Рішення № 136773219, 22.05.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/40505/25

Провадження 2/127/9787/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 20.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 23628, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 7000 грн строком на 730 днів, тобто до 20.11.2026, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Позивач зазначив, що кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на вебсайті позивача та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Кредитні кошти перераховано відповідачу 20.11.2024 на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Універсал Банк».

Позивач указав, що відповідач порушила умови договору щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим станом на 05.12.2025 утворилась прострочена заборгованість за процентами у розмірі 26600 грн та заборгованість за штрафами у розмірі 14000 грн.

При цьому позивач не заявив до стягнення суму кредиту у розмірі 7000 грн, оскільки строк її повернення за умовами договору ще не настав, а просив стягнути лише прострочену заборгованість за процентами у розмірі 26600 грн, штраф у розмірі 14000 грн, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася. Будь-які докази у справі, крім поданих стороною позивача разом із позовною заявою, доказів, які суд витребував ухвалою від 01.01.2026, чи клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили.

Суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Суд установив, що 20.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 23628.

Відповідно до п. 1.1 договору ТОВ «ФК «Процент» зобов`язалося надати позичальнику грошові кошти у розмірі 7000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у строки, визначені договором.

Згідно з п. 1.2 договору процентна ставка за користування кредитом становить 1 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, річна процентна ставка становить 365 %. Процентна ставка є фіксованою та застосовується у межах строку, визначеного п. 1.3 договору.

Відповідно до п. 1.3 договору строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно з додатком № 1 до договору. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є додатком № 1 до договору.

Відповідно до п. 1.4 договору для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом Товариство рекомендує позичальнику здійснити повне погашення нарахованих процентів та кредиту згідно з визначеним у договорі розрахунком, за яким дата видачі кредиту 20.11.2024, дата платежу процентів першого періоду 10.12.2024, сума кредиту 7000 грн, нараховані проценти за користування кредитом 1400 грн, разом до сплати 8400 грн.

Відповідно до п. 1.5 договору невід`ємною частиною договору є Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Фінансова компанія «Процент», які розміщені на сайті https://procent.com.ua.

Згідно з п. 1.6 договору Товариство переказує суму кредиту на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , що належить позичальникові. Переказ суми кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс або іншим способом.

Відповідно до п. 1.7 договору денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК / ЗРК) / t ? 100 %, де ЗВСК загальні витрати за споживчим кредитом, ЗРК загальний розмір кредиту, t строк кредитування у днях. Розрахунок денної процентної ставки за договором: (51100,00 / 7000,00) / 730 ? 100 %. Денна процентна ставка на дату укладення договору становить 1 %.

Згідно з п. 1.8 договору загальні витрати позичальника за кредитом станом на дату укладення договору становлять 51100 грн. Відповідно до п. 1.9 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 2686,54 % річних. Згідно з п. 1.10 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 58100 грн.

Відповідно до п. 1.12 договору продовження строку надання кредиту, вказаного в п. 1.3 договору, не передбачено.

Згідно з п. 1.13 договору договір не передбачає нарахування та сплату будь-яких комісій на користь Товариства, пов`язаних з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, не потребує укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Відповідно до п. 1.14 договору кредит вважається наданим у день перерахування Товариством суми кредиту за реквізитами, визначеними п. 1.6 договору.

Згідно з п. 1.15 договору кредит вважається погашеним у день отримання Товариством коштів у погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 2.1.1 договору Товариство має право вимагати від позичальника повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених договором.

Згідно з п. 2.1.2 договору Товариство має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у разі порушення умов договору.

Додаток № 1 до кредитного договору № 23628 від 20.11.2024 містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графік платежів та реальну річну процентну ставку. Згідно з додатком № 1 проценти за користування кредитом сплачуються кожні 20 днів у розмірі 1400 грн, окрім останнього періоду, за який нараховано 700 грн процентів. Сума кредиту у розмірі 7000 грн підлягає сплаті останнім платежем 20.11.2026. Усього за графіком строк кредитування становить 730 днів, сума платежу за розрахунковий період 58100 грн, з яких 7000 грн сума кредиту, 51100 грн проценти за користування кредитом.

Кредитний договір № 23628 від 20.11.2024 підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 060375.

До матеріалів справи позивач долучив паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію, надану споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

На підтвердження перерахування кредитних коштів позивач надав довідку ТОВ «Пейтек» вих. № 20251216-9 від 16.12.2025. Із цієї довідки встановлено, що ТОВ «Пейтек» є фінансовою установою, яка має право на надання платіжних послуг, та між ТОВ «Пейтек» і ТОВ «ФК «Процент» укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 0204-4 від 02.04.2024. Відповідно до зазначеного договору 20.11.2024 о 19:51:58 було успішно перераховано кошти від ТОВ «ФК «Процент» у сумі 7000 грн на платіжну картку клієнта з маскою 4441111174864284. У довідці зазначено номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» 97f176fe-30c6-4ce9-895d-7648801aa111, номер транзакції в системі ТОВ «ФК «Процент» 263620=69df96cc-5e01-4522-a6d6-b4aec16948e6=58640, Session ID 028170009872, сайт торгівця https://procent.com.ua/uk, код авторизації 831210, банк-еквайр АТ «ПУМБ», мета платежу: перерахування коштів за договором № 23628 від 20.11.2024 на умовах фінансового кредиту.

На виконання ухвали суду від 01.01.2026 АТ «Універсал Банк» листом від 03.02.2026 № БТЕ-3548 повідомив суд, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком емітовано банківську картку № НОМЕР_3 . Також банк повідомив, що 20.11.2024 на платіжну картку № НОМЕР_3 було зараховано кошти у сумі 7000 грн. До листа банк додав виписку про рух коштів за картковим рахунком за період з 20.11.2024 по 25.11.2024.

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою зроблено висновок про те, що банківська виписка підтверджує проведені за рахунком операції.

Отже, матеріали справи підтверджують, що позивач перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 7000 грн на платіжну картку, яку АТ «Універсал Банк» емітував на ім`я відповідача.

На підтвердження розміру заборгованості позивач надав детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 23628 від 20.11.2024, відповідно до якого станом на 05.12.2025 загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 47600 грн, з яких: строкова заборгованість за сумою кредиту 7000 грн; прострочена заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом 26600 грн; заборгованість за штрафами 14000 грн.

Із розрахунку заборгованості також установлено, що проценти нараховані за ставкою 1 % на день від суми кредиту 7000 грн, тобто у розмірі 70 грн за кожен день користування кредитом. Станом на 05.12.2025 розмір нарахованих та несплачених процентів становить 26600 грн.

У позовній заяві позивач звертав увагу, що не заявляє до стягнення суму кредиту у розмірі 7000 грн, яка в розрахунку визначена як строкова заборгованість, а просить стягнути з відповідача лише прострочену заборгованість за процентами у розмірі 26600 грн та штраф у розмірі 14000 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона - боржник - зобов`язана вчинити на користь другої сторони - кредитора - певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, які закон визначає як істотні або які є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін сторони мають досягти згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо закон не встановлює вимоги щодо форми договору. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа - кредитодавець - зобов`язується надати грошові кошти - кредит - позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника, за наявності, для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК / ЗРК) / t ? 100 %, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеного цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу, пені за таке прострочення.

Цим же пунктом установлено, що неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, які встановлює цей Кодекс. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.

Позивач підтвердив факт укладення 20.11.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 кредитного договору № 23628, факт підписання договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 060375, факт перерахування кредитних коштів у сумі 7000 грн на платіжну картку, належну відповідачу, а також факт порушення відповідачем обов`язку щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом.

За умовами п. 1.3 договору строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, а суму кредиту відповідач має сплатити в кінці строку користування згідно з додатком № 1 до договору. Додаток № 1 до договору передбачає, що сума кредиту у розмірі 7000 грн підлягає сплаті останнім платежем 20.11.2026. Тому станом на дату звернення позивача до суду строк сплати суми кредиту ще не настав.

Із розрахунку заборгованості встановлено, що станом на 05.12.2025 за договором № 23628 від 20.11.2024 обліковується строкова заборгованість за сумою кредиту у розмірі 7000 грн, прострочена заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом у розмірі 26600 грн та заборгованість за штрафами у розмірі 14000 грн.

Водночас у прохальній частині позовної заяви позивач не заявив вимогу про стягнення з відповідача суми кредиту у розмірі 7000 грн, а просить стягнути лише прострочену заборгованість за процентами у розмірі 26600 грн та штраф у розмірі 14000 грн.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд вирішує спір у межах заявлених позовних вимог та не вирішує питання про стягнення строкової заборгованості за сумою кредиту у розмірі 7000 грн, оскільки така вимога позивачем не заявлена, а строк сплати цієї суми за умовами договору ще не настав.

Щодо вимоги про стягнення процентів суд зазначає таке.

Кредитний договір укладено 20.11.2024, тобто після набрання чинності змінами до Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки.

За умовами п. 1.2 договору процентна ставка за користування кредитом становить 1 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, є фіксованою та застосовується в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3 договору.

Відповідно до п. 1.3 договору строк кредитування становить 730 днів, а періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів. За додатком № 1 до договору проценти за користування кредитом підлягали періодичній сплаті протягом строку кредитування, зокрема перший платіж процентів мав бути здійснений 10.12.2024 у розмірі 1400 грн.

Денна процентна ставка за договором становить 1 %, що не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, визначений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Із розрахунку заборгованості встановлено, що проценти нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування, виходячи із суми кредиту 7000 грн, процентної ставки 1 % на день та розміру щоденного нарахування 70 грн. Станом на 05.12.2025 прострочена заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом становить 26600 грн.

Відповідач не подала власного розрахунку заборгованості, не спростувала розрахунок позивача, не надала доказів сплати прострочених процентів та не довела наявність інших обставин, які б впливали на розмір заявленої заборгованості за процентами.

Тому вимога позивача про стягнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими за період з 20.11.2024 по 05.12.2025, у розмірі 26600 грн є доведеною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафу у розмірі 14000 грн суд зазначає таке.

Позивач заявив до стягнення штрафні санкції, нараховані за невиконання або неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором. Кредитний договір укладено 20.11.2024, тобто у період дії воєнного стану в Україні. Нараховані позивачем штрафні санкції також стосуються періоду дії воєнного стану.

Наведені вище положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняють позичальника від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану. Такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем.

Тому підстави для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 14000 грн відсутні, а в цій частині позову необхідно відмовити.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом за кредитним договором № 23628 від 20.11.2024, нарахованими за період з 20.11.2024 по 05.12.2025 у розмірі 26600 грн. В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК України, суд враховує, що справа є незначної складності, обсяг підготовлених та наданих доказів є незначним, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження за відсутності сторін, а тому суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача 3000 гривень витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено частково на 65,52 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1587,16 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом за кредитним договором № 23628 від 20.11.2024 за період з 20.11.2024 по 05.12.2025 у розмірі 26600 (двадцять шість тисяч шістсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» судовий збір у розмірі 1587,16 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Горбатюк