, який був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем у справі - ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».

ІІ. Процедура та позиції сторін

Відповідно до ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 23.02.2026 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін; витребувано з АТ «А-Банк» інформацію, чи емітована платіжна карта № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , відомості про повний номер її реквізитів; виписку по рахунку про зарахування грошових коштів у період з 14.11.2021 по 21.11.2021 на зазначену платіжну карту; чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за цією платіжною картою.

02.03.2026 з АТ «А-Банк» надійшла відповідь (а.с. 113-115).

Згідно з ухвалою суду від 11.03.2026 задоволено клопотання представника ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та витребувано з АТ «Сенс Банк»: інформацію про переказ коштів із транзитних рахунків - Дебет-рахунок № НОМЕР_4 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на картковий рахунок-маска карти № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за період з 14.11.2021 по 19.11.2021 у сумі 7750,00 грн; (безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer; згідно з платіжним дорученням №adcdaf3b-ef26- 49a2-9019-70a67612d879 від 14.11.2021), а також за період з 16.11.2021 по 21.11.2021 у сумі 1250,00 грн; (безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer; згідно з платіжним дорученням № c01be5ce-5e0f- 4de5-bfb0-82f3c12455d9 від 16.11.2021); у разі підтвердження вказаних вище переказів коштів за наведеними реквізитами, надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), які підтвердять цю інформацію; у випадку неможливості надати згадані вище первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок боржника); у разі підтвердження переказу коштів із транзитних рахунків - ДЕБЕТ рах. № НОМЕР_4 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», Код ЄДРПОУ: 38569246, на картковий рахунок-маска карти № НОМЕР_5, відомості про Банк-емітент карти, на яку перераховано кошти та відомості про її власника.

Копія ухвали про відкриття провадження у отримана за зареєстрованим місцем проживання відповідача 24.02.2026, про що свідчить підпис в повідомленні про вручення поштового листа (а. с. 116).

27.03.2026 з АТ «Сенс Банк» на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2026 надійшли документи, які витребував суд (а. с. 129-130).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Заяви по суті справи до суду також не надходили.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В частинах 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що 14.11.2021 між TOB "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 в електронній формі з дотриманням вимог Закону України "Про електронну комерцію" був укладений договір кредитної лінії №588564891, який підписаний електронним підписом відповідача, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора -MNV23АН7 (на звороті а.с. 22-26).

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 9000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» TOB "Манівео швидка фінансова допомога".

Пунктом 1.2 договору передбачено, що сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

Зі змісту пункту 1.3 договору вбачається, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 7750,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернений до 14.12.2021.

Згідно з пунктами 1.7, 1.8 договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - дисконтний період), а саме - до 14.12.2021. Сторони погодили, що встановлений у п. 1.7 договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, необмежена.

Зі змісту п. 1.9 договору вбачається, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в такому порядку: - виключно на період строку, визначеного у п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми кредиту за кожен день користування ним; - за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним; - якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.

Пунктом 1.10 договору передбачено, що позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня дисконтного періоду (в термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8 цього договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду.

В п. 1.12 договору передбачено, що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії на наступних умовах: 1) зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (п. 1.12.1 договору); 2) з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним (п. 1.12.2 договору).

Згідно з п. 5.4 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

Згідно з довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", сформованій 31.08.2023, сума кредиту до договором №588564891 від 14.11.2021- 7750,00 грн, строк кредитування 30 днів, процентна ставка 1,98 % в день; заявка на кредит подана ОСОБА_1 14.11.2021, договір та одноразовий ідентифікатор відправлені позичальнику та введені ним 14.11.2021; перерахування грошових коштів позичальнику - 14.11.2021 (а. с. 42).

ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором кредиту виконало в повному обсязі та надало позичальнику грошові кошти в загальному розмірі 9000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_5: 14.11.2021 в розмірі 7750,00грн, 16.11.2021- 1250,00 грн, що підтверджується змістом платіжних доручень та випискою про рух коштів по банківській картці, яку надало АТ "Сенс Банк" (а. с. 45, 129-130).

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого та додаткових угод №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 та Витягу з Реєстру боржників №169 від 18.01.2022 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передало (відступило) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належне йому право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №588564891, укладеним 14.11.2021 (а.с. 52-67).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого та додаткової угоди «2 від 03.08.2021, додаткової угоди №3 від 30.12.2022 та Витягу з Реєстру боржників №10 від 31.07.2023 ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за плату належне йому право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №588564891, укладеним 14.11.2021, на суму заборгованості за кредитом 33183,70 грн (а.с. 68-76).

10.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладений договір факторингу №10/07/25-Е, відповідно до умов якого та Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №588564891 від 14.11.2021 (а.с. 77-86).

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, на підставі ст.ст. 512, 514 ЦК України до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №588564891 від 14.11.2021.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши позичальнику кредитні кошти.

Зі змісту розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування чужими коштами в повному обсязі не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, що призвело до порушення майнових прав позивача.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 33183,70 грн, яка складається із: тіло кредиту - в розмірі 9000,00 грн, відсотки - 24183,70 грн (а. с. 87-90). Відсотки нараховані в межах строку кредитування, який визначений в п.п. 1.3, 1.7, 1.8, 1.9, 1.12 кредитного договору, в межах дисконтного періоду та 90 днів після спливу диконтного періоду з 14.11.2021 по 03.03.2022. Наданий розрахунок суд визнає таким, що відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору, який є обов`язковим до виконання.

Матеріали справи не містять доказів на спростування розміру вказаної суми заборгованості, відповідач не скористався своїм правом і не подав до суду заперечень проти позову.

Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання, що призвело до порушення майнових прав позивача, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав наведених по тексту рішення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованістьв межах заявлених позивачем вимог в загальному розмірі 33183,70 грн.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

на підтвердження вимог про стягнення з відповідача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 7000,00 грн позивачем надані копії: договору № 20/08/25-01 про надання правничої допомоги від 20.08.2025, укладеного між ТОВ «Ейс» та адвокатським бюро «Соломко та партнери», додатковою угодою № 25771242955 до договору про надання правничої допомоги від 20.08.2025, протоколом погодження вартості послуг за договором №20/08/25-01 від 20.08.2025, актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, згідно з яким витрати на правничу допомогу складаються з вивчення матеріалів справи 2 год. - 1000,00 грн; складання адвокатського запиту 1 год. - 500,00 грн; складання клопотання про витребування доказів 1 год. - 500,00 грн; складання позовної заяви 2 год. - 5000,00 грн, що разом становить 7000,00 грн (а.с. 91-95).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

В постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та у додатковій постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначено, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постанова від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80, від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відповідно до послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанови Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, від 18.03.2021 у справі № 520/4012/19, від 23.04.2021 у справі № 521/15516/19, від 14.06.2021 у справі № 826/13244/16).

Враховуючи категорію і складність цієї справи, яка за характером спірних правовідносин є малозначною, розглянута в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін; розмір заявлених до стягнення вимог, беручи до уваги обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, яка складається фактично з підготовки та направлення до суду позовної заяви, яка є достатньо типовою, значною мірою містить лише загальні формулювання і посилання на правові норми, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності наданих адвокатських послуг, суд вважає не підтвердженою необхідність складання позовної заяви протягом двох годин, яка є типовою, а також що вивчення матеріалів справи потребувало 2 години, а відтак робить висновок, що заявлені до стягнення витрати на надання правничої допомоги підлягають зменшенню, судом не встановлена їх доцільність та необхідність в такому розмірі, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача витрати з надання правничої допомоги в сумі 5000,00 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 10-13, 76-83, 141, 263-268, 274, 277, 278, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором №588564891 від 14.11.2021, яка становить 33183,70 грн, яка складається із боргу: за тілом кредиту - 9000,00 грн, відсотками - 24183,70 грн,а також стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Ю. Поправки, 6, каб 13; код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя О.В. Стрілецька