Ухвала суду № 136769289, 20.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/18897/25

Провадження № 2-і/756/10/26

Оболонський районний суд міста києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

представника позивача Халупного А.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Мойсюка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя» про визнання договору недійсним, визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди до спільного розгляду із первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

30.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя» про визнання договору недійсним, визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, в якій просив:

визнати договір, укладений 14.02.2025 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дубищанська, 3» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя» про надання послуги з управління багатоквартирним будинком в інтересах співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним з моменту його вчинення.

визнати дії посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», що полягають у складанні та надсиланні йому рахунків на комунальні послуги з порушенням вимог закону, протиправними.

стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя» та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дубищанська, 3» на його користь у відшкодування завданої йому моральної шкоди 10 000 грн.

Представник позивача Халупний А.В. подав до суду заперечення щодо зустрічного позову, в яких зазначив, що заперечує проти прийняття та задоволення зустрічного позову, насамперед посилаючись на порушення відповідачем процесуальних строків для його подання. Зазначив, що ухвалою суду від 26.11.2025 року відповідачу було надано 15 днів для подання відзиву та, відповідно до ст. 193 ЦПК України, саме в цей строк він мав право подати зустрічний позов.

Окремо представник позивача Халупний А.В. зазначив, що навіть у випадку задоволення зустрічного позову це жодним чином не вплине на вирішення первісного спору про стягнення заборгованості. На думку представника позивача, визнання недійсним договору управління багатоквартирним будинком саме по собі не скасовує обов`язку співвласника брати участь у витратах на утримання спільного майна відповідно до ст. 322 ЦК України. Крім того, чинними залишаються рішення установчих зборів ОСББ, якими було обрано управителя, погоджено умови договору та визначено порядок і розмір внесків співвласників. Тому, як стверджує представник позивача, зустрічний позов не має взаємопов`язаності з первісним позовом у такому обсязі, який би унеможливлював або змінював розгляд вимог про стягнення заборгованості.

06.04.2026 представник відповідача Мойсюк А.М. подав до суду відповідь на заперечення щодо зустрічного позову, в якій зазначив, що доводи представника позивача Халупного А.В. про недобросовісність відповідача та відсутність поважних причин пропуску строку для подачі зустрічного позову є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник відповідача зазначив, що відповідач та його представник неодноразово звертались до керівника апарату суду та ДСА України із заявами щодо ненадання доступу до матеріалів справи в електронній формі. Лише 04.02.2026 року суд направив відповідачу копії первісного позову з додатками за правильною адресою, а фактично вони були отримані 09.02.2026 року. Крім того, завантаження позовних матеріалів до системи «Електронний суд» відбулось лише 25.02.2026 року.

Представник наголосив, що всі вимоги зустрічного позову безпосередньо випливають із договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 14.02.2025, на підставі якого первісний позивач просить стягнути заборгованість. На думку представника відповідача, вимога про визнання цього договору недійсним прямо пов`язана з предметом первісного позову, оскільки відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків. Відтак у випадку задоволення зустрічного позову вимоги первісного позову можуть бути повністю або частково відхилені.

Відповідач та його представник у судовому засіданні просили прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду разом з первісною позовною заявою, з мотивів, наведених у зустрічній позовній заяві та відповіді на заперечення позивача щодо зустрічного позову.

Представник позивача у судовому засіданні просив повернути відповідачу зустрічну позовну заяву з мотивів, наведених у запереченнях щодо зустрічного позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Враховуючи повідомлені відповідачем обставини, які перешкоджали отримати доступ до матеріалів справи та сформувати правову позицію, суд вважає, що строк на звернення із зустрічною позовною заявою пропущений відповідачем з поважних причин, а отже відсутні підстави для його повернення у зв`язку з пропущенням строку.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно зі ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, зі змісту статті 193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому суд визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу.

Відповідно до частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Отже, за змістом статті 193 ЦПК України однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.

Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 зазначено, що «згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково».

Як вбачається з матеріалів справи, пред`явивши позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя» зазначало, що відповідач не виконує належним чином своїх зобов`язань з оплати послуг в порушення Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 14.02.2025, укладеного між Співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 та ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя». У зв`язку з цим, ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя» просило стягнути на свою користь заборгованість у розмірі 7 201,34 грн та штраф за прострочення платежів у розмірі 5 000 грн.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що, на думку відповідача, ТОВ «УК «Затишна оселя» та ОСББ «Дубищанська, 3» при укладенні та виконанні договору про управління багатоквартирним будинком порушили вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про захист прав споживачів», Цивільного кодексу України та законодавства про електронний документообіг.

Відповідач зазначає, що договір управління будинком від 14.02.2025 укладено без належного кошторису витрат, без визначення площі прибудинкової території та без включення до структури тарифу обов`язкових витрат, передбачених ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Також відповідач вважає, що окремі платежі за електроенергію, водопостачання та «охорону» нараховувались поза межами встановленої законом структури послуги управління.

Крім того, відповідач посилається на те, що рахунки надсилались управителем у вигляді електронних документів без кваліфікованого електронного підпису та без обов`язкових реквізитів посадової особи, що, на його думку, суперечить вимогам Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У зв`язку з наведеним відповідач просить визнати договір недійсним, визнати дії управителя протиправними, відмовити у задоволенні первісного позову про стягнення заборгованості та стягнути моральну шкоду.

Проаналізувавши викладене, суд вважає, що спільний розгляд первісного та зустрічного позову не є доцільним, оскільки це розширить предмет доказування та збільшить обсяг доказового матеріалу. Предметом первісного позову є стягнення вартості наданих відповідачу ОСОБА_1 послуг з управління багатоквартирним будинком, а предметом зустрічного позову ОСОБА_1 визнання договору, укладеного 14.02.2025 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дубищанська, 3» з ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя», недійсним, визнання дій посадових осіб ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя» протиправними та стягнення моральної шкоди.

Спільний розгляд цих позовів ускладнить вирішення справи: вимоги відрізняються предметом доказування, потребують встановлення різних фактичних обставин і вирішення питання про вступ у справу інших осіб (зокрема Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дубищанська, 3» як співвідповідача за зустрічним позовом), що не сприятиме ефективному та швидкому розгляду первісного позову.

Зв`язок між вимогами зустрічного та первісного позовів є лише опосередкованим, при цьому, відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг автоматично не виключає можливості стягнення заборгованості за фактично надані (отримані) житлово-комунальні послуги.

Крім того, суд враховує, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, а відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не позбавляє права заявника звернутись до суду із зазначеним позовом в загальному порядку.

Верховний Суд у постанові від 15 січня 2025 року у справі № 357/8692/24 погодився з висновками судів попередніх інстанцій та зазначив, що спільний розгляд позовів може ускладнити вирішення справи, оскільки спір про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з управління багатоквартирним будинком і спір про визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирного будинку відрізняються предметом доказування, під час розгляду зазначених вище вимог необхідно встановлювати різні фактичні обставини.

Крім того, Верховний Суд врахував, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, а відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не позбавляє права заявника звернутись до суду із зазначеним позовом в загальному порядку.

Європейський суд із прав людини у своїх прецедентних справах виокремив необхідні критерії розумних строків у цивільних справах, такі як: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Так, зокрема, вимога процесуальної економії спрямована на те, щоб судовий розгляд був побудований таким чином, щоб не допустити невиправданих затягувань розгляду справи, необґрунтованого відкладання судових засідань, оголошень занадто тривалих перерв, зупинення провадження тощо.

Завданням принципу процесуальної економії в судовому провадженні є мінімізація можливих процесуальних перешкод із тим, щоб судовий розгляд був завершений у розумний строк.

Повернення зустрічної позовної заяви не є порушенням права відповідача на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає зверненню до суду з таким позовом у загальному порядку.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним, у зв`язку з чим зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя» про визнання договору недійсним, визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди підлягає поверненню заявнику на підставі частини третьої статті 194 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя» про визнання договору недійсним, визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди до спільного розгляду із первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та повернути його заявнику.

Роз`яснити відповідачу, що відмова у прийнятті зустрічного позову не перешкоджає зверненню до суду із зазначеним позовом у загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Андрій ПУКАЛО