Ухвала суду № 136770771, 14.05.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

по справі про банкрутство

14.05.2026 Справа № 905/1976/15 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Меркуловій А.В., розглянувши матеріали

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в

Донецькій області

до боржника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністюСвітанок

про банкрутство

ліквідатор Вербицький О.В.

За участю представників:

від Головного управління ПФУ в Донецькій області: не з`явились;

від ліквідатора: Вербицький О. В.;

від інших кредиторів: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.10.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світанок; визнані безспірні грошові вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі в сумі 505381,84 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном на сто п`ятнадцять календарних днів до 30.01.2016; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича.

07.10.2015, на офіційному веб-порталі Вищого Господарського суду України оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світанок за №23621.

Ухвалою суду від 01.12.2015 визнано кредиторами та затверджено реєстр вимог кредиторів: Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі на суму 505381,84 грн. друга черга; Костянтинівська об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Донецькій області на суму 1403,54 грн. третя черга; Костянтинівський міський центр зайнятості на суму 18531,31 грн. друга черга. Окремо до реєстру вимог кредиторів включено у шосту чергу пеня та штрафні санкції Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області на суму 245,28 грн.

25.01.2016 до господарського суду Донецької області від розпорядника майна надійшов звіт розпорядника майна у справі №905/1976/15 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок», с. Яблунівка, в якому зокрема повідомлено про неможливість проведення інвентаризації, про направлені запити та про вимогу до керівника боржника передати документи та надати звітність, яка залишена не виконана.

Постановою Господарського суду Донецької області від 01.02.2016 боржника Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Світанок, визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 02.02.2017; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Срібного Ігоря Володимировича.

Ухвалою суду від 01.02.2016 затверджено звіт розпорядника майна боржника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок», с. Яблунівка, арбітражного керуючого розпорядника майна Сиволобова М.М. про нараховану грошову винагороду у сумі 10579,48 грн та понесених видатків у сумі 52,44 грн.

02.02.2016, на офіційному веб-порталі Вищого Господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Світанок банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за №27839.

18.03.2016 до господарського суду Донецької області надійшов лист арбітражного керуючого Сиволобова М.М. про залучення до участі у справі про банкрутство правонаступника кредитора - заявника управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Костянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області із покладення на нього обов`язків кредитора - заявника; стягнення з кредитора заявника Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь арбітражного керуючого Сиволобова М.М. грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна у сумі 10579,48грн та видачу судового наказу для примусового виконання.

Ухвалою суду від 23.05.2016 стягнуто з Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича грошову винагороду у розмірі 10579,48 грн за виконання повноважень розпорядника майна у справі №905/1976/15 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» . Вказана ухвала залишена без змін Донецьким апеляційним господарським судом від 29.08.2016.

Ухвалою суду від 24.05.2016 визнано кредитором Костянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області боржника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Червона зірка» , м. Дружківка, на суму 47708,27 грн.

Ухвалою суду від 06.06.2016 визнано грошові вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Костянтинівці Донецької області у розмірі 141884,77грн.

Ухвалою суду від 07.11.2017 з урахуванням ухвали від 16.05.2018 здійснено заміну кредитора у справі №905/1976/15 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світанок, а саме: замінено кредитора Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Костянтинівці Донецької області на правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського відділення.

Ухвалою суду від 13.08.2018 усунено арбітражного керуючого Срібного Ігора Володимировича від виконання обов`язків ліквідатора у справі №905/1976/15 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світанок у зв`язку з припиненням діяльності арбітражного керуючого та визнано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поточним кредитором боржника - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світанок на суму 16895,53 грн, з яких: 11143,98 грн заборгованість по страховим внесках друга черга; 219,08 грн пені шоста черга; штрафні санкції в розмірі 5532,47 грн шоста черга.

23.05.2019 до господарського суду надійшла заява Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №12346/08/14-50 від 17.05.2019 про призначення арбітражного керуючого ліквідатора по справі №905/1976/ 15 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» через автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство.

19.07.2019 повторно було зроблено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Довідкою від 19.07.2019 призначено арбітражного керуючого Ягічева Сергія Олексійовича у справах про банкрутство.

Ухвалою суду від 09.09.2019 здійснено заміну кредитора у справі №905/1976/15 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світанок (код ЄДРПОУ 00697142), а саме: Костянтинівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883581) на правонаступника Головне управління державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028).

Ухвалою суду від 11.09.2019 призначено ліквідатором у справі №905/1976/15 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світанок арбітражного керуючого Ягічева Сергія Олексійовича.

Ухвалою суду від 16.03.2020 замінено кредитора Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) на його правонаступника Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826).

05.06.2020 до господарського суду надійшло клопотання ліквідатора Ягічева С.О. б/н від 14.05.2020 про вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 24.06.2020 постановлено: Головному управлінню національної поліції в Донецькій області оголосити у розшук, у тому числі з включенням до інформаційної підсистеми «Гарпун» транспортні засоби, що належать на праві власності банкруту - Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Світанок» (код ЄДРПОУ 00697142), а саме:ЗИЛ 138 6000, зелений, № двиг. НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , 1984 року випуску; ГАЗ 52 3480, жовтий, № двиг. НОМЕР_4 , № шасі НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 , 1981 року випуску; Ескаватор, марка ЭО-2625, 1992 року випуску, державний номер НОМЕР_9 .

Ухвалою суду від 02.08.2021 замінено кредитора Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826) на Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП: 44070187).

20.10.2021 до господарського суду надійшло клопотання ліквідатора Ягічева С.О. б/н б/д (вх.№21845/21) про відсторонення арбітражного керуючого.

Ухвалою суду від 30.11.2021 замінено кредитора Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі (код ЄДРПОУ 37544278) на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010).

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області №02-01/77 від 27.02.2023 у зв`язку із прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 21.02.2023 про звільнення судді Чорненької І.К. у відставку призначено повторний авторозподіл справи №905/1976/15.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023 для розгляду справи №905/1976/15 визначено суддю Господарського суду Донецької області Огороднік Д.М.

Ухвалою суду від 07.03.2023 прийнято справу до провадження судді Огороднік Д.М.

Ухвалою суду від 15.09.2023 відсторонено арбітражного керуючого Ягічева С.О. від виконання повноважень у справі №905/1976/15 про банкрутство Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю Світанок; призначено ліквідатором у справі справі №905/1976/15 про банкрутство Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю Світанок арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (свідоцтво №692 від 18.03.2013, поштова адреса вул.Співдружності, 82-4, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50084).

05.11.2025, через підсистему Електронний суд, надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України б/н від 05.11.2025 (вх.№6892/25) про заміну кредитора по справі №905/1976/15 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського відділення на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Через підсистему "Електронний суд" надійшли клопотання арбітражного керуючого Вербицького О. В, зокрема: про направлення копії ухвали, в якому останній просить зобов`язати Краматорську районну державну адміністрацію внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань відомості про зміну керівника боржника; про оголошення в розшук, арешт та затримання АТЗ; про залучення до матеріалів справи звітів ліквідатора; про продовження строку ліквідаційної процедури; про запропонування ГУ ПФУ у Донецькій області подати заяву про заміну кредитора.

Ухвалою суду від 10.11.2025 постановлено: у задоволенні клопотань ліквідатора Вербицького О.В. про оголошення в розшук, арешт та затримання транспортних засобів - відмовити, оскільки таке клопотання вже було задоволено ухвалою суду; замінити кредитора у справі №905/1976/15 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського відділення (код ЄДРПОУ 41419256) на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010); у задоволенні клопотання ліквідатора Вербицького О.В. про винесення ухвали, якою зобов`язати Краматорську районну державну адміністрацію внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про заміну керівника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» - відмовити.

Ухвали суду щодо призначення та відсторонення усіх арбітражних керуючих, що виконували/виконують повноваження ліквідатора боржника, були надіслані до департаменту реєстрації Харківської міської ради, докази чого наявні в матеріалах справи.

В подальшому судове засідання неодноразово відкладалось з різних причин, зокрема через відсутність зборів кредиторів, неподання ліквідатором належних та допустимих доказів на підтвердження виконання своїх обов`язків.

Ліквідатором подані до матеріалів справи докази проведення зборів кредиторів від 16.01.2026 та від 06.02.2026 №2. Судом не прийняті в якості належних та допустимих доказів протокол про проведення зборів кредиторів від 16.01.2026, оскільки ліквідатором не надано належних доказів повідомлення кредиторів про час та місце зборів. Повідомлення ліквідатором було надіслано через підсистему Електронний суд, що не відповідає нормам чинного законодавства та завданням підсистеми Електронний суд.

19.01.2026, через підсистему Електронний суд, надійшла заява від ліквідатора Вербицький О.В. про затвердження звіту щодо нарахування йому грошової винагороди та компенсації понесених витрат за час виконання обов`язків ліквідатора. Ліквідатор зазначає, що постановою суду від 01.02.2016 підприємство було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, а ухвалою від 15.09.2023 його призначено ліквідатором у справі. За розрахунком ліквідатора, за період з 15.09.2023 по 31.12.2025 сума основної грошової винагороди склала 638 920,00 грн. Крім того, витрати на проведення ліквідаційної процедури становили 1 538,99 грн. При цьому жодних виплат ліквідатор фактично не отримав. 16.01.2026 були проведені збори кредиторів, на яких розглядався звіт про нарахування винагороди та витрат, однак кредитори його не схвалили. Ліквідатор вказує, що протягом виконання своїх повноважень він належним чином здійснював усі необхідні дії у справі про банкрутство, а його дії незаконними не визнавались. Жодних скарг на його роботу до суду не надходило, тому він вважає підтвердженим факт належного виконання своїх обов`язків. Також у заяві детально пояснюється, що Кодекс України з процедур банкрутства прямо гарантує арбітражному керуючому право на оплату його праці та відшкодування понесених витрат. Закон передбачає, що така винагорода сплачується або за рахунок коштів боржника, отриманих від господарської діяльності чи продажу майна, або за рахунок коштів, авансованих кредиторами. Однак у даній справі боржник господарської діяльності не здійснював, активів чи майна, продаж яких дозволив би оплатити послуги ліквідатора, фактично не виявлено. Крім того, кредитори не створили спеціальний фонд для авансування винагороди арбітражного керуючого. Через це ліквідатор вважає, що оплата його послуг та компенсація витрат мають бути покладені саме на кредиторів пропорційно до розміру їхніх вимог. Ліквідатор окремо наголошує, що його діяльність є професійною оплачуваною працею, а відмова у виплаті винагороди через відсутність майна боржника фактично

14.05.2026, через підсистему Електронний суд, ліквідатор Вербицький О.В. звернувся до суду з уточненним клопотанням про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення, відшкодування витрат та стягнення з кредиторів. Ліквідатор просить суд: затвердити звіт про нарахування грошової винагороди у сумі 638 920,00 грн та витрат у сумі 1 538,99 грн; стягнути зазначені суми з кредиторів пропорційно розміру визнаних вимог, а саме: ГУ ПФУ в Донецькій області 622 782,32 грн; Костянтинівський міський центр зайнятості 16 204,00 грн; ГУ ДПС у Донецькій області 1 473,06 грн.

13.05.2026, через систему Електронний суд ліквідатором ОСОБА_1 подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 14 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства. У ході ліквідаційної процедури встановлено, що майнові активи боржника знаходяться на території проведення активних бойових дій, що унеможливлює проведення інвентаризації, перевірку фактичної наявності та стану майна, його оцінку і реалізацію. Дебіторська заборгованість не встановлена. Також відсутня можливість отримати повний обсяг фінансової документації та провести аналіз фінансово-господарської діяльності боржника. Ліквідатором проаналізовано питання щодо можливості покладення субсидіарної відповідальності на засновників, керівника чи інших осіб відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ, однак встановлено неможливість здійснення належного аналізу доведення підприємства до банкрутства через відсутність необхідної фінансової документації та даних про фактичну вартість майна боржника. При цьому зазначено, що сама по собі неплатоспроможність боржника не є доказом доведення до банкрутства, а застосування субсидіарної відповідальності можливе виключно за наявності підтвердженого складу правопорушення та відповідної доказової бази. Окремо ліквідатор звернув увагу, що кредитори у справі не створювали фонд для авансування винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, хоча здійснення повноважень ліквідатора відповідно до КУзПБ є оплатним. Подальше продовження ліквідаційної процедури призводить до збільшення витрат без реальної можливості досягнення результату. Процедура ліквідації триває понад 10 років, при цьому ліквідатор неодноразово повідомляв про неможливість її завершення через воєнний стан та бойові дії на території розташування майна боржника. Вказано, що хоча КУзПБ дозволяє продовження строків процедур під час воєнного стану, сам по собі воєнний стан не є безумовною підставою для безстрокового продовження ліквідації необхідною умовою є реальна можливість досягнення цілей процедури. Ліквідатор дійшов висновку, що в

В судове засідання призначене на 14.05.2026 з`явився ліквідатор, інші представники не з`явилися.

Судом відмічається, що кредитори були повідомлені про усі судові засідання належним чином, зокрема через підсистему Електронний суд, поштовою кореспонденцією та розміщенням оголошення на сайті суду.

Розглянувши звіт ліквідатора та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Зазначений Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Провадження у справі №905/1976/15 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» (код ЄДРПОУ 00697142) перебуває на стадії ліквідації з 01.02.2016.

За таких обставин, з урахуванням приписів Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства подальший розгляд справи №905/1976/15 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» судом здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 00697142; Місцезнаходження юридичної особи: 85144, Донецька обл., Костянтинівський район, с. Яблунівка, вул. Ленінська) засновниками товариства є фізичні особи.

Матеріали справи не містять статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок».

З 24.02.2022 село Яблунівка Костянтинівський район село Яблунівка Донецької області віднесено до території можливих, а в подальшому активних бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13 січня 2022 року № 309.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок» не значиться засновником суб`єктів господарської діяльності.

Щодо вжитих ліквідаторами заходів під час ліквідаційної процедури Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок».

У вересні 2023 ліквідатором здійснені запити до органів державної влади щодо отримання інформації про зареєстроване за боржником майно. Ліквідатором отримані відповіді та проаналізовано їх зміст.

Також, ліквідатором отримано витяги з держреєстрів прав на нерухоме майно та обтяжень нерухомого майна, зареєстровано: право власності на: критий тік (загальна площа 1159,10 кв.м.) за адресою: вул. Ленінська, 160б, с.Яблунівка, Донецька обл., свідоцтво про право власності САА № 908927 від 22.01.2004, видане виконкомом Олександро-Калинівської сільськради; будівля контори (загальна площа 543,00 кв.м.) за адресою: вул. Ленінська, 160а, с. Яблунівка, Донецька обл., свідоцтво про право власності САА №908893 від 29.01.2004, видане виконкомом Олександро-Калинівської сільськради; будівля газової котельні (загальна площа 93,20 кв.м.) за адресою: вул. Ленінська, 160 д, с. Яблунівка, Донецька обл., свідоцтво про право власності САА№ 908942 від 19.01.2004, видане виконкомом Олександро-Калинівської сільськради; пожежне депо (загальна площа 145,3 кв.м.) за адресою: вул. Миру, 48, с. Радинка, Київська обл., свідоцтво про право власності від 16.03.2004, видане виконкомом Радинської сільськради на підставі рішення від 28.01.2004№6 (інформація уточненаінша особа); будинок механізаторів за адресою:вул.Ленінська,160і, с.Яблунівка, Донецька обл., свідоцтво про право власності САС №335773 від 29.04.2010, видане виконкомом Олександро-Калинівської сільськради; обтяження на: комплекс нежитлова будівляспоруда, за адресою: вул.Ленінська,160а,с Яблунівка, Донецька обл.

Окрім цього, ліквідатором виявлені зареєстровані обтяження на нерухоме майно боржника.

Також, як встановлено судом вище, ухвалою суду від 24.06.2020 постановлено: Головному управлінню національної поліції в Донецькій області оголосити у розшук, у тому числі з включенням до інформаційної підсистеми «Гарпун» транспортні засоби, що належать на праві власності банкруту - Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Світанок» (код ЄДРПОУ 00697142), а саме:ЗИЛ 138 6000, зелений, № двиг. НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , 1984 року випуску; ГАЗ 52 3480, жовтий, № двиг. НОМЕР_4 , № шасі НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 , 1981 року випуску; Ескаватор, марка ЭО-2625, 1992 року випуску, державний номер НОМЕР_9 .

Щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, то ліквідатор повідомив суд про те, що у зв`язку з відсутністю необхідних документів для аналізу фінансово-господарського стану боржника, його інвестиційної та іншої діяльності, а також становища на ринках боржника, арбітражний керуючий Вербицький О.В. позбавлений можливості виконати повноваження, передбачені КУзПБ і встановити наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства.

Щодо проведення інвентаризації майна боржника та визначення його вартості, то ліквідатор Вербицький О.В. повідомляє про те, що провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість неможливо, оскільки боржник знаходиться на території активних бойових дій.

З метою виявлення майна та документації боржника, ліквідатором направлено вимоги попереднім ліквідаторам, розпоряднику майна, керівнику та засновникам щодо передачі бухгалтерської, кадрової та іншої документації, печаток, штампів та матеріальних цінностей або повідомлення про їх відсутність. Від ОСОБА_2 ліквідатором отримано матеріали справи. Від ОСОБА_3 надійшла відповідь про те, що документацію боржника знищено у зв`язку із закінченням строків її зберігання. Від інших осіб відповіді на направлені запити та вимоги станом на теперішній час не надходили. Крім того, ліквідатором встановлено наявність відкритого рахунку боржника в АТ «Райффайзен Банк».

Ліквідатором складений реєстр кредиторів станом на 14.05.2026, відповідно до якого кредиторами є: Костянтинівський центр зайнятості у розмірі 18531,31 грн; Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на загальну суму 711870,41 грн та Головне управління ДПС у Донецькій області на загальну суму 1648,82 грн.

Як вбачається зі змісту протокол №3 від 06.02.2026 зборів кредиторів боржника, присутні кредитори звіт ліквідатори кредитори прийняли до відома, утримались від погодження закриття провадження у справі вирішили це питання передати на розсуду суду та проголосували проти схвалення звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди та понесених ним витрат.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що ліквідатором вживались належні та передбачені законодавством заходи щодо виявлення активів боржника.

За наслідками проведеної ліквідаційної процедури ліквідатором зроблено висновок про те, що задовольнити вимоги кредиторів є неможливим, оскільки майно боржника або знаходиться в зоні активних бойових дій або у розшуку без позитивного результату і тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 14 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

В матеріалах справі відсутні інші належні та допустимі докази на підтвердження інших обставин в ліквідаційній процедурі боржника.

Судом відмічається, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження здійснення погашення вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі.

Дослідивши наявні матеріали справи та обставини, які існують на час розгляду даної справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовується судова процедура ліквідація банкрута.

Так, ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №916/100/20).

Згідно ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства для здійснення ліквідаційної процедури судом призначається ліквідатор.

Статею 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено повноваження ліквідатора, які останній здійснює у справі про банкрутство, зокрема: проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2022 у справі №903/393/21).

Проаналізувавши зазначене, суд дійшов висновку, що основною метою ліквідаційної процедури боржника є найповніше задоволення вимог кредиторів, як за рахунок продажу активів банкрута (у разі їх виявлення ліквідатором), так і шляхом притягнення до солідарної та субсидіарної відповідальності керівника, засновників (учасників, акціонерів) боржника (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №904/4387/19, від 31.01.2023 у справі №904/1334/18).

Згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376, Костянтинівський район Донецької області знаходиться на території активних бойових дій. Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням банкрута є с. Яблунівка, Костянтинівський район, Донецька область.

Отже, як сам боржник так і його майно на теперішній час, знаходиться на території активних бойових дій.

Відомостей про наявність у боржника іншого майна, яке було б виявлено під час здійснення ліквідаційної процедури арбітражними керуючими та території підконтрольній Україні не надано, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.

Проте, як встановлено судом вище як сам боржник так і його майно знаходяться на території активних бойових дій. Наявність зазначених обставин ускладнює, а в деяких випадках унеможливлює, вчинення дій щодо проведення суцільної інвентаризації майна та визначення його вартості, аналізу фінансового стану боржника та формування ліквідаційної маси.

Відповідно до ст. 1 Кодексу кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

У свою чергу, суд зазначає, що набуття статусу кредитора відбувається після визнання його вимог (повного/часткового) до боржника у справі про банкрутство, а відтак, після зазначеної обставини така особа вважаться учасником провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (близька за змістом правова позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 904/4608/21 (904/7059/21)).

З наведеного слідує, що кредитори беручи участь у справі про банкрутство, мають не тільки певні процесуальні права, зокрема, на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011).

Так, відповідно до положень ст. 28, 42, 48 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори у справі про банкрутство мають право (зобов`язані): приймати участь у голосуванні під час проведення зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів; здійснювати контроль (нагляд) за діяльність арбітражного керуючого під час виконання тих чи інших повноважень; ініціювати питання щодо відсторонення / призначення арбітражного керуючого; звертатись до суду із відповідними заявами (у тому числі на підставі ст. 42 Кодексу з процедур банкрутства) тощо.

В матеріалах справи відсутні жодні докази активної участі кредиторів у цій справі, здійснення авансування витрат та винагороди арбітражного керуючого.

Отже, станом на теперішній час, доступу до майна боржника немає, перевірити його наявність не видається за можливе, заходи вжиті судом щодо розшуку транспортних засобів, позитивних результатів не дали.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, розмір субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за наведені дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності окрім вини є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 904/3551/20).

Таким чином за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, заява про покладення субсидіарної відповідальності подається до суду не раніше, ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №902/1129/15 (902/579/20)).

Із Витягу з Державного реєстру вбачається, що засновниками (учасниками) Товариства є: фізичні особи.

Проте, як зазначалось судом вище, заява про покладення субсидіарної відповідальності подається до суду не раніше, ніж після: завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси, яку попередньо необхідно сформувати у встановленому Кодексі порядку; розрахунків з кредиторами та у разі наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Станом на 14.05.2026 матеріали справи, незважаючи на неодноразові запити суду, не містять будь-яких пропозицій від кредитора щодо порядку здійснення подальшого провадження у цій справі про банкрутство.

Ліквідаційна процедура не завершена, поведінка кредиторів свідчить про відсутність будь якого інтересу до ліквідаційної процедури боржника, майно боржника виявлено, але доступу до нього немає.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство і Кодексом України з процедур банкрутства, якими встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Суд приймає до уваги те, що провадження у справі №905/1976/15 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світанок, на стадії ліквідації триває майже 11 років, до виявленого майно боржника доступу не має, інше майно можливо знаходиться в с. Яблунівка, Костянтинівського (Краматорського) району Донецької області, яка є територією активних бойових дій, кредиторами не вчинено жодних дій щодо активної участі у справі у зацікавленості здійснення оплати винагороди та витрат арбітражного керуючого для завершення ліквідаційної процедури шляхом затвердження ліквідаційного балансу та ліквідації підприємства. Суд вважає, що вказані вище обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство і Кодексу України з процедур банкрутства.

Порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлені статтею 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, для правової певності кредиторів, вимоги яких є визнаними за судовими рішеннями та не можуть задовольнятися через існуючий мораторій у справі про банкрутство, суд вважає за необхідне прийняти у даній справі рішення про закриття провадження у справі про банкрутство, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997, зазначеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, яка зобов`язує органи національної юрисдикції вживати належних заходів до бездіяльності та затягування розгляду справ, а також п. 14 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчать про наявність невирішених Господарським судом спорів, які підлягали розгляду в межах справи №905/1976/15 на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання ліквідатора про закриття провадження та закриття провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світанок (код юридичної особи: 00697142; місцезнаходження юридичної особи: 85144, Донецька обл., Костянтинівський район, с. Яблунівка, вул. Ленінська).

Розглянувши клопотання ліквідатора про затвердження звіту та стягнення з кредиторів суми основної грошової винагороди, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

У відповідності до ч. 6 ст. 30 Кодексу України арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Ухвалою суду від 15.09.2023 призначити ліквідатором у справі справі №905/1976/15 про банкрутство Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю Світанок (код ЄДРПОУ 00697142) арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (свідоцтво №692 від 18.03.2013, поштова адреса вул.Співдружності, 82-4, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50084).

Зі звіту ліквідатора вбачається, що арбітражним керуючим нараховано за період з 15.09.2023 по 31.12.2025 основну грошову винагороду у розмірі 638920,00 грн та арбітражним керуючим понесені витрати під час здійснення ліквідаційної процедури на суму 1538,99 грн.

Судом перевірений розрахунок грошової винагороди Слободяна О.Ю. за період з 15.09.2023 по 31.12.2025 та встановлено, що розрахунок здійснений відповідно до трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора. Розмір мінімальної заробітної плати відповідає Законам України Про Державний бюджет на відповідний рік.

Разом з цим, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/468/2012 при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури банкрутства, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.

Судом відзначається, що метою ліквідаційної процедури є пошук, виявлення, повернення майна боржника, що знаходиться у третіх осіб, та формування майнового комплексу для продажу; реалізація майна на відкритих торгах для отримання коштів;погашення заборгованості в черговості, встановлений Кодексом України з процедур банкрутства; внесення запису до ЄДР про ліквідацію підприємства-банкрута.

Одним з головних завдань процедури ліквідації боржника є виявлення та продаж майна з метою задоволення вимог кредитора.

До основних функцій ліквідатора боржника належать: прийняття у своє відання майно боржника, забезпечення його збереження; виконання функцій з управління та розпорядження майном банкрута; проведення інвентаризації та визначає початкову вартість майна банкрута; аналіз фінансового стану банкрута, складення висновку про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконання повноваження керівника (органів управління) банкрута; формування ліквідаційну масу; заявлення до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подання до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживання заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

При дослідженні питання щодо фактичних дій арбітражного керуючого Вербицького О.В., здійснених ним під час розпорядження майном боржника, судом встановлено наступне.

З матеріалів звіту арбітражного керуючого та матеріалів справи, вбачається, що Вербицьким О.В. було здійснено запити у вересні 2023 та у жовтні 2023 отримані усі відповіді щодо зареєстрованого майна боржника, також арбітражний керуючий звертався до фізичних осіб засновників та до попереднього ліквідатора щодо отримання документів. Також з вересня 2023 по травень 2026, арбітражним керуючим подавались щомісяця до суду поточні звіти за вересень, жовтень, листопад, грудень 2023; січень, лютий, березень. квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2024; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень. жовтень, листопад, грудень 2025; лютий 2026. Усі звіти за змістом майже повністю аналогічні. Також, ліквідатором постійно бралась участь у судових засіданнях, які відкладались через бездіяльність останнього, а саме через відсутність зборів кредиторів, через неподання відразу усього пакету документів разом з відповідними клопотаннями, через подання документів через систему Електронний суд неналежним чином.

Проаналізувавши вказані докази та участь арбітражного керуючого у судових засіданнях, судом встановлено, що матеріали справи містять певні докази на підтвердження виконання обов`язків ліквідатора. Разом з тим, судом відзначається, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження здійснення заходів на збереження майна, заходи щодо продажу майна, оскільки як виявилось майно боржника знаходиться на території активних бойових дій тощо. Вся діяльність ліквідатора дуже розтягнута в часі, замість того, щоб після з`ясування того, що все майно знаходиться на території активних бойових дій, а оголошений 24.06.2020 розшук автомобілів за три роки до призначення ліквідатором Вербицького О.В, не дав позитивних результатів, зібрати кредиторів на доповісти їм про ці обставини справи та після цього зробити висновки про доцільність проведення псевдо ліквідації боржника, ліквідатор не збирає збори кредиторів, продовжує на адресу суду надсилати ідентичні звіти про аналіз ситуації. Фактично, ліквідатором направлені запити щодо виявлення майна, подано клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції і один раз на вимогу суду належним чином скликані збори кредиторів, але вони були проведені 06.02.2026 і не входять в заявлений ліквідатором період та подано клопотання про затвердження грошової винагороди і вже в останньому судовому засідання про закриття провадження у справі.

Господарський суд зауважує на тому, що період проведення ліквідаційної процедури у даній справі, у тому числі ліквідатором Вербицьким О.В. неприпустимо перевищує строки її проведення, які установлені законом.

Ліквідатором не надано доказів того, що саме завадило йому у якомога скорочений строк завершити провадження у справі.

Фактично бездіяльність ліквідатора та повільність вчинення ним дій та неналежне виконання покладених на нього обов`язків призвело до затягування процедури і збільшення витрат на її проведення.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Таким чином враховуючи принцип співрозмірності та фактичний обсяг виконаних робіт, який складається із направлення запитів та їх отримання, участі у судових засіданнях, виявлення майна в документах суд здійснивши власний перерахунок, дійшов висновку про затвердження основної грошової винагороди арбітражному керуючому Вербицькому О,В. за виконання повноважень ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» у загальному розмірі 40200,00 грн, решта суми судом відхиляється.

Суд вважає, що ліквідатору виходячи з обставин цієї справи, добросовісно виконуючи свої обов`язки, було об`єктивно достатньо протягом 2 місяців ще у 2023 році завершити ліквідаційну процедуру, відповідно, обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню на його користь, є розмір основної грошової вимоги в сумі 40 200,00 грн (6700, 00грн (мінімальна заробітна плата у місячному розмірі у вересні, жовтні, листопаді 2023 році) * 3 (визначена законодавцем мінімальна кількість розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень) * 2 (кількість місяців, протягом яких об`єктивно ліквідатор міг завершити ліквідаційну процедуру).

Щодо вимоги про затвердження витрат арбітражного керуючого у суму 1538,00 грн, то вони визнаються судом обґрунтованими та такими, що підтвердженими належними та допустимим доказами.

Щодо вимоги арбітражного керуючого Вербицького про стягнення грошової винагороди з кредиторів суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.30 Кодексу України з процедур банкротства витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

В ч.5 ст.30 Кодексу України з процедур банкротства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора, від джерел фінансування того, чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Судом встановлено, що станом на теперішній час, кредиторами не створений фонд для авансування витрат та винагороди арбітражного керуючого. Отже, оскільки судом затверджений звіт ОСОБА_1 щодо його грошової винагороди та витрат, а також встановлені обставини щодо відсутності сплати вказаних коштів на користь арбітражного керуючого, то суду слід встановити з якого джерела такі кошти повинні бути сплачені.

При дослідженні підстав для стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат понесених під час здійснення процедури розпорядження майном боржника, суд виходить з наступного.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено військовий стан з 24.02.2022, який станом на теперішній час триває.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що майно, яке належить боржнику на праві власності знаходиться на території, на якій ведуться активні бойові дії, доступ до якої відсутній, перевірити наявність якого та провести його інвентаризацію не вдається за можливе, то відповідно отримати кошти від продажу такого майна боржника, для виплати арбітражному керуючому його грошової винагороди та відшкодування його витрат, також є неможливим.

Суд зауважує, що у питанні особливостей порядку оплати послуг ліквідатора та витрат за підсумками ліквідаційної процедури за одночасної відсутності джерел фінансування таких витрат Верховним Судом сформовано сталу та послідовну практику.

Так, згідно з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011, діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (частина чотирнадцята статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.

Водночас, беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) має обов`язки, пов`язані із здійсненням провадження у справі. Ухвалою суду на такого кредитора можуть покладатися відповідні судові витрати щодо оплати послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого тощо.

Отже, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011 з посиланням на численну практику Верховного Суду (у тому числі постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №Б14/040-07/15-08, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.02.2020 у справі № 11/Б-921/1448/2013, від 14.08.2019 у справі № 5/80-10, від 09.07.2019 у справі № 15/55/2011/5003, від 18.04.2019 у справі № 5010/1864/2011-Б-13/56, від 16.04.2019 у справі № 914/2458/16, від 13.02.2019 у справі №910/22696/15 та ін.).

Така практика покладення судом на кредиторів витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.

Враховуючи вищевикладене, вимоги арбітражного керуючого Вербицького О.В. про стягнення грошової винагороди та його витрат з кредиторів є правомірними.

Загальна сума кредиторської заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світанок станом на 14.05.2026, включеної до реєстру вимог кредиторів складає 732050,54 грн, з яких:

-вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 711870,41 грн;

- вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області у розмірі 1648,82 грн;

-вимоги Костянтинівського міського центру зайнятості у розмірі 18531,31

Включення до загальної суми заявлених вимог конкурсних кредиторів вимог окремо внесених до реєстру (пеня) не суперечить положенням Кодексу України з процедур банкрутства оскільки норма статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства не містить такої вказівки. Крім того, Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, постанови Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17) також не вказує на таку позицію.

У відсотковому співвідношенні вимоги кредиторів складаються наступним чином: - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 97,24 % від загального розміру кредиторських вимог; -Головного управління ДПС у Донецькій області 0,23 %; - Костянтинівського міського центру зайнятості 2,53% від загального розміру кредиторських вимог.

Загальна сума, що за висновками суду підлягає затвердженню судом, грошової винагороди складає 40200,00 грн, а також витрати арбітражного керуючого у розмірі 1538,00 грн грн. Отже, саме ця сума підлягає розподілу між кредиторами пропорційно розміру кредиторських вимог.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що фонд для авансування грошової винагороди арбітражному керуючому кредиторами не створений, дії арбітражного керуючого Вербицького О.В. кредиторами не оскаржувались, керуючись принципом пропорційності суми витрат кожного із кредиторів на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого розміру визнаних їх кредиторських вимог у справі про банкрутство, суд дійшов висновку про задоволення заяви арбітражного керуючого Вербицького О.В. про покладання обов`язку сплати грошової винагороди та здійснення витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів пропорційно їх грошових вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 30, 61, 62, п. 14 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 231, ст.234-235, 255 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Провадження у справі №905/1976/15 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світанок (код ЄДРПОУ 00697142, місце реєстрації вул. Ленінська, с. Яблунівка, Констянтинівський район, Донецька область, 85144) закрити.

2.Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світанок (код ЄДРПОУ 00697142, місце реєстрації вул. Ленінська, с. Яблунівка, Констянтинівський район, Донецька область, 85144).

3.Заяву ліквідатора - арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат під час проведення процедури ліквідації Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світанок у справі №905/1976/15 за період з 15.09.2023 по 31.12.2025 у загальному розмірі 640458,99 грн - задовольнити частково.

4.Затвердити звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат під час проведення процедури ліквідації Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світанок у справі №905/1976/15 за період з 15.09.2023 по 31.12.2025 у загальному розмірі 41738 (сорок одна тисяча сімсот тридцять вісім) грн 00 коп з яких: 40200 (сорок тисяч двісті) грн 00 коп основна грошова винагорода та 1538 (одна тисяча п?ятсот тридцять вісім) грн 00 коп витрати арбітражного керуючого пов?язані з виконанням повноважень ліквідатора.

5.Стягнути з кредитора у справі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122; поштова адреса вул. Надії Алексєєнко, 106, м. Дніпро, 49008) на користь арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (реквізити: банк отримувача: АТ Универсал Банк, рахунок № НОМЕР_10 , РНОКПП НОМЕР_11 ) основну грошову винагороду в сумі 39090 (тридцять дев`ять тисяч дев`яносто) грн 00 коп та витрати арбітражного керуючого пов?язані з виконанням повноважень ліквідатора у розмірі 1495 (одна тисяча чотириста дев`яносто п`ять) грн 55 коп.

6.Стягнути з кредитора у справі Костянтинівського міського центру зайнятості (код 23119554, пл. Перемоги, 8, м. Костянтинівка, Донецька область, 85110) на користь арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (реквізити: банк отримувача: АТ Универсал Банк, рахунок № НОМЕР_10 , РНОКПП НОМЕР_11 ) основну грошову винагороду в сумі 1017 (одна тисяча сімнадцять) грн 06 коп та витрати арбітражного керуючого пов?язані з виконанням повноважень ліквідатора у розмірі 38 (тридцять вісім) грн 91 коп.

7.Стягнути з кредитора у справі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (04053, м. Київ, пл. Львівська, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (реквізити: банк отримувача: АТ Универсал Банк, рахунок № НОМЕР_10 , РНОКПП НОМЕР_11 ) основну грошову винагороду в сумі 92 (дев`яносто дві) грн 46 коп та витрати арбітражного керуючого пов?язані з виконанням повноважень ліквідатора у розмірі 3 (три) грн 54 коп.

8.В решті вимог заяви ліквідатора - арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат під час проведення процедури ліквідації - відмовити.

9.Копію ухвали направити учасникам провадження у справі про банкрутство, державному органу з питань банкрутства, суб`єкту державної реєстрації для внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

10. Роз?яснити, що відповідно до абзацу 3 частини 3 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов?язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції.

У судовому засіданні оголошено та підписано скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу. Повний текст ухвали буде складено та підписано протягом 5 днів.

Суддя Д.М. Огороднік