Ухвала суду № 136771589, 23.05.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/5078/20

Провадження № 1-кп/243/219/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2026 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon, на підставі наказу № 29-к про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, та в режимі відеоконференції з приміщення ВнП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020050510000577 від 17 березня 2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

До суду від прокурора ОСОБА_4 надійшло клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, тобто у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи. 09.06.2020 відносно ОСОБА_3 затверджено обвинувальний акт та спрямовано до Слов`янського міськрайонного суду для розгляду по суті. Наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, що зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування та будуть долучені під час досудового слідства. Ухвалою головуючого по справі від 07.08.2025 ОСОБА_3 оголошено в розшук та зупинено судове провадження. Ухвалою головуючого по справі від 06.05.2026 надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. 22.05.2026 о 18 год. 00 хв. ОСОБА_3 затримано. Необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу виді тримання під вартою обґрунтовується наявністю ризиків, передбаченими п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України. Вказані ризики є не лише ймовірними, а фактично підтвердженими поведінкою обвинуваченого, мають стійкий характер та не можуть бути нівельовані шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Лише застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою здатне забезпечити досягнення мети кримінального провадження та запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання, просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з огляду на необґрунтованість обвинувачення та відсутність зазначених прокурором ризиків, просила обрати підзахисному запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив обрати відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу та матеріали кримінального провадження, судом встановлено такі обставини.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2026 року задоволено клопотання прокурора про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_3 оголошено у розшук та провадження у справі зупинено до розшуку обвинуваченого. Крім того, ухвалено, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 буде розглянуто після виконання ухвали про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 та доставки його у судове засідання.

Згідно повідомлення ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області та протоколу затримання на підставі ухвали суду, 22 травня 2026 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 191 КПК України.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Стаття 2 Кримінального процесуального кодексу України визначає завдання кримінального провадження, одним із яких є те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частина 1 статті 7 КПК України визначає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Положеннями статті 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, стан здоров`я підозрюваного, його репутацію та інші обставини.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім цього, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Так, при прийнятті рішення, суд ураховує, що 10 червня 2020 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020050510000577 від 17 березня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

Під час досудового слідства ухвалою слідчого судді відносно обвинуваченого ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави, який неодноразово продовжувався судом.

18 серпня 2021 року під час судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , останнього було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави, яка визначена ухвалою суду. Після внесення застави та звільнення ОСОБА_3 з-під варти, на нього, відповідно до ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, діяли покладені ухвалою обов`язки, строк дії яких неодноразово продовжувався судом.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2024 року ОСОБА_3 оголошено у розшук, у зв`язку з ухиленням від явки до суду, після чого прокурором було ініційовано питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та затримання обвинуваченого з метою приводу на розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу.

При обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, дослідивши матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення обвинуваченого та його захисника, а також особистість ОСОБА_3 , установив, що на даний час існує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме останній, перебуваючи на волі під тягарем кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, вчинив дії, спрямовані на ухилення від суду, оскільки обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, тривалий час не з`являється у судові засідання, хоча і проінформований про розгляд у відношенні нього кримінального провадження. Разом із цим, суд розуміє, що це не може бути вирішальною і єдиною підставою для визначення тримання під вартою, а тому така обставина розглядається в сукупності з іншими.

Суд керується презумпцією невинуватості, але разом із цим враховує можливість застосування реальної міри покарання у виді позбавлення волі, що дає можливість зробити висновок про те, що можливе притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі на строк до восьми років, відповідно суворість покарання за кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на такий строк може бути розцінена обвинуваченим більш небезпечною, ніж переховування та втеча.

Суд також ураховує те, що на теперішній час наявним є і ризик того, що ОСОБА_3 , опинившись на свободі, має змогу продовжити вчиняти вказане кримінальне правопорушення в іншому місті України, де він є невідомим, і вказаний злочин може до теперішнього часу залишатись не виявленим, оскільки з обставин інкримінованого злочину вбачається, що ОСОБА_3 вчиняв розбещення малолітніх осіб протягом тривалого часу, і це свідчить про те, що існує реальний ризик того, що вказане кримінальне правопорушення може бути продовжено ОСОБА_3 щодо малолітніх осіб (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відтак, суд дійшов висновку, що прокурором доведено, а обвинуваченим та його захисником не спростовано, що в цьому кримінальному провадженні з метою виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, суд відповідно до ст. 178 КПК України враховує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, докази про вчинення якого є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (виключно позбавлення волі на строк до восьми років), особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який не одружений, мешкав разом із матір`ю ОСОБА_6 та бабусею ОСОБА_7 , однак, факт наявності сімейних зв`язків не лише не запобіг вчиненню кримінального правопорушення, але й не став стримуючим фактором для подальшої протиправної поведінки та ухилення від суду, що свідчить про відсутність у обвинуваченого належних соціальних орієнтирів та поваги до вимог закону.

Тому, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, що вказані у ст. 177 КПК України.

Разом з цим, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

У зв`язку з тим, що відносно ОСОБА_3 вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте такий був порушений ним, а тому суд вважає за необхідне не застосовувати розмір застави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194-196, 331, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з подальшим перебуванням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», на строк 60 (шістдесят днів), починаючи з 22 травня 2026 року по 20 липня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

У задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення, підлягає негайному виконанню.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий суддя ОСОБА_1