Ухвала суду № 136773430, 07.05.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про роз`яснення судового рішення

07.05.2026 Справа № 917/474/25

м. Полтава

Суддя Солодюк О.В., розглянувши матеріали за заявою представника позивача ОСОБА_1 (вх. №5583 від 27.04.2026р.) про роз"яснення судового рішення по справі №917/474/25

за позовною заявою ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Ойл", вул.Заводська, 2, м.Глобине, Кременчуцький район, Полтавська область, 39001

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ;

2. ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

про визнання припиненими трудових відносин

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.02.2026 р. позов задоволено.

Визнано припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина Ойл" у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 21.02.2025 року.

Рішення набрало законної сили 21.04.2026 року.

27.04.2026р. від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява (вх. №5583) про роз`яснення судового рішення від 12.02.2026 року по справі № 917/474/25 у зв`язку із тим, що процедура припинення трудових відносин керівника з товариством має супроводжуватись внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змін до відомостей про керівника юридичної особи на підставі рішення суду, але загальні норми діючого законодавства не містять деталізації та конкретики, враховуючи обставини та резолютивну частину рішення суду від 12.02.2026 р. по даній справі, що створює певну юридичну невизначеність та незрозумілість способу виконання судового рішення по даній справі.

Ухвалою суду від 27.04.2026р. заяву представника позивача ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення Господарського суду Полтавської області від 12.02.2026 року по справі № 917/474/25 призначено до розгляду в судовому засіданні 07.05.2026.

Дослідивши наведені в заяві доводи про роз`яснення судового рішення, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Рішенню суду від 12.02.2026 про припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем, у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 21.02.2025 року, передувало звернення позивача до суду, оскільки ним було вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин з відповідачем, внаслідок довготривалої бездіяльності та невиконання учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Ойл" своїх обов`язків, передбачених Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Кодексом законів про працю України. Таким чином, відбувся факт припинення відносин між позивачем, як керівником товариства та відповідачем.

Відповідно до ст. 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Фактично, роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Отже, здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналіз приписів статей 13, 14, 42, 169 ГПК України дозволяє дійти висновку, що процесуальному праву учасників справи на подання заяв та клопотань щодо процесуальних питань, які виникають під час провадження у справі, кореспондується обов`язок господарського суду щодо їх розгляду в порядку, встановленому ГПК України, в межах заявлених вимог та на підставі поданих учасниками справи доказів.

За змістом ст. 245 ГПК України вбачається право учасників справи на подання до господарського суду заяви про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, за умови, що таке роз`яснення не матиме наслідком зміни змісту судового рішення. Процесуальним документом, яким суд оформляє роз`яснення судового рішення, є ухвала суду.

Абзацом 3 пункту 17 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 встановлено, що здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Системне тлумачення положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. (Подібні висновки були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 13 липня 2016 року у справі №21-6440іп15, від 12 липня 2017 року у справі № 802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі №138/815/17, від 16 липня 2020 року у справі №619/3407/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі №766/9580/17, від 26 травня 2022 року у справі №620/1269/20).

Верховний Суд, також, неодноразово та послідовно вказував на те, що: роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Зокрема, така правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 15.11.2023 р. у справі N 905/2199/20; від 19.06.2023 р. у справі N 925/632/19; від 06.07.2022 р. у справі N 904/766/21, від 27.04.2022 р. у справі N 925/1499/17, від 09.02.2022 р. у справі N 904/4380/21, від 01.06.2021 р. у справі N 911/2581/14, Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 р. та від 29.08.2018 р. у справі N 911/2050/16, від 10.07.2018 р. у справі N 461/1930/16-ц, від 03.09.2018 р. у справі N 638/11634/17, від 18.06.2019 р. у справі N 903/922/17, від 06.10.2020 р. у справі N 233/3676/19.

Рішення суду про припинення трудових відносин (звільнення) належить до рішень, що підлягають виконанню у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його тлумачення та розуміння під час виконання. (Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08, від 14 березня 2024 року у справі № 380/15190/22.)

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19 вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.»

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Звернення із заявою про роз`яснення судового рішення позивач обґрунтовує тим, що припинення трудових відносин керівника з товариством має супроводжуватись внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змін до відомостей про керівника юридичної особи на підставі рішення суду (актуального виключення відомостей щодо позивача, коли повноваження директора припиняються для третіх осіб, враховуючи набуття судовим рішенням законної сили 21.04.2026р.), приймаючи також, до уваги, відсутність повноважень діяти від імені товариства у звільненого судом керівника (директора), разом із відсутністю рішень загальних зборів товариства про призначення нового директора та відсутністю інших уповноважених осіб товариства на вчинення від його імені реєстраційних дій.

Позивач стверджує, що це породжує певну юридичну невизначеність при проведенні відповідних реєстраційних дій щодо припинення здійснення керівником (директором) товариства своїх повноважень, без призначення нового виконавчого органу та з дати звільнення, визначеного судом, також приймаючи до уваги законодавчо не врегульовані підстави та алгоритм дій щодо внесення відповідних змін в Єдиний державний реєстр державним реєстратором, виходячи зі змісту судового рішення по справі № 917/474/25, а це породжує варіанти його тлумачення та суперечки щодо його розуміння, під час виконання з боку державного реєстратора. А тому може виникнути ситуація щодо неможливості виконання рішення суду в частині юридичного підтвердження факту припинення Павловою Т.В. повноважень директора товариства з 21.02.2025 р. шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 12.02.2026 року.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері державної реєстрації регулюються виключно Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" та нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також, Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" .

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Слід зазначити, що пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Єдиний державний реєстр) це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено обсяг відомостей щодо юридичної особи, який міститься в Єдиному державному реєстрі. Вказана норма Закону про державну реєстрацію передбачає, зокрема, наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей про керівника юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно з п.13 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" до Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості про юридичну особу, зокрема відомості про керівника юридичної особи.

Враховуючи факт звільнення позивача (керівника товариства) за рішенням суду, даний факт про зміну керівника має бути внесений в Єдиний державний реєстр.

Внесення змін в Єдиний державний реєстр щодо керівника товариства здійснюється на підставі Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (прийняття рішення загальними зборами).

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", для цілей проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження представника, може бути, зокрема:

- документ, що підтверджує повноваження законного представника особи;

- нотаріально посвідчена довіреність (крім проведення реєстраційних дій щодо державного органу, органу місцевого самоврядування);

- рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про призначення (обрання) керівника (у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв`язку з призначенням (обранням) керівника, за умови подання відповідної заяви особисто таким керівником).

Згідно ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати, у тому числі, таким вимогам: рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами), якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру про зміну директора здійснюється на підставі поданні відомостей новим директором, учасником товариства, або уповноваженою особою за довіреністю державному реєстратору або нотаріусу, який наділений функціями державного реєстратора.

Слід зазначити, що стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" надає державному реєстратору лише право зареєструвати зміну керівника (директора) на підставі відповідного рішення загальних зборів товариства.

Враховуючи вищевикладене, наявність у Єдиному державному реєстрі інформації про керівника юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи передбачена законодавством та є обов`язковою.

При цьому, оскільки товариство не може діяти без директора (тобто без виконавчого органу), його зміна обов`язково повинна супроводжуватися призначенням нового директора, або особи, яка тимчасово (до прийняття загальними зборами рішення про призначення нового директора) виконуватиме обов`язки керівника товариства. Це може бути особа, яка зазвичай виконує тимчасові обов`язки керівника у випадку його відпустки / хвороби, а за відсутності такої особи або її згоди на таке призначення - учасник товариства, який є його кінцевим бенефіціарним власником. В той же час, подальша бездіяльність загальних зборів (учасників товариства) відносно призначення нового директора, або тимчасово уповноваженої особи, породжує певну правову невизначеність щодо відсутності відомостей про нового керівника чи тимчасово виконуючого обов`язки директора в Єдиному державному реєстрі. Чинним законодавством це питання не врегульоване.

Враховуючи, що відповідно стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" надає державному реєстратору лише право зареєструвати зміну керівника (директора) на підставі рішення загальних зборів товариства про зміну керівника, а виключення відомостей про керівника (директора) товариства без заміни на нового/іншого керівника (директора) може порушувати публічний порядок, приймаючи до уваги, що згідно із нормами законодавства та статутом, керівник наділений багатьма повноваженнями у відносинах з третіми особами, у тому числі, державними органами, зокрема підписання податкової, статистичної та іншої звітності, платіжних та інших фінансових документів, здійснення від імені товариства будь-яких дій, які не суперечать чинному законодавству тощо.

Також, суд зазначає, що прийняте судове рішення від 12.02.2026 р. з констатацією визнання керівника товариства звільненим ретроспективно з визначеної судом дати з 21.02.2025 р., та із значним перебігом часу до моменту реєстрації в реєстрі виключення відомостей щодо нього з відповідного державного реєстру (коли повноваження директора і припиняються для третіх осіб) породжує юридичну невизначеність моменту припинення здійснення повноважень керівника (директора). Подібні за змістом правові висновки викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 року у справі № 127/27466/20.

Суд зауважує, що Єдиний державний реєстр створений з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців з Єдиного державного реєстру (частина перша статті 7 Закону про державну реєстрацію).

Відповідно до п.2. ч. 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;

- заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій;

- накладення/зняття арешту корпоративних прав;

- зобов`язання вчинення реєстраційних дій;

- скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;

- виділу юридичної особи;

- провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

- відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;

- припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

- відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

- відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Суд зазначає, що наведені норми законодавства дають загальний опис змісту судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, але не містять деталізації випадків окремих судових рішень, зокрема, відносно припинення трудових відносин керівником юридичної особи, у зв`язку зі звільненням на підставі Кодексу законів про працю України (у т.ч., на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України).

Суд наголошує, що відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно із пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом пункту 3 частини 5 статті 25 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Таким чином, процедура припинення трудових відносин керівника з товариством має супроводжуватись внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змін до відомостей про керівника юридичної особи.

Так як припинення повноважень директора законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, отже, у зв`язку із указаним вище, разом з припиненням трудових відносин, державному реєстратору необхідно виключити з Єдиного державного реєстру відомості про директора як керівника та підписанта, щоб остаточно припинити трудові відносини позивача з відповідачем.

За загальними нормами, державний реєстратор вносить відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань через спеціалізовану автоматизовану систему, керуючись вимогами закону та на підставі наданих документів.

Внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи (адміністративно-територіальної одиниці).

Відповідно до форми № 4, затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 09.02.2016 р. №359/5 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 лютого 2016 р. за № 200/28330) "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи" (у редакції Наказу Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2025 року № 2745/5), зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вносяться державним реєстратором в розділ "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо".

Тобто, відповідно до Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших нормативно правових актів, прийнятих відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державний реєстратор, після отримання рішення суду від позивача, використовуючи програмне забезпечення Єдиного державного реєстру, виключає відомості про керівника юридичної особи та вносить відповідні зміни до Єдиного державного реєстру із зазначенням дати внесення таких змін, шляхом проставлення у блоці "Керівник" відмітки "Керівник відсутній", із зазначенням у полі "Причина відсутності керівника" - рішення Господарського суду Полтавської області.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено статтею 124 Конституції України та статтями 2, 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди в Україні, відповідно до покладених на них повноважень, здійснюють правосуддя на засадах верховенства права та забезпечують кожному право на справедливий суд.

У рішеннях Європейського суду з прав людини (справи «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції») зазначено, «...Право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін…»

Керуючись ст. ст. 232-235, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 від 27.04.2026р. про роз`яснення судового рішення від 12.02.2026 р. у справі № 917/474/25 - задовольнити.

2. Роз`яснити, що виконання судового рішення Господарського суду Полтавської області від 12.02.2026 року по справі № 917/474/25, яким припиненні трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЛИНА ОЙЛ» (39001, Полтавська обл., Кременчуцький район, місто Глобине, вулиця Заводська, будинок 2, код за ЄДРПОУ 36541433) за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 21.02.2025 року, здійснюється шляхом звернення позивача - ОСОБА_1 з вказаним судовим рішенням до державного реєстратора за місцезнаходженням юридичної особи, для внесення ним відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (виключення відомостей про керівника) в розділ "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо", а саме - шляхом внесення державним реєстратором відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із зазначенням дати внесення таких змін та із зазначенням відомостей про відсутність керівника з визначенням підстави - рішення Господарського суду Полтавської області від 12.02.2026 року по справі № 917/474/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня її прийняття.

Суддя Солодюк О.В.